Сторінки:
1
2 |
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Я думаю - значить я живу
"Cogito ergo sum" - Рене Декарт
Шановне паньство. Презентую вам ось таку маленьку новеньку тему. Це як ви всі
знаєте кавалок філософського вчення. Можливо цей філософ помилявся. Якщо на вашу
думку це так - не соромтеся, доведіть мені це. Можливі й інші роздуми.
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
Важко нереальним дописувачам говорити про щось реальне, як про живе. Мертвий
півень колись подав цікавий діагноз - "ампутація голови". Відчуваєш себе
хворим на цю хворобу...
А що з настроями твориться?
Отець - мав кулінарний, щось таке приготував що став саперний, після розмінувань
того приготованого настрій взагалі щез... Бррр.
А Всімаулюблена Крісті - настрій дає повід до занепокоєння....
Але ми ж живем?
Люби українське!
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Хтоб говорив про настрої
Вельмипривельми, шановнийпришановний Назаре!!!!!!!!
Хтоб говорив про настрої сказано тому, що у мене хоч і сумнючий, але ж не траурний
як в декого був. А тепер після тотого трауру, підозрюю декотрі люди підуть щось
робити революційне. Сумнючий мій настрій, бо.......
Осмислюєш якісь питання, мислиш над сенсом, здавалося б усе так просто - але ж ні це
не так!!!!
Знаєш хочеться знайти такий собі філософський спокій, таку собі нірвану. Хоча я й
знайома з вченнями даосизму й Лао - дзи, буддизмом й медитаціями, однак чомусь
немає в мені того спокою. А їхній шлях до спокою мені не підходить. Хочеться просто
комусь тикнутися носом в плече й заснути....
|
|
Tonika
Новак
Повідомлень: 2
Зареєстрований: 9-2-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: краще всіх
|
|
я думаю - значить я живу... хм
я живу - значить я думаю?
не зовсім, напр. людина в стані коми: живе, але не думає
я живу - ще не значить що я думаю
я не думаю - ще не значить що я не живу
я живу - значить я існую
я не живу - значить я не існую?
але напр. стіл він існує, але не живе, тому
я не живу - ще не значить що я не існую
я існую - ще не значить що я живу
я думаю - значить я живу - значить я існую
я думаю - значить я існую - але ще не значить що я живу
я думаю - ще не значить що я живу?
|
|
ZT
Дійсний член
Повідомлень: 215
Зареєстрований: 8-1-2003
Місто: ЛЬВІВ
Нема на форумі
Настрій: гуд )
|
|
ну... тема ну зовсім не маленька...
я наприклад думаю і думаю, і ніби живу там якось, але чим більше думаю тим більше
думаю що я не існую. принаймні об'єктивно не існую.
хм...
|
|
Користувач Олесь
Почесний Академік
Повідомлень: 1275
Зареєстрований: 3-2-2003
Місто: Baden-Wurtemberg
Нема на форумі
Настрій: повстанський
|
|
Я думаю - значить я можу думати і "живий я чи ні".
Я думаю - чи зможу я думати після смерті.
Я думаю - якщо після смерті не можна думати, тоді думати не можна би було і за життя,
бо воно, наше БУТТЯ і думання би фокусувалося в часі до одної крапки, одного
моменту.
Я думаю - якщо я вмру, то я тоді не зможу думати, і подумаю, що я вмер.
Я думаю - якщо можна думати і після смерті, то де тоді межа життя і смерті?
Думка - місток між всіми сторонами нашого БУТТЯ - як життя в матеріальному світі,
так і поза ним.
Тобто сентенція "Думаю - отже існую" (чи "живу" не має в змісті життя як біологічне поняття. Вона власне означає
вічність душі, ріжницю між розумною істотою і тваринами (якщо деякі з тварин
можуть думати, тоді їх можна зарахувати до розумних істот і для них також дійсна
дана сентенція). Думаю - отже існую у вічному часовому контінуумі сучасно з
простором.
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Жити - значить ніби бути
Бути - значить майже жити
Може бути
"Океан Ельзи"
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
тема цікава але занадто камерна.
Час потрачений на словобудування по цій темі можна було б витратити краще.
