Форум Рідного Міста

дамський топік :-)

Tempika - 21-6-2004 у 08:42

...дівчатка!... давайте поговоримо про парфуми, рюшки і нові
обцаси :-)) щось мені вже дуже тоскно від футболу та авто....

Рост - 21-6-2004 у 08:52

Якщо милі дами будуть активиними, можна буде навіть подумати, щоб відкрити окремий, гмм... будуарчик такий собі ;) І тобі ми будемо заходити до вас в гості і задавати каверзні запитання :)

Asmera - 21-6-2004 у 08:59

Каверзні запитання? наприклад?

Tempika - 21-6-2004 у 09:01

...гм... взагалі я мала на увазі подискутувати на більш широку тему – що визначає жіночу *жіночність* і
чоловічу *мужність*.... :-)) а сама йду погуляти на цілий день, у мене сьогодні вихідний.

Остап_М. - 21-6-2004 у 11:11

2 Tempika:
"що визначає жіночу *жіночність*"..... це щось гендеро-феміністичне чи що????

Рост - 21-6-2004 у 11:19

Давайте-давайте, коліться, милі дами, що воно таке, ота жіноча жіночість, через яку ми, мужні чоловіки, чинимо стільки нелогізмів :)

А щодо каверзних питань - зачекайте, дійде і до них :)

Aleksandra Fink-Finowicka - 21-6-2004 у 11:30

Цікаве правило цього форуму - якщо питання про жінку, дівчину (див. тема "щоб біля мене жінка себе почувала жінкою... ", або "запитаня для дівчат" або саме ця тема) - завжди перший відповідає якийсь із чоловіків:-))))

jaguara - 21-6-2004 у 11:56

просто що не роби, а жінки цікавлять чоловіків більше за авто, як правило :)

Рост - 21-6-2004 у 12:16

Ну, ви ж пам`ятаєте про ту фотографію, на якій треба було знайти машину, яка займала весь передній план. Але дехто машину не знаходив взагалі, дехто через тривалий час - і все через дівчину, зображену на задньому плані ;)

Ви, милі дами, не відлинюйте! Перші відповідають чоловіки, бо ви не відповідаєте. От і доводиться якось до того спонукати :)
То як щодо жіночості? :)

jaguara - 21-6-2004 у 13:21

ОК... Жіночість. жіночість буває різною, а відтак і атрибути її різні. Ага, ще на мою думку, є стандарти жіночості, які є того ж самого кшталту, що й стандарти красивого, тобто під дією часу можуть змінюватися.
Тож види жіночості. Я б виділила два межові типи -- жіночість умовно слабкого чи сильного (як не сказати мужнього) типу, і щось посередині -- змішаний, зустрічається найчастіше (основна характеристика --використання власної жіночості для досягнення певної мети :) ) Перший вперто асоціюється з Кисельними баришнями, охами-ахами, серенадами, втратами свідомості від вигляду щура, вередуванням, інфантильністю і т.д. мда, щось не дуже гарне вийшло, як на мене... Мужні баришні -- різноманітні втілення Ксени принцеси-воїна. При цьому не обов'язково мати її мускулатуру. І не обов'язково відкрита авторитарність чи ще там щось. Щось таке на левиць схоже -- прихована сила, але така грація, що відмовити їй у приналежності до Жінок ніяк не можна. Ще є просто Самиці (в хорошому значення) -- дами, які за визначенням одного мого знайомого, випромінюють здорову сексуальність не залежно від одягу. Ага, це наштовхує на думку, що жіночість насправді визначається все ж не зовнішніми чинниками, хоч звісно якусь бомжичку важко як правило назвати жіночою, а внутрішніми. Бо жінка, яка не відчуває себе Жінкою як особливим видом, навіть якщо через якісь обставини натягне обцаси з вечірньою сукнею і т.д., через відчуття їх неприналежності до неї навряд справлятиме враження прикладу жіночості -- радше нагадуватиме слона у магазині посуду. Знову ж таки, хай феміністки мене затопчуть, але я переконана, що Жінка не може бути без чоловіка. Не в сенсі, що конче паруватися, кохатися, протистояти, а тупо як нема протилежності, то ні про яку жіночість як рису, притаманну Жінці, не може йти мова. Бо тоді немає з чим порівнювати і є просто жінка та її біологічні характеристики з повадками включно :D. Але при цьому жіночість не є скерованою на чоловіків, вона є протиставленням їм як інше природнє начало. Банальний приклад -- безумна білизна носиться не для спокушання чоловіків, це лише її принагідна функція, а призначення -- ще раз підтримати в носії (носійці радше :) ) оте відчуття жіночості і впевненості у собі.
Ну це так, для затравки ;)

Tempika - 21-6-2004 у 13:22

...взагалі я хотіла б спитати саме чоловіків, – що є на їх думку справжньою *жіночністю*... :-)
а сама б розказала, що є, на мій погляд, ознаками *мужності*... :-)))

jaguara - 21-6-2004 у 13:24

2 Tempika: от-от, мені теж цікаво... ;) але ж фіґ вони нам зізнаються

Tempika - 21-6-2004 у 13:54

...тоді й ми не зізнаємося, ягуара, так?.... :-))

Рост - 21-6-2004 у 14:03

Ну чому от так одразу - фіг :)
Як влучно підкреслила Ягуара, жіночість - це вираження суті жінки. Тому справжня жіночість - це перш за все щирість. Але сумно, що наш світ так сильно протистоїть щирості, заганяючи усіх за надумані маски.
Ділити ж на оті слабкі, сильні і щось_посередині типи я б не став в контексті жіночості, бо це інші речі, мені здається. Наприклад, принцеса-воїн. Це так привабливо виглядає на екрані, а в житті воїн - це щось зовсім інше і бути привабливим по-жіночому воїном неможливо. Та і в принципі воїн - це мужчина. Жінка, будучи воїном, стає більше мужчиною, а це вже якщо і привабливо, то не по-жіночому :)

А взагалі, говорити про "чоловіче" бачення не коректно, бо чоловіки - це теж люди і вони різні :) До вашого відома :)

jaguara - 21-6-2004 у 14:14

Цитата:
Першим відправив користувач NetGuy
Ну чому от так одразу - фіг :)
Тому справжня жіночість - це перш за все щирість.
***
бути привабливим по-жіночому воїном неможливо. Та і в принципі воїн - це мужчина.
***
А взагалі, говорити про "чоловіче" бачення не коректно, бо чоловіки - це теж люди і вони різні :) До вашого відома :)

- А як щодо кокетства? Кокетство не завжди є абсолютною щирістю, тож це не є ознакою жіночості? Тільки чомусь риса вважається типово жіночою, навіть у виконанні чоловіка
- "воїн" не йшлося буквально про амазонок. Йшлося наприклад про таких собі пробивних по життю бізнес-леді, яка всіх порве як Бобік тряпку, і є тим, що називається "сильною особистістю". Вона що, за означенням не може вже бути жіночою?
- Невже? Люди та ще й різні? :))))) ніколи б не подумала. як приємно, люблю різноманітність у житті :)) і чоловіків насправді теж

Рост - 21-6-2004 у 14:31

Чому кокетство нещире? Мотиви можуть бути нещирими. А кокетство - це частина сексуальної поведінки, притаманна жінкам :)

Бізнес-леді, яке рве усіх, як Бобік шматку - не є жінкою. Поки є бізнес-леді. Вірніше, в ті моменти, коли вона є бізнес-леді. Вона може бути жінкою, якщо оте "бізнес-ледіювання" не перейшло в феміністичний заскок і якщо стати бізнес-леді цю жінку заставила необхідність, а не щур в голові :)

Цитата:

- Невже? Люди та ще й різні? )))) ніколи б не подумала. як приємно, люблю різноманітність у житті ) і чоловіків насправді теж


Давай без сарказму

Tempika - 21-6-2004 у 14:36

...а ось шерон стоун або ніколь кідман, які на шляху до олімпу рвали багато кого *як бобік шматку* (тре
запам*ятати соковитий вираз :-)) – жіночні чи як?...

Рост - 21-6-2004 у 14:41

Не знаю. Я ж з ними не спілкувався, чи ти пропонуєш за фільмами судити? :)

jaguara - 21-6-2004 у 14:49

2 NetGuy: ну що ти, то не був сарказм, чесно, то я насправді розплилася у надзвичайно доброму виразі обличчя -- прирівняй то до дружніх обіймів і тріпанню за вухо.
ага, про б-леді: а як тобі розклад, коли така дамочка в певній чисто діловій ситауції вмикає увесь свій шарм і чогось досягає саме ним? хоч могла б і порвати, просто зараз жіночість ефективніша?
ну так що там про особистий погляд на жіночість?

Tempika - 21-6-2004 у 14:50

...я гадаю, особистість не можна приховати... вона світиться в очах, відображається в рухах... і навіть в
лукавих словах вилізає правда :-)) то як з шерон стоун?

Рост - 21-6-2004 у 15:12

Ягуаро, ми говоримо про жіночість, чи про її емуляцію? Це як з ... ну, нехай, яблуками. Лежать на прилавку два яблука - одне правдиве, вирощене без усіляких хімій, а інше тою хімією просто нашпиговане, бо так простіше їх вирощувати, менше мороки.
Так от, щоб пізнати, котре яблуко справжнє, достатньо посто надкусити. Хоча на вигляд - обидва просто супер.

А з Шерон Каменюкою ніяк. В її ролях здебільшого я бачив фальш. Як і в Кідман. От в чиїй грі є щирість, так це в Мела Гібсона. А жінок-актрис таких я щось не пригадую. Тре добряче напружитися, а ліньки :)

jaguara - 21-6-2004 у 15:20

Стає вже цікаво -- будемо надкусювати жінок :D шютка. Ні, звісно ми говоримо про справжню жіночість, і ось так я починаю доходити до питання, чи включає жіночість в себе слабкість з чоловічої точки зору? і чи жіночість це переманентна якість, яка інколи може свідомо приховуватися? і чи можливо її приховати, якщо вона є?

Tempika - 21-6-2004 у 15:29

...слухай, так ж не будеш всі яблучка на базарі надкушувати? :-)))
то тільки мільйонер може.

Рост - 21-6-2004 у 15:42

Я тут пригадав одну книгу, де було "... він кусав жінок тільки з благородними цілями" :)

А чи можна приховати щось - це залежить від кого ховаєш. Якщо людина зріла, то не дуже і поховаєшся. В крайньому разі, як не побачить з першого погляду істини, то фальш, тобто, намагання приховати, видно одразу. Кумедно спостерігати за молоддю, як вони грають ролі і думають, що всі їх саме такими сприймають :)

А слабкість - чи є складовою жіночості? Ну, є напевно. Тільки на награна, знову ж, а природня. Тобто, коли жінка грає інфантильність, то це не дуже приємно, чесно кажучи.

Tempika - 21-6-2004 у 15:47

....дійсно слабкі жінки лишаються старими паннами :-))
...а щодо шаронихи, то я її бачила в *якщо б стіни могли розмовляти-2*, і вона мені не видалася
ані неприродньою, ані фальшивою... щодо інших ролей тяжко сказати, бо ж усюди режисери
експлуатували її сексапіл і фізичну привабливість :-)

Рост - 21-6-2004 у 15:48

Прийшла Тетяна і все зпошлила :)

До-речі, я вже зовсім граматику забув: зпошлила, чи спошлила? :)

Рост - 21-6-2004 у 15:51

Стін говірливих я не бачив, тому казати не можу.

jaguara - 21-6-2004 у 16:06

А мені щось пригадалося як розігруючи наївну дєвочку перед дорослими дядями, глупі доросля дяді у це вірили, бо їм це подобалось, а розумні досить швидко сікли, що це досить прозора гра... ага, так от -- далі: чи потурання ілюзіям чоловіка/- ів теж входить в склад жіночості - як вид кокетства, наприклад? тобто коли жінка показує себе такою, як її хочуть бачити, звісно не вступаючи у абсолютне протиріччя зі своєю сутністю та характером, а адаптуючи їх до побажань населення
ПС спошлила - якщо не помиляюся, перед к-п-т-ф-х

Рост - 21-6-2004 у 16:19

За лікбез дякую, мене уже наш штатний, як це він каже, буквоїд просвітив :)

Так от. Як то кажуть, старість іноді приходить одна.
Людина іноді хоче бути обманутою, бо реальність надто жорстока і не вистарчає сміливості глянути їй у вічі. От і бавляться в дитинство.

