Форум Рідного Міста

Львівська ґвара

Андрій Моравський - 1-6-2006 у 12:13

ото як реакція на всі оті східняцькі русифікації регіонів в журналі "Ї" вийшла от така публікація..

"Про надання львівській ґварі (львіській говірці) статусу регіональної мови на території Незалежного культурологічного часопису «Ї»"

http://www.ji-magazine.lviv.ua/inform-ukr.htm

.... і вкінці додається словничок Львівської ґвари...
http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/gwara.htm



ПРОПОНУЮ: Хто якого слівця йому відомого тут не знаходить, то бере і вписує в цю гілку форуму.. Ідея в тому, щоб поповнити словничок :-)

Ярема П. - 1-6-2006 у 12:53

Нащо то комусь потрібно? Збирати діалектизми?

Тарас Задорожний - 1-6-2006 у 16:37

Згоден з Яремою. Якшо просто пошукати діалектизми, - тоді я не проти... Але ж не регіональна мова....

Василь Яворський - 1-6-2006 у 17:06

Можуть спробувати але нічого з того не вийде, нажаль старої львівської говірки майже ніхто не памятає в повному об"ємі, а володіє нею ще менше людей

сумна - 1-6-2006 у 19:56

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Тарас Задорожний
Згоден з Яремою. Якшо просто пошукати діалектизми, - тоді я не проти... Але ж не регіональна мова....


Панове, не втрачайте почуття гумору! :-)
Чи ви вважаєте панів з часопису "Ї" аж такими матолками, вибачєйте на слові? :-))

Тарас Задорожний - 1-6-2006 у 21:47

Цитата:
Оригінальне повідомлення від сумна
Панове, не втрачайте почуття гумору! :-)
Чи ви вважаєте панів з часопису "Ї" аж такими матолками, вибачєйте на слові? :-))

Та матолками я їх і не вважав, але ідея безтолкова зовсім... В Тернополі - свій діалект, в Ходорові - свій, ше десь - ше якийсь...

сумна - 1-6-2006 у 23:59

Ну хіба потребує пояснень, що все це - суцільний жарт?!! :-)
Нє, таки з почуттям гумору щось недобре... :-)

Років 10 тому, коли, наприклад, пан Марциняк писав "Сильвестрове звернення до українського народу і діяспори" чи "Звернення до української молодіжі", ніхто тих ідей не критикував. :-)

Андрій Моравський - 2-6-2006 у 07:58

.... замість того, щоб відгукнутися на ідею тут обтревенюють "а чи треба" !!! За перепрошенням, якщо проце написав, то видається що ТАКИ ТРЕБА!!! Таки це цікавить .. хоч когось...

Макс Южаков - 2-6-2006 у 12:06

Добрий словничок.

На жаль наголос не вказан. У деяких словах є сумніви. :)

сумна - 2-6-2006 у 12:53

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Макс Южаков
Добрий словничок.

На жаль наголос не вказан. У деяких словах є сумніви. :)


То прошу запитувати! :-) Всі сумніви розвіємо. :-)

Перепрошую, якщо це некоректно, але ось посилання на інший форум, гілка про львівський балак:

http://www.ukrcenter.com/forum/message.asp?message_id=1578&foru...

Dmy - 2-6-2006 у 16:27

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Макс Южаков
На жаль наголос не вказан. У деяких словах є сумніви. :)

Хода нєт - ході с бубєй.
Ставьте наголос на передостанній склад, і в 2 випадках із трьох це вас порятує. У третьому вас вважатимуть за поляка ;) (але ж не за москаля!)

Окреме уточнення. При підрахунку складів не слід зважати на частку -ся наприкінці зворотніх дієслів.
До речі, чого це вона у словнику злитно написана, хіба для ґвари то є характерним?)

Макс Южаков - 3-6-2006 у 18:19

Дякую за пропозиції. Можливо скористаюся ними дещо пізніше.

Яндрух - 5-6-2006 у 10:28

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрія Моравського
ПРОПОНУЮ: Хто якого слівця йому відомого тут не знаходить, то бере і вписує в цю гілку форуму.. Ідея в тому, щоб поповнити словничок :-)

... отож і вписую першим...

- джинджилястий

Слово, радше, існує в такій фразі (пригадую): джинджиляста баба.
Але шо воно означає - сам до дідька не допетраю!
Може, хто знає?

Ярема П. - 5-6-2006 у 14:18

Так називали опасистих торговок на базарі.

Яндрух - 5-6-2006 у 14:47

О, гарно!

І ще.
- мамунця - аналог до рос. "матушка"; може вживатися в іронічному світлі,
- Пробі! - виг. 1. Уживається як волання про допомогу, порятунок; ґвалт, караул. // Уживається для вираження незгоди. // ірон. Уживається для вираження великого бажання. // Уживається для вираження переляку, здивування, розпачу і т. ін. ** Кричати [на] пробі – криком, зойком сповіщати про небезпеку; благати про допомогу. Хоч кричи пробі – дуже скрутно, нестерпно. 2. у знач. присл. Неодмінно, достоту. 3. у знач. вставн. сл. Уживається для вираження непевності в чому-небудь; мабуть, певно. // Уживається у знач., близькому до буцім, неначе.
Пр.: Пробі ! братерська допомога приспіла!
(Обидва слова вжиті в творах Ірини Вільде.)

сумна - 5-6-2006 у 19:25

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Яндрух
- мамунця - аналог до рос. "матушка"; може вживатися в іронічному світлі,


Я б написала "мамуньця". :-)
Бо саме у такому варіанті це слово чула.

tysovska - 6-6-2006 у 08:30

Пробі - цілком літературне слово, не діалектне.

Яндрух - 6-6-2006 у 08:48

Ну, не сказав би...
А втім, можна б було, ясно, подискутувати на цю тему, але, тим не менше, воно цілком притаманне вищеозначеній львівській говірці.

А ось наступне слово:
- гарундер - можна вважати як "марш!" (наказ щось негайно виконати)
Коли ми були маленькі, то наша бабця таким чином і заганяла нас до ліжка (спати): "А ну! гарундер!"

сумна - 6-6-2006 у 10:29

Від себе додаю "гунцвот".
:-)

Яндрух - 8-6-2006 у 17:43

А шо то таке, панно сумно?
(Е, нє, вже тре пояснити - раз на то пішло!)

http://www.slovnyk.net нам повів ось що:
ГУНЦВОТ - а, ч., діал., лайл. - cобачий син (або кур...й син. - від себе), шельма.

сумна - 8-6-2006 у 19:54

Йой, пане Яндруше, так негарно вийшло... :-)

Я була впевнена, що то всього лишень шибеник, бо так моя інтелігентна цьоця називала дітиськів, коли вже занадто дуріли... :-)
Так, із лайками покінчено... :-)

А щодо Ірини Вільде - я із задоволенням прочитала "Сестер Річинських" (якщо винести за дужки словесну полову про світло зі сходу, світлі образи комуністів і т.п.).
А це також звідти:
"еси-флореси" - викрутаси;
"риваль" - суперник.

Hanor Narasson - 8-6-2006 у 20:44

еси-флореси - це скоріше рослинний орнамент.
риваль - однозначно полонізм.

