Сторінки:
1
2
3
..
6 |
Василь
Академік
Повідомлень: 656
Зареєстрований: 13-11-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: порожній
|
|
Тарас Чубай
В нас зареєстрована сестра живої легенди укр. року. Віримо, що скоро матимемо
змогу спілкуватись з Тарасом.
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
Я в захопленні від того всього, що робить Тарас, він як справжня душа всієї
української музики.
В попередньому "пеесі" згадувалась Марія, а мені зара подобається прожект
"Наш Івасюк".
З великим нетерпінням чекатиму з"яви Тарса на форумі, то як мрії які
збуваються....
п.с. В мене зара грає "ти бачиш", страшенно-престрашенно подобається та
надихає. Як і всі твори Тараса!
Люби українське!
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
Інтерв"ю
Шкода, що так мало в неті є опублікованих розмов з Тарасом.
Одну з них знайшов на сайті Бамбук.
Розмова не першої свіжості, але Тарас цікавий в будь-який час.
Отож:
"-Як прийняв Тараса Чубая Київ?
В мене був такий період, півроку, а може й більше, адаптації в Києві. Я приїхав не
роботу шукати, чи кращого життя, я просто закохався в дівчину, яка тут живе. Якраз в
цей час в мене була максимальна фінансова криза, в кишені було двісті доларів і я
на них умудрився прожити десь сім чи вісім місяців ночуючи в знайомих. Хоча
початок побуту в Києві був прикольний, скажемо так. Я схуд на 12 кілограм, виглядав
чудово, помолодшав так, що себе тодішнього я згадую з здоровою ностальгією. А
потім поступово винайняв квартиру, почав працювати на телебаченні. Нормально.
-Кажуть все що є найкраще в Києві - з провінції?
Я перепрошую, я приїхав зі столиці в столицю, зі столиці Галичини і говорити на
Львів провінція ризиковано. Я думаю, що кияни у Львові себе почувають більшими
провінціалами.
-Побутує думка, що великий мегаполіс, типу Києва, придушує творчу енергію, люди
перестають писати?
Так-так. От Кузьма молодець, втік собі на Виноградар. Є таке місто під Києвом. І
нормально пишеться бо там якісь дерева є, якесь повітря, а я живу тут в центрі на
Софійському майдані, то трохи трудно з творчістю. Але я такий справжній
громадянин України, живу між Львовом і Києвом одночасно.
-Для галичан в столиці, за спостереженням, характерні три симптоми: хтось
русифікується, хтось байдужіє, а частина стає злими українцями. Ти помітив в собі
якісь такі зміни?
Я думаю, що всі версії крім русифікації перейшов. Але перш за все, пізнав для себе
центральних і східних українців. Я замало їх знав і відкрив, що вони в чомусь
кращі, в чомусь інші ніж галичани. Таке враження було, що центральні українці
більш відкриті більш простіші. Бо галичани такі завернуті, більш круті
інтелектуали і гонорові дуже.
-На Батьківщину до Львова не тягне?
Та я постійно там буваю. Останні півроку провів у Львові, а зараз знову повернувся
до Києва.
-«Плачам» вже давно перевалило за десятку – старість не гнітить?
Та нє. Нам дванадцять років, як для групи це не є аж так багато і якщо вже себе таким
почути, то можна потихеньку дійти до маразму. В нас є молодий учасник Юрко Дуда,
почав грати в групі навчаючись в 10 класі. Можна сказати, що найталановитіший, бо
молодий і т.д. До речі він перший серед нас одружився, а ми ще всі холостяки. В нас
різні покоління тому я не знаю чи можна сказати, що ми вже якісь старі. Чорт його
знає.
-Ви починали в досить цікавий час, як ти вважаєш, легше було вам, чи молодим
сьогодні?
Я думаю, що молодим зараз легше все-таки. В певному сенсі. Та, зрештою, щось легше
щось важче. Ми в гарний період починали - час великих надій, початок дев’яностих.
