Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Примус vs ініціатива
Працюю в великій установі. Найбільшій за кількістю працівників у області. Так
цікаво деколи спостерігати за тим, наскільки важливий і наскільки ігнорований у
нас соціальний фактор.. Маса паперів, розпоряджень, вказівок (до речі, щонайменше
50% - правильних, толкових і корисних для виконавців). І як це все важко йде, як важко
змиритися з тим, що тобі щось нав'язують.. І як легко і цікаво в когось брати щось
корисне, ділитися досвідом і інтелектуальним майном!
Маса прикладів.. Ну негативних не хочу наводити з більш-менш зрозумілих причин,
але.. Ну припустимо, пропонують викладачам і студентам якийсь новий (в принципі
корисний) електроний сервіс. На початках - ентузіасти, піонери.. Все ще якось
крутиться.. А потім бац! І все! Вказівка! Усім до такого-то зробити це і це у
зазначених обсягах, а всім студентам (а їм що наказуй, що не наказуй, вони свободу
люблять!) цим почати користати!
І на цьому етапі уся користь забувається, у людей спротив і відраза, начальство
далеко, ентузіасти поряд.. Після 50-го відра помиїв від "вдячних" колег у
ентузіастів уже пожиттєва прививка до ентузіазму і відраза до такого милого на
початках проекту.. І інновація, важлива для установи, людей і суспільства,
похована на роки. Можна звісно сказати, що у всьому винні консерватори-викладачі,
які є головною перепоною на шляху розвитку людської цивілізацїї в окремо взятому
регіоні. І може би це і було правдою, якби не якісь "дрібнички", які говорять про
зовсім інше і вистрілюють при кожній нагоді.
То один з викладачів (наш форумчанин) розробить офісний шаблон дисертаційної
роботи та наукової статті, яким користатимуться сотні людей в Україні та можливо
поза нею, а сам шаблон стане основою для доброго десятка похідних - від статей до
посібників, дипломних робіт і т.п.
То хтось взагалі невідомий розробить засіб автоматизованого обрахунку
позааудиторної роботи викладача, і цей засіб, як самвидав у брежнєвські часи,
передаватиметься з рук в руки по всьому університету...
То комп'ютерна служба розробить електронні відомості, але забуде впровадити їх у
наказовому порядку, і вже стоятиме черга з бажаючих користатися ними..
То ентузіасти організують буккросинг, і він житиме, поки не з'явиться циркуляр
"усім здати по 2 книжки".
То викладачі організують групу в соцмережі для допомоги і координації
студентів..
Думаю, що такі думки і спостереження можна спроектувати на усю країну і на кожну
маленьку соціальну структуру. І тоді оцінити, який колосальний ресурс людської
ініціативи похований під пластом директив та вказівок.
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3710
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
Чесно кажучи, я сам ненавиджу офіціоз, вказівки, директиви і прихильник
спонтанно-імпульсивного методу вирішення проблем. Творчого. Неформального.
Офіціоз породжує бюрократію, тяганину і т.п.
Чому всі повинні робити щось саме так? Наслідком роботи є результат. Так нехай і
досягають його хто як кому легше. Дайте інструменти, створіть умови - цього досить.
Не можна загребти всіх під одну гребінку. Є люди творчі, ініціативні, вони підуть
вперед. Заохотьте. Є інші, інертні, пасивні, вони будуть триматися за звичне. Не
каламутьте воду, вони все зроблять, щоб ніхто не порушував сталий для них уклад
життя. Для них це екстрім, це руйнівно для їх психіки. Ну і хай собі.
Робіть важливі справи з активістами, а всі решта хай волочуть рутину, її теж
комусь треба волокти.
|
|
|
Юрій Сєров
Модератор
Повідомлень: 10460
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: оптимістичний
|
|
| Цитата: | | Офіціоз породжує бюрократію, тяганину і т.п. |
Мабуть у цьому і увесь сенс проблеми. Поки якась річ не є чимось обов'язковим, то
немає ніяких звітностей, перевірок, термінів і т.д.
І звісно, що поки "чимось" користуються лише ентузіасти, то й відгуки будуть лише
позитивні. 
| Цитата: | | Дайте інструменти, створіть умови - цього досить. Не можна загребти всіх під одну
гребінку. |
Підтримую. Умови і альтернативні засоби для вирішення задач. Хто хоче - робить
звично, хто хоче - освоює новинки.
Важливим моментом впровадження "чогось" нового, мав би бути позитивний приклад
від ентузіастів і, звичайно, якісь бонуси.
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3710
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
Бонуси...
Мій власний досвід щодо даної проблеми наступний. Як пригадуєте, теж працював я в
вузі. Так от, оптимізуєш, автоматизуєш, вивільниш пів робочого дня. Реакція -
"молодець"? Реакція - так, він тут сидить, нічого не робить, або стороннім чимось
займається, дамо ка йому ще ось це зробити. За ті самі гроші. У нього ж часу
вільного купа!
А чи повністю впевнені ви, панове, що в описаному середовищі не буде
спостерігатися подібне? І що люди протестують (неявно, саботуючи) проти таких
нововведень, тому що вважають, що їх додатково навантажать більшою кількістю
роботи і відповідальності без відповідної винагороди?
Це важкий момент, я стикався з ним як з боку працівника, так і з боку керівника.
В принципі, якщо у людини заробітна плата залежить від часу, проведеного на
робочому місці, а не від виробітку, то юридично вона зобов'язана приймати і
виконувати нововведення, скеровані на підвищення продуктивності. Навіть, якщо їй
доведеться перепустити через себе більше справ - платять за час, а не за продукцію.
Це якщо відноситись до людини, як до робота. Але і саме освоєння нового, і більша
швидкість, з якою доведеться перемикатися між справами - це все вимагає більшого
напруження. А більшого напруження без збільшення оплати ніхто шукати не захоче. А
ще про оплату. Чи сильна різниця, отримаєте ви 3000, чи 4000? Вроді і не така мала, 25%, але
в якійсь відчутній мірі благоустрій така прибавка не підніме, а втомлюватись
доведеться більше. Воно треба?
Це, бачите, я розглядаю ситуацію в загальних рисах, і ще навіть не добравшись до
бюрократії, яка супроводжує будь-який процес в вузах.
Коротше кажучи, криза суспільства глибока. Скоро досягнемо дня і розпочнемо
копати. Думаю, якщо в таких обставинах ще звідкись беруться ентузіасти, треба бути
щасливими. Бо мотивації жодної. Хіба що самомотивація, або ілюзії.
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