Яндрух - 9-6-2006 у 08:17

Цитата:
Оригінальне повідомлення від сумної
Йой, [...], так негарно вийшло... :-)


Нічо, пані Ірино. Раз дітиська такі збиточні, то якраз те слівце і пасує:
Пр.: А то гунцвоти! спасу на вас немає!
(Ше може бути "збуї", "знайдуки". "Джиґус" трохи не підходить, бо відчувається в ньому якась "здорова, весела, вертка збиточність." Я б сказав навіть, сказано то таким "лагідним, люблячим" тоном, як то батьки говорять собі між собою про свого непосидючого синочка: А то джиґуса маєм, нє?)

Щодо Ірини Вільде, то випадково потрафила мені в руки її книжечка - зі своєї таки шафи! Гарні оповідання та повісті! Правда, "Сестер..." там немає, тож доведеться десь іще пошукати.
І во нове слівце, що так прикладне до одних певних умов:
- ґето - (не та резервація, де в воєнних умовах перебували жиди) це розгардіяш (в приміщенні), "бедлам":
Пр.: Але ту' в хаті "ґєто" - зашпортатисі можна!

Яндрух - 9-6-2006 у 11:02

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson
риваль - однозначно полонізм.

Походить від англ. "rival".
Супротивник може бути ще й "супостат".
СУПОСТАТ, -а, ч., заст. 1. Ворог, недруг, супротивник. 2. лайл. Негідник, мерзотник.
Але чи це справді належить до львівської ґвари?

сумна - 9-6-2006 у 12:31

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Яндрух

Але чи це справді належить до львівської ґвари?



"Риваль" таки належить.
Чула це слово нераз з вуст людини, яка послуговувалася гварою.

Hanor Narasson - 9-6-2006 у 12:58

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Яндрух
[І во нове слівце, що так прикладне до одних певних умов:
- ґето - (не та резервація, де в воєнних умовах перебували жиди) ...":


Якраз саме та. Ghetto існувало в європейських містах задовго до народження не то що Ґітлера, а його прадіда.:baddevil: Це квартали, де мешкала єврейська община (часто бувала обнесена стіною). Не пам'ятаю точно, а "Історії Євреїв" Бена Джонсона немає під руками, але ІМНО євреї самі мади бажання мешкати окремо.

Яндрух - 9-6-2006 у 13:05

Я "домашнє ґєто" мав на увазі. :sing:

Hanor Narasson - 9-6-2006 у 20:51

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Яндрух
Я "домашнє ґєто" мав на увазі. :sing:


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Яндрух

І во нове слівце, що так прикладне до одних певних умов:
- ґето - (не та резервація, де в воєнних умовах перебували жиди) це розгардіяш (в приміщенні), "бедлам":
Пр.: Але ту' в хаті "ґєто" - зашпортатисі можна!


Та ні, все цілком правильно.

Спосіб життя ґоїв і євреїв (до емансипації останніх) суттєво відрізнявся. З точки зору ґоїв євреї жили "неправильно" (зауважу на марґінесі, що і vice versa :o ) Тобто в Ghetto був непорядок.

Крiм того, для "розгардіяшу" в Ghetto були цілком об'єктивні причини. Євреї не могли селитися за його межами. Внаслідок натурального приросту общини щільність населення зростала, з відповідними наслідками в галузі "санітарії та гігієни"

сумна - 10-6-2006 у 14:18

Дзіргати = вишивати

Багато разів чуте слово.
Забула його, а пригадала, зустрівши в Ірини Вільде.

Андрій Пелещишин - 10-6-2006 у 18:35

Кілька раз чув слово дронгаль - у сенсі "незграба"

Hanor Narasson - 10-6-2006 у 20:49

Дронгаль = (дослівно) "дрючковатий", "кілкуватий" (чоловік)

ІМНО, у мене є певні зауваження щодо слів, які наводяться.
Чи варто наводити полонізми? Це те саме, як ґустувати русизмами в (назвемо умовно) "Січеславській ґварі";)
Той самий "риваль" є цілком літературне польське слово (не діалектне!). Не певен на 100%, але ІМНО в польську воно попало не з англійської, а скоріше з латини (можливо через французьку) а просто одночасно попало і в англійську).

Остаточно, згадав віца "в тему":

Поїхало двоє наших на Німці. Ходять, дивляться на вистави склепів. Підійшли до склепу з кофекцією. Один другому й каже: "Знаєш, Сташку, як би-м знав, як буде по німецьки анцуґ, то би-м купив собі отой." :lol:
РS (для тих, хто не знає німецької (або ґвари:D )
анцуґ = убрання (наголос на у)

сумна - 10-6-2006 у 23:19

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson
ІМНО, у мене є певні зауваження щодо слів, які наводяться.
Чи варто наводити полонізми? Це те саме, як ґустувати русизмами в (назвемо умовно) "Січеславській ґварі";)
Той самий "риваль" є цілком літературне польське слово (не діалектне!). Не певен на 100%, але ІМНО в польську воно попало не з англійської, а скоріше з латини (можливо через французьку) а просто одночасно попало і в англійську).



Перепрошую, якщо я дозволила собі щось "не те".
Зрештою, завжди можна закинути, що оте слово з польської, а те з німецької і т.п.
На жаль, мої знання мов не сягають аж так далеко, як Ваші. Я лише наводжу слова, які чула від людини, що послуговувалася гварою. Власне, це не суперечить тому, що висловив автор гілки у першому повідомленні. :-)

Hanor Narasson - 11-6-2006 у 11:06

Та не сумуйте!:sing:

Вчора я зовсім випадково виявив, що одне зі слів, яке часто вживала моя цьоця зі села запозичене з їдиш - бахур (~= "пацан").

Iз запозиченнями з їдиш взагалі цікава штука. Є таке слово: цімес .
В оригіналі воно означає конкретну солодку страву, яку готовлять на якесь свято. В ґварі - взагалі цось смачне (не обов'язково з їжі :saint: ).
А найсмішніше, що я його колись почув в Москві, від 100% "русака", причому далеко не інтелектуала.

сумна - 11-6-2006 у 14:23

Ага, то на запозичення з ідиш пан не дивляться так востро, як на полонізми? То добре. :-)

Hanor Narasson - 11-6-2006 у 14:48

Та я і на полонізми не дивлюся "востро". :lol: Просто в 99% значення полонізму в ґварі можна просто дізнатися в словнику польської мови. От з їдиш - значно складніше:o

Dmy - 13-6-2006 у 15:43

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson
Поїхало двоє наших на Німці. Ходять, дивляться на вистави склепів

Ностальгійна цитата :rolleyes:
Коли я почав був вивчати польську, "вистави в склепах" було моїм найулюбленішім словосполученням - цілий день тішився.
Цитата:
Просто в 99% значення полонізму в ґварі можна просто дізнатися в словнику польської мови. От з їдиш - значно складніше:o

Не так вже і значно :) Хай не на 99, а відсотків так на 75 значення їдиш'изму можна дізнатися зі словника мови німацької ;)


Тут така думка. Правильно було зауважено десь напочатку: словник лексики - ще не говірка. Заменіть у класичному творі (або краще - в суч~офіційному документі) нормативні слова на діалектні, і що крім приколу вийде? Може, варто назбирати якихось правил слововживання, побудови речень, що там ще? Фонетику, наприклад.