Важливо не сам факт що мислиш, а про що. Сам факт по- моєму такий банальний. Давайте
ділитись думками. хто про що думає. Може і настрій зміниться. Особливо, якщо думки
направлені на створення чогось. Віршів, програм, дітей. кохання, революцій. Мені
здається, це цікавіше. Бо якщо зациклитись на аналізі якихось емоцій чи думок
неконструктивного характеру, то можна перетворитись якщо не на зануду, то
принаймні біса смутку впіймати серцем чи черепною коробкою як з добрим ранком!
Хоча я напевне загострюю питання. Не всім же бути конкретними...
|
|
Gusenichka
Новак
Повідомлень: 19
Зареєстрований: 9-1-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Дмитро Таран
Час потрачений на словобудування по цій темі можна було б витратити краще.
Важливо не сам факт що мислиш, а про що. Сам факт по- моєму такий банальний. Давайте
ділитись думками. хто про що думає. Може і настрій зміниться. Особливо, якщо думки
направлені на створення чогось. Віршів, програм, дітей. кохання, революцій. Мені
здається, це цікавіше. Бо якщо зациклитись на аналізі якихось емоцій чи думок
неконструктивного характеру, то можна перетворитись якщо не на зануду, то
принаймні біса смутку впіймати серцем чи черепною коробкою як з добрим ранком!
Хоча я напевне загострюю питання. Не всім же бути конкретними... |
Саме про це я постійно говорю!!! Приємно чути однодумців
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Я в житті думаю про різні речі.
Перше - як заробити гроші. Бо працюю вільним художником і дуже ціную свободу.
Друге, як навчитись переконувати людей.
Третє - як знімати гарне відео.
Окрім цього я ще малюю портрети на майдані, кохаю гарних жінок, пишу сценарії,
колекціоную анекдоти і слухаю гарну музику. Останнім часом запав на Pink.
Талановита тьотка.
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Три відповіді
Шановний пане Дмитро.
Ваші думки звичайно супер, але в мене є до них кілька - не знаю, щось на подобі
додатків:
Перше - заробити гроші це супер, важко але потрібно. Однак напевне саме гроші
крадуть трохи нашої свободи.
Друге - а в чому ви хочете переконати людей????
Древні греки для цього ходили вчитися в різні школи - хто в академію Платона, хто в
стої Зенона, хто в сад до Епікура, а хто ліз просто в бочку.
Третє - дуже вас прошу почитайте тему фільми. Там у нас виникла потреба в знятті
саме класного фільму - може нам щось порадите. А також нам потрібні класні
режисери
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
О, чую жінку. І мабуть гарну.
Так, кляті, крадуть. Але якщо заробляєш то додають. Свободи. У цій грі не буває в
одні ворота. Крім того досвід - це ще більші гроші.
В чому переконати? Ну по-перше, коли я працюю з замовниками, а я виробник реклами,
то часто думки розбіжнюються, і треба відстоювати свою позицію. По друге, і це
мабудь важливіше, від вміння якісно спілкуватись і переконувати залежить майже
усе: кількість щастя, грошей, сексу, ступінь самореалізації. Навіть колір
обличчя.
Тема якого фільму і де? Тут на форумі? Зараз подивлюся.
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
І знову три відповіді
1.Так свобода, матеріяльна незалежність - це супер... А для кого супер? Це все
звичайно класна дискуссія, однак гроші вони просто мертві папірчики, хоча чомусь
ми за них дуже сильно чіпляємося, з усієї сили. Можливо це й правильно. Мало хто з
людей на цьому світі наважиться відмовитися від них. Я є такою самою і хоч я це
усвідомлюю однак важко відмовити собі в таких суперових маленьких радостях,
котрі дають гроші.
2. Мистецтво завоювання довіри, вміння красиво говорити й переконувати лежить в
двох таких науках як психологія та ораторство. Можете до них звернутися. Щодо того
що мистецтво говорити дає перемоги всюди - в бізнесі, сексі, щасті - тут ви праві
лише з одного боку. Хоча цього всього можна запросто навчитися.
3. Ну як знайшли?? Розділ культура, тема фільми
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Шановна Крісті
Я знайшов. І навіть щось зрозумів. Якщо не важко, не могли б ви викласти ідею,
початкову подію, фінальну подію і може якісь нотатки про сценарій отут, у трьох
десятках слів. Там буде краще для всіх. Якщо ви щось не так скажете, вас, я так
розумію, поправлять ваші співрозмовники.
