Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Моя стаття про "фейсбучних міністрів"
Кому цікаво, моя стаття на ЗіКу, яка фактично є стенограмою недавної розмови з
журналістами
http://zik.ua/news/2016/05/13/ministry_u_facebook__nebezpechna_tend...
| Цитата: | Зараз в Україні простежується тенденція до штучного збільшення популярності й
авторитетності соціальних мереж, у першу чергу Facebook, через дії високопосадовців,
що насправді має не лише позитивні сторони, але може і породжувати окремі
загрози.
Про це у коментарі ІА ZIK заявив завідувач кафедри соціальних комунікацій та
інформаційної діяльності НУ «Львівська політехніка» Андрій Пелещишин.
Він звернув увагу, що в умовах суспільної недовіри до ЗМІ та низької якості
офіційних сайтів держустанов дуже багато офіційної, напівофіційної чи
псевдоофіційної інформації поширюється первісно через Facebook.
«Це хвороба окремих наших міністрів, не випадково з’явився термін «фейсбучний
міністр». Можливо, нам, простим громадянам, це подобається, адже ми відчуваємо, що
наблизилися до представників влади. Але насправді ця практика є неоднозначною.
Інколи важко провести грань між правдою і неправдою. І коли міністр дає
повідомлення у соцмережі, навколо нього розпочинається обговорення між людьми, а
потім читачі не знають, чи це повідомлення набуло сили як юридичне рішення, чи
відбулися якісь трансформації? Роз’яснення, яке міністр дав у коментарях, має
юридичний статус чи не має?», – зазначив науковець.
Часто це робиться навмисно, виключно з іміджевих міркувань політиків, вважає він.
«Хотілося б звернути також увагу, що фейсбуковий стиль міністра – це часто лише
політична піар-технологія, а не справжня відкритість. Колись суспільство
«купилося» на відчуття близькості з політиком, яке породжували політичні ток-шоу
на взірець Савіка Шустера, тепер для нового покоління з’явилася нова приманка –
міністр у «твоїх друзях», – сказав Андрій Пелещишин.
За його словами, люди перетягуються з середовища офіційного обміну інформацією в
це середовище, де все «на відстані одного кліка».
«Тут є коментар міністра-фейсбучника, а поряд – коментар агресивно налаштованого
право-, ліворадикала, антидержавника чи терориста. Вони всі поряд, вони всі в тебе
йдуть в одній стрічні новин у Facebook. І в тебе вже навіть у голові не проходить
бар’єр, що ось ця людина відповідає за життя сотень тисяч людей, а ця людина –
просто шкідник або неадекватна», – пояснює науковець.
І зараз, на думку Андрія Пелещишина, влада робить не дуже правильні дії,
стимулюючи популярність соцмереж, при тому не маючи узгодженої, виваженої
політики щодо поведінки високопосадовців у цих мережах. Така політика мала би
охоплювати доволі широкий спектр питань щодо комунікації в соціальних мережах,
давати відповідні рекомендації та застороги. «Що цікаво, у великих корпораціях
такі практики існують давно і є важливим елементом корпоративної комунікативної
стратегії»
Науковець також вважає, що штучне підняття статусу соцмереж до рівня мало не
офіційного інформатора влади збільшує шанси для радикальних рухів. Адже
формально середовище, в якому розміщується інформація як міністром, так і
маргінальним радикалом є одним і тим же.
«Відповідно, в таких умовах при кожному міністерстві має бути персонал, який не
боїться прямих і публічних дискусій з належною аргументацією, дає об’єктивну
інформацію, уникає суб’єктивізму, популізму та дезінформації, не буде видавати
бажане за дійсне, а приватну думку за державну позицію. Інакше, не розуміючи до
кінця процесів функціонування того ж самого Facebook, не розуміючи правил рангування
і фільтрації інформації, суті процесів, які там відбуваються, посадовці
можуть реально створювати загрози для інформаційного поля держави», – зазначив
Андрій Пелещишин.