Hanor Narasson - 13-6-2006 у 16:22

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
Цитата:
Просто в 99% значення полонізму в ґварі можна просто дізнатися в словнику польської мови. От з їдиш - значно складніше:o

Не так вже і значно :) Хай не на 99, а відсотків так на 75 значення їдиш'изму можна дізнатися зі словника мови німацької ;)


Так-так, звичайно!!!:baddevil::lol::baddevil::lol:

Особливо помічний словник німецької мови для прислів'я на кшталт оцього:


:lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol::lol:

Dmy - 13-6-2006 у 16:38

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson
[Так-так, звичайно!!!:baddevil::lol::baddevil::lol:
Особливо помічний словник німецької мови для прислів'я на кшталт оцього:

А це точно - їдиш? Бо почерк якийсь нерозбірливий

Hanor Narasson - 13-6-2006 у 16:47

http://www.jewukr.org/center/1.html

3-я зверху. Там же можна побачити і українизм в їдиш.:lol:

На тому ресурсі в прислів'ях я знайшов ще пару слів з ґвари. Наприклад "дундер" : "Най тя дундер свисне!"

Виявилося, що дундер = грім (я того раніше не знав). Воно ніби й подібне до англ. thunder, але як не знаєш, то й не догадаєшся.

tysovska - 19-6-2006 у 12:17

батько мій ще каже белько - незграба, дурень, темний

tysovska - 19-6-2006 у 12:19

А в словничку мені найбільше сподобалося "буда" - школа. Оце дуже влучно!

Яндрух - 19-6-2006 у 12:33

В нас у селі є старий магазин (ще за совєтів був) - акуратно збита з дошок споруда, пофарбованa назелено: то всі так і кличуть - Зелена Будка.
Напр.: Йди купи хліба до Зеленої Будки.

Яндрух - 19-6-2006 у 12:38

- "банти" - це не "драбинка для курей"!! (як є в тому словничку "Ї"). Тобто, оця дошка з набитими поперечками, щоб курі могли вилазити, власне, на... банти: платформу, розміщену в стайні (курнику, просто під накриттям) на певній висоті, на якій змонтовано (і знов на підвищенні) тонкі, дерев'яні прути-поперечки завдовжки з цю платформу,
- бамбетель - дерев'яний диван-скриня (всередині був сховок) зі спинкою і бильцями обабіч,
- "бандзьох" - (там же) великий живіт - також "боньо" (О, Ромко вже напхав свій боньо!),
- "батяр" - (там же) шибеник, хуліган: поняття аж ніяк не таке однозначне! Б. - то був цілий стиль життя.
- коцюба - те саме, що "кочерга" (a чи це справді належить до львівського балаку?),
Напр.: КОЦЮБА, -и, ж. 1. Знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим і загнутим кінцем для перемішування палива в печі й вигрібання з неї жару, попелу; кочерга. 2. тех. Довгий металевий прут, розплесканий на кінці у вигляді ложки для розмішування розплавленої сталі, чавуну в печі.
- фіранки - тонкі, переважно світлі, такі ажурні занавіски на вікна:
Напр.: ФІРАНКА, -и, ж. 1. заст. Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска. 2. Невеличкі засклені дверцята у вікні для провітрювання приміщення.


ТАНЕЦЬ

Стара Кармен рано-вранці
пішла в танець по Севільї.
В неї очі іще чорні,
а коси вже посивіли.

Гей, панянки-севільянки,
одслоняйте фіранки!

На голові змія жовта
клубочеться, чари діє.
А мене ж колись кохали
хлопці браві, молодії...

Гей, панянки-севільянки,
одслоняйте фіранки!

На вулиці звечоріло,
люди мову потушили,
десь лиш серця андалузькі
бродять в пошуках шипшини.

Гей, панянки-севільянки,
заслоняйте фіранки!

Федеріко Гарсія Лорка (1898 - 1936)
Поезії
Перекладач: Микола Лукаш
Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990

tysovska - 19-6-2006 у 14:55

коцюба, фіранки - як на мене, слова літературні.
А от бамбетель - дійсно знаю таку штуку, є у старій батьковій хаті (він каже, що спав усередині - кришка піднімалася, а там було сіно чи щось там таке м'яке)

Яндрух - 19-6-2006 у 15:07

В нас колись теж був (на селі) свій бамбетель, такий червоний - твердий як дідько! Але потім його чогось не стало: незнаю, мо', десь лежить припорошений на стриху, а може (і це ближче до істини), дід його взяв і порубав!..
(Де таке тверде: ні посИдіти, ні полЕжати!..)

Юрій Марків - 23-6-2006 у 09:43

Бунда - куртка. Нещодавно дізнався, що це зі словенської мови.

Ось ще такі добре знані для львів'ян, але нові для багатьох киян:
горнятко, філіжанка.
За два з половиною роки життя в Києві язик далі не повертається сказати на горнятко "чашка" (бррр!), тому коли мене питають кияни, що таке горнятко, то відповідаю "це велика філіжанка". На уточнююче запитання, а що ж таке філіжанка, відповідаю "це маленьке горнятко" :lol:

Яндрух - 23-6-2006 у 11:07

Та й у Львові подекуди "встидаються" казати горнятко!.. :(
А кажуть... кружка! :baddevil:
Горня(тко) чаю, кави.
Горня - велика "кружка", горнятко - маленька "кружка".
Філіжанка (тільки може бути кави) - це справді мале горнятко (завважте, не мале горня).
:sing:

Андрій Пелещишин - 23-6-2006 у 11:45

Ну чому стидаються?
Он мій малий (2 з половиною) "чашка" не знає. А "горнятко" - знає

Яндрух - 23-6-2006 у 12:21

Стидаються, стидаються, п. Андрію... :wow: (Не всі, ясна річ, не всі. Тому всі ми раді за вашого малого! ;)
Нераз видно, як людина запнулася на хвилю перед тим, як вжити в своїй мові "горня/горнятко". Ну, і застосовує невластиву для нашої мови "кружку"!.. :baddevil:

Hanor Narasson - 24-6-2006 у 16:47

Тут радили заглядати в німецький словник...:lol: Попробуємо:

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Яндрух
- бамбетель - дерев'яний диван-скриня (всередині був сховок) зі спинкою і бильцями обабіч,


перша частина слова очевидна: "баум" - дерево

з другою - не настільки однозначно. В польській ґварі є слово "бети" - це так трохи зневажливо "постіль". Старі львів'янки ще називали дитячий "конверт" - "бецік".

Яндрух - 26-6-2006 у 15:06

Щодо як ґвари (хіба?), рідковживаних слів, так і тих „стидливих”...
Румбамбар, він же ревень. Але ж ревень по-російському! Та проте в нас більшість чи то взагалі незнають цього слова, або ж свідомо не вживають першого слова в нашій мові, маючи його за смішне, абощо?..
Румбамбара навіть немає в slovnyk.net!! Ганьба!
Ось які виґуґльовані результати:
http://www.google.com.ua/search?hl=uk&q=%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B... - румбамбар (6 (!) посилань)

http://www.google.com.ua/search?hl=uk&q=%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B... - ревень (223 тис. посилань)

http://www.google.com.ua/search?hl=uk&q=rumbambar&meta= - rumbambar (28 пос.)