Щодо потурання ілюзіям. Зрілій людині потурання не потрібні, а жінці - їй потрібен мужчина, чи дитина? Є краща річ - звичайне людське співчуття, співпереживання.
Це я до чого? Будемо жити чи грати в життя? Проблема тільки в тому, чи достатньо сили в людини стати білою вороною. Бо бути собою, бути щирим - для цього потрібно сьогодні багато мужності, як показує досвід.

Tempika - 21-6-2004 у 16:23

...ну так, ягуара... себто: чи ми народжуємося жіночними від природи, чи *жіночність* – це теж певна соціальна маска,
роль, нав*язана нам суспільством?... особисто я кокетувати не вмію, тому деколи видаюся або наївною солодкою
ідіоткою, або надто розумною наглою панянкою... що робити? :-)))

Рост - 21-6-2004 у 16:31

Я так думаю, що якщо жінці створити відповідні умови, вона буде жіночою. Як квітка - усе в ній закладено і за правильного догляду вона одразу розквітне.

А що, Таню, треба щось робити? :)

Tempika - 21-6-2004 у 16:34

...всі кажуть, що тре :-)) бо якщо в кобіти нема сім*ї, дітей, то вона ніби й не кобіта зовсім...
хоча я проти думки, що *жіночність* – це суто фізіологічна функція ... напевно, *жінка* і *самиця* –
різні речі, так?... знов спошлила :-)))

Остап_М. - 21-6-2004 у 16:37

2 Tempika:
Але чого ти так відразу відмовляєшся від фізіології???

Tempika - 21-6-2004 у 16:40

...не відмовляюся, лишень не визнаю її *провідної ролі*... :-))

Рост - 21-6-2004 у 16:41

Ні, тут уже не спошлила :) Ну добре, скажемо так, самиця - це тваринний рівень прояву жіночості :)
А ото "усі каут" - ну то страшне. Я той галицький менталітет тай сокиров, сокиров! Ади, дівці дваці п`єть років, а вна ше не вискочила заміж! Все, стара дівка! Та в тридцять тільки клепки в голові починають на місце ставати... Можна розібратися, що є що і хто є хто. Правда, тоді більше шансів таки залишитися самотньою, але як подивлюся на ті нещасні шлюби, коли одружуються діти, бо усі каут, жи в двайціт ти вже стара, ади! Скільки тепер розведених, самотніх, з дітьми, бо їм приспічило у 18 заміж, гормони, бач, і ототе "каут"...

Остап_М. - 21-6-2004 у 16:43

Саме так... оте фізіологічне (в сенсі "самиця";) в багатьох чомусь переважає???

Рост - 21-6-2004 у 16:44

А якщо казати про фізіологію, то вона таки займає значне місце, як не крути. Хіба бим ти була ну зовсім уже святою, чи що.

Tempika - 21-6-2004 у 16:49

...зовсім не зовсім, але, мабуть, трохи є... :-) одного разу на вулиці до мене підійшов якийсь юродивий дідок,
і одразу сказав, що у мене на обличчі написано, що я ангел... а насправді є те, що, напевно, у багатьох
представниць прекрасної статі фізіологія мовчить, якщо вони не закохані... :-)) але ми збилися з теми... я так
зрозуміла, що йшлося про те, що кобіта, в житті якої мало *фізіології*, не є жіночною?... :-)

jaguara - 21-6-2004 у 16:59

а я от проти суто тваринного окреслення Самиці! Для мене Самиці -- це позитив, це просто шалено сексапільна жінка, від якої ідуть такі флюїди, що протилежна стать гине, а не та, яка зводить стосунки до банального як би це окреслити... зляганння, чи що... Самиці впливають потужно на підсвідомість, і це головна їх ознака. і як на мене це одна із необхідних складових жіночості.
2 Tempika: не знаю, я от вважай "професійна кокетка", тож теж час від часу дурочкою прикидуюсь, і тішуся з того, що ведуться - смішно. А іноді як трапляється хтось вартісний, то можна ізною розумницею побути -- це цікаво, і мізки не засихають. Не знаю, що із цим робити :)
да до речі, а розумність мусить входити у жіночість? а почуття гумору?

Остап_М. - 21-6-2004 у 17:12

Просто кобіта в якої мало фізіології направду, навіть збоку добре видно, стає такою трохи стер..озною (соррі)...
А то аж ніяк не в позитив...

Tempika - 21-6-2004 у 17:16

...монашкизні? :-))

jaguara - 21-6-2004 у 17:17

2 Остап: а як щодо думки що кожна порядна жінка мусить бути трохи виразкою (щоб не казати стер...м)?

Остап_М. - 21-6-2004 у 17:21

О ні, що Ви такого поганого подумали. Безумовно кожна файна кобіта має бути трішки відьмочкою :) :). Але я не те мав на увазі. Я мав на увазі момент переважання фізіологічного над раціо- і іншими ..нальними.... Йдеться про ніби втрату тої "жіночності" (в сенсі ніжності). Хіба не так???

Tempika - 21-6-2004 у 17:23

...хочу все ж сказати, що серед моїх знайомих є такі файні старі панни – як місіс Марпл... вони дивакуваті, ніжні,
дуже проникливі у своїх судженнях, інтелігентні, кожна має якийсь талант у собі – хтось пише музику, хтось
розмальовує батіки, хтось пише дисертацію, а хтось вірші... :-)) я не розумію, чому їм якось ніяково бути такими,
ніби неповноцінними, але це ж мало не найкращі люди, що я їх знаю... піду і я в монастир :-))))

Остап_М. - 21-6-2004 у 17:26

2 Tempika:
Так, в чоловічий
:lol::baddevil:

Tempika - 21-6-2004 у 17:27

...ну ось, докотилися до дійсно *пошлих* жартів :-((

jaguara - 21-6-2004 у 17:28

Так, щось я трохи не в'їду від чого втрачається жіночість в сенсі ніжність -- від переважання фізіологічного начала і браку раціо чи від переваги раціо над фізіологічним? витлумачте б.л.... бо як на мене, ані те, ані те не є вичерпним складником жіночості, а з ніжністю і того важче...

Остап_М. - 21-6-2004 у 17:30

2 Tempika:
Ну не ображайся... Це ж жарт....
2 jaguara:
А що є "вичерпним складником жіночості"???

Tempika - 21-6-2004 у 17:34

...ой, такий древній жарт... :-)
особисто мені важливо, щоб і чоловік у певні моменти був ніжним, дуже ніжним :-))
а може, кожна особа для початку повинна бути ЛЮДИНОЮ, а вже потім чоловіком або жінкою?...
чи ми невіддільні від нашої статі?

Остап_М. - 21-6-2004 у 17:36

Погоджуюсь з тобою на всі 100 відсотків!!!
Адже слово ЛЮДИНА це основне!!! :))
Але певні переваги "невіддільність" від статі таки дає, чи не так???

P.S. Я радий що ти не ображаєшся..
:saint:

jaguara - 21-6-2004 у 17:36

2 Tempika: з приводу ніяковості старих панн - то просто результат закладених стереотипів про необхідність парування... це нам трохи простіше вже не рватися одразу після універу заміж, а паннам трохи старшого покоління тяжче це переживати. згадується одна моя знайома, їй всього бл. 30, але вона сама -- при цьому шалено красива, розумна і талановита, але має один недолік -- забагато говорить із чоловіками, замість того, щоб час від часу дозволяти краплю фізілології... (тепер вже я пошлю... це мабуть тема така, що тягне на похабності :) ) так от -- вона теж насправді страждає від відсутності когось поруч. може це просто з часом буття самою приходить?

jaguara - 21-6-2004 у 17:39

вичерпного складника нема -- є комплекс, і здається його ми і намагаємось тут з'ясувати :)

Tempika - 21-6-2004 у 17:47

власне комплекс :-)
я напевно страждаю від того, що не можу не бути самотньою... мене дуже напрягає постійна присутність когось...
ось якби був замок на 300 кімнат, і деколи між нами могло б бути їх принаймні 139, то я б деколи могла б витримати
свою половину (якщо такий звичайно існує, бо швидше всього це просто байки)... а ось щодо невіддільності від статі...
зара розкажу кумедний випадок.. коли я тусувалася на андернеті, то якось на ченелі виникла провокаційна тема –
*чи змінив (змінила) б ти стать за мільйон долярів?*... один пацан-бізнесмен аж затремтів від такої можливості і сказав,
що вже б виставив свою стать на ebay, якби тільки знайшовся покупець :-)) мені, наприклад, не прийшло б і в голову такого,
нізащо б цього не зробила... певно, так і визначається *справжня* жіночність або мужність... :-)))))

сумна - 21-6-2004 у 17:58

Ото прочитала назву теми, - ну, думаю, зараз буде про оті детальки жіночого гардеробу на бретельочках, які мають тенденцію звужуватися до розмірів смужки. Аж тут така серйозна і цікава дискусія!
Так от, я ладна підписатися під усім, що висловила Tempika. Дякую, Таню!
Самотність примушує жінку заховати свою жіночність, як невитребувану річ. Але ж це не означає, що вона її (жіночності) позбавлена! Жінка - завжди жінка, які б машкару на себе не чіпляла. Навіть жінка, абсолютно позбавлена кокетства, як-от я.
Безумовно, що світ належить розкутим, впевненим у собі жінкам, яких живописала Jaguara. О так, жінка-валькірія безумовно притягальніша! Але ж не всім такими бути, правда?
Ви будете сміятися, але я впевнена, що в мені загинула найвідданіша дружина, просто нікому це не було потрібно... Як не крути, на жінку дивляться через фройдівські окуляри, і нема на то ради.

jaguara - 21-6-2004 у 18:00

тобто виходить, що жіночість/чоловічість визначаєьтся тим, чи подобається особі належати до своєї статі? можливо, але чи це тягне за собою якості, які визначають твою жіночість/чоловічість для інших?

jaguara - 21-6-2004 у 18:07

Сумній: не знаю, про валькірій я писала, бо просто було цікаво думку почути, я наприклад теж до них не належу. І ще: я зовсім не певна, що світ належить таким жінкам :) боюсь, таки комусь протилежної статі, не зважаючи на увесь сексизм, із фемінізмом включно. хоч з іншого боку -- хто часто керує чоловіком, як не ота слабка, ніжна і податлива, якій часом можна пообіцяти все на світі? і які ж завжди пам'ятають про обіцянки, і змушують їх виконувати :) Що маємо? Світ належить ніжним :D

Tempika - 21-6-2004 у 18:35

...цей світ чоловічий, і так має бути... нас створено, щоб любити чоловіків :-)) і вся фігня виникає тоді, коли
девальвується їх мужність... так тяжко стає їх любити... і ми тоді шукаємо себе в кар*єрі, у творчості, у
фемінізмі, навіть у одностатевих стосунках... це я так, фігурально, про всіх жінок докупи... :-)) в мені теж
померла дружина, мама (в дитинстві я була впевнена, що у мене буде трійко дітей як мінімум)... а все
пішло наперекосяк... замість сили у протилежній статі я зустрічала насилля, замість доброти - зверхність
і поблажливість, замість розуміння - бажання використати, замість соціального партнерства - чорт знає
що... :-))) у мене мама росіянка, вільна жінка... мене не виховували для *попрати, поприбирати, народити
і .... самі знаєте що :-))*... виявилося, що я завжди шукала чоловіка не для гнізда, а для польоту... я не
відповідала тому образу жіночності, який передавася з покоління у покоління тут, на західній україні :-)
бути водночас рабинею домашнього побуту і *сірим кардиналом* цього ж сімейного багаття... для мене
все було надто складно... вдавати покірну овечку і тримати *благовірного* під каблуком?... прийняти як
факт, що кохання помре через 2 роки і почнеться біганина наліво або за чаркою?... така фальшива
жіночність мене не влаштовувала... приходиться її шукати заново, відновлювати в собі, і навіть
відстоювати право на *свою* жіночність... :-)

jaguara - 21-6-2004 у 18:55

Уууууууууу, баришні, як все запущено... що одна, що друга стверджує, що все вже повмирало, і ніколи вам дітей не рожать, і дружиною не бути... те що мужики часто казли, це відомо, але ж бувають і хороші. Я правда такого бачила одного чи двох, і то зі своїми недоліками, але ж сам факт! Мало чого в житті буває цьому. часу для кохання маєте до останнього свого дня. Кохання може й помирає за пару років шлюбу, нічого не можу сказати, не пробувала, але ж залишаєтся любов! Це точно знаю.
так от. оте попрати-поприбирати, то не образ західноукраїнської жіночості, а стереотип правильної жінки-дружини як соціального інституту, назвемо це так. і він мені теж не подобається. а знаєте чому? бо насправді то чоловіки створені, аби нас прекрасних любити. а від перевантаження побутом краса псується, тому вони мають якось це вирішувати. для свого ж блага, бо їм же насправді приємно, аби кохана залишалася гарною і коханою.
Інше питання, якщо вам вже не хочеться жодного кохання і Чоловіка. То вже важче. Тоді просто треба одразу живого підходящого, хто б на практиці переконав, що все ОК. Є і буде.
схоже на допис в "Розарій", правда?