Про гроші. Їх треба любити. Їх треба вміти витрачати. Вони це ї є мірило свободи. А
також мірило лінощів, мірило втрати часу, мірило суспільного статусу. Не
показного, на людях, а внутрішнього, справжнього. Людина ж істота суспільна.
Запросто навчитися - не знаю. Мені знадобилося 20 років.
І то, я ще не скажу, що в мене гаразд. Я ще вчуся. І кожного дня розбиваю собі пику
від невміння спілкуватись. Як кажуть в розвідці, вербувати клієнта.
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Шановний Дмитро!
Про фільм: справа якраз в тому, що в нас є власне кажучи просто якісь чудові ідеї, а
самого сюжету, як такого немає. Тому ні початок, ні кінець я вам написати не можу.
Це є просто фільм - супер екзотичний, незвичний, просто такий як ми його бачимо.
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Та я саме про це.
Я ж і кажу. Напишіть ідеї окремим стовпчиком. Це їх конкретизує. Бо збирати шматки
ідей з реплік - може бути не зовсім адекватне сприйняття. До того ж я для вас майже
інопланетянин. Ну, не зі своєї компанії. Тому цей хід корисний з усіх боків.
Причому ідеї викладіть і вкажіть, який би психологічний настрій хотілося б
отримати на виході.
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Шановному інопланетянинові
Шановний пане Дмитро!
Ця ваша порада щодо ідей дуже корисна, однак її треба написати в розділі фільми,
там в тій темі. Тоді люди котрі там писали, трохи задумаються над вашою
пропозицією.
Тепер щодо вашого інопланетянства:
-Чому це ви вирішили що ви для нас інопланетянин?????
Ми всі в чомусь інопланетяни, а те що ви з іншого міста лише додає вам чести.
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Прошу вибачення
Шановний пане Дмитро!!!!!!!!!!!!!
Я прошу у вас вибачення, однак я не втрималася й розмістила декотрі ваші роздуми
там в тій темі. Вам тепер лише треба з'явитися й ще щось дописати. Якщо ви не дуже
злі на мене то знову прошу вибачення й сподіваюся почути від вас ще роздуми на
тему "Я думаю - значить я живу"
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Роздуми
Я можу стати в нагоді в питаннях як максимально ефективно з мінімальними
витратами зробити ваше кіно доступними способами, своїми силами, та ще й отримати
задоволення. Технології ці прості. Я не про акторську майстерність а про саме
виробництво.
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Я теж збираюсь влітку знімати
До речі, мені б дуже цікаво було б почути думки всіх, кого це може зацікавити, про
мій кінопроект. Якщо треба, я викладу сценарій. Це в розділі НБМ-загальний.
Культовий український фільм.
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Щодо мінімальних витрат
То це якраз те що нам треба, бо ж у нас немає студії й ми не зможемо оплатити
справжнісіньких режисерів, сценаристів й т.д....
А щодо вашого фільму: перша моя думка коли я це прочитала, кинути все й полетіти в
Ялту. Захотілося стати акторкою...
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Для виробництва аматорського кіно треба мати:
1. Відеокамеру. Формат miniDV. Від 500 баксів.
2. Комп"ютер. Чим потужніший тим ліпше. Від 700 баксів.
3. В комп"ютері треба мати контролер IEE1394. За допомогою такого відеоконтент
заливається в комп через спеціальний дріт. від 25 до 70 доларів.
4. Треба мати софт типу Адоб Прем"єр, Афтерефект, Улід і таке інше. Це безплатно.
Але не завжди.
5. Для зйомок синхрону треба мати мікрофон прищіпку. Але можна і без цього. Від 100
гривень
6. Для камери бажаний штатив. Від 100 гривень
От і все. За допомогою такого обладнання можна робити шедеври. 30 відсотків
задоволення приносять з"йомки з натури, 70 відсотків - монтаж. Головне, що
результати праці можуть показати по ТБ. Бо всі регіональні і майже всі центральні
канали працюють з форматом мініДіВі.
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Ну і книжка Мітти
http://www.videokam.narod.ru/kino/index.html
Це не книга а переворот у свідомості. Після неї думки чіткіші, волосся пряміше,
груди об"ємніше і всі інші органи починають більше відповідати високим вимогам
сучасності!!!