Як на мене, то найзвучнішого слова годі й пошукати в нашій мові!
Перегукується з Aromabar – групи, що виконує музику в стилі “Cafе Del Mar”!
Тож, як видно, є вакансія на привласнення собі гарного бренду “Румбамбар”!

p.s. А мо’ то яке чужинське слово, хоч би німецьке - може Ганор знає?

tysovska - 26-6-2006 у 15:17

Англійською - rhubarb - мабуть, спільного походження.

Яндрух - 26-6-2006 у 15:25

Можливо...
http://www.multitran.ru/c/m.exe?HL=2&L1=2&L2=1&EXT=0&am...

Яндрух - 27-6-2006 у 08:10

Але правдободібніше, що румбамбар - слово німецького походження: rhabarber.
"Рабарбер" (нім.) ближче до нашого, аніж (англ.) "рубаб".

tysovska - 27-6-2006 у 08:21

Польською теж "rabarbar"

Іван Лихобор - 26-10-2006 у 13:25

- дзиндзлик - "краник", "пісюнчик"... Коли ми були маленькими, часто-густо траплялися такі ситуації:
Пр.: "А ти малий збиточнику! А вже-но одягни трусики, бо дзиндзлик змерзне!" - ніжно збештала свого маленького синочка матуся.

Іван Лихобор - 26-10-2006 у 19:25

Причому виняткову прерогативу на вживання даного „терміну” стосовно своїх маленьких чад мали/мають мама і тато. Бо через те, що він уживається в певному іронічному ключі (Ой, а що там у тебе таке висить?), малі збиточники уникають вживати цей термін, а дотримуються отих двох, що після тире.
Також термін використовується, щоб по-люблячому (хоч і також трохи іронічно) називати саме своє чадо: Гей, ти, дзиндзлику малий! Ти шо тут у кімнаті поперевертав усе догори ногами?!

Іван Лихобор - 27-10-2006 у 09:35

Так, з "дзиндзликом", думаю, все зрозуміло - поїхали далі..:-)

- ламаґа - незґрабна людина, незґраба (але в жодному разі "незґраба" це не "оферма", як подано у "Короткому словничку львівської ґвари" на "Ї": бо оферма - брудна, неохана людина).
Напр.: Я вчора був пролив тазик з водою на підлогу. "От ламаґа!" - тихо вилаявся я сам на себе...

Хто знає, як "тазик" буде по-нашому? Не мидниця/мийниця - велика поливана (емальована) чи алюмінієва миска, - і не "ванєнка" - та сама ванна, тільки менших габаритів, ванночка.
А може, так і буде: (пластмасова/пластикова) мидниця.

сумна - 27-10-2006 у 10:34

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор

Хто знає, як "тазик" буде по-нашому? Не мидниця/мийниця - велика поливана (емальована) чи алюмінієва миска, - і не "ванєнка" - та сама ванна, тільки менших габаритів, ванночка.
А може, так і буде: (пластмасова/пластикова) мидниця.


Тазик по-нашому буде шаплИк. :-)

Іван Лихобор - 27-10-2006 у 13:01

О, як файно, що український люд знає таких гарних своїх українських слів!
Бо я – бігме! – вперше чую про таке слово: шаплИк!
(Але що поробиш: трекер є трекер..:-)

Ось що вдалось видобути...
1. Зі словника Даля:
ШАПЛИК м. (южн. малорос.) чан, либо кадка.

2. З твору Івана Нечуя-Левицького „Хрестини
***
Молодиці порались коло печі, гріли окропи на купіль. Терещиха готувала багату закуску. Терешко поналивав пляшки горілки, наточив кілька пляшок наливки. В хаті вешталися люди, поралися молодиці коло печі, неначе в хрещика грали в просторній хаті. Усім була робота.
- Але де ж оце нам поставити шаплик для купелю? - спиталась в баби Терещиха.
- Кімната дуже вузька та тісна: там нема де й повернутися. А тут у хаті вештаються люди. Не можна ж таки при людях роздягати молодицю та сажать в купіль, - давала раду баба Макаревичка.
- Авжеж не можна. Де ж таки роздягати молодицю при людях, - говорили молодиці до хазяйки.
- А купіль доконче треба зробити, бо так закон велить, - обізвалася баба-бранка. - Тепер надворі одлига, надворі потеплішало так, що можна в одній сорочці ходить по дворі. Поставимо шаплик у сінях не під бовдуром та й посадимо в купіль Хотину. Люди по сінях не вештаються, то й ніхто не дивитиметься, - радила великорозумна баба Ївга.
- Одже ж баба добре радять, - обізвалися молодиці. - Справді, в сінях буде найкраще поставити шаплик: буде за очима. Зійдуться гості на хрестини, сядуть за стіл, то й ніхто не рипатиметься.
- А в хаті гармидер, вештання. Надворі теплісінько, зовсім одлигло, аж з стріх вода капа, аж дзюрком дзюрчить. Ось я кину в жар два камені, то як добре розпечуться, то вкиньте в купіль, щоб менше окропів гріти, - напутювала Ївга молодиць.
- Як понесуть дитину до хреста, то ми зараз посадимо породіллю в купіль. А поки кума вернуться, то ми й скупаємо й введемо Хотину в кімнату, - радила одна баба.
Під вікнами заманячіла висока постать в чорній шапці. Рипнули двері. В хату ввійшов кум Новохацький, чорнявий та поставний красунь, в синьому суконному жупані, підперезаний зеленим широким поясом. Він поздоровкався з хазяїном та з гістьми, подав руку Терешкові й Наумові і поздоровив їх.
- А де ж кума? - спитав він Наума.
- Учительша сказала, що зараз прийде; пішла в крамницю набирати на крижмо, - обізвався Наум.
Незабаром прийшла й кума, скинула пальто й сіла на стільці коло застеленого білою скатертю стола. Вона була дочка звиногородського урядовця і зовсім скинулася на городянську панію. Її ясна сукня дуже кидалась у вічі своїм ярим кольором серед свиток та юбок на молодицях та бабах.
- Давайте ж, Ївго, мерщій дитину, бо печеня пересмажиться, доки охрестять дитину. Час би вже й купіль лаштувати.
Баба Ївга опорядила дитину, добре закутала в пелюшки, винесла з кімнати і подала кумі. Кума встала, одягла пальто й закутала полою дитину. Дитина писнула й замовкла. Куми перехрестилися перед образами й вийшли з хати.
Як тільки куми вийшли з хати, молодиці зворушилися, неначе роздратовані бджоли в улику. Поставили шаплик в сінях під бовдуром, почали висовувати з печі окропи, одчинили хатні двері, носили й виливали окроп в шаплик, лили відрами з діжки холодну воду і вкинули два розпечені камені, ще й розпечену, аж червону, залізяку. Пара пішла по всіх сінях і вдарила в хату в одчинені двері. Хотину вивели в сіни, роздягли й посадили в купіль.
***
Почерпнуто звідси

3) Олександер ОЛЕСЬ „ВОДЯНИЧОК
VI
МАНІФЕСТ:

Я, Водяник число 107,
Васаль царя морського,
Що дідом є моїм,
Що рід веду від нього,

Даю вам цей наказ,
Мої раби й піддаш,
Щоб ви в тривожний час
Були мені слухняні.