Tempika - 21-6-2004 у 19:06

...думаю, не рожать і теде :-) пішов поїзд, і файно... не будуть тепер відволікати своїми *брачними играми*
від справи мого життя.... :-) не все так сумно... ну нема пари, то й нема... зате є рівновага, улюблена справа,
свобода і мрії...

jaguara - 21-6-2004 у 19:11

Тю на Вас! :) Подивлюся я, як Ви за років так 5 дитя хреститимете і що казатимете, втупивши щасливий погляд у ноги
але це інше, може давайте краще чоловікам кістки поперемиваємо?

Tempika - 21-6-2004 у 19:24

...та нє, золотце, вік не той... :-)) а дітей б не хрестила, я сама не хрещена, до речі... а, то вже офтопік.

сумна - 21-6-2004 у 20:00

Щось чоловіки примовкли... Мо', шукають вбивчі аргументи? Чимось ми їх, одначе, налякали.

Tempika - 21-6-2004 у 20:14

...ну.... вони дійсно ведуться на ніби-то обговорення *двох шлєйок і клаптику тканини*, а бачать тут серйозну
дискусію про місце кобіти в сучасному світі і... мо й дійсно поговорити про штруделі (як я божественно випікаю
яблучний, то ваще :-)) або про в*язання?.... :-))) ...а якщо серйозно, то як з нами пофліртувати після таких
розмов?... певно, ми видаємося їм розчарованими, втомленими жіночками з атрофованою фізіологією... а вони
не принци, на башту з слонової кістки фіг полізуть... ну ще б було нам по 18 років та й башта була висотою метрів
зо два, а так... :-)

jaguara - 21-6-2004 у 20:36

йой, а я в'язати майже не вмію! зате тортики я роблю не фігові і ще маю купу достоїнств :) хоч і не 18 мені вже трохи... але фізіологія ніби ще того -- на місці :)
думаю, то вони просто вже повсідалися перед телевізорами, пиво хлищуть і їм не до розмов -- робочий день закінчився :)

Tempika - 21-6-2004 у 20:54

...та куди дітися від тої фізіології... все на місці... :-)) ось сидить за мною в пазіку дядько і нагло розглядає мою
розкішну *фізіологію* (оглянулася через плече і ледве не засміялася на весь набитий мокрими лобами автобусік),
а вступити місце фіг... я собі висю, ледве дотягаючись до того патика зверху, і думаю, виглядає з джінсів рюшка
чи не виглядає... що за джінси тепер пішли, а?... в транспорті просто неможливо розслабитися... :-))

хотілося б спитати дівчат, чи подобається їм бути *об*єктами бажання*?.... бо усім вже ясно, чого вас роздивляються,
але відчуття кобіт при цьому ще ніхто не дослідив :-))))

jaguara - 21-6-2004 у 21:25

у мене під настрій -- буває коли від початку зла, то наводжу марафет, аби всі слиною захлинулися, що як правило і відбувається, тоді я тішуся від думки "хотіти не шкодить". Іноді, коли я спокійна, мене це може вивести з рівноваги, особливо якщо ще починають казати "дєвушка..." тоді можу сама почати знайомитися... і тоді ми міняємося ролями -- погано стає вже не мені :)
насправді я люблю бути бажаною для того, для кого хочу такою бути
а з рюшками я вдома репетирую -- вилізе чи ні, якщо я в транспорті почну приймати еротичні пози і відповідно їх підлаштовую :D:D:D

Остап_М. - 22-6-2004 у 08:22

Ну все я вже тут і вже пишу... :)
Щодо розглядання в транспорті, то я наприклад тим не займаюсь. Хоч звичайно приємно, як симпатична панянка кидає в твій бік приємну посмішку чи якийсь "запитальний" погляд.
А еротичні "пози" в транспорті це як???
:lol::o

Tempika - 22-6-2004 у 08:33

...еротична поза номер 1... кобіта висить на на шесті або верхній перекладині, умудряючись тримати всі
свої сумочки і кульочки подалі від ока кишенькових злодіїв, і їй вже все рівно, що то й же топік задерся вище
нижньої білизни, а штанці сповзають нижче найризикованішого декольте... а якщо на дівчинці міні-спідничка
та ще й панчохи, то ця дівчинка відчуває себе як мінімум стриптизеркою в лас вегасі... :-)) а кругом сидять
дядьки і пацани, ласо оглядають молоде тіло, але встати їх не змусіла б навіть сандра балок у купальнику... :-)

Остап_М. - 22-6-2004 у 08:51

Цікаво...
А №2 ????

Tempika - 22-6-2004 у 09:06

..гм... ну ти ж користуєшся громадським транспортом, так?... :-)

Остап_М. - 22-6-2004 у 09:11

Сумно зізнатись, але користуюсь....
Щоправда так як ти я б не описав точно........
Але транспорт транспортом, а що то ми про фізіологію вже не балакаємо??? :)

Tempika - 22-6-2004 у 09:12

...ми й не балакали про фізіологію, мабуть :-)
йшлося про *жіночність* і *мужність*... хто що під цим розуміє...

jaguara - 22-6-2004 у 11:18

ну от, "доки ти спав", дискусія можна сказати пожвавилася.
поза номер 2: я, у легкій сорочці, защепленій на грудях, ноги не відомо на якій ширині, зігнуті в колінах, руки закинуті за голову/спину у німому жесті "візьміть мене, але спершу заберіть з тих рук наплечник+пакет+куртку у які стало жарко", спина теж небезпечно вигнута, бо під ногами стоять чиїсь торби, а стояти рівно не виходить, бо з усіх боків тиснуть решта баришень у не менш спокусливих положеннях :lol:
покатить?

Tempika - 22-6-2004 у 11:47

...та ні, нічого щось не пожвавлюється :-) хоча ось, згадалася мені й поза номер три:
...ти лежиш всіма своїми бедрами, животіками і тим, що вище, на комусь, поклавши сумку йому на голову,
бо по проходу пробирається, як динозавр, хтось з сумками, мішками, кульками, ногами, руками і
величезним тілом... ти чуєш, як рвуться на його шляху панчохи, перекручуються спіднички, як зойкають
дівчатка у босоніжках *підошва-два шнурочки*, як твоя сумочка на довгій шлєйці губиться десь серед натовпу...
починаєш думати, чому у нашому транспорті нема верхніх полиць, де можна затаїтися і злитися з проминаючим
за вікнами пейзажем... :-)))

jaguara - 22-6-2004 у 11:52

і "Камасутра-камікадзе" не попадає :)

Остап_М. - 22-6-2004 у 12:31

Дівчата, мені здається Ви "захопились"!!!Чи розповідаючи про пози, Ви знайшли в них щось цікавеньке, ну скажімо вияв енергії чи фантазії??? :)

jaguara - 22-6-2004 у 12:37

ну почнемо з того, що дехто ту сам питав, а як же це -- еротика у громадському транспорті? а взагалі, яка тут фантазія -- суцільний соцреалізм...

Tempika - 22-6-2004 у 13:00

...спитав, отримав вичерпну відповідь, і ще й не задоволений :-))
оце й же ж еротизм громадського транспорту є просто наругою над нашою жіночністю...

jaguara - 22-6-2004 у 13:38

Отож! я б вже краще віслючком вулицями іздила... Іділія така: машини, і раптом узбіччям трюхикає таки маленький віслючок зі стрічками на вушках, дві торби перекинуті через спину, а на спині бочком така собі маленька я у штанцятах-кльош, блузочці в рюші і з патичком :D така собі класична жіноча пастораль :D

Tempika - 22-6-2004 у 20:57

...віслючок не віслючок, але я якось спостерігала панянку на спортивному велосипеді, в пальтечку
з пелеринкою, з елегантним портфеликом і в (!!!!!) капелюшку.. :-) це була не мері поппінс, бо парасольки
не було.... я їй позаздрила, і дотепер мрію про велосипед, або, як мінімум, про *гуляйногу* японську... :-))))

Demyan - 23-6-2004 у 08:24

Додам позу номер 4 яку довелося нині спостерігати в маршрутці типу Газель. Як відомо вікна там низько стоять, отож одна панянка щоб вгледіти "куди ж то мене везуть" нагнулась десь о так, що її спина була паралельно землі, ви зрозуміли в яку позу вона встала і ось так вона їхала...??? чи то навмисне чи дійсно не знала куди її везуть. Але я вже вийшов а вона далі так стояла.

Остап_М. - 23-6-2004 у 14:33

Ну так, Вам аби тільки на віслючках їздити!!!
Хіба тих віслючків мало по вулицях ходить поруч з Вами???
А щодо еротичної наруги над жінкою в громадському транспорті, то я чомусь переконаний, що там обидві статі в однакових умовах. Інколи вже так один до одного туляться що то просто капець... :lol::lol::lol:

Bullet - 23-6-2004 у 18:33

Привітки всім вам. Ото почитала і вирішила, що я - людина нової генерації... Цікаво, а люди можуть бути "унісекс"?

jaguara - 23-6-2004 у 19:11

У цьому світі напевно існують пацанки. На власному досвіді знаю, що жіночості їм на думку оточуючих вистачає. Питання лише чи це дійсно унісекс? Думаю я над цим і щось мені видається, що в кожній людині одне з двох таки домінує -- жіноче або чоловіче. Важче, коли ота внутрішня домінанта не відповідає біології...

Tempika - 23-6-2004 у 19:23

...ой, остап, невже чоловіки такі *дохлі* стали чи ми, кобіти, так змужніли, що ти прирівняв наші
випробування громадським транспортом?... пацани тепер хоч на мамонта й не ходять, але, я
гадаю, проїхатися в маршрутці їм усе ж набагато легше... ви собі як знаєте, а я – *слабка стать*... :-))

jaguara - 23-6-2004 у 19:57

О, мене теж тре ніжити і берегти від шкідливих впливів зовнішнього середовища :) бо я така хіла, що мене вітром іноді здуває, а ви кажете маршрутка, маршрутка... :)

Bullet - 24-6-2004 у 08:26

Ось тут дехто говороив (на самому початку, не будемо тикатипальцями:) ), що суперово, коли жінка щира. А мені чомусь стрічаються переважно персони чоловічої статі, які холчуть бачити тільки кісейних баришень....
2 jaguara
Фу, як некрасиво звучить "пацанка".. але ж то і не про мене.. я мала наувазі саме "унісекс", а не чоловіка з жіночими деталями... Тобто .. хм.. розумовий такий собі унісекс.. Розумієш?... :)

Остап_М. - 24-6-2004 у 08:27

Та звичайно, що Ви ніжні і пухнасті !!! :))
Але ваша жіночність це не тільки "дохлість" чоловіків...
Це і полювання на них
:lol::baddevil::D

Tempika - 24-6-2004 у 08:49

...думаю, що у тестах на IQ не пише, який IQ саме визначається – чоловічий чи жіночий :-)) ото й є *унісекс*...
а полювання на чоловіків – це здобуток 20 століття, як аероплан, супутник і телебачення... ну що ж, я тоді
з 19 століття, мабуть... вважаю, що досить погляду, а все решта чоловік повинен *уполювати* сам... :-)))

Bullet - 24-6-2004 у 09:03

так, звичайно, всі проблеми (і не тільки у жінок) - в голові..
Яке там полювання?.. (де моя рушниця?:))

Рост - 24-6-2004 у 09:12

Для Bullet
І якими ж дорогами ти швендяєшся, що тобі тільки такі чоловіки зустрічаються?
Хоча, поклавши руку на среце, мені щирість теж дуже рідко випадає побачити. Ну, значить, такий я уже динозавр...

Олексій Мачехін - 24-6-2004 у 09:21

"а полювання на чоловіків – це здобуток 20 століття"

Так???? Ух ти. А цеє... вислів "Пускати бісиків" це теж надбання минулого століття?

dr.Trollin - 24-6-2004 у 09:49

Жінки... Самиці... Відьмочки...
дискутантки ви.