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Ну, от що я тут надумав. Нажив тоб-то
Сценарій російською. Якщо щось не той - то вибачаюсь.
Набросок сценария молодежного сериала
под рабочим названием
«Портретист».
Пояснения.
Настоящий проект позиционируется как для самой широкой аудитории и имеет своей
целью поднять темы, интересные и для молодежи:
1.Любовь.
2.Ревность.
3.Секс.
4.Деньги. Способы их зарабатывания.
5.Искусство.
и для других возрастных категорий зрителей:
1.Детективная история.
2.Элементы женского романа.
3.Вопросы предпринимательства.
4.Взаимоотношения с милицией, налоговой и др. силовыми структурами.
5.Криминал.
6.Тема выборов в Украине.
Сюжет строится по принципу нарастания напряжения. В каждой серии присутствует
своя кульминация, но центральная кульминация приходится на предпоследнюю серию,
за которой следует развязка.
Место действия - Ялта.
Главные герои - художники портретисты, которые приезжают в Ялту на летний сезон из
разных городов России и Украины. Место их работы - площадь возле киноконцертного
зала «Юбилейный», имеет специфическое название панель. Это такое место, где
работают художники, всевозможные торговцы (и наркотиков тоже), проститутки.
Уличный бизнес.
Панель художников довольно притягательное место, по мнению отдыхающих это одно
из главных развлечений Ялты. Здесь встречаются киевская и московская богема,
откровенные бандиты, политические деятели. Действие происходит на фоне
разворачивающихся выборов в Украине. В ялтинский порт приходят иностранные
круизные суда, из которых на берег сходят политические эмиссары, наркокурьеры,
бизнесмены. В Ялте сталкиваются в оперативном плане интересы украинских и
зарубежных спецслужб. Вводное событие - главный герой, молодой художник из Киева,
очень успешный в своем бизнесе, рисует портрет красивой молодой женщины, которая
оказывается помощником по вопросам PR одного крымского политического деятеля,
скажем, народного депутата Украины. Стремительное знакомство, любовь, но в один
прекрасный момент ее труп вылавливают в море. Что это несчастный случай или
убийство?
Диалоги выстроены максимально приближенно к живой речи, много юмора, иронии.
Сюжетные линии:
1.Панельная. Художники-портретисты, жанр эротической комедии, самый популярный на
видеопрокатах и в кинозалах последние два-три года. Последовательность сцен:
работа, обсуждение нюансов портретного искусства, знакомства, главный герой,
никому не известный портретист из Киева проявляет себя гением
коммуникабельности, легок в общении, успешен в бизнесе, влюбляет в себя всех,
начиная от девушек-коллег и заканчивая богатыми заказчицами портретов. Вплоть до
телезрителей.
2.Криминальная. Попытки бритоголовых подмять под себя панель. Сцены драк. Торговля
наркотиками на набережной Ялты, проституция. Приход круизного парохода из
дальнего зарубежья. Главный герой становится случайным свидетелем передачи
крупной партии наркотиков.
3.Тема выборов в Украине. Предвыборный штаб одного накрдепа. Контакты, связи,
агитация, работа его помощника по вопросам связей с общественностью.
Криминальные деньги.
4.Работа зарубежных спецслужб по вербовке политиков Украины. Сбор и анализ
закрытой информации : имущество, порочащие связи, разработки и разводки.
5.Работа украинских спецслужб на выборах.
6.Хэппи-энд.
Основные действующие лица:
1.Глеб - никому не известный киевский художник.
2.Сергей - сосед по панели,
3.Татьяна - художница из Донецка.
4.Художники (до 10 человек)
5.Два-три бритоголовых
6.Наркокурьеры
6.Представители милиции
7.Народный депутат
8.Помощница народного депутата.
9.Публика на набережной
Сценарная часть.
1.Молодой человек по имени Глеб с рюкзаком выходит из поезда в Симферополе и
садится в троллейбус отправляющийся в Ялту. Съемки «движущейся камерой». Съемки с
вертолета или 3DMAX, троллейбус поднимается на перевал, камера его обгоняет и
срывается вниз к кромке Южного берега Крыма. Наезд камеры с моря на набережную
Ялты, панель, Юбилейный, красивые девушки в купальниках, художники рисуют
портреты. Наш герой выходит из троллейбуса. Где-то в районе улицы Гоголя он
снимает квартиру, отдает хозяйке деньги, идет на набережную к Юбилейному.
2.Герой подходит к художникам, растянувшимся вдоль набережной метров на 100,
опускает рюкзак возле крайнего художника в очках. -Здорово. Можно, я упаду тут
рядом? Порисую. Чего-нибудь. - Падай. Я не мэр Ялты. - Судя по твоей рекламе, ты ее
достояние. - Объясни это отдыхающим. -Что, сезон не очень? - Да вообще! То ли
контингент бедный понаехал… - То ли богатый контингент уехал. - Да… Днем ловить
здесь нечего. А сам откуда?. - Из Киева. - Я тоже из Киева, а тебя я что-то не помню. - Я
работал больше за границей. - В Париже? - Бывало и там. (Протягивает руку) Глеб!. -
Сергей. (Знакомятся) Сергей поворачивает голову в сторону подошедших двух девушек
: - Приглашаю на портрет! Девченки:- Нет, спасибо. Мы просто смотрим.
3.Глеб в это время раскладывает свои принадлежности и особенно ничего не говоря
одним взгядом вербует этих девченок на портрет. Дальше идет динамичная работа. Он
просто и обаятельно общается с публикой, он много смеется, улыбается, дальше идет
клип, садится одна девушка, она волнуется, затем он показывает ей уже готовый
портрет, она расплачивается и с восхищением его благодарит, потом садится
следующая, такая себе лихаячка, он пристально и иронично смотрит ей в глаза,
начинает портрет с глаз, затем садится какой-то мужчина, камера медленно наезжает
на лист и показывает крутейший шарж. Смешно. Потом целая галерея персонажей с
набережной. Художники с панели переглядываются, с хорошей и нехорошей завистью
наблюдая за удачливым новеньким. Пару минут нужно посвятить процессу рождения
портрета. Там есть на что посмотреть. Соответствующая оригинальная музыка.
4.Знакомство с художницей из Донецка Татьяной. Она сама подходит к Глебу.
Нейтральный разговор, кто, откуда, поселился ли уже. Во время этого разговора
подходит женщина лет 40 с вопросом, можно ли записаться на завтра на определенное
время. Потом еще несколько человек по поводу записи. - А ты становишься популярен!-
говорит Татьяна с легким оттенком зависти. Он пропускает это мимо ушей и
говорит:-Хочу кофе.
5.Сцена в кафе. Скорее всего это Фудзи в Юбилейном. Там сидят художники, художницы,
несколько человек околопанельной публики. Сцена перекрестного знакомства.
Заходит еще один художник с девушкой, Татьяна говорит, что эту девушку он только
нарисовал и пригласил на кофе. Такая, мол, наша жизнь, дринк водка, фри лав.
6.Возвращение на панель. Черный БМВ прямо на пешеходной набережной, из него двое
бритоголовых серьезно грузят художника Сергея, который рисует какую-то
симпатичную девушку: -Эй, подойди сюда.- Я...вы че не видите, я работаю. - Ты что плохо
слышишь, подойди сюда! Напряженная ситуация. Девушка в кресле Сергея начинает
немного нервничать. Сергей продолжат рисовать, но видно, что он тоже нервничает.
-Слышь, ты, маляр! Встал и подошел! Реакции заторможенные? Сергей не выдержал и
встал. –Извините,-сказал он своей девушке.Говорит к ним – Что надо? – Как ты
разговариваешь с незнакомыми людьми? – Ребята, я работаю. – Мы тоже работаем. –
Что вы хотите? – Кому платишь? – Никому… -Будешь нам платить. 100 долларов в неделю.
Понял? – Ребята, вы что?.. – Иначе ты здесь не будешь работать. Все, иди, а то подруга
та твоя сейчас уйдет. Сергей замялся и не ответил. Бритоголовые сели в машину и с
визгом шин рванули в сторону порта.
7.Вечер. Работа под фонарями.
- Девушка, давайте вас нарисуем.
- Спасибо. Я просто посмотрю.
- Девченки. Заказывайте портреты. Это будет удивительный шедевр.Мужчины сразу
остановятся и начнут страдать косоглазием и плоскостопием одновременно!
- Спасибо. У нас уже есть.
- Портретов много не бывает. Особенно если девушка такая как вы. Вы представляете,
что получится. Вы приезжаете домой, разворачиