Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Реформа середньої освіти
http://infosvit.if.ua/dev-yatyklasnyky-skladatymut-zno-vzhe-z-2018-...
Інтерв'ю Хобзея, замміністра освіти
| Цитата: |
Теперішні семикласники складатимуть ЗНО після 9 класу У 2018 році учні, які
закінчать дев’ятий клас і захочуть продовжити здобувати середню освіту,
муситимуть скласти зовнішнє незалежне оцінювання. Далі, залежно від нахилу й
академічних досягнень дитини, — навчання за трьома напрямками: 1 —
загальноосвітній багатопрофільний академічний ліцей для школярів, які планують
вступати до вузів, 2 і 3 — спеціальна освіта: ліцей — готуватиме кваліфікованого
робітника, коледж — керівника середньої ланки на виробництві чи у сфері послуг. З
атестатом професійного ліцею чи коледжу можна вступати до університету. Для
можливості вибирати предмети для поглибленого вивчення має бути більше учнів у
ліцеях У ліцеї може бути не менше 75 учнів на паралелі. Або 100, якщо заклад
багатопрофільний. Учні вибиратимуть предмети для поглибленого вивчення — не
більше восьми на семестр. Маємо подолати неефективну багатопредметність у школі.
Про новації у середній освіті, які будуть запроваджені після прийняття нового
закону “Про освіту”, читайте також у публікації “Школу хочуть зробити 12-річною,
а ЗНО – після 9 класу”. У містах із цим проблем немає. А от у сільській місцевості
учнів мало. У 80 відсотках шкіл є один клас, у якому не більше 20 учнів. Тож
багатопрофільних ліцеїв тут буде мало. Треба або довозити на навчання, або
влаштовувати пришкільні гуртожитки. На один район буде 3 старші школи Старшу
школу організовуватимуть після децентралізації й
адміністративно-територіальної реформи. Дошкільна, початкова й основна школа по
дев’ятий клас будуть підпорядковані об’єднаній громаді. А старша — повіту,
об’єднанню кількох районів. На один теперішній район буде приблизно три старші
школи. На конкурсній основі обиратимуть керівників. Директору надамо право
набирати вчителів. Не буде потреби в репетиторстві Зараз у старших класах є 14
предметів на семестр. Один урок на тиждень, за словами заступника міністра, — це
неефективно. У профільній школі учні матимуть у семестрі сім-вісім предметів.
Частина з них обов’язкові — українська мова, іноземна. Частина — за вибором учня.
Вибиратимуть також рівень — загальний чи поглиблений. Відпаде необхідність у
репетиторстві. Якщо дитина у фізико-математичному ліцеї має на тиждень вісім
годин математики, а у звичайній школі — чотири, то на ЗНО вони будуть у нерівних
умовах. Ще чотири години треба надолужувати з репетитором. У нас на одного вчителя
припадає 8 учнів, в інших європейських країнах — 17 Щоб підняти зарплату — спершу
треба оптимізувати школу. Один з показників ефективності — скільки учнів
припадає на одного вчителя. У нас — вісім. У європейських країнах — 17. Зарплата
забирає майже 80 відсотків виділених на школу коштів. Підняти удвічі зарплати при
тій же кількості вчителів не вдасться. Не можна проводити реформу, не змінюючи
умов праці. Щоб учитель захотів добиратися до школи в інший населений пункт,
треба його заохотити не лише грошима. Мають бути обладнані лабораторії, кабінети
— біології, фізики, географії. Попри скрутну економічну ситуацію, уряд виділив 100
мільйонів гривень на обладнання, цифрові лабораторії в кабінетах фізики. Щоби
проводити реформи в освіті… треба змінити судову владу Якщо хочемо робити
реформи, найперше слід змінити судову владу. Це дасть ефективність у всіх галузях.
Ось зараз батьківський комітет пише заяву про звільнення негуманного вчителя, а
директор не може його звільнити. Бо той відсудить і повернеться до школи.
“Видатки на освіту не покривають нічого, крім комуналки й зарплати. Все, що є у
школі, — заслуга батьків. З іншого боку — як це зробити прозорим? У цих
економічних умовах школа буде розраховувати на допомогу громади”, – Павло
Хобзей. Але в базовому законі про освіту є стаття “Академічна доброчесність”.
Ідеться про інший бік корупції — списування. Треба заборонити друкування книжок,
що дають готові розв’язки задач. Це така сама крадіжка, як і матеріальної речі.
Краще зразу здобувати робітничу спеціальність, ніж потім перекваліфіковуватися
80 відсотків випускників шкіл продовжують навчання у вишах. Лише 20% ідуть у
професійну освіту. Люди з вищими освітами не можуть знайти роботу, йдуть на біржу
праці, перекваліфіковуються на робітничі професії. Це недоцільно. Нормальна
пропорція 40 на 60, де 60 відсотків — абітурієнти вузів. У Союзі заводи давали
обладнання для профтехучилищ. В незалежній Україні училища перейшли в
підпорядкування освіти, заводи позакривалися. Навчальне обладнання дороге. Тому
будуть створені регіональні професійні заклади шляхом об’єднання кількох
нинішніх.
|
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Якщо чесно, я хоч і сам працюю в системі освіти, мало що зрозумів. Ну те що мають
половину вчителів скоротити - це зрозумів.
Про класифікацію ліцеї-коледжі взагалі нічого не ясно. Це на практиці значить, що
комусь будуть забороняти вступати у виші?