Готуйтесь у похід,
Відбудьте славні марші -
Вам вклониться нарід
І всі мужі найстарші.

Чого й куди йдемо,
Ніхто не мусить знати,
На те ми й живемо,
Щоб дурнями вмирати.

Князь Водяник 107
Усім, усім, усім!

VІІ
Неначе блискавки,
Летять з наказом щуки..
Щоб військо водяне
Збиралось без принуки.

Наказ - велика річ:
Ледь світ готові лави.
Всі просто рвуться в бій
На полі чести й слави.

Ось вийшов Водяник
І гульк в шаплик з водою,
Насилу він вмістивсь
З своєю бородою.

Як тільки підняли,
Розлігся марш бравурний,
І рушили в похід
Веселі та безжурні.

VIII
А де ж Іван та Жабеня?
Іван справляє бочку,
А з дітьми Жабеня мале
Купається в ставочку.

Глибокий став, і мало хто
Далеко відпливає.
Ковбані там такі страшні,
Що кожний обминає.

Але сьогодні гарно так
І весело і мило -
Грицькові, синові вдови,
Хвальнутись закортіло.

Пливе, ковбаню переплив,
Веселий голос чути...
Та щось неначе сталось з ним,
І він почав тонути.

-"Рятуй! Рятуйте!"-разляглось,
Махнув ще раз рукою,

Немов прощаючись навік,
І зникнув під водою.

Було далеко Жабеня,
Та бачило чи чуло
І, в чім стояло, в чім було,
В тім з берега стрибнуло.

Мовчали хлопці, як німі,
Стояли, як закляті...
Нема ні сина удови,
Не видно й Жабеняти.

- "Обидва згинули навік...
Промовив хтось з журбою, -
Вони втонули, їм дарма -
Що ж буде з удовою?"

Аж ось і мати вже біжить,
Від когось там дочула...
Ламав руки, в груди б'є
І впала, мов заснула.

В цю мить ізвідкись Жабеня
Поверх води взялося,
Пливе щосили і Грицька
Тримає за волосся.

Уже на березі вони...
Вже й люди позбігались,
Прийшла до пам'яті вдова -
Всі три живі остались.

А Жабеня із рук до рук,
Неначе м'яч, літало.
Не полічити, скільки уст
Його поцілувало!

IX
Не гріє сонечко - пече,
Все дужче припікає ...
- "Води, води! Шаплик тече!" -
Князь-Водяник гукає.

Та звідки взяти тут води
У полі без криниці?
- "От так в похід тепер іди!..
Водиченьки! Водиці!"

Побігли врозтіч вояки
З калюжі хоч набрати;
Ростуть у полі будяки -
Води ж ніде не знати.

І Водяник червоний став,
Замаяв бородою.
- "Назад!" - щосили закричав,
Махнувши булавою.

- "А де ти, де ти, Жабеня?
Почувся голос з хати. -
Пора обідати!" Його
Не треба довго звати.

Ось часом з гілки лист спаде,
То риба братись перестане,
І сонце наче вже не те,
Трава всихає, квітка в'яне.

І військо рушило назад,
Не йшло - щосил летіло...
І кожний був безмірно рад,
Що так скінчилось діло.

Не радий тільки Водяник
Без правнучка вернувся.
І головою він поник,
Похнюпивсь і зігнувся.

Х
Сидить в садочку Жабеня,
Замислилось, схилилось,
І дві сльозинки, як роса,
По личку покотились.

Але маленьке Жабеня
Рухливу має вдачу;
Вже чути й пісеньку його,
Простесеньку, дитячу:

"Сумно мені, сумно,
Серденько щемить,
На озера сині
Думонька летить.

Може в тих озерах
Матінка моя?
Мамо, подивися,
Як сумую я!.."

XI
Так тихо. мирно дні текли,
Дні чарівні, блискучі, літні,
Та в хвилях ранішньої мли
Вже кралась осінь непомітно.

І відчуваєш смуток скрізь,
Чиїсь страшні холодні кроки.
Не кличе вас в обійми ліс,
І не співають так потоки.

І смуток цей, немов стріла,
Пройняв і серце Жабеняти.
Не сходив сум з його чола,
Тремтів в зелених оченятах.

З Іваном хлопчик раз ішов
З уловів пізно вже додому,
Та враз відстав, вернувся знов
Схотілось буть йому самому.

Навколо вечір погадав ...
Він сів на березі й дивився
На білі келехи купав,
І сон йому неначе снився.

Йому ввижався інший світ,
Без краю рідний і коханий,
Неначе знаний безліч літ,
Але загублений в тумані.

Він бачив води і ліси,
Втішався риб легкою грою
Скрізь чув він рідні голоси
І голос матері самої.

Вже й місяць, кволий і блідий
Повис над сонною землею -
І знову вийшла із води
Скорботна тінь... Та що це з нею?

Знялася швидко, як стріла,
Схилилась - скрикнула - пізнала,
На руки, наче скарб, взяла,
В уста та очі цілувала.

- "Там дома дід і цілий рід
На тебе жде, моя дитино!"
І у зелений вир на спід
Спустилась тихо мати з сином.

Кінець

Пояснення-словничок:
впоратися - справитися, дати собі раду; несамовито - тут: дуже сильно; гаяння часу - марнування; взяти на кпини - кепкувати, глузувати; баньки - тут: витрішкуваті очі; полуда - більмо на оці; храм - святиня, церква; кадило - тут: кадильниця; чайка - водяна птаха; васаль - підданець; ледь світ - удосвіта; шаплик - велика посудина, цебер; справляти - лагодити; ковбаня - яма, наповнена водою, тут - глибоке місце в ставку; прийти до пам'яті - опритомніти; врозтіч - на всі сторони; калюжа - баюра; будяк - колючий бур'ян; поникати - похилятися униз; щеміти - боліти; кволий - слабий, немічний; скорботний - сумний, журливий.
Почерпнуто звідси

Іван Лихобор - 27-10-2006 у 15:17

Уточнення до „оферми”.
„Оферма” й справді може в деяких ситуаціях означати й „незґрабну людину”.
В дитинстві, коли під час трапези щось – страву якусь зазвичай - проливали собі на груди, і ти дивився на матір так винувато - бо за хвилю від неї можна було почути фразу, звернену в твій бік: „А ти офермо!”.

сумна - 27-10-2006 у 15:34

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
Уточнення до „оферми”.
„Оферма” й справді може в деяких ситуаціях означати й „незґрабну людину”.


Цілком згідна. :-)

А слово "шаплик" має ще форму "шафлик". На нього знайдете багато посилань. :-)

Іван Лихобор - 29-10-2006 у 12:47

У свою чергу згідний з "шафликом".
На вихідних ото побувавши на селі й випитавши там усе докладно в старших людей, переконався, що так і є: шафлик, цебро, цебрик, балія, ванєнка тощо.

p.s. На додачу - стежка до закарпатської говірки.
http://uzhgorod.net.ua/pro/zakarpat/115/

Тарас Задорожний - 30-10-2006 у 11:11

Додайте ще: копистка - дерев"яна лопатка для перемішування.
А такі звиклі всім слова як шмата, баняк і пательня, філіжанка, лямпочка (коньяку), келішок, митка і багато-багато інших є нічим іншим як діалектизмами. Тому зверніть увагу і на них.

Іван Лихобор - 30-10-2006 у 11:39

Сторіночка балаку на
Вікіпедії


Все-таки в нас іграшку на ялинку називають не "банька", а "бамбулька" (маленька), "бамбуля" (велика). "Банька", "канька" - молока, либонь...
А "бараболя" на означення картоплі вживається більше на Тернопіллі. А в нас лишень "бульба".

Вільний переклад чужоземних слів і словотворень:
- гадра - сварлива баба,
Тоді модель Ямахи - Virago - по-нашому й буде "Гадра". :-)
- шалапута - бездумний
"Easy Rider" тоді буде як "Їздака-шалапута":-)

На додачу - Лемківський словничок:
http://www.lemko.org/lemko/slovnyk.html

Іван Лихобор - 4-11-2006 у 15:18

- термінатор - помічник майстра (зі словничка балаку на „Ї” і на „Вікіпедії”)

Ти ба, яке диво! "Термінатор" не таке вже й незнайоме для нас словечко!

Hanor Narasson - 4-11-2006 у 20:02

так, але етимологія не зовсім "чорно_африкано-українська" :lol:

помічник не "припиняє" :baddevil: процес/об'єкт, а його самого "припиняють":lol: по закінченні терміну.

Іван Лихобор - 10-11-2006 у 16:30

То що, Ганоре, тут маєте на увазі "термін", на який наймають помічника? :sing:

Наступне слово ґвари:
- бави(і)делко - те саме, що "забавка", іграшка тобто.

Пр.: „Олежику, а скажи-но мені, де ти найшов оту білу, ґумову надувну кульку?” – спитала ввечері мама свого синочка. „Лано на підлозі валялася, я підняв її і став надувати: така файна кулька!” – відповів синочок. „Віддай-но мені ліпше ту „кульку” – то така спеціяльна кулька, то не бавіделко,” – мовила матуся до маленького Олежика.

Hanor Narasson - 10-11-2006 у 21:33

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
То що, Ганоре, тут маєте на увазі "термін", на який наймають помічника? :sing:



Після закінчення терміну термінатор перестає таким бути, бо (опціонально):

- стає майстром сам;
- його виганяють втришиї, як нездару.:lol:

Хоча в більшості випадків суфікси"-ор", "-ар" значать, що суб'єкт виконує функцію, яка описується коренем слова. Наприклад "працювати" = "jobba", відповідно "працівник" = .... :lol::sing::lol::sing::lol::sing::lol::sing:

ПиСи: мій нік, взагалі-то Хонар, бо перше а мало би бути з кружечком зверху, але софт форуму не сприймає "умляути" :sing:

Іван Лихобор - 13-11-2006 у 14:39

Зрозуміло, Хонаре.

Наступні слова з ґвари.
- сила – в сенсі „скільки?”, „багато”, „велика к-сть”,

Пр.: „Сила-сила тобі років?” – спитала мене раз у дитинстві моя друга, трохи глухувата бабуся.
Глупої ночі, з палаючими смолоскипами в руках, сила людей із села посунула на панські маєтки. (Певно, що не освітлювати їх, а палити...)
Зрештою, в цьому значенні „сила” стосується не тільки самого львіського балаку, а й галицької говірки загалом.

- фіфа – а так колись, пригадую, дорослі дяді називали специфічно вдягнених і сильно намальованих (на твари) жінок. (Нині щось цей термін відійшов у минуле... Може, піднімемо його з небуття?.:-)
ФІФА, -и, ж., зневажл. Пуста, легковажна дівчина або молода жінка.
http://www.slovnyk.net/?swrd=%F4%B3%F4%E0

Пр.: „Шо то за фіфа пішла?” – спитав Місько Влодка, після того як повз них пропливла по-чудернацькому вдєгнена кобіта.

Андрій Пелещишин - 13-11-2006 у 14:43

До фіфи - є ще "ципця-дрипця" ;)

Ярема П. - 13-11-2006 у 15:13

Ну, це з польської, "ціпа", "ціпка" - вульгарна назва відомого жіночого органу

Hanor Narasson - 13-11-2006 у 20:00

Якщо пішло на дрипці, то дуже по львівськи: бабця-дрипця

Dmy - 13-11-2006 у 20:24

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ярема П.
Ну, це з польської, "ціпа", "ціпка" - вульгарна назва відомого жіночого органу

Точно?
Бо я слово "ципа" чув і в тих регіонах, де взагалі ніц не підозрюють про існування якоїсь польскої мови.

Може, це від курей? :D

Іван Лихобор - 13-11-2006 у 21:28

Та нє, не від курей (хе-хе). То так наші "пацани" (щоправда, деякі) кличуть - "ціпа", "ціпи", "ціпонько" - дівчат, молодих жінок.
(Трохи брешу, бо інші ше кажуть на них не інакше, як "малишки" :baddevil: - але то вже будуть геть чисто юні, "телиці" ще по-іншому :D)

2Hanor:
До речі, "суфікс" по нашому буде наросток, префікс відповідно - приросток. (FYI)

Hanor Narasson - 14-11-2006 у 18:05

Цитата:

2Hanor:
До речі, "суфікс" по нашому буде наросток, префікс відповідно - приросток. (FYI)


Це так у Львівській ґварі? :lol::lol::lol::lol::lol:

Іван Лихобор - 14-11-2006 у 20:46

Ну, це по-нашому в сенсі правдиво по-українськи.

Іван Лихобор - 20-11-2006 у 11:33

- обарінки - бублики
Може, не так до львівської, як до галицької говірки належить.