Було враження, що в нас супер майбутнє, що ми будемо жити в раю. Трохи так не вийшло,
як завжди.
Молодіжну культуру зараз трохи легше сприймають. Її вже ставиться на бізнесовий
конвеєр. Ми перші п’ять років існування майже нічого не заробляли. Ми про це
навіть і не дбали. Могли жити без грошей і музика тоді писалась легко, і
виступалось легко, і гарний час був.
-Складається часом враження що нормальна українська музика - музика резервації,
чи революційно налаштованих одиниць які прагнуть щось комусь довести. Вона не має
такого статусу як французька в Франції чи італійська в Італії.
Ми сьогодні давали з Кузьмою (вокаліст гурту "Скрябін" - прим. ред.) інтерв’ю
на радіо «Свобода» і якраз зачіпали цю тему. Проблема в тому, що наш гавермент і
наш істеблішмент не слухає українську музику, він є російськомовний за своєю
суттю. Тай наша влада є російськомовна і це дуже багато вирішує. Я знаю, що наші
високопоставлені особи на свої дні народження і весілля запрошують грати
російські групи, а це говорить про те, що їм абсолютно до фєні наші проблеми
української культури. Вони тільки десь на трибуні пробують калічити українську
мову, а тільки зникають камери і репортери відразу і мова і все решта російське. В
мене враження, що вони всі мають окуляри через які не бачать ні заходу України, ні
заходу як такого. Все Схід і Схід.
-А це якось можна вирішити?
Це треба, власне, так, як в Франції чи Канаді. Робити закони, які будуть нас
захищати. Адже медіа простір тут є повністю російський і ми від нього залежимо
просто на сто відсотків.
-Побутує думка, що стан справ з російською експансією можна змінити посилюючи
фестивальне життя в Україні?
Фестивалі, як і користь приносять так і шкоду. Те, що вбиває українську музику - це
безкоштовні концерти на площах. Але музикантам нема вибору, вони мусять грати, бо
там хоч якийсь гонорар платять. Але люди звикають, що за російські концерти треба
йти купляти квиток навіть за сто баксів, а українців можна послухати на шару. На
майдані завжди якесь свято і їх там ціле кодло тобі поставлять, і воно на халяву
буде грати. Це дуже погано. Це момент, який нас нищить і ми про це якось не думаємо.
Ми – це українські музиканти
-Колись Львів був досить потужним творчим генератором в Україні. Все краще йшло з
П’ємонту. Нині вектор перемістився на Схід і Центр країни. Галичина занепадає чи
їй цього не треба?
В Львові стаються більше маленькі події, маленькі концерти. Життя там не завмерло,
далі щось відбувається, але перейшло в клуби. Просто через Львів не йдуть такі
грошові потоки, як через Київ, тому менше відбувається чогось показного.
-Дорога до популярності в Україні частіше йде через Москву. Ви не пробували?
Ми не пробували і якось не дуже хочеться, але може якось прийдеться спробувати, як
експеримент. Прикра статистика: «Плач Єремії» за останні два роки мав концерти
частіше в Польщі, ніж в Україні. Польський слухач готовий дуже добре сприймати
нашу музику і запрошувати на концерти наші групи. Я знаю, що багато хто з
українських виконавців їздить концертувати до Польщі. Знімають кліпи і пробують
там продавати свої альбоми. Нам варта навчитися і від поляків і від світу, як з
цією культурою поводитися і що робити. Але найперше треба захистити себе.
-Дуже часто на зйомки мюзиклів чи якихось програм запрошують російських «звьозд»
– люди, які знімають в цьому зацікавлені, чи справді нема кого запросити?
Вони просто ліниві. Наше радіо і телебачення ліниве розкручувати своїх. Так як
медіа простір з Росією, фактично, спільний, легше взяти звідти відомого виконавця,
якого будуть дивитися, ніж розкрутити свого і потім показувати. Це українська
лінь.
-Вас не запрошували до участі в новорічному мюзиклі “Попелюшка”?
Я не мав таких пропозицій.
-А ви б погодились?
