Недавно ще раз передивилась, на мою думку, геніальний фільм Івана Микалайчука
"Така пізня, така тепла осінь". Хоч і 1981 року, але набагато кращий ніж ці
американські наповнені всякими спецефектами та з одноманітністю сюжетної лінії
фільми.
Імхо, такі старі фільми можна дивитись десятки разів і вони не проїдаються, а
радше навпаки знаходиш щось нове.