І як завжди, пасаж про те, що 80% школярів вступає у ВНЗ - це погано. Своєрідно ми
готуємося до 4-ї індустріальної революції, якщо вважаємо, що суспільство вигребе
на низькокваліфікованій робочій силі.
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
Я теж вважаю, що "80% школярів вступає у ВНЗ - це погано". Бо 4-а індустріальна
революція, це теж і різке зменшення зайнятих у матеріальному виробництві. У
незаперечного, поки-що, лідера в розвитку іноваційних технологій США, відсоток
людей зайнятих в високо-технологічний галузях і перспективних розробках є
мізерний. При тому, що до 30% із них імігранти. З маси студентів прийнятих на
навчання в вузи ~ 40% ніколи не отримують ступені навіть бакалавра. Тобто, просто
викидають гроші. Ще приблизно половина з тих, хто таки отримав graduation, не знаходять
роботи за фахом, бо «виявляється», на ринку праці дуже малий попит на психологів,
істориків, лінгвістів і навіть хіміків з біологами, не кажучи вже про політологів,
маркетологів, чи спеціалістів по літературі. Частина з них йдуть на курси
бухгалтерів, страхових агентів, фін. консультантів, софт. тестерів, програмістів
etc., або освоюють ці професії самотужки. Проте, більша частина, все-таки, стають за
каси в торг. центрах, продають автомобілі чи нерухомість. Практично тільки дві
високооплатні професії, поза межами хай-тек, дійсно вимагають серйозної освіти.
Це правники і лікарі, але для кваліфікування в обох цих професіях, як правило,
треба витратити не менше 7-10 років навчання після середньої школи. Що найменше
половина тих, хто вирішив здобути ці спеціальності теж ніколи не доходять до мети.
Витративши, правда, вдвічі більше грошей ніж «політологи».
Але у США ніхто собі з цього проблеми не робить, позаяк, держава, практично не
витрачає бюджетних фондів на вищу освіту і практично всі затрати на навчання
покриваються самим студентами або їх батьками. Тобто, середня освіта оплачується
бюджетом, майже на 100%. А от вища майже 0%.
В Німеччині, де вся освіта безплатна, застосовуться, диференційований підхід вже
в середній школі. Ситуацію, звичайно, там знаю гірше, але з розмов з німцями
зрозумів, що певні категорії учнів вже у школі втрачають шанси, будь коли отримати
вищу освіту в Німеччині.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Росте, те що ти кажеш, свідчить не про зайвість вищої освіти, а про невдалий вибір
після школи. Часто вибір здійснюється лише за гарною (ніби то назвою), а не за
перспективами. І те, що потім люди на курсах перевчаються - свідчить саме про те, що
вища освіта потрібна, але її вибір невдалий. У більшості випадків зрештою ті ж
курси або при ВНЗ, або викладають там ті ж викладачі з ВНЗ.
Щодо зайвості лінгвістів - це нонсенс. Щодо того, що вища освіта зайва в деяких
видах торгівлі (ті ж авто і нерухомість) - не погоджуюся теж, категорично.
А от з касами супермаркетів справді проблема. І проблема не в тому, що там з вищою
освітою чи ні, а в тому, що за кілька років ця професія почне зникати. Розвиток
технологій роботизації дуже швидко знесе великий ринок праці саме у сегменті
рутинної, низькокваліфікованої робочої сили. На яку орієнтує дітей перспективна
реформа.
Насправді, у мене є тверде переконання, що всі реформи у сфері освіти, науки,
медицини та культури в Україні робляться лише з двох мотивів:
- зменшити видатки бюджету або придумати як їх "осідлати";
- відділити сучасну "еліту" від решти населення країни, дати їй переваги у
подальшій конкурентній боротьбі відносно звичайних людей.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
і ще до "80%". Я не знаю, звідки замміністра бере цифри, але здається він або
помиляться, або хоче маніпулювати нашою свідомістю, кидаючи неправдиві дані на
публіку.
На жаль, на швидку руку даних по Україні не знайшов, але є такі дані:
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_tertiary_educatio...
Я думаю, що ми можемо спокійно взяти за взірець Росію, не думаю, що ми принципово
від неї відрізняємося.
Так серед молодих росіян 54% мають вищу освіту (у віці після 25 років). Не думаю, що в
нас аж така різниця (швидше навпаки, у нас гірше з бюджетними місцями, ніж у них).
Табличка цікава. Справді, серед американців відсоток нижчий, але все таки США
дуже, дуже складна країна з складною етнографією, демографією і економікою, хз що
там.
Зате вищий відсоток у Канади, Японії, особливо Південної Кореї... Суттєво нижчий
відсоток у Південної Африки, Мексики, Туреччини та інших "процвітаючих" і
"перспективних" країн.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
От всі кажуть, що Закон про освіту - круто в частині підтримки української мови.
Це все лише буквочки на папері. Нічого більше. Я дзвоню сьогодні в МОН, трубку бере
якась пані і розмовляє зі мною російською. Пару раз спробувала перейти на
українську - не вийшло.
Закон - це нічого не варті букви, допоки міністерство елементарно саме не почне
говорити українською.
Як вимагати від всіх викладачів B2 англійською - нема питань! Як зіпсувати стосунки
з євросусідами через новий закон - залюбки! А як почати просто розмовляти
українською в своїх стінах - то ні, ніколи.
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