Пр.:
1) - Чи чула ти, дівчинонько, як я тебе кликав, Як я тобі за ворота обарінки сипав?
2) Видко, що я тоді мав нещасливу фізіономію, бо як ішов на ринок шукати мами, то діставав від незнайомих жінок яблука, обарінки й цукор.
3)
У обарінок скрутили,
Положили на поміст,—
Оттоді суддя сідає
І допроси починає.
Що то Касим відповість?
«Як зовешся?» — «Абу-Касим».
«Чим жиєш ти?» — «Хлібом, м'ясом…» —
«Люди, чуєте? Блюзнить!
Хліб та м'ясо він вживає,
Ласки ж божої не знає,
Що живими нас держить!
Маєш нам тепер сказати,
Як не хочеш, щоб у п'яти
Ми пекли тебе огнем,
Що за чар вночі ти діяв,
Де й яке ти лихо сіяв?
Говори, бо ми почнем!»
«Люди добрі,— стогне Касим,—
Хоч печіть, хоч бийте плазом,
В чарах несвідомий я!
Капці, капці ті прокляті,
Піп хотів я поховати,—
Ось уся вина моя!»
«Що, брехуне ти проклятий?
Капці хтів ти поховати?
Чи здурів, чи дуриш нас?
Зараз все признай для суду,
Бо як ні, то зараз буду
З шкіри в тебе дерти пас!»
Бідний Касим стогне, оха,
Заїкаєсь та потроха,
Путаючись в купі слів,
Хоч безладно та нескладно,
Та тим більш для всіх принадно
Своє горе розповів.
Та чим більш він плакать хоче,
Тим сильніше люд регоче,
Аж тримаєсь за боки,
Лиш суддя, мов чорна хмара
«Брехо, жде на тебе кара
Справедливої руки!
Хоч ти крутиш і циганиш,
Але нас не отуманиш!
Ну-ко, зараз нас провадь,
Де ті капці поховав ти!
Та як в тім не буде правди,—
Будеш тяжко відбувать!»
Тут зайшла маленька хрія
Як старого чародія
Аж до цвинтаря дігнать?
Чи йому розпутагь ноги,
Чи тягнути край дороги,
Чи для нього віз нанять?
Бачте, вірять мусульмане,
Що як лиш на землю стане
Чарівник, то дідьчих сил
Набереться, напоганить,
Всіх одурить, отуманить,
Щезне, полетить без крил.
Та на те найшлася рада.
«В міх його!» — кричить громада.
Вперли Касима в мішок,
Зав'язали чуб, до речі,
Два драби взяли на плечі,
Просиливши на дрючок.
Як колись із Галааду
Добрий кетях винограду
Два жидове, взявшись враз,
На дрючку несли під гору
До жидівського табору,
До Мойсея на показ,—
Так у місі на дрючині
Абу-Касим бідний нині
На кладовище чвалав,
А за ним суддя престрогий,
А довкола люд премногий,
Мов рухливий пестрий сплав.
Та ось збилися тісніше.
Стражник мовить: «Ось се місце!»
А суддя: «Розпутать міх!»
Виліз Абу-Касим з міха,
Та слаба йому потіха
Серед тих людей усіх.
Мусив місце показати;
Зараз кинулись копати,—
Живо капці віднайшли;
Втішились, мабуть, капцюги
З пана свойого наруги,
Та й що їм не гнить в земли.
Абу-Касим, мов розбитий:
Сумовитий, не сердитий
На ті капці кинув зір.
Ну, програв остатню пробу!
Вже тепер лягай до гробу,
Але капцям більш не вір!
Ой, зітхнув бідак, похнюпивсь.
Тим часом суддя насупивсь
І до Касима мовля:
«Святотате! Тле мерзенна!
Твоїм ділом осквернена
Ся посвячена земля!
Варт би ти на паль за теє!
Та щоб місце те святеє
Смертний присуд не сквернив,—
Облекши свої калити:
П'ятсот п'ястрів заплатити
Мусиш так, як завинив.
Триста п'ястрів на святині,
Сто мені за труди нині,
Вартовому п'ятдесят,
Решту на весь люд сей чесний!»—
«Ось присуд тобі чудесний!» —
Всі присутні верещать.
Абу-Касим на коліна!
«Пане, се ж моя руїна!
Де ж сі гроші я візьму?»
Та суддя рік по хвилині:
«Як не зложиш їх ще нині,
Помандруєш у тюрму!»
***
(Абу-Касимові капці - Іван Франко)

Іван Лихобор - 27-12-2006 у 11:25

- ґімза, ґімзати – не просто „плакса”, „плаксій”, а той, що так собі тихцем плаче, пхикає, рюмсає.
Пр.: Гей, а ну вже мені перестань ґімзати!
О, мала ґімза!

- ґльондзати – майструвати
Пр.: Тато пішов до робітні ґльондзати.

Причому майструвати саме "з залізом", і залізним інструментом. Отой звук, коли стукають по залізяках, і є, певно, отим "ґльондз! ґльондз!"

Тарас Задорожний - 27-12-2006 у 12:57

ґимзати... От так казали в мене вдома... Але думаю, що то нюанси

Іван Лихобор - 12-1-2007 у 14:07

- понутитися - взяти, зробити собі за звичку кудись ходити, щось робити тощо.
Пр.: "Вже спасу нема з тими індиками! Вони ся понутили до чужого городу, і я маю щодня вислуховувати Стефчині прокльони за то, шо вони вискубують її цибулю", - нарікала на долю наша бабця ще тих благословенних часів, коли в нас удома на селі тримали індиків.

Юрій Сєров - 24-1-2007 у 16:46

Українська конституція на галицький манір: http://www.ji.lviv.ua/n43texts/galkonst.htm

Dmy - 24-1-2007 у 18:51

:lol: :lol: :lol:
Славний текстик. За концепцією нагадує "Евангелие от митьков". Я читав просто вголос.

Журнал "Ї" гварантує – смішно буде всім!

Шкода, що лише 2 розділи і то - кавалками :(

tysovska - 25-1-2007 у 12:06

Класний текст!
Але якби було більше, мож, і враження б дещо стерлося. А так саме в міру - дуже влучно і дуже смішно.

Іван Лихобор - 6-2-2007 у 16:00

- леґейда – тупак, нетяма, забудько (той, що вряди-годи щось забуває)
Пр.: От лиґєйда: батько знову забув свій мобільний! – констатувала вранці доконаний факт мати зараз по тім, як тато зачинив за собою вхідні двері.

Галицька мова

Hanor Narasson - 6-2-2007 у 20:45

[трохи офтопік]
Нині мусив встановити собі на комп російську мову, щоб написати поважному панові до Росії у справі видання книжки.:cool:


І в процесі встановлення побачив, що "Мікрософт" знає і такий "язик", як "Галицкий".
:lol:
Причому можна до нього встановити українську розкладку клавіатури.
:sing:

[зовсім офтопік]
Спало мені на думку, що російська фраза
"Франко родился в Галиции" є правдою, незалежно від наголосу в прізвищі.:lol:

Іван Лихобор - 7-2-2007 у 09:01

Молодець, Хонаре! Файно підмітив. :lol:

пссс: Може, "Майкрософт"?..
2пссс: До речі, Франко (наш) ще при житті "себе наголошував" власне на перший склад - як ото є по-німецькому.

Hanor Narasson - 7-2-2007 у 19:54

Початково взагалі було "Дрібном'як":lol: Потім виправив, бо не всі могли догадатися.:sing:

Іван Лихобор - 21-2-2007 у 13:50

- ґуздратися – вовтузитися з чимось, довго й марудно заходитися коло чогось,

Пр.: Шо ти там ґуздраєшся, ходи вже! – стоячи вбраною на порозі гостинної оселі, куди їх були запросили в гості, дружина зганила свого п’яненького чоловіченька, що, зігнувшись у три погибелі і пихкаючи як ковальський міх, силувався зав’язати шнурівки на своїх мештах.

Іван Лихобор - 6-3-2007 у 11:22

- тохмати - смачно їсти - так, щоб аж за вухами лящяло; "пакувати"; також є "тохмало" - той, що "пакує, як хом'як" (про дитину);
Пр.: Малий Петрусь стохмав усе, що йому наготувала матуся.
Поглянь-бо, любий, як наш малий тохмає. О, з него буде правдивий козак!
А-тто мале тохмало!

- мотовило - (також про дітей) непосидющий малюк, "круть-верть";
Пр.: Ти, мотовило мале! А ну вгамуйся - бо влуплю! - гукнула мати на своє невсидливе чадо, яке стало несамовито бігати по кухні, заважаючи матері варити їсти.

- мантелепа, мантилепа - у "Ґварі" подано як "неохайна жінка", "нечупара", але, як на мене, тут більше йдеться про розсіяну, неуважну жінку, дівчину (незаміжню, а, отже, забудькувату..:-);
Пр.: "Дівчино, Ваша картка!" - гукнув я вслід дівчині, яка щойно була відійшла від банкомату, не завершивши до кінця трансакції і забувши там свою картку. І подумки скартав її: "От мантелепа!". А втім, непогана була нагода, шоб познайомитися. Але трекерам то непосильно... (дійсний, проте, випадок, що стався днями:-)

tysovska - 6-3-2007 у 17:29

мантелепа - вочевидь, спільного кореня з "телепнем"

Остап Шумин - 6-3-2007 у 18:00

Цитата:
Оригінальне повідомлення від tysovska
мантелепа - вочевидь, спільного кореня з "телепнем"

У мене на батьківщині (Миколаївщина) слово "мантелепа" вживають, більше, в тих випадках, про які писав пан Іван.

Іван Лихобор - 30-3-2007 у 08:05

- заканоритися – заканорився - надувся, бо недобрий, навіть перестав по тім говорити з кимсь; „канора”.
Пр.: О, диви, він так ся заканорив, що й говорити не хоче – сидить там собі в кутку!..

Іван Лихобор - 12-4-2007 у 10:58

- баширувати - гамірно шастати, никати по кімнаті, перекидаючи все догори дриґом.
Пр.: Вважай тілько не зістав кота в кухні: бо щойно зачиниш двері, як він стане там баширувати!

Михайло Потоцький - 16-4-2007 у 17:52

Читав словник. Багато помарок.
Приклад: "Баняк". Є місцевості де слово вимовляють "Бан'иk"
"И" пом'якшене. Багато загальновживаних слів не знайшли свого місяця в словнику Львівської гвари. А може гвари Галичини?

Іван Лихобор - 17-4-2007 у 08:27

Маєте рацію: то більше галицька говірка. Може, говірка, що склалася довкола Львова.
А чом не написати "банєк"? Апостроф потверджує приголосну.
Напр., "стіл" - "те" тут м'яке, а "ст'іл" (як у нас часто кажуть) - тверде.

Так, деколи в нас замість, напр., "Ганя" ще кажуть "Ганє", "Гані" тощо.

Іван Лихобор - 11-5-2007 у 09:38

- похалупник – той, хто приходить пізно додому
Ймовірно, походить від „швендятися аби-де”, а саме – „по чужих халупах” („хатах, помешканнях, домівках” зо львівської говірки).
Пр.: Е! ти, похалупнику! Де ти так ся довго волочив?!

- гет(в розумінні) „туди”
Пр.: „Куди так йдеш?” „Та гет”.
Дорога „гет-назад”.

- А вони куди ходять ду циркви? – єхидно поспитала одна баба іншу про її новоспеченого зятя та його родину.
- Гет, – сухо відповіла на це та, і лице її перекривилось у гніві. Вони ж бо примусили її дочку ходити разом із ними до „чужої” церкви!
(з дійсних подій у минулому в однім прильвівськім селі, коли воно поділилося - чи його успішно поділили? - через різні віросповідання)

Volodymyr Kislitskyi - 31-5-2007 у 13:04

В дитинстві бабуся мене здивувула наступним вислівом:"Небо накундубасилось, моква буде."
Цікаво, це запозичене з західної України, чи залишки місцевої мови.
Бо за часів геноциду 33-34 роках,
коли залишилось декілька людей з села (Херсонська обл. село Зміївка), щоб сховати ким та чиїми руками це було зроблено,
вирішили переселенцями, невеликою частиною з західної,
а значною звісно звідки, заповнити простір.
Вибачаюсь за суржик(це слово вперше теж почув від бабусі).

Іван Лихобор - 31-5-2007 у 15:16

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Volodymyr Kislitskyi
В дитинстві бабуся мене здивувула наступним вислівом:"Небо накундубасилось, моква буде."
Цікаво, це запозичене з західної України, чи залишки місцевої мови.

Файно Ваші бабця казали!

[накундубаситися] „нахмаритися” Дз*, [накондубачитися] „тс.”; - афективне утворення без виразних словотворчих джерел. (ЕСУМ, т.4, стор. 33)
* Дз – Дзендзелівський Й.О. Словник специфічної лексики говірок Нижнього Подністров’я.

***
Усе б добре та звідкілясь здійнявся низовий вітер і швидко нагнав різнокольорових хмар. Як кажуть: небочко накундубасилося, має бути моква. І, судячи, з кольору хмар та того, як вони щільно укрили все небо, мокву чекаємо не із підсушених. (Юрій Бондаренко - Брати по розуму)
***

МОКВА, -и, ж., діал. 1. Мокротеча. 2. Низина, залита водою. 3. Мокрота, сирість. 4. Дощ.
http://www.slovnyk.net/?swrd=%EC%EE%EA%E2%E0

1) Коли всілися на коней і Коснятин наблизився до князя, щоб дізнатися, куди
прямувати тепер, Ярослав несподівано сказав:
— Їдь собі. Хочу трохи прогулятися на лови.
— Дощ же! Моква! — спробував розраяти його посадник.
— Мій клепіт. Боїшся дощу — сиди в сухому.
— Та ні, то тільки так, слабість людська. Куди князь — туди й я.
— Сиди вдома. Поїду з варягами. (Диво - Павло Загребельний)
2) Надворі була сльота й моква. (Біда бабі Парасці Гришисі - Іван Нечуй-Левицький)
3) Прилягти нема де — під ногами моква, болото. (Тронка – Олесь Гончар)

Volodymyr Kislitskyi - 12-6-2007 у 13:12

Вибачайте, що не відразу. Щиро (красно) дякую Вам пане Іване.До речі, як вірніше щиро чи красно?

Іван Лихобор - 12-6-2007 у 14:40

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Volodymyr Kislitskyi
...До речі, як вірніше щиро чи красно?

І так, і так буде правильно. Щиро - питимо українське, красно - теж, але з карпатського діалекту.

Іван Лихобор - 24-7-2007 у 20:45

- нендза - 1) (заст.) біда, убогість, нужда, 2) (жарг.) "біда" в значенні "лиха людина", бідака, побідома.

Пр.: "Ти нендзо мала, коли ти мі даш вже чисту гудину!" - ганила Подгайного Дмитруня Євка малого Петрика, який товкся матері по голові так, що тій аж бебехи спухли.

Ярема П. - 23-7-2008 у 01:06

Знайшов я словник львівської гвари на основі старих пісеньок http://ulicelwowa.webpark.pl/gwara.htm . Цікава штука :baddevil:

Тарас Сокальський - 23-7-2008 у 12:28

404 podana strona nie istnieje

Strona o wskazanym adresie nie istnieje. Sprawdź czy wpisałeś prawidłowy adres.

Крапочку в кінці забери.

Ярема П. - 23-7-2008 у 12:32

Працює вже, я крапочку не там вписав.

Ігор Гудима - 17-2-2010 у 01:52

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
- нендза - 1) (заст.) біда, убогість, нужда, 2) (жарг.) "біда" в значенні "лиха людина", бідака, побідома.


а ще є єндза - сварлива жінка або й чоловік,
принаймні я до сьогоднішнього часу зустрічав це слово...

обидва слова - і єндза і нендза - є в польській мові і в словниках, але перше - лише як характеристика жінки.