Ну добре. не пожалів 20хвилин - перетлумачив.
(більше часу, правда, було шкода - так що тлумачення є більш пряме, аніж Літературне)
Тримайте:

-=-=-=-=-=-
2002/01/17 « http://zhurnal.lib.ru/d/dedjuhowa_i_a/v.shtml »
МОЯ МЕРИЛІН
ДЕДЮХОВА Iрина Анатоліївна

Мерилін йде коридором. Нога вільна, носок назовні. Каблук став, носочок стала, одна половинка сідниці ворухнулася. Злегка. Так, легкий трепет. Голова піднята, губи теж посміхаються злегка, дразняче. Очі мрійливо спрямовані в майбутнє. Груди - це саме головне, вони повинні прорізати простір на мить раніш матеріалізації всієї Мерилін. Спочатку груди, потім носок, стегно, торс, посмішка і розсіяний погляд...
Чоботи треба здавати ремонт, звучать занадто гулко, занадто напористо. Звук повинний бути рівний, ні до чого не зобов'язуючий. І колготки б нові купити не завадило. Господи, яке нині число? Зовсім забула, треба зайти в школу. До молодшої. Теж Мерилін.
- У! Привіт! Ти-то мені і потрібна! Ой, яка в тебе задниця!
- Відвали, Барсуков! Так не сунь ти мені цю шелупонь!
- Це терміново, розумієш, до четверга! Ми за ціною не постоїмо! Я тобі, дорога, триста рубликів подарую! Багатійкою станеш! Як це тобі ніколи! Чо ти в натурі, як у комендатурі? Саме твоє улюблене - металева ферма велика-превелика, гнила-прегнила! Уся прогнулася! Які в тебе... Увечері зайдеш? Ну, і гадина ж ти! Щиро!
Пхається ще гад. Нічого не випало? Боже, скільки креслень! Загубила!!! Посмішку загубила! А! Ось вона! Від стегна! Раз-два, дихаємо рівніш, раз-два, погляд номер шість... Замисленість! Дайте мені легку замисленість і млість у погляді! Не знаю відкіля! Щоб була - і все!
- Здра-а-авствуйте-е-і, Мерилін Анатоліївна! - посміхаються студентки, заглядаючи в обличчя.
Хоч би орбітом зажували табачище! Та-ак. Колготки треба терміново змінювати. Невдалі в неї колготки, раз вони раптом здороватися стали. Звичайно мовчать. Набычившись.
Мерилін заходить у лабораторію, сідає біля девятитонного преса. Нога на ногу, поблажлива посмішка. Зустріч з персоналом. Гнида.
- Світлана! Де журнал іспитів?
- Я вам віддавала!
Бреше, а нічого з нею не зробити. Хто піде на таку ставку? Але яка все-таки гнида! Тиждень роботи! Два зламаних нігті!
- Свєточка! Отут проїжджала повз магазин "Єлисейські поля" разом з Вадиком у його машині. Ну, той самий Вадик... За який ти зовсім непристойно бігала на третьому курсі. Де в нас пилочка для нігтів? Ні, у нього зараз не вісімка, у вісімку я б не сіла. Та-а... Милий хлопчик, не розумію, що він собі уявив... А! Я там такий ліфчик бачила чудненький! Без номера зовсім, саме на тебе. Ганчірочка і кружавчики. Начебто б нічого особливого, а так мило... Тобі треба неодмінно подивитися на нього, Свєточка! А коли у вихідні підеш на базар, там візьмеш китайський, але із зв'язки уже вибереш щось подібне. Близьке до ідеалу... Свєтик! Маленькі груди не завжди схиляють до відсутності нижньої білизни. Повір мені, я поганого не пораджу.
Пішла. Реве. Сякає. Шпурляє журнал. Смішна.
- Знаєте, Мерилін Анатоліївна, я, звичайно, у сорок років не буду виглядати так, як ви! Мені це просто не зуміти! Я до своїх тридцяти років таке пережила! Таке! А ви по життю як сир по маслу катаєтеся! У вас навіть зморщок немає! Супиться нема чого!
- Свєточка! Ти, безумовно, не будеш виглядати так, як я. Ти й у двадцять виглядала гірше, ніж я в сорок. Ще до всіх життєвих переживань. Світлана! У той рушник не сякай! Їм Тураб учора чоботи чистив.
Двері обережно відчиняються, у неї просовується молодий викладач сусідньої кафедри. Колишній студент. Боже мій! Він уже лисий! Терміново, терміново до дзеркала! Нога на ногу, посмішка номер три, віка напівопущені. Шия пішла назад, потягнула за собою голову... Легкий переляк і посмішка. Як ви нас налякали, противний! А ми тільки що вас згадували. Якщо запитає Свєтку, уб'ю.
- Мерилін... Мерилін Анатоліївна...
Глибокий видих.
- Да-а-а..?
Філіруемо звук. Глибина? Є глибина!
- Заходьте, Павло, не бентежтеся! Ми зі Свєточкой тут одні нудьгуємо!
- Я це... потім... А ви Тураба не бачили?
- Ні, не бачила.
Відповідь уривчаста, припускає паузу. Погляд гасне, як лампи театрального залу після великого гала-концерту. Сум. Зараз хлопчик почне колотися.
- Його Барсуков шукає, у них робота термінова по металевій фермі. Тураб потрібний на обстеження. Мене от теж припахали...
Замовника, замовника здавай!
- Звичайно, раз послав Барсуков...
- Там у нього цей сидить, з вусами такий, чорний.
Опа, опа, опаньки! Н-да, старіємо. Хто потрапило нас нині знімає, Мерилін Анатоліївна. За набойки і колготки продаємося. Які гади всі навколо! Добре. Змінюємо ноги, посмішка здобуває напівнатяки, таємницю, очі дивляться прямо, невідривно. Раптово пересохлі губи обводить рожевий язичок. Треба працювати з молоддю. Саме вона творить міфи і складає легенди. Встаємо, поправляємо кофточку на грудях. Ласкавим, умілим рухом. Погляд Паші тьмяніє, іде в усередину, не фокусується. Готовий.
- Звичайно, ви йдіть, Пашенька, раз вам так сильно треба...
- А? - невиразно говорить Павло. Зараз у нього така сонна, тупа фізіономія! Ілюстрація до книги "Чудеса гіпнозу". Треба буде як-небудь написати на дозвіллі. Учити молодь зелену. Передавати досвід. Передовий. Ні, це все-таки повиннео йти зсередини. Як подих. Стоп кадр. Пильний погляд. Просинайтеся!
- Павло! Вас чекає Барсуков! Про Тураба скажете, що він у перший корпус пішов, Свєточка йому передасть. Усього доброго, молоді люди. Світлана! Якщо журналу завтра не виявиться на місці...
- Мерилін Анатоліївна, а хіба ви завтра прийдете?
- Ні. Але для тебе це рівно нічого не значить.
- Значить! Значить! Хоч день проведу без ваших глузувань! Ага! Кліпси знімаєте! Косметику стираєте! У податкову, чи що потягнулися? Бухгалтер, я тепер бухгалтер! Дурний такий, такий простий!
- Так. Спочатку туди, у податкову... Потім - до молодшого в школу. Викликали.
- Так вам і треба. Кого ви виховати зможете? От у мене дочка мені сказала: "Мама! Я щоночі прошу в Бога щастя для тебе!" А як ми вас ненавиділи, коли у вас училися! А як ви нас ненавиділи! Тому що ми вас молодші!
- Світла! Не фантазуй! Мені взагалі було на вас усіх насрать! Слухай, а вода в нас є? Рум'яна підітру. А скільки нашій дочці років?
- Моєї дочки чотири!
- Маленька... Пізненько ти її. У тебе ще все попереду, перегодь, таке ще скажеш... Ні, усе-таки губи тепер обведу білим. І нігті. Трагічна маска. Змучена мати приготувалася вислухати усе, що скажуть про її милу дочку...
- Кільця зніміть. Змучений нестатком бухгалтер приготувався до здачі квартального звіту! А ми ще так вас боялися! Ввійти в аудиторію боялися, де ви сиділи. Тріпотіли! А Ви ні хрону адже не знали! От зараз зізнайтеся, що нічого не знали! От за що Ви мені четвірку поставили, а?
- Ти пам'ятаєш, у якому році курсову здавала? А я - ні! І тебе не пам'ятаю! Фарбуватися треба більш виразно! Ах! (сопрано) Світлано, пробач мене, я дарма поставила тобі четвірку! Ти знала буквально все! (сопрано) Я чомусь тебе невзлюбила! Не знаю! Але догадуюся!(контральто) Тоді дезодорантів гарних не було.
- А у самої-то парфуми тоді були французькі! Це вам заочники подарували! Мені цей запах потім ночами снився! Я відчувала, що просочилася їм уся! Зсередини!
- Зараз - італійські! Почуваєш? Так! Дешевше, звичайно, але і модніше. Знаєш, твоя остання фраза говорить, що ти можеш бути навіть місцями цікава. Ну, про запах зсередини. Може бути, ти теж зможеш...
- Що?
- Стати Мерилін, Свєтик! Чао! Передай усім, що я потонула в басейні з ліліями, з перламутровими плафонами, тому сьогодні залік приймати не буду. Співає Элвис, а я пливу в блакитній воді обличчям униз... Щоб не замочити зачіску.
- Гола?
- Безумовно! А ти не зовсім безнадега, мила! Я в тебе вірю! Бувай! Пострибала!
Зсутулилася. Очі жалосливо визирають з під висячого лахміттями чубчика, начебто бояться, що їх негайно виколють. Руки тремтять. Бретелі ліфчика спущені. Ґудзичок з манжети довелося вирвати з м'ясом. Це дає можливість час від часу жалосливо посміхатися інспектору, смикаючи себе за рукав. Сука. Пройшло. Прокотило. Яка ненависть! Обопільна.
Воля! Дзеркало-дзеркало-дзеркало! Очі в ній головне, очі, а не задниця, Барсуков! А тебе ми ще зробимо. Завтра ж. Причому одягнемо на цей випадок фіолетовий комбідрес і чоботи-панчохи. Ці, схоже, треба негайно тягти в ремонт. А тепер губи. Як вона це робить, не знає ніхто. Але губи вологі, манливі... Боже мій! Забула! У школу забула зайти!
- От. Почитайте. Прямо, не знаю, що робити...
- Що це?
- Це вірші вашої донечки. Першокласниці. Вона їх по шкільному радіо зачитала. Старшокласникам дуже сподобалося. Вибрали помічників президента школи. Президент-то у нас сам Дмитрик Мальцев!
- А він... хто?
- Дмитрика Мальцева не знаєте? Це ж відомий ведучий еротичних стритп... пт...шоу. Навіть не знаю, як сказати. Боремося, боремося, а ваша дочка отут, у першому класі, ...
Наш ставок зараз скований льодом. А влітку, який він красивий!
Рибка захлюпається в ньому, Зависнуть плакучі верби.
Мені згадається літо, і раптом Колишнє встане перед очима...
Любов - це казка, мій друже! Яку пишемо ми самі!
- Неподобство, правда? Ви б її на ставок одну гуляти не пускали, а? Раз вона тепер з цим Дмитриком дружить... Про вас ще сказала, що бере приклад з вас. В усьому. Докладніше - у вчителя по фізиці можете всю плівочку прослухати. У завершення заявила, що ви для неї - Гомер і Мардж Симпсон в одному обличчі.
Який талант! Яка Мерилін! Але тоді невже вона - два цих ідіоти разом? Добре ще, що не покемон. Сьогодні ж розібратися! М'яко, ласкаво, так, щоб надовго запам'яталося.
Плечі знову звисли. Я хмари розведу рука-а-ми-и! Все. Пішли назад. Ще назад. Все. Упор.
- Мама! Мені гроші потрібні.
- Скільки?
- Півтори тисячі, на випускний.
- У шухляді.
- Там немає. Татові треба було терміново, він потім віддасть.
- Тоді в сумці.
- Добре. Як ти думаєш, якщо людина не дзвонить, те можна йому подзвонити? Може, він занедужав...
- У школу ходить?
- Ходить...
- З ким ще ходить?
- З Белокрилихою, Людкою! Сьогодні на вечір не піду! Не можу, я зараз, мама!
Мерилін бере слухавку.
- Васюков? Коли курсовий здавати будете? І це правильно! Краще сам повісься! Щоб мені руки не мазати. Дурень! Слухай, сходи сьогодні з моєї старший на дискотеку, а? У неї там щось із хлопчам не вийшло. Не метушися! Не треба нікого бити! Але виявити якусь галантність ти в стані? Цілий семестр не займався! На щось путнє ти ж повинний був цей час ужити? Ти адже навіть не працюєш! Книжок не читаєш! Не треба мені з десяти компів десятки в Самвидаві ставити! Ти ж навіть віршик мій подужати не в змозі! Тому я щиро думала, що ти доглядаєш за дівчинами, що в тебе напружене особисте життя, що придбаний досвід я маю повне право частково використовувати, оскільки весь семестр покривала твої прогули. Ні, я з тобою на дискотеку не піду. Немає. Це виключено. Васюков! Припини! Добре, до восьми вона буде готова. Ну, дивися в мене!
- Катерина! Підеш з Васюковим. Якщо щось буде не так, то в нього двох заліків і курсового не буде. Тільки очка йому особливо не будувати, йому ще сесію здавати. Ідіоту. Не репетуй! Не плач! Візьми мою! У шафі! Поліна, щоденник неси! Що виходить, не покажеш? Про рідну матір, виходить, можна, що потрапило по радіо нести! Не покаже вона! Негайно вивчити таблицю множення на 9! А хто не вивчить, того годувати не буду! Що знчить, у кота рибу з'їси? Катя, ти пішла? Йди! Васюков уже під'їхав на татусевій шістці.
Заспокоїтися. Розслабитися. Звучить безсмертний Бізе. Тому що небіжчик. Ноги на підвіконня. На підборіддя гарячий рушник. Ненавиджу. Усіх. А треба б любити. От Толстой як любив! І вони його теж. Господи, посидіти не дають. Собаки слиняві, кота-зарази... Добре, що папуг ліквідувала. Сусідці віддала. Тепер норовлять перелетіти назад.
Усе. Спокій і відчуженість огортають душу. Спокій. Чуттєва краса. Думки про приємне. Про мейсенску порцеляну. Усіх мужиків з голови - геть. Від них тільки стреси. Посмішка номер два. Розслаблені рухи. Котлети на сковорідку. Я користаюся тільки Фейрі! Він усе-таки пахне нічого так. Відносно.
Телефон. Треба терміново заплатити за телефон.
- Це Міша.
- Чую. Що треба?
- Нас сьогодні ваша колишня подруга замдеканша, у якої ви...
- Коротше.
- Просила на вас написати. Другий раз. Ми знову відмовилися.
- А-а... А Петров що?
- Він теж не написав, він сказав...
- От що сказав Петров, не треба. Ти що дзвониш-то?
- У нас іспит завтра, нагадати. А то про консультацію ви забули...
- Спасибі. Ой, я звільнюся завтра тільки до трьох.
- Добре, ми прийдемо. А вам систему в тачці переустановлювати не потрібно?
- А навіщо її переустановлювати? Стоїть і нехай собі стоїть.
- А раптом вона косо стоїть?
- Міша! Маленький ти ще мені системи переустановлювати!
- Ображаєте!
- Жалію!
Усе. День закінчений. Немає цього дня. І ніколи вже не буде. Зараз робота, робота... зняти косметику, прийняти ванну, перевірити щоденник молодшої... Як нерозумно пройшов день... знову телефон.
- Тобі шаль не потрібна?
Пауза. Холод у голос! Льоду, льоду дайте більше! Це ж вам не сухе мартіни! Брилу льоду! Це той, хто усього лише чотири дні назад подзвонив і сказав, що прийти не зможе, мовляв, зідзвонимося! А тепер він їй шаль штовхає! Бізнесом зайнявся! Господи! Невже це все? Нічого більше не буде? Так? І їй по телефону будуть шалі пропонувати, рукавиці? Панталони з начосом? У басейн! Негайно! Униз головою!
- Я запитую, шаль тобі потрібна? Твоя...
- Мо-оя?
- Ти в мене шаль свою забула! - у голосі зрив, істерика.
- Хто знайшов? Дружина? Тебе били?
- Н-ні. Теща.
- Від усього відмовлюйся, чуєш? Наклеп!
- Ага. Брехливі інсинуації! Наклеп! Вона тобою пахне...
- Хто-о?
- Шаль. Я тоді просто не зміг...
- Розумію...
День прожито не надаремно. Ще один вузлик на пам'ять. Коли Мерилін не стане, усі вузлики обростуть легендами, і довго будуть зберігати її запах.