Я навіть не знаю, що це таке. В російськомовній “Попелюшці” чи я би брав участь, не
знаю. Хіба в якості якогось вертепного персонажа, українського чорта, який гатить
там всіх інших персонажів.
-Творчість твого батька дуже кріпко вплетена в твою. Річ феноменальна. Мало хто
може похвалитися таким сильним зв’язком?
Завдяки батьку я взагалі прийшов до якоїсь цікавої музики. Я відкрив його поезію
вже через багато років після його смерті, років п’ять-сім пройшло. Я зрозумів, що
її треба співати, щоб почуло більше людей, бо читати в нас народ лінивий. Це одна з
причин чому я почав писати музику взагалі. Дивна причина. Поза тим були й
нормальні - хотілось дівчатам сподобатись. Хлопець з гітарою, якось краще
сприймається, ніж зі скрипочкою чи з альтом. Я таким був в музичній школі чи в
консерваторії і завжди мріяв про гру на гітарі. Гітара мені в руки потрапила
тільки в сімнадцять років і я дуже швидко навчився грати, бо вже мав музичну
освіту. Відразу за пару днів написав першу пісню, а за перший місяць зробив десь
сорок пісень багато з яких використовую досі.
-Місько Барбара з «Мертвого Півня» зараз пробує себе на сцені театру, ти в якості
ведучого на телебаченні. Це пошук себе, чи музикою не прогодуєшся?
Нє, це цікаво. Моя програма “Живий звук” на Новому каналі думаю багато чого
поміняла в головах і зробила багато користі. Було постійне виявлення ким є
насправді виконавець, на скільки його рівень високий, чи він може відразу в студії
заспівати пісню і тим більше українську народну. Це обов’язкова умова. І дуже
багато людей відмовлялося від зйомок, коли доходило до цього. Був штопор, нічого
не виходило, перезнімалось десятки разів і безрезультатно. Програма не йшла в
ефір. Виявляється, що багато людей на сцені, це просто штучні ляльки, з
невідповідним професійним рівнем.
-Колись в Інтернет запустили спів Філіпа Кіркорова, багато фанів дістали шок. Це
такий самий варіант?
Нє, це була підстава. Він співати вміє і має голос. Явище він звичайно огидне але це
своєрідний талант тобто для нас це огидне явище, комусь це подобається, а хтось
кип’ятком, так би мовити...
-Якісь пророцтва на розвиток української музики.
Дуже погані. Все залежить від настрою. Коли він в мене хороший я хороші пророцтва
видаю… Думаю, що вона виживе і за якийсь час все буде нормально. Багато залежить
від влади і преси.
Вся надія на третю світову війну (сміється) я думаю в Україні буде все одно
найспокійніше. Всі великі країни, які заважають Україні жити, зникнуть з лиця
землі і Україна буде.
-Ми нація йогів, які сидять в нірвані?
Якщо довго сидіти біля ріки то скоро побачиш труп свого ворога який повз
пропливає, так що зараз ми сидимо біля ріки.
-«Плач Єремії» займається політикою?
Ні, музиканти не повинні займатися політикою. В нас зараз ситуація, що політика
більше подібна на шоу-бізнес ніж шоу-бізнес сам на себе. Тому воно все
переплітається і деколи навіть кумедно.
-Ви збираєтесь розкручуватись?
Зараз я погоджуюсь, що в нас затишшя, але в планах є випуск нового альбому. За ним
має вийти мій сольний проект „Наш Івасюк”. Це з тієї серії, яку ми з Кузьмою
почали – „Наше Різдво”, „Наші Партизани”. Його ще треба довершити. Я вже роздав
тисячу демокомпактів, а тепер в продаж має вийти трохи покращена версія. Поза тим
я готую новий альбом “Плачу Єремії”
-А довго обіцяний альбом “Die gropen zizzen” коли не будь вийде?
Та це вже стара муля. Я колись ляпнув з дуру, а потім мені розподобалась ця ідея на
невизначений термін. Його можна скласти, цей альбом, з якихось шухлядних речей.