«А ще ж є додаткові, дуже суттєві ризики, що пов’язані з можливістю зламу акаунтів
високопосадовців з подальшою інформаційною диверсією. В умовах політичної кризи
чи військового протистояння це може мати трагічні наслідки. Є випадки і просто
нехлюйського ставлення до своїх представництв в соціальних середовищах з боку
високопосадовців. Показовим прикладом є акаунт President_UA в системі Twitter, який колись
належав Президенту України Вікторові Ющенку», – додав він.
На думку науковця, держава повинна подбати за підвищення якості офіційних сайтів,
особливо з точки зору зручності як для відвідувача, споживача інформації, так і
для держслужбовця, її продуцента. Очевидно, що рівень зручності пошуку інформації
на таких сайтах повинен не поступатися, а насправді значно перевищувати
аналогічні можливості соціальних мереж. Вирішення цієї цілком реальної задачі
вже суттєво зменшить ризики використання соцмереж керівниками держорганів.
Одночасно, зараз держава має прикласти додаткові зусилля для підвищення культури
використання соціальних мереж, щоб люди розуміли, що там відбувається, розуміли
природу своїх вчинків і вчинків своїх друзів, ставились до них критичніше,
понижали градус.
«Це стосується не тільки політики, а взагалі всіх галузей людської діяльності. В
інтернеті знайшли своє місце шахраї та авантюристи, навіть сім’ї не раз
руйнуються тільки тому, що десь щось не так склалося у соцмережі. Ми занадто
вразливі до того світу мережевих соціальних комунікацій, він для нас новий, ми
зайшли туди з відкритою душею, а він не простий, тому його треба сприймати трохи
критичніше», – зазначив він.
За його словами, насправді, спектр проблем, пов’язаних з використанням
соціальних мереж у суспільстві, є значно ширшим. Це і поведінка дітей в дорослому
світі Інтернет-комунікації, і використання соцмереж для маніпуляції
суспільством, і навіть справжні інформаційні війни.
Також Андрій Пелещишин продемонстрував сучасні російські наукові монографії,
цілковито присвячені математичному моделюванню інформаційних воєн та
протистоянь. «Якщо це тільки відкрита частина актуальних досліджень, то потрібно
розуміти, що існує значно глибша і практично більш пропрацьована закрита
компонента таких досліджень, і наша держава повинна це враховувати», – сказав
він. Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/05/13/ministry_u_facebook__nebezpechna_tend... |
|
|
|
Юрій Марків
Академік
Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: :-)
|
|
В теорії все правильно. На практиці ж - в фб такий собі Max Kolezznikov (не міністр, та все
ж) у режимі реального часу досліджує тендер міноборони, виявляє злочинну
недбалість ціною життів військових, піднімає бучу завдяки тому, що на нього
підписано 30 тисяч людей і через 7 годин (а не днів чи тижнів) тендер скасовується.
Цікаво, скільки би часу зайняло це, якби він піднімав власний сайт, продумував
регламент спілкування з громадськістю...
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Одне іншому не заважає. Тим більше, що він не міністр.
Насправді, я хотів висловити дві головні думки:
Міністри і можновладці тепер нехлюйськи ставляться до донесення саме офіційної
інформації (ви би знали, як вже тіпає усіх від необхідності шукати офіційну
інформацію в фейсбуках пані Совсун і т.п....);
Більшість урядових сайтів в жахливому стані, а міністри замість того, щоби "дати
по вухах" відповідним службам, компенсують це своїми фейбуками.
Ну і пару додаткових думок:
така ситуація збільшує маніпульованість суспільства, завищуючи статус середовищ
соціальних мереж;
така ситуація часто є суто піар-ходом з боку політиків. Така собі гра у
відкритість (можна подумати, що наявність чи активність в ФБ якось більше
відкриває справжні наміри політика!).
Щодо звичайних громадян, активістів, політиків не топ-рівня звісно що ФБ і подібні
середовища є вдалим вибором для самореалізації.
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