dr.Trollin - 24-6-2004 у 10:17

далі (отут о) ще буде, як вирветься час - на разі дивіться (як запрагнете) упряму
Странные похождения Нормы Джин в Самиздате
http://zhurnal.lib.ru/d/dedjuhowa_i_a/cc.shtml

Юные инженю киностудии уставились в кинокамеру. Коллективный снимок. От него будет зависеть, кто из этих девушек станет звездой. Вот как надо подавать и продавать себя, милые!
Сейчас несколько странно смотреть на моду того времени делать лицо. Но каждое личико с выщипанными бровками и непременным перманентом настойчиво набивает себе цену. Каждая из девушек надела лучшее из своего пока скудного гардероба. Соответствие времени и месту - полное. По покрою платья, по фасону кофточки можно сразу догадаться, кто из звезд того времени намертво вбил в хорошенькую головку сказку, что жизнь - это вечный праздник, который устроен персонально для нее. Хотя чувствуется, уже проступает сквозь улыбку какая-то горечь, а за выражением лиц читается и откровенный страх, и смелость отчаяния. Почему-то ее забыли пригласить. Не ведь пригласят, верно?
Это маска Последнего Шанса. С оторопью задумываешься о той свалке, которая, очевидно, состоялась у претенденток перед тем, как они попали на эту съемку.
Камера беспощадна. Мы видим все. На фото только одно живое лицо - у Нормы Джин. Она еще не Мерилин. Но только в ней уже есть ЭТО. У нее не развернуты манерно плечи, не приподнят выгодно подбородок, ей даже не нашлось места на ступенчатом подиуме. Она примостилась внизу, прямо на полу. И только в ней есть ЭТО.
Она не может похвастаться ни семьей, ни безупречной биографией, ни воспитанием. Она не видела половины фильмов, что посмотрели ее подруги. Да-да! Она уверена, что все сидящие рядом - ее подруги! Только они обиделись на нее почему-то. Впрочем, все на нее в обиде, с самого рождения. Она уже привыкла. Она радуется песчинке счастья, парящей пылинкой в воздухе. Той песчинке, которой мало ее алчным подружкам, но которая оседает именно на ней золотой пылью.
Потом будет еще много фотографий, но не так много, как могло бы быть, если бы весь мир не старался убить в ней ЭТО.
Мертвых любить всегда проще. Они ничем не смогут ответить. На нашу любовь.

...

Tempika - 24-6-2004 у 12:04

...не пускала бісиків, не полювала, завжди намагалася бути щирою... а чоловіки прагнуть бути ошуканими... :-((
тому й самотня, мабуть... не самиця і не відьмочка.

Олексій Мачехін - 24-6-2004 у 12:06

Що, і не підмальовувалась, і не залицялась? НЕ ВІРЮ :))))

Tempika - 24-6-2004 у 12:11

...малювалася, бо у 80-ті була жорстока мода :-))) макіяж у три шари і півляшечки *прелесті* на височий начіс... :-)
це не мало жодного спільного з *сподобатися пацану*, це було швидше підлітковим *не виділитися з натовпу*...
тепер не малююся, років 15 вже мабуть... люблю парфуми, але егоїстично, для себе, щоб був аромат свята, що
завжди поруч... подумала, і поклавши на серце (чи те, що над ним) руку, признаюся, що ніколи не залицялася
до чоловіків.

Олексій Мачехін - 24-6-2004 у 12:24

Пані, я дуже перепрошую, проте не можу вам повірити. Ви вже вибачте.
Просто переконаний що залицяння то є природній процес і жоден ссавець без цього не обходиться.

Tempika - 24-6-2004 у 12:35

...хто ссавець, а хто боже створіння... :-) переконувати не буду, що Ви собі там думаєте, мені байдуже...
не залицялася і не буду.... :-)))))

Олексій Мачехін - 24-6-2004 у 12:39

Сподіваюсь, без образ :)
Ну просто у мене таке бачення людини. Звісно, що не звужене до такої прагматики, проте і такий погляд також мені властивий.

Наталка - 24-6-2004 у 12:39

Цитата:
Першим відправив користувач Tempika
...хто ссавець, а хто боже створіння... :-)


Не зрозуміла протиставлення. :)

Tempika - 24-6-2004 у 12:46

...йдеться не про протиставлення, а про переважання у кожній людині певного начала...
у кого 50/50 – таке буває дуже рідко.

dr.Trollin - 24-6-2004 у 13:30

2Bullet "мені чомусь стрічаються переважно персони чоловічої статі, які холчуть бачити тільки кісейних баришень..."
знацця не везе тобі на Персон :(

Олексій Мачехін - 24-6-2004 у 13:32

А що мається на увазі під кисейними паннами?

dr.Trollin - 24-6-2004 у 14:03

2Tempika полювання на чоловіків – це здобуток 20 століття ... ну що ж, я тоді
з 19 століття, мабуть
...
(щелепопідбирально)????? 8-0
хіба би то було 20 століття з ери перед нашою ерою. Геологічною.
і не у сапіенсів, котрі Гомо...

Або я з іншої гілки історичної реальності...

Bullet - 25-6-2004 у 08:36

не віриш і правильно робиш :)
Насправді, будь-який догляд за собою зверх звичайної гігієни є ніщо інше, як залицяння :)
Я б дуже хотіла стати на сторону Tempika, але все проаналізувала і вирішила, що таки то є насправді бажання привернути увагу . і увагу саме протилежної статі (важко мені далося це надрукувати...)
і ще: у поляків більш влучно звучить те "пускання бісиків" -= вони говорять про "курвіки в очах". Не хочу сказати , що то є добре чи погано, але більш влучно, однозначно :)
Бо ж скільки б не було жінок у чоловіка, він все одно роздивлятиметься інші жіночі істоти. То хто сказав, що жінки повинні докорінно в цім відрізнятись від чоловіків :))))

Bullet - 25-6-2004 у 08:45

Цитата:
Першим відправив користувач dr.Trollin
2Bullet "мені чомусь стрічаються переважно персони чоловічої статі, які холчуть бачити тільки кісейних баришень..."
знацця не везе тобі на Персон :(


Насправді, більшість говорить, що хоче бачити щирих і чесних людей, але з часом на поверхню виглядає те ж саме: хочете ви, щоб жінка була "жінкою" - в чомусь слабкою, в чомусь глупою, в чомусь ще якоюсь, але на щабель нижчою за чоловіка...
Дивина вся в тім, що коли чоловік починає бачититільки щирість, він перестає бачити і жіночність..
Хе, я заговорила саму себе.. бачте, які протирічя...

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 09:07

Думаю, тут дещо інше. Кожен хоче бачити СВОЮ жінку. А оскільки у багатьох уявлення жінки співпадає із певним суспільним усереднення, то і ймовірність зустріти таких поціновувачів доволі велика.
Тим більше що ті, хто шукає щось особливе, здебільшого шукають не через Мережу. Хоча я можу у всьому тут і помилятись.

Андрій Пелещишин - 25-6-2004 у 09:15

Шановні пані та панночки! Повторюю сказане НетГаєм в другому повідомленні цього треду. Я відчуваю, що широкий спектр тем, що були підняті у цій дискусії, можуть бути виділені в окремі теми. Якщо є таке бажання, я можу створити окремий розділ Форуму. Пропонуйте назву.

Tempika - 25-6-2004 у 09:20

...*ридикюль львівської панянки*.... :-))))) а якщо ширше, то *адам і єва*... :-)

Рост - 25-6-2004 у 09:39

Думаю, що мало хто дійсно чесний навіть перед собою. Люди - майстри самообману, які завжди намагаються виглядати краще, ніж вони є. Бо як подивишся на себе, такого, як ти є, це ж можна і перелякатися! Так що такії справи.
Виходить, що, все таки, більше від нас, мужчин, усе залежить. Треба прийняти, як аксіому - хочеш мати поруч Жінку - забезпеч для жінки відповідні умови і вона нею стане. Хоча тут, хоч не хоч, але висновок напршується - рівень свідомості чоловіка має бути, якщо не вищий за жінки, то, хоча б достатній для розуміння цього факту. І сили повинно бути достатньо, щоб це усвідомлення в життя перевести. А це вже рівень вище егоїстичного, самолюбивого.

От цікаво, скажіть мені жінки, якщо жінка свідоміша за чоловіка - як вона до цього відноситься? Поставте себе на таке місце, будь-ласка. Які враження у вас від ситуації, якщо ви розумніші, чутливіші, швидші, тобто, свідоміші за свого обранця?
Коли ви комфортніше себе почуватимете - коли він свідоміший, чи коли ви?
Казочки про одинакові рівні, рука в руку і т.п. не розказуйте, таке рідко трапляється.

Рост - 25-6-2004 у 09:45

Не мудрствуючи лукаво пропоную: Мужчина і жінка :)
Зара феміністки набіжать і почнуть казати, що має бути Жінка і мужчина :)

dr.Trollin - 25-6-2004 у 09:45

Olexiy Тим більше що ті, хто шукає щось особливе, здебільшого шукають не через Мережу
тут ти таки трохи милишся.
Я, принаймні - так і шукаю
(шкода, що модератори зносячи розділ "реклама" і моє саморекламувальне інфо знесли),
бо -1- на реал часу мало -2- заким такий об'єм, як у тому моєму "саморекламувальному" пості видаси/обміняєшся... -часу пройде забагато.

Bullet Дивина вся в тім, що коли чоловік починає бачититільки щирість, він перестає бачити і жіночність...
нэ так всё было (с)
(задумливо) а щиро попробувати бути щиро жіночною ?
- це я до того поста про Мерилін, трохи раніш викладеного (треба таки доперекласти другу частину. може до вечора то зроблю) - властиво у Другій частині - то є відмічено/підкреслено. Щирість, власне.

Рост - 25-6-2004 у 09:48

Ні, пропозиція Тані таки краща - Адам і Єва :)

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 09:52

Цитата:
Першим відправив користувач NetGuy
Казочки про одинакові рівні, рука в руку і т.п. не розказуйте, таке рідко трапляється.


Цього треба прагнути :)

Tempika - 25-6-2004 у 09:53

...у мене жахлива підозра, що жінка завжди свідоміша чоловіка, доросліша і частіше готова на самопожертву,
бо так тре... поставити себе свідомо на другий план, вдавати залежність, знаючи, що залежать більше на тобі,
на тому, який тил ти вибудуєш навіть для найдобрішого, найрозумнішого і найсвідомішого у суспільному житті
чоловіка... дійсно слабкі жінки приречені на самотність.

Tempika - 25-6-2004 у 10:07

...а сірьозі скажу, що ті, хто шукають половинку у мережі, мені видаються покупцями у супермаркеті –
вони роблять прагматичний вибір на основі певного набору критеріїв, що вони собі заклали... ця
заглупа, ця зарозумна, ота захуда, а ця надто пишна... і теде... ніякого шансу першому погляду,
спонтанності почуттів, несподіваному осяянню, що тобі так добре і затишно поруч саме з цією
людиною... мені видається, що саме циніки (яких хтось назвав розчарованими романтиками)
погрязають ось в такі дивні і часто егоїстичні пошуки зручної собі людини... ну типу шукаєш собі
вигідне кріселко з необхідними параметрами – потрібної висоти спинка, щоб сидіння не надто
м*які, не надто тверді, щоб підлокотники якраз по довжині рук... :-))

Рост - 25-6-2004 у 11:00

Цитата:
Першим відправив користувач Tempika
...у мене жахлива підозра, що жінка завжди свідоміша чоловіка, доросліша і частіше готова на самопожертву,
бо так тре... поставити себе свідомо на другий план, вдавати залежність, знаючи, що залежать більше на тобі,
на тому, який тил ти вибудуєш навіть для найдобрішого, найрозумнішого і найсвідомішого у суспільному житті
чоловіка... дійсно слабкі жінки приречені на самотність.


Не зовсім. Внаслідок своєї конституції жінка більше включається, вживається в ситуацію, обставини жінку більше затягують. Тому вона завжди приймає рішення, діє, виходячи не з особистої точки зору (завжди = як правило :) ), а з точки зору ситуації, яку вона прийняла за свою.
Чоловік же, теж в силу своєї конституції, в обставини так не вживається, тому зіскочити з поїзда йому значно простіше, його менше тримає.
Скажімо так, жінці зіскочити не дає те, що вона прийняла ситацію, вже ситуація її тримає. Чоловікові - може не дати зіскочити хіба усвідомлення. Тут твої слова в десятку - для жінки: "бо так тре". А чоловік має прийняти свідоме рішення.

То все ж таки, милі пані та панянки, як вам більше комфортно:
- бути свідомішими за мужчину, який поруч (тут рідко який мужчина погодиться жити з цим усвідомленням, тому, напевно, доведеться грати в якусь гру, що вже призведе до внутрішнього конфлікту, як мені здається);
- бути менш свідомою, бути "при чоловікові" (за будь-яких обставин, аби тільки чоловік був, чи при умові відповідного відношення чоловіка до вас - якого?).

_________
Олексію.
Ти впевнений, що саме до цього треба стремитися? Чому? Тільки при наявності повної рівності у всьому можна мати гармонійні, щасливі стосунки?

Tempika - 25-6-2004 у 11:19

...як свідчить мій досвід, усе ж більшість чоловіків згідні з тим, що вони не *ведучі* у стосунках, і роль
*голови сім*ї* відіграють, бо того вимагає їх *чоловічий* статус... бути для когось стіною, опорою,
розрадою?... ой, ні... це лякає, змушує до якогось емоційного напрягу, зобов*язання, ніжності і
чутливості... це ж не просто *поклав гроші на холодильник* і *я сказав, зробимо так-то й так-то, а
взагалі вирішуй сама* :-)) ... правильно бути при чоловікові, але це ж вимагає не лише матеріальної
підтримки, а чогось глибшого у стосунках?...
...я знов, мабуть, не зрозуміла запитання... :-))

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 11:30

Росте, не перекручуй. Я не казав про рівність у всьому. Я казав про "Казочки про одинакові рівні, рука в руку і т.п." безумовно люди однаковими не можуть бути, проте рівень "свідомості", як на мене, у них мусить бути однаковим. Врешті, їм же жити РАЗОМ а не "під крильцем" чи "за пазухою".
Така моя думка.

Tempika - 25-6-2004 у 11:36

...ну так... рівень внутрішньої свободи і культури, інтелігентність, самодостатність, відчуття себе
людиною вільною і без упереджень, – це добре, щоб воно було *однаковим*... :-)

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 11:38

Ну, власне, про те і мова що цього треба ПРАГНУТИ

Рост - 25-6-2004 у 12:01

А я про це і казав. Чи потрібен отой одинаковий рівень свідомості, як незаперечний атрибут щасливих взаємин?
Чи може рівень свідомості мужчини бути вищим, і при цьому обоє себе будуть почувати комфортно... Чи навпаки і теж комфортно...

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 12:13

Мені (особисто) важко уявити стійке щастя за умов такої дельти (нічо що я пішов термінами? :)). Просто тому, що тут важко буде бути відвертим до кінця, в якийсь момент виникатиме непорозуміння а в інший "партнер" не зможе розрадити. А в якийсь день в житті з`явиться людина, що ближча до тебе в цьому плані і легко замінить тобі половинку саме в цьому аспекті. Ось чому.

Tempika - 25-6-2004 у 13:02

...можна роз*яснення терміну *рівень свідомості*? :-)))....

Рост - 25-6-2004 у 13:12

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
А в якийсь день в житті з`явиться людина, що ближча до тебе в цьому плані і легко замінить тобі половинку саме в цьому аспекті. Ось чому.


Тобто, особистісно зацікавлений підхід має вирішальне значення? В кожен момент життя треба мати поруч ту/того, який тебе в цей момент краще зрозуміє і зуміє найкраще розрадити? А здатність просто сердечно співпереживати, навіть не розуміючи суті, але будучи "рідною душею" і відчуваючи стани близької людини - до уваги не приймається?
Тоді виходить, що спільність інтересів (відчуття (фізіологія), емоції, ментальність) обов`язково накладає відбиток на усі інші аспекти життя. Але інтереси міняються, емоції теж, фізіологія... Що, постійні зміни жінки/чоловіка?

Рост - 25-6-2004 у 13:14

Ще ось додам - а відповідальність перед зобов`язаннями, а просто зрілість, коли пошук розради не обов`язково скеровується на близьких людей?

Рост - 25-6-2004 у 13:18

Цитата:
Першим відправив користувач Tempika
...можна роз*яснення терміну *рівень свідомості*? :-)))....

Об`єм знань, досвід (відчуттів, почуттів, переживань, коротше кажучи) який поміщається в свідомості та є рушійною силою в житті. Певний аналог слова "зрілість", хоча дещо ширший.

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 13:24

"Що, постійні зміни жінки/чоловіка?" а що, ні? Здається це і називається - розвиток.

Tempika - 25-6-2004 у 13:32

...та ні, розвиток зовсім не в тому, якого *клясу* партнер зараз біля тебе... :-)
бо те, як я зрозуміла, що є *рівнем свідомості*, насправді всього лише (ого-го лише :-))) відбиток
того соціуму, у якому росте і розвивається людина... пробиваєшся до вищого соціального прошарку –
або половина підтягається до тебе, або лишається у минулому... так ніби не має бути, а як?
тоді прийдеться дискутувати на тему *що є душа* і *в чому полягає спорідненість душ*... боюсь,
що ми, з нашим ще *совковим* підходом до життя (зробити з жінки служницю, а з чоловіка –
спонсора), не зможемо дуже політати в тих високих філософських сферах.... :-))

Tempika - 25-6-2004 у 13:36

...звичайно, не можу не схилитися до романтичного *злиття душ*.... але життя моїм же досвідом
говорить, що все не так просто... :-)) брек!

Рост - 25-6-2004 у 13:36

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
"Що, постійні зміни жінки/чоловіка?" а що, ні? Здається це і називається - розвиток.


А як же:
Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Цитата:
Першим відправив користувач NetGuy
Казочки про одинакові рівні, рука в руку і т.п. не розказуйте, таке рідко трапляється.


Цього треба прагнути :)


Ти суперечиш сам собі.
Прагнення бути разом - на чому воно тоді базується?

Tempika - 25-6-2004 у 13:37

..та на любові, чорт би її побрав... :-)))

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 13:37

Я мав на увазі, що люди змінюються, бо розвиваються. І якщо вже люди вирішили побратись, то, як на мене, розвиватись вони далі теж будуть разом.

Tempika - 25-6-2004 у 13:39

...олексій, а я думаю, що у кожного свої думки щодо того, куди розвиватися, і якими темпами...
тоді шлюб – це узалежнення в стилі *кто не успел, тот опоздал?*... еххх.

Рост - 25-6-2004 у 13:43

Друзі, давайте не вдаватися в надто високі матерії, бо вся біда від "вумнічання" :)
Просто, по-земному, дайте відповідь на мої запитання, будь-ласка. З точки зору особистості - тіло/емоції/розум. Якщо вважаєте це для себе допустимим за рівнем відвертості.

Отже, що є вирішальним для жінки, що, все таки, зробить її більш щасливою поруч із мужчиною?

Можна продовжити, при бажанні, перетворивши цей топік в дамсько-чоловічий :)
Що є вирішальним для чоловіка в жінці, яка поруч?

Tempika - 25-6-2004 у 13:53

....*більш* щаслива чи менш.... :-)) гм-гм... як на мене, можна бути або щасливою, або нещасною...
не знаю, що робить жінок... а я була щасливою навіть тоді, коли й не поруч... не знаю... я пас. :-)

Рост - 25-6-2004 у 14:00

От тільки розмова стає подібною на відверту, одразу усі в кущі :)

Я чого про особистість, без зважання на духовні аспекти.
Просто, як показує мені мій досвід, духовність має опиратися на особистість (ну, чи навпаки). А коли домінуючим є щось одне, то виходить казна-що, а не щасливий шлюб...
Тобто, будувати співжиття на ідеалах не можна, треба враховувати цілком життєві, може десь примітивні аспекти.
Але надто часто нас або не виховують в цьому плані взагалі, залишаючи все на "самостійну роботу", або виховують в якомусь збоченому плані, типу "ідеального подружжя" і т.п.

Tempika - 25-6-2004 у 14:06

...вітаю з тисячним постом :-)
ну чому *всі*?... може хтось і зважиться, і розкриє душу... але від кобіт не сподівайся :-))
мусі бути *загадка*, ти хоч стріляйся.

Рост - 25-6-2004 у 14:21

Тоді це подібне до копання собі ж ями, в яку потім упадеш.
Ну, не траплялася мені в руки книжка, де б було чорним по білому написано: чоловіче, усі твої уявлення про жінку - це просто супер, але збери їх гарненько в купку, склади в мішечок (їх продають усюди, 4 грн. за 60 штук) і винеси на смітник. Виніс? А тепер послухай сиди. Усілякими охами-ахами можеш розбавити це за власним смаком, але є ось які речі, які треба буде зробити... До всього допераєш сам, а може бути (коли допреш) уже надто пізно :(
От взяли б жінки, і розказали - оце і оце ви мусите зробити, а все решта опціонально, за смаком :) А то виходять забавки в романтіку. З летальними наслідками...

Tempika - 25-6-2004 у 14:29

...гадаю, жінки різні і хочуть різного :-)) ти б дружину розпитав, чого вона хоче і як собі уявляє
гармонію у стосунках... деколи вистачає манюньких дрібничок, як зі мною ділилися колєжанки...
...а насправді кожна людська істота прагне уваги, турботи і довір*я...

Рост - 25-6-2004 у 14:41

Ну добре, щось усе звелося до діалогу :)
Може ще хтось вилізе з кущів та щось розкаже.

Те, що я почую від дружини навряд чи почує форум :) А як же інший чоловічий контингент? Та й неусвідомлені речі можуть мати місце...

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 15:35

Добре, на короткі запитання короткі відповіді:
Для мене, як для чоловіка пріорітети такі:
1. розум
2. тіло/емоції
До речі, а що значить "емоції"?

Tempika - 25-6-2004 у 15:38

...тобто хай кобіта буде розумна, а нічого, що негарна і холодна, як лід? :-))

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 15:48

>тобто хай кобіта буде розумна, а нічого, що негарна і холодна, як лід? :-))

Так, ДЛЯ МЕНЕ краще нехай розумна ніж гарна і я про це на форумі вже пишу не вперше. Що ж до холодна - я не дарма перепитав що таке емоції.

Це можна здолати.

Рост - 25-6-2004 у 15:59

Хм, ну скажемо так - емоції - це як олива в двигуні :) Якщо забагато - сальники видавить, якщо замало - двигун заклинить :)
Тобто, це життєва змазка.

Bullet - 25-6-2004 у 16:00

я ось вирішила бути чесною з собою і маю зізнатись: доволі неприємно себе почуваю, коли розумію, що я глупіша за чоловіка, з яким маю стосунки. Саме глупіша, набір знань тут ні до чого... Я не спец в психології і не знаю, як то назвати коректно - може, не така мудра... Але саме після такого розуміння ситуації намагаюсь пускати в хід зброю стереотипу "жіночності".... Виходить вкрай погано і фальшиво. Але ж така наша природа. Принаймі, декого з нас :)

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 16:05

Молодець. Чесність це класно.

Bullet - 25-6-2004 у 16:11

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Молодець. Чесність це класно.


Але вилазить боком. ЗАВЖДИ.

Рост - 25-6-2004 у 16:21

А в чому дискомфорт? Через амбіції? Чи через страх втратити/не_відповідати_вимогам/...

Grabchuk - 25-6-2004 у 16:54

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Добре, на короткі запитання короткі відповіді:
Для мене, як для чоловіка пріорітети такі:
1. розум
2. тіло/емоції

Виняток, який тільки підтверджує правило. Більшість чоловіків думає не так, тобто тіло в них чуть-чуть вище. Правда, публічно про це говорити не прийнято - стидно, коли така інтелегентна і поважна людина, а віддає перевагу земному, а не небесному.

Tempika - 25-6-2004 у 17:08

...я зроблю припущення, що олексій настільки впевнено відчуває себе і свій інтелектуальний потенціал,
що жодна розумна кобіта його не зіб*є з толку... :-)) а це приємно.

dr.Trollin - 25-6-2004 у 21:44

Tempika - 25-6-2004 в 10:07 ну типу шукаєш собі вигідне кріселко з необхідними параметрами – потрібної висоти спинка, щоб сидіння не надто м*які, не надто тверді, щоб підлокотники якраз по довжині рук...
угу! :) тут, здається, мене згадали/наїхали :))
все так, тільки тут є 2-складовість:
-1- на сидженні тому довгенько сидіти прийдеться (бажано без заміни до кінця життя)
-2- але ж і підбираєш таке, щоб і не роздавити його ж, а зАтим ремонтуєш для справності.
тільки тут є одне Але. То може нормальні люди так підбирають "інтернетно". Просто читаючи оті придуркуватого типу текстики, що потенційними кадрами написані
(покупіть же ж, люде, кріселко велюрове, з Підйомником, підлокітники регульовані.)
а от що ти, Тетяно, сказала би про
Взаємну синхронізацію осіб з більш розгорнутими анкетами
(як "вхідним протоколом" для контакту)
і дальшими спробами синхронізації (хай навіть і і-нетної).
Котра (синхронізація) ще може і зірватися,
але Початися-то без отого "вхідного протоколу"
(хоча б що ото є кріселко Велюрове, а не табурет)
їй (синхронізації) напевне важко.


NetGuy - 25-6-2004 в 14:00
Тобто, будувати співжиття на ідеалах не можна, треба враховувати цілком життєві, може десь примітивні аспекти.
Але надто часто нас або не виховують в цьому плані взагалі, залишаючи все на "самостійну роботу", або виховують в якомусь збоченому плані, типу "ідеального подружжя" і т.п.

а як виховають, то різні дівчата починають ганити за відсутність віри
у бренд "Першопоглядове Кохання без занудних Прорахунків майбутнього"
і закиди про недоречність наших тез "про надмірну комерціалізацію" того бренду.

Grabchuk - 25-6-2004 в 16:54
quote: Olexiy пріорітети такі: 1. розум 2. тіло/емоції
Виняток, який тільки підтверджує правило.
(уочнююче-запитально кахикаючи у куточку) е-е... а 2 винятки (і мене до гурту допишіть)
ще не тягнуть на виокремлювання у самоістнуюче підправило??

Tempika - 25-6-2004 у 22:13

...сірьога, а якщо нормальним текстом, то що воно ото означало? :-))
я в принципі проти кріселок взагалі-то.... я по-дитячому хотіла б просто
мліти від чийогось подиху поруч... :-)) у мене ніколи не було ніяких інтернет-
романів і тири-пири, я надто узалежнена від реальності, яку можна відчути
лише фізично... сотні листів електронною поштою не здатні замінити мовчазної
присутності Його поруч... :-)

Олексій Мачехін - 25-6-2004 у 23:33

> я зроблю припущення, що олексій настільки впевнено відчуває себе і свій інтелектуальний потенціал,
що жодна розумна кобіта його не зіб*є з толку... :-)) а це приємно.

Нє, неправильне припущення :) Олексій розставив пріорітети "співпадіння". Це не значить що чим розумніша дівчина тим більше вона подобається :) Як казав Жванецький:

- Я сказал себе: Сигизмунд! Она конечно хорошая девушка, но умная - угнетающе!!!

Але я не можу відповісти СУПЕРмодераторові чому. Можливо тому, що порозумітися з людиною, яка на голову тебе вища чи нижча дуже важко.

До Троліна: А на "сірьогу" (с) я б образився.

Bullet - 26-6-2004 у 00:12

2 NetGuy:
А в чому дискомфорт? Через амбіції? Чи через страх втратити/не_відповідати_вимогам/...

ага, як правило СВОЇМ вимогам і нормам...

dr.Trollin - 26-6-2004 у 01:19

Tempika 25-6-2004 в 22:13 ...сірьога, а якщо нормальним текстом, то що воно ото означало? :-))
ну... може колись таке слово "модем" чула?
- то ото десь так або приблизно так вони і працюють.
якщо то на біологічно-соціальну термінологію перевести.
А враховуючи, що ти той текст читаєш приєднавшись модемом (ну нехай виділенкою, але в принципі, - нехай модемом) - то знацця така метода досить непогана...

Olexiy 25-6-2004 в 23:33 До Троліна: А на "сірьогу" (с) я б образився.
ну взагалі-то можна би і. Але Tempika не переучиш — як привикла років зо (задумливо) 10? а може і 14??? тому — то так вже і... Хоча - зівсно то не є так вже надлюб'язно...
Але як вже людина (тільки якщо приємна, підкреслюю, людина) йменувати так привчилася...
Ну ("трудно";) - будемо вважати то суб-ніком, виділеним у Спеціальне, Приватне користування для "Tempika" :))

Tempika - 26-6-2004 у 07:50

...ну не можу я його називати тролліном, і все тут :-)
...сергій, а якщо застосувати для конекту більш класичні, випробувані людством методи
контакту, – візуальний, за допомогою голосу, а також жестів?... піти в рибні місця, де
тусуються майбутні чиїсь *рибоньки*, *зіроньки*, *зайчики* і, прислухаючись до свого
серця (та й решти тіла), спробувати віднайти половинку... бо у нас надто вже малий
процент людей, що шнурком підключені до глобальної мережі... чому аж настільки
звужувати вибірку?... ти ж як фізик-експериментатор (дуже на це надіюся), знаєш,
що так не робляться справжні експерименти... :-))) тим більше ті, на яких залежатиме
усе твоє життя.

dr.Trollin - 26-6-2004 у 09:26

2Tempika

-1- троллінойменування
... нє, а шо? нормальний змістовний нік.
офіційний, фактично :)
просто то нАрід (влвстиве- Olexiy) був прореагував на форму, сприйнявши твоє "сірьога" як форму зневажливу від "сергій", в той час, як ти - щиро, а навіть (принаймні поки я тя не достану _вщент_ ) -- з приємністю :)

Загалом-то,
згідно закликів непоодиноких поважаного мною Адміністраторіала
(рівно ж як і натяків деяких інших, _значно_ менш поважаних мною осіб, що карним кодексом ніковолодарям загрозливо помахують замість щоб у диспути безсторонньо вступати)
можна було б і під реальним йменням, але тоді пропадатиме змога на інших форумних площадках само-знаходитися.

-2- прецизійне експериментопроведення...
угу-угу. :-/
репрезентативність вибірки при виході в реал зросте.
незмірно. :-|
Тільки от тут є одне але: Часу катма :(
МАю 2 місяці для покладення на стіл читабельного варіанту докторської.
тому єдине на що можу собі дозволити -то
~година листописання у мережі + читання/реагування на ("www.livejournal.com/users/dr_trollin/friends" + "misto.ridne.net";)
і так з френдів повикидував/поневставлював купу цікавих осіб :(

Tempika - 1-7-2004 у 09:59

...сірьога, якщо в тебе нема часу на пошуки половинки, то звідки знайдеться час на сімейне життя?... :-)
ти знаєш, кобіти потребують часу і уваги, а дітей (ти тільки собі уяви!!) треба навіть виховувати.... :-))

а тепер перейдемо від топіку до оффтопіку, тобто хотілося б взнати думку читачів форуму про моду
цього літа – білі короткі штанці *в цвіточок*.... :-))))

Олексій Мачехін - 1-7-2004 у 10:25

1. Я не проти ніяких ніків. Просто згадується "Мамо, я люблю сусідського Сірйожу.... Тьху ти господи, так він же м.о.с.к.а.л.ь!!!!" (с) Нічого особистого, властиво коли мене кличуть на Альоша, так само згадується "І ти, Альоша, налітай...." (с) :D

2. Мода? Та то просто!!!! В 2001 році мода була така:
http://www.pereplut.net/img/19_b.jpg - це я :D
Думаю, в 2004 можна знову повернутися до червоних ситцепих портів в біленьку квіточку :)

Tempika - 1-7-2004 у 10:47

...а мені сірьога дозволив себе так назвати :-)) якщо модератор заборонить, то підкорюся, а так...
а зара як раз в моді білі штанці в величезні розочки.... не знаю, що й робити.

Олексій Мачехін - 1-7-2004 у 11:11

Цитата:
Першим відправив користувач Tempika
а зара як раз в моді білі штанці в величезні розочки.... не знаю, що й робити.


«Побачивши мене такою, чоловіки захвилюються. Вони затремтять. Вони йтимуть за мною на край світу, заїкаючись від кохання. Але я буду холодною. Хіба вони варті мене? Я — найвродливіша. Такої елегантної кофтинки немає ні в кого на земній кулі».

Тобто "хо-хо" :saint:

dr.Trollin - 1-7-2004 у 12:12

Tempika "...а мені сірьога дозволив себе так назвати"
а шо делать??? (с)
(реалістично) оту о-о ж не переробити!
(правдивоуточнююче) зате віршики Україньською розповісти втне!
(екстатично) та й (люде ви таки не повірите) але ж і Пісенку заспівати патріотичну (під власного акомпонемента на піанінах) втне.
(в сумнівах) якщо ще за комповою клавою не відвикла від клави піанінової (цебто ще не забула, жи там Shift ногою витискувати тра)

Tempika - 1-7-2004 у 13:25

...не хотілося б перетворити *дамський топік* у мій особистий... дівчата, хто тут є живий, приєднуйтеся :-))

Grabchuk - 2-7-2004 у 07:00

А нема дівчат...

Tempika - 2-7-2004 у 07:24

...а чому нема?... :-)) де поділися?

dr.Trollin - 2-7-2004 у 07:47

а ти підійми РЕЙВАХ.
ото так десь:
ДІВЧА-а-а-аАТА ви ДЕ Поділися?

