Штучні квіти
Щороку з приходом весни чудуюся з вигляду цвинтарів. Такого дикого ряхтіння
найядучіших кольорів більше ніде нема. Цвинтарі стали схожими на величезні
капища якогось циганського бога.
Коли прийшла ця мода, не можу достеменно згадати. Їй, мабуть, років з 10-15. Спочатку
ці квіти робили схожими на натуральні, за що вони й цінувалися. Такий букетик
ставили хіба взимку, коли живих квітів не було або були занадто дорогі, а між
зимами цвинтарі прикрашалися лише живими квітами, і у них, особливо найпростіших,
як братчики чи чорнобривці, була якась особлива тиха краса, краса символу.
Але з часом штубацькі штучні букети майже цілком витіснили живу квітку. Штучних
квітів, схожих на справжні, не стало взагалі. Дійшло до того, що чим крикучіша, чим
ядучіша і чудернацькіша за формою квітка, тим краще. Чим це пояснити? Лише тим, що
так простіше і дешевше?
Наступним кроком цвинтарного дизайну стали вінки на хрести, причому вони
еволюціонували від більш-менш витриманих до монструозно великих, зі складними
«композиціями». Далі пішли кошики з псевдохвої, причому також з тенденцією до
гігантизму. Цікаво, яким буде наступний винахід у цій «лінійці».
І несть їм числа, тим штучним квітам. Кожен базар від них буквально ломиться. Ми
приречені цілий рік спотикатися поглядом за ятки квітникарів, схожі на
могильники, обвішані вінками і заставлені кошиками.
Може я перегинаю палицю, але для мене ця циганщина є показником деградації, втрати
«простою» людиною елементарного естетичного смаку. Направду, шкодую за тими
часами, коли цвинтарі були місцем, яке налаштовувало на особливий душевний стан;
зараз же хочеться чимшвидше звідти піти, бо той шалений кіч викликає «когнітивний
дисонанс». Майже так само, як побілені вапном бордюри…
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
