Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
Негативна роль гендерних стереотипів
Дость цікаві думки щодо гендерних стареотипів подано в статті
В останні роки уявлення про чоловічих і жіночих статевих ролях піддаються
критиці з боку ряду авторів. Представники нової точки зору вважають, що
традиційні статеві ролі обмежують та стримують розвиток не тільки жінок, але й
чоловіків. Вони служать джерелом психічної напруженості чоловіків і непридатні
для виховання хлопчиків. Вказується, що, ці стереотипи не підходять для більшості
чоловіків. Більш того, вони шкідливі, тому що чоловіки, які не беруть їх,
піддаються громадського осуду; ті ж, хто намагається їм слідувати, здійснюють над
собою насильство. Дж. Плек (J. Pleck, 1978) навіть дотримується думки, що, за винятком
агресивності, чоловіки і жінки схожі один на одного в своїй поведінці, і їх не слід
диференціювати за характером статевих ролей.
Треба визнати, що існують у суспільстві гендерні стереотипи дійсно можуть
відігравати негативну роль, багато в чому спотворюючи дійсну картину.
Перший негативний ефект полягає в тому, що існуючі стереотипи образів чоловіків і
жінок діють як збільшувальне скло, і відмінності між чоловіками і жінками
підкреслюються в набагато більшому ступені, ніж є насправді. Так, К. Мартін (1990) у
першій групі запропонував чоловікам і жінкам відзначити, якими якостями з 40
запропонованих – серед яких були «типово чоловічі», «типово жіночі» та
«нейтральні» – вони володіють. У другій групі чоловікам і жінкам було
запропоновано визначити, якому відсотку чоловіків і жінок притаманне кожне з 40
якостей. У першій групі, де опитувані оцінювали самі себе, статеві відмінності
виявилися тільки за п'ятьма якостями: егоцентризм, цинізм, співпереживання,
плаксивість, метушливість. У другій групі розходження між чоловіками й жінками
виявилися по всіх якостях. Показано, однак, що чоловіки і жінки сприймають
гендерні відмінності досить значними в тих областях, де їхня стать розглядається
позитивно, а при розгляді негативних сторін відмінності намагаються применшити
(Eagly, Mladnic, 1989).
Другий негативний ефект статевих стереотипів – це різна інтерпретація і оцінка
одного і того ж події в залежності від того, до якого підлозі належить учасник
цієї події. Це наочно виявилося при сприйнятті дорослими дітей різної статі.
Дж. Кондри і С. Кондри (J. Кондри, С. Кондри, 1976) провели цікавий експеримент:
випробуваним показували фільм про дев'ятимісячної дитину; при цьому одній
половині глядачів говорилося, що ця дитина – хлопчик, а іншій половині – що
дівчинка. В одному з показаних епізодів дитина починав кричати після того, як з
коробки раптово вистрибував стрибунець. Ті, хто вважав дитину хлопчиком,
сприймали його «розлюченим», а ті, хто вважав дитини дівчинкою, сприймали її
«злякалися».
Опитування батьків, проведений через добу після народження дитини, показав, що
дівчатка сприймалися більш м'якими, миловидна, більш схожими на матір, при цьому
батьки були більш стереотипними в таких оцінках (J. Рубін та ін., 1974).
Маленькі дівчатка, на думку дорослих, мають більш приємну зовнішність, ніж
хлопчики. Миловидних немовлят в більшості випадків вважають дівчатками (К.
Хільдебранд, H. Фіцджеральд, 1979).
Дж. Рубін з колегами (J. Рубін та ін., 1974) опитали батьків, що мали одноденний досвід
спілкування зі своїм немовлям у перший день його появи на світ. Немовлята
чоловічої та жіночої статі не різнилися в оцінках за активністю та іншим
поведінковими ознаками. Однак дівчаток описували як маленьких, гарненьких,
гарненький, а хлопчиків як більш насторожених, впевнених і сильних.
Характерно, що вже п'ятирічні діти мають стереотипним сприйняттям дітей різної
статі. К. Сміт і Л. Барклай (К. Сміт, Л. Барклай, 1979) показали, що одного і того ж
дитини п'ятирічні діти описували як великого, некрасивого, галасливого і
сильного, якщо вважали його хлопчиком, і як гарну, спокійну, слабку, якщо вважали
його дівчинкою.
Подібний ефект виявлено і при оцінці батьками здібностей своїх дітей. Екклз (Eccles,
1984) показала, що батьки, виходячи з існуючого стереотипу, оцінювали здібності сина
до математики як більш високі, ніж доньки, навіть у тому випадку, коли їх
успішність була однаковою.
У дослідженнях ряду авторів показано, що батьки пояснюють хорошу успішність з
математики хлопчиків їх здібностей, а таку ж успішність дівчаток – їх старанням.
Ймовірно, це дійсно може мати місце, але не завжди.
Цей ефект гендерних стереотипів проявляється і в тому, що з одиничного випадку
робляться далекосяжні узагальнення. Наприклад, варто жінці-водію порушити
правила дорожнього руху, як чоловіки відразу вигукують: «Я ж казав, що жінки не
вміють водити машину!» Тут проявляється ефект упередженого ставлення до тієї
групи, до якої належить оцінює. Вільямс і Бест (Williams, Best, 1986) встановили, що жінки
незмінно демонстрували більш позитивне ставлення до жінок, ніж те, яке
демонстрували по відношенню до жінок чоловіки, а чоловіки в свою чергу також
незмінно демонстрували більш позитивне, ніж жінки, ставлення до чоловіків .
Третій негативний ефект гендерних стереотипів полягає в гальмуванні розвитку
тих якостей, які не відповідають даним статеворольової стереотипу.
Вважається, наприклад, пише Н. Н. Обозов (1997), що чоловік повинен бути стриманим,
врівноваженим, неупередженим у взаєминах з іншими людьми. Жінка ж може дозволити
собі каприз, а коли її скривдять, вона може і поплакати. Б о Більша емоційність
жінок є одним із стійких гендерних стереотипів. М. Джекмен і М. Сентер (М. Джекман,
М. Сентер, 1981) виявили, що тільки 22% чоловіків вважають, що обидві статі однаково
емоційні. З решти 78% співвідношення тих, хто вважає більш емоційними жінок, і тих,
хто вважає більш емоційними чоловіків, становило відповідно 15:1. Відповіді жінок
виявилися ідентичними.
Для особи чоловічої статі розплакатися – значить порушити норму мужності. В
результаті у хлопчиків може розвинутися феміфобія, т. е. страх перед проявом у
себе жіночності. У дорослих чоловіків поява цього страху може бути зумовлена
уявленнями про те, що гомосексуалізм властивий чоловікам з рисами жіночності (J.
O'Neil, 1990). Тому чоловіки з вираженим традиційним підходом до чоловічої ролі можуть
вважати, що раз чоловік не повинен бути емоційним, то немає чого вдосконалювати
експресивні здібності і здатність розуміти емоції інших. В результаті природні
розходження між чоловіками й жінками ще більше збільшуються.
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
Надибав у статті кульний неологізм - "підлоза". Я так розумію, це така нова гендерна
лайка, щось кшталту "підла підлиза"
Усе мине. Усе мене мине
 |
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