(задумливо) правда є ризик, що подумають, же таки вже Цілком ота о Згубилася на просторах інтернету...

Tempika - 2-7-2004 у 08:33

...сірьога, ну допоможи пошукати, га?... :-)

Grabchuk - 2-7-2004 у 11:04

Хлопці тута якісь не цікаві, тому і дівчатка купами не ходять :)

сумна - 9-7-2004 у 18:36

Ну що за закономірність така - як політична тема, то вкінці зсувається на якісь "розборки", а як "за жизнь", то обов'язково сповзає на жарти.
Будьте серйозні, я вас благаю!
Білі штанці у квіти - то прикольно, але невже це останній аргумент у нашій темі? (Ви скажете - ні, є ж іще шорти, вдяганки на шнурівках і т.п., і будете праві!) :-)
Ото перечитала сказане повище тай думаю: все залежить від того, у кого який апетит. Одному треба багато, а другий задовольниться малим. Одному треба ідеал, а другому досить, якщо поруч взагалі хтось є, тоді не так страшно.
Пригадуєте із класики - "Переведи мене через майдан". Бо на цьому майдані людині справді дуже і дуже незатишно. І навіть бути в ролі "зручного кріселка" не здається аж так кепсько - все ж комусь небайдужа. Просто потрібна робота душі, бажано щоб обопільна.
Але з часом ... накопичується втома, і вже хочеться мати все без зусиль зі свого боку. Хіба ні? Ех...
:(

Tempika - 9-7-2004 у 19:50

...мені все частіше здається, що любов – це товар... є пропозиція, є попит... має бути відповідна
упаковка і хороший набір функцій... ти – мені, а я – тобі... валютою є кохання... ну а щоб воно не виглядало
вже дуже цинічно і по-споживацьки, то прикривається *високими * почуттями і мільйоном розочок, у
які намагаються перетворити хіть і егоїстичне бажання отримати максимум кайфу від партнера... :-))
а я все більше думаю, що ми живемо не тільки для того, щоб хотіти щастя, і як ті наркомани, узалежнюватися
від того, є це щастя, або його нема.

Tempika - 11-7-2004 у 06:06

...ну наприклад яка справжня якість тепер на ринку не рекламується?... хіба батон хліба.
але хто хоче бути хлібом??? всі ж тістечка, чоколядки і все таке. :-))

Tempika - 11-7-2004 у 14:28

...здається, ми на *ти* не переходили... :-)
ніким я не хочу стати.
я просто розказала загальноприйняті думки щодо отого всього кохання.

Tempika - 8-8-2004 у 07:19

...а така класифікація насправді більше говорить про пацана, який класифікує... :-)))
воно вочевидь відображає його світ і філософію... чи то той велш, що *трейнспоттінґ?...
кіно забавне, але скушне :-(( я краще приведу лінк на одного дійсно *ґе*, який провів
більше детальну клясифікацію... поділіться думками ті, хто зміг то дочитати до кінця,
бо я не змогла, у мене стався приступ нудоти: http://zhurnal.lib.ru/k/kot_b/acquaintance.shtml
:-))))))

Tempika - 8-8-2004 у 17:39

...а гній штука корисна, без нього нічо б не росло... просто хтось ніс воротить, бо сам сноб
і чистоплюй, а інший пробує знайти красу в кожному... і вона таки є :-)))

Tempika - 8-8-2004 у 19:35

...думаю, виростає здоровий ґлузд... :-)))

Bullet - 10-9-2004 у 18:43

Чи можна повернутись до темки?: )
Tempika, як ви думаєте, чи жінки сприймають жінок в чоловічому одязі (чи спортивному, чи в унісекс, але не в стандартно прийнятих сукнях і спідницях)?
І цікаво, як сприймають (ну ж питання саме до вас, як ви сприймаєте)

Tempika - 10-9-2004 у 21:40

...чомусь одразу засоціювалося з робочим комбінезоном :-) або жовтою куфайкою
двірника... частіше всього саме чоловічий одяг – це спецодяг :-) бо просто одяг зараз
тяжко відрізнити за статевою ознакою... деколи кобіта виглядає мужикуватою у найфінтіфлюшистих
одьожках, а інша виглядає беззахисною кралею у унісексових джінсах і накинутому на плечі
чоловічому піджаку... насамперед сприймається постава, походка, фігура, погляд, рухи....
якщо це не спецодяг звичайно :-)))) а мода зара така, що чисто чоловічого одягу не існує... бо вже
й до чоловічого *андервеар* добралися :-))))))

Bullet - 10-9-2004 у 22:03

ні, нижню білізну а-ля мускулєн я не сприймаю на жінках : ) . Абсолютно ). Збочення.

Tempika - 10-9-2004 у 22:38

....а трулі з кружавчиками на пацанах? :-)))))
о, ось тут і проходить межа між чоловічим і жіночим одягом.... :-)

Bullet - 11-9-2004 у 08:21

мені відомі деякі особи чоловічої статі, що не сприймають жінок ані в джинсах, ані в чоловічеподібних брючних костюмах.
Але ж просто цікаво, як жінки ставляться до чоловічого стилю одігу на жінках. Я ж не спец. одяг...

Tempika - 11-9-2004 у 09:00

...особисто мене більше смішить оцей ляльковий стиль, який знов недавно повернувся
в моду... коли я була зовсім мала, то вже не хотіла так одягатися... не хотіла платтячка
з рюшкою і кофтинки з люрексом, а хотіла вельветові штанці, светрик з вив*язаними косичками
і кросівки *пума* білі з синьою полосочкою :-))) особисто відверто по-чоловічому вдягнених
кобіт не бачила... а дівчата, що вбирають до офісу отой комсомольський *білий верх - чорний
низ* або костюмчик типу чоловічого, але зі спідничкою, але ще сіріший і скушніший, викликають
у мене жаль... я хоч і вбираюся все життя у ті різні джінси і спортивне взуття, але люблю колір,
набивні малюнки, особливо квіти, усякі хустини на шию та зітійливі сумки і сумищі... деколи
бачу, як отака юна пацанка шурує десь в величезних джінсах з кишенями, як два рюкзака,
і маєчці трохи ширшій від ліфчика, хоча вона зовсім типу *унісекс*... але природні рельєфи
не приховаєш... :-)) сучасні *малолєтки* якісь всі дуже такі фігурові... тому може натягти хоч
мішок від бульби, але якщо усюди, куди не кинь око – ноги, руки, довжелезна спина і
животік, то яке має значення, що вона там носить?... хоча б й чоловічий одяг. :-)))

Bullet - 11-9-2004 у 16:07

... якось ніколи не любила кросівки. особливо на дівчатах.
Але ж головне, щоби людина була хорошою ?

Tempika - 11-9-2004 у 16:25

...ну зараз є дуже такі стильні кросівки... у мене є одні італійські, то там стелька з латексу...
просто літаюча хода :-))
http://public.fotki.com/tempika/vinniki/vinniki_25.html (пасворд misto)
краще літати в кросівках, ніж повзати на високих обцасах :-)
головне, щоб гарно дивилася нога і щиколотка була спокуслива :-)

Bullet - 11-9-2004 у 16:40

і все одно... Я й сама раніше ходила на височенних підборах. тому розумію. що це часом страшенно незручно. Зараз ношу майже кімнатні капці : )). Але не вірю, що колись натягну кросівки (хай хоч які там модняві), хоча ніколи не кажи ніколи...
Дуже люблю взуття без всяких швів і оздоб по верху стопи: воно все спотворює красу людської ноги. Гарні туялі мають бути пласкими зверху. тобто гладкими. чи як ще назвати. (ну, це мій вибір : )). Типу як "лафети". Взагалі люблю більш класичне взуття.
А щодо рюшиків і ля-ля-ял я погоджуюсь з вами, Темпіка. То всьо для тоненьких грайливих дівульок :) . Куди вже нам з вами впадати у такі рюшики : ))))

Bullet - 11-9-2004 у 16:42

от. зацінила ваше взуття. Темпіка :).
Гарне. Мабуть.
І все одно люблю класику в цім питанні : ). Міль пардон :)

Tempika - 11-9-2004 у 16:49

...ну і я люблю класику... це були класичні кросівки :-)))
дуже люблю гостроносе взуття... такі типу чоловічі черевички з гумками
збоку... ну і мокасіни... усякі, усякі, усякі :-))) а терпіти не можу босоніжки
з ремінцями, шльопанці на платформі і в*єтнамки...

Bullet - 11-9-2004 у 17:34

та я ж геть про класику, а не про спотривне взуття : )).
мда.. але я люблю шльопнці на платформі... А в'єтнамки просто незручні. А мокасини рулять )))).
(і як це модератори могли допустити існування такого топику тут ? Це жпросто доводить те, що жінки (ну, деякі - наразі Темпіка і я) люблять прості теревені ні про що...)

Ігор Луцький - 8-10-2004 у 10:47

Ой перепрошую шановні пані,я мабуть не туди зайшов.

jaguara - 8-10-2004 у 14:40

А я постіно щось на високій танкетці таскаю... так до хлопа легше дістать, а вони як правило усі вищі за мене :) терпіти не можу жіночу взуванку тіпа гостроносих лиж і на шпильці... і кросівки -- це правильно!

Dмитрик - 8-10-2004 у 15:39

2 jaguara
а нехай він тебе на ручках носить! А! класно я придумав :D
субєктивна думка і особисте враження -- мене просто дратують "красуні" в гостроносих мьоштах (так само як і "красені";) А ще якщо нап*ялить обцасики сантиметрів так на 12 -- песня! Не подумайте, що я маю щось проти них -- ні! просто дуже рідко зустрічаєш жінку, що дійсно вміє хдити у такій взуванці! Не ходити, а писати :)

Ігор Луцький - 13-10-2004 у 10:27

2 Dмитрик.Молодець.Це дійсно добре коли маєш змогу реально бачити.Наголошую реально.

Ігор Мацевич - 20-7-2011 у 18:09

Цитата: Початково розміщене учасником Tempika  
...та ні, розвиток зовсім не в тому, якого *клясу* партнер зараз біля тебе... :-)
бо те, як я зрозуміла, що є *рівнем свідомості*, насправді всього лише (ого-го лише :-))) відбиток
того соціуму, у якому росте і розвивається людина... пробиваєшся до вищого соціального прошарку –
або половина підтягається до тебе, або лишається у минулому... так ніби не має бути, а як?
тоді прийдеться дискутувати на тему *що є душа* і *в чому полягає спорідненість душ*... боюсь,
що ми, з нашим ще *совковим* підходом до життя (зробити з жінки служницю, а з чоловіка –
спонсора), не зможемо дуже політати в тих високих філософських сферах.... :-))


А може спробуєм політати... Вискажіться, будь-ласка, ...

Ігор Мацевич - 24-7-2011 у 11:07

Почну літати я.

Попри сьогоденну суперечливу проблему дітей індіго, вчені почали звертати увагу на дивовижні розповіді 3-4 річних діток про те, що вони пам"ятають багато чого до свого народження. "Мамо, коли я була ще на небі, то серед багатьох людей вибрала іменно тебе, щоб народитись в тебе і оберегти тебе своєю любов"ю..."
або
"Татусю. коли ти був моїм сином, я дозволяв тобі їздити на велосипеді в ліс, - пам"ятаєш?"

Якимось чином споріднені душі знову і знову появляються в одній сім"ї, одному місті, країні.
Ефект "дежавю" - ніщо в порівнянні з емоціями, котрі виникають на вулиці від зустрічі з незнайомою людиною, котра випадково зачепила Вас плечем, вибачилась і ... зав"язалась розмова... але Вам здається, що Ви все життя знайомі, і розмова вільно пливе... і Ви самі собі дивуєтесь...

Або йде собі людина, котру Ви бачите вперше, котра нічогісінько Вам не зробила, а Ви волієте обійти її десятою дорогою, відчуваючи неймовірну неприязнь.

Чи було у Вас щось подібне?






Андрій Пелещишин - 24-7-2011 у 11:21

Ігоре, це ж "дамський топік"! Це явно ви вже в офтоп залазите, будь-ласка, поважайте існуючі теми.

Ігор Мацевич - 24-7-2011 у 13:32

Зрозумів. Продовжу в іншому підрозділі.

Елена Войтович - 4-9-2011 у 21:02

Ось-ось... Збиваєте тему. Взагалі тема хороша. Чомусь тільки притихла. Я наприклад люблю більш спортивні зручні речі. Можна з вишивкою. Окрім кучі стразів(((