Багато чого не видавалось.
-Дякую.
Розмовляв Ромко Малко
Джерело: http://shop.bambook.com/scripts/inter.show?iid=822
Люби українське!
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
"Плач Єремії" теж плаче? - співає!
Розпочалося з питання Чайки: "Хто ж такий Тарас Чубай: заслужений київський
львів'янин чи львівський киянин?"
Співак напружуватися дуже не хотів, бо був втомлений роботою у студії, тому чекав
на запитання: "Я - погулянківський киянин і прибічник сепаратизму галицького у
Києві. Я живу у двох містах водночас. До Києва мене завели особисті течії, а не
якісь бізнесові проблеми. Мене влаштовує життя у Львові, а там я ніколи не хотів
стати суперзіркою. Головне - встигати для себе, щоб тобі це подобалося, і ти був
задоволений, і довів то до кінця. Київ... Дурна причина - там просто більше грошей,
треба їх ловити і використовувати для своєї роботи".
Любко Петренко таки заперечив Тарасу: "Не треба створювати такого
"консоляту" у Києві, а в якийсь спосіб усе це звести до Галичини, до Львова".
На що Тарас: "Ну, звичайно, я намагався, із 1987 року я - на сцені і лише вкінці 1998-1999
року почав пробувати переїжджати до Києва, де просто подовше залишався, рідше був
у Львові і 1999 року нарешті переїхав. 12 років я це намагався робити тут і мені
здається, що навряд чи хто краще за мене робив це у Львові. Я не здався, планую
покращувати своє помешкання у Львові, я і далі тут живу, не виписувався... У
далекому майбутньому планую мати квартиру у Празі, Нью-Йорку тощо. Я більш широко
на це дивлюся... Наразі я - у процесі, на фінішній прямій запису нового альбому.
Цілодобово працюю, сплю по кілька годин. І не тільки я, зі мною працює Юрко Дудар,
мені також дуже допомагає наш копродюсер, наш трубач і клавішник. Я це записую на
новій студії Олега (Джона) Сука та Івана Небесного, відомого композитора. Це
проект не "Плачу Єремії", а скоріше "Тарас Чубай і його друзі", це
продовження серії "Наше Різдво", "Наші партизани" і тепер - "Наш
Івасюк". Концепція альбому: я би хотів якось свіжо подати Івасюка. Він
"з'являється" постійно, але так і не чути якоїсь яскравої його подачі, як
колись це робили "Смерічка", Ротару, Зінкевич, Яремчук... Треба якусь сучасну
подачу Івасюка. Просто нагадати, що є у нас такий фундамент.
Фактично це - основа української попмузики. Ми це насправді зараз втратили і це
треба нам повернути. Я хочу це повернути слухачам. До альбому я відібрав свої
улюблені пісні, одну з яких я знаю погано, її теж виконує "Мертвий Півень" -
"Над морем", я її вирішив зробити кардинально інакшою. Решта пісень я знаю з
дитинства: це буде і "Червона рута", і "Я піду в далекі гори", і
"Водограй" і т. д.
По звуку цей альбом буде... гітарно-струнна музика, не збираюся знущатися над
Івасюком, над його мелодизмом, камерністю. Мені дуже не подобаються його версії,
що з'явилися у 90-их роках. Особливо пам'ятаю, як на Території-А цілий колгосп
співав "Червону руту"... Тобто оці жахливі версії - а їх є багато - мене і
стимулювали робити те, що я роблю. Якби хтось добре це зробив, можливо, я б за це і
не брався. Кузьма трошки мені допомагав у роботі над альбомом, але зараз він
зайнятий. До того ж вибори усе перевернули з ніг на голову.
Мені приємно, що цей альбом я роблю у Львові, бо попередні два я робив у Києві. -
Трохи інша атмосфера, тут буде більше "живої" музики, буде струнний оркестр,
гобой, труба... Буде цікава, нестандартна подача деяких відомих пісень, які звикли
співати із роздиранням на собі сорочки. Щодо альбому "Наші партизани": все, що
було видано, продалося дуже швидко.
Видавництво заборгувало нам досить велику суму і ми просто, на жаль, не можемо
перевидати його ще раз, бо не вияснили усі стосунки... Може, випустимо на іншій
лейбі, більшим тиражем, і тоді вже будемо говорити про східну Україну. А східна
Україна - то інша країна, дуже велика. Наскільки мені відомо, до третини тиражу
було продано у діаспорі. До речі, значно більше примірників було продано у Києві,
ніж у Львові.
Чому? Бо така система: люди купують компакти, пізніше тридцять чоловік із нього
переписують копії... Ну, це бідося наша, що поробиш...
Київ - лідер. А старе варто перевидавати. (На запитання про перевидання альбому
"Двері" - Авт. ) Нове зачекає. Для більшості наших слухачів це - нове. І мені
дуже прикро, що альбом, який я дуже люблю, наш перший альбом (дорогий також тим, що
гітарист, який там грає, вже помер. Це - Віктор Майський) я просто був
зобов'язаний його видати. Він виходив у дуже поганій касетній версії на початку
90-их. Те, що ми легально видали, це був малий тираж, а великий піратський тираж був
пізніше, із якимись там ксерообкладинками. А мені хотілося би побачити цей альбом
у гарному вигляді, із гарним звучанням. Я це зробив і з того дуже задоволений.
Збираюся три перші альбоми теж перевидати, зробити добрі обкладинки, видати на CD.
Це така гора на плечах, яку я мушу скинути, щоб я себе краще чув і щоб робити нове.
"Плач Єремії" - це не та музика, яка зникне за три дні".
Роман Чайка підтримав Тараса, підняв ще одну актуальну проблему про аудіоархів
1980-1990-их років, який за окремими винятками - просто вакуум. І за таким принципом
треба перевидати дуже багато речей: "Тараса вартувало би запитати, де він
знаходить людей, які допомагають йому за наших обставин створювати
аудіобібліотеку України". Ставлення співака до фестивалю: "Думаю, слід
створити ще два фестивалі: перший - це "Слухай украўїнське" із наголосом на
другому складі, а ще один - "Слухай західноукраїнське". У Києві цей фестиваль
чомусь сприймають на рівні якогось скандалу, на рівні смерті Білозора і т. д. Якесь
нездорове ставлення. А це означає, що треба щось робити, розрухати це болото. (Тут
заскрипів мікрофон і, "холєра", збило Чубая з думки - Авт.) Хотів би ще
повернутися до Івасюка, не все сказав. Івасюк виявився твердішим горішком, ніж я
думав. Тобто зробити добре Івасюка дуже складно, це тільки здається, що то така
попмузика і можна під гітару десь біля вогнища за кращими радянськими традиціями
заспівати "Червону руту", - ні фіга! Це дуже складна віртуозна пісня для
вокалу, її справді дуже добре заспівати складно так само, як і будь-яку іншу пісню
Івасюка. Впевнено можу сказати, що я таку школу проходжу для себе! Це така собі
консерваторія імені Івасюка, яку я просто зобов'язаний для себе пройти, а по
тому мені буде значно легше працювати зі своїм матеріалом надалі. Люди, які
працюють зі мною, теж проходять це навчання: от як добре і правильно робити
українську попмузику, базовану на українському мелодизмі і на всьому
українському".
Щодо політики, то "Плач Єремії" буде брати участь у перегонах. Аргументація
Тараса Чубая: "Я вважаю, взагалі, що це дуже нездорова ситуація, коли музиканти
повинні якимось чином втручатися чи бути дотичними до політики. Є дві різні точки
зору: люди у це втручаються із якогось патріотичного обов'язку, бажання щось
змінити, а інші - від того, що нема заробітку, а тому погоджуються грати для якихось
нудаків, а на ці гроші далі робити щось краще. Це теж непогана версія, хоч таким
чином у цих людей можна забрати ці ж гроші... Так, як, скажімо, у випадку зі
"Скрябіним". Із "Плачем Єремії" - ми підтримуємо на цьогорічних виборах
"Нашу Україну", за її підтримки виходитиме і наш новий альбом. А я особисто
підтримую Миколу Княжицького. Чи до мене зверталися інші партії? - Телефони
надривалися. Головна моральна передосторога - музиканти не повинні пхатися в
політику. Це погано. Але мене виправдовує те, що все погано і тому - хрін з ним -
треба щось робити!"
Микола Княжицький заперечив: "У тому, що музиканти займаються політикою, немає
нічого поганого. Згадайте останні вибори в Америці, коли частина Голівуду
підтримувала Клінтона, а частина - Буша. Це світова практика. Погано, коли співак
підтримує всіх підряд, тоді це дивно виглядає... ідеологічна нерозбірливість".
Тараса Чубая запитали про телепрограму, яку він мав на Новому каналі, на що він:
"Хотілося би мати її у Львові, знайти українського спонсора. Головна заслуга
моя тут - я звернув увагу на "Гайдамаків" і цим дуже пишаюся. Зараз їх ставлю
як групу № 1 в Україні. Мені було складно робити на тому каналі передачу з
українськими групами - була постійна боротьба. Я знаю, що у мене був свій глядач
(хоч програма виходила у "немодний" пізній час), я це відчував навіть на
вулицях Києва, коли мене перепиняли люди і казали: "Спасибо вам за вашу
программу". Це було дуже приємно. Кілька програм було знаменитих, хоч я поганий
журналіст, я знаю, може, я там і зле вів, я - людина настроєва. Є добрий настрій - веду
добре, поганий - погано. Тобто я більше відштовхуюся від себе, а не від потреб
каналу. Тому все припинилося. Там ще була проблема зі спонсорами, які потім
відмовилися від програми, зняли її, а я і не боровся. Хоча я планую щось таке
робити, якщо не вести, то продюсувати... Мене цікавить телебачення".
Запитання про "Український світанок" співак переадресував Миколі
Княжицькому, який розповів про цю новостворену асоціацію: "Якби не було потреби
у її створенні, тут би не було "круглих столів" "Слухай українське!" Чому
перед виборами - бо тоді люди беруть на себе якісь зобов'язання. Через асоціацію
це буде значно зручніше, окрім того вона зможе чинити якийсь певний громадський
тиск. Є багато організацій, але немає такої, яка би захищала та відстоювала
інтереси людей, які зацікавленні в існуванні україномовної культури. Зараз у
Києві ми відремонтували приміщення для цієї асоціації і після виборів вона почне
активно працювати, незалежно від результатів цих виборів". Тарас Чубай також
натякнув на якісь "секретні" проекти асоціації, але так нічого і не сказав,
тож заінтригував...
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
До Одарки.
Скиньте будь-ласка ще якісь лінки чи інтерв"ю, якщо маєте. Та й може Вам щось
відомо з новинок, що пов"язані з творчістю Тараса?
Люби українське!
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Nazar
До Одарки.
Скиньте будь-ласка ще якісь лінки чи інтерв"ю, якщо маєте. Та й може Вам щось
відомо з новинок, що пов"язані з творчістю Тараса? |
Зараз Тарас Чубай готується до великого концерту з симфонічним оркестром, який
відбудеться у вересні цього року в оперних театрах Львова та Києва. Також записує
новий альбом.
Найшидше "Плач Єремії" можна буде побачити й почути у Львові на День міста 3
травня.
|
|
Веселка
Дописувач
Повідомлень: 82
Зареєстрований: 30-4-2004
Нема на форумі
Настрій: помаранчевий
|
|
Велика подяка Тарасу Чубаю за всі збірники пісень, а особливо за "Нашого
Івасюка" та "Світло і сповідь". Поезія Грицька Чубая так і проситься до
музики, а Тарас дуже вдало, як справжній син, продовжує справу батька, доносить
поезію до людей.Так тримати!!!
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Тарас Чубай розпочне 22 травня зйомки нового кліпу на пісню Костика Москальця, яку
ще ніде. ніхто не чув, бо створена вона лишень 3 тижні тому)
Режисером кліпу виступає Віктор Придувалов
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
Одарко, ти запрошуєш нас на зйомки?
Цікаво, а як то відбувається?
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Dмитрик
Одарко, ти запрошуєш нас на зйомки?
Цікаво, а як то відбувається? |
Я не запрошую, я просто сказала новину))
Але можети прийти
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
А куди ?
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
2 Odarka:
Пробачте, що не до теми. Ви згадали про Костя Москальця; чи спілкуєтесь Ви з ним, чи
є від нього якісь новини?
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Dмитрик
А куди ? |
Не скажу
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
Captivitas
Почесний Академік
Повідомлень: 1193
Зареєстрований: 15-9-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: біфуркаційний
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач сумна
2 Odarka:
Пробачте, що не до теми. Ви згадали про Костя Москальця; чи є від нього якісь
новини? |
Судячи з нещодавньої радіо-програми, планується ще один спільний альбом з
Морозовим. Докладніше в темі "Радіо "Промінь". Ольга Смоляр "
Наша країна не настільки велика, щоби в ній розминутись(с) С.Жадан
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
З Костиком все добре. ми йому подарували ровер)) Ось тепер він буде їздити до нас на ньому...
А якщо серйозно то він написав багато нових творів і щасливий, а що ще про нього
писати я не знаю, бо то вже буде його приватне життя))
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
2 Odarka:
Дякую Вам за добрі новини.
Хочеться, щоб українським письменникам більше не доводилось нищити свої твори
через "непотрібність".
|
|
Grabchuk
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 30-9-2003
Місто: 130 км на південь від Львова
Нема на форумі
Настрій: Чемний
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Василь
В нас зареєстрована сестра живої легенди укр. року. |
Ау, сестричко живої легенди! Ти де?
Нас багато, але посад нам малувато
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
Ау, сестричко живої легенди! Ти де?
На зйомки без мене пішла
|
|
tetyana
Новак
Повідомлень: 13
Зареєстрований: 16-5-2004
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
А як щодо документального фільму про групу Плач Єремії?
|
|
Lotty
Новак
Повідомлень: 14
Зареєстрований: 14-5-2004
Нема на форумі
Настрій: виснажений
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Nazar
Я в захопленні від того всього, що робить Тарас, він як справжня душа всієї
української музики. |
Хтіла щось додати, та можу лишень підписатися.
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Dмитрик
Ау, сестричко живої легенди! Ти де?
На зйомки без мене пішла
|
Я вже тут і на зйомки ходила...))Хоча краще б я
вдома сиділа, бо знімати львівські трамваї і гнатися за ними на машині і стукатися
в лобове шкло, ой як боляче
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач tetyana
А як щодо документального фільму про групу Плач Єремії? |
Ось якраз сьогодні відбулися останні зйомки фільму про Плач Єремії. Режисер
Михайло Крупієвський
фільм ніби мають показувати по ICTV, але його ще перед тим змонтувати треба
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
Captivitas
Почесний Академік
Повідомлень: 1193
Зареєстрований: 15-9-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: біфуркаційний
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Odarka
Ось якраз сьогодні відбулися останні зйомки фільму про Плач Єремії. Режисер
Михайло Крупієвський
фільм ніби мають показувати по ICTV, але його ще перед тим змонтувати треба |
Wou!!!! Це супер!
Обов"язково викладіть в афішу дату показу, дуже прошу.
Наша країна не настільки велика, щоби в ній розминутись(с) С.Жадан
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Добре, але то ще не скоро буде
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
Captivitas
Почесний Академік
Повідомлень: 1193
Зареєстрований: 15-9-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: біфуркаційний
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Odarka
Добре, але то ще не скоро буде |
Ну от як раз, щоб не забулося
Наша країна не настільки велика, щоби в ній розминутись(с) С.Жадан
|
|
Сторінки:
1
2
3
..
6 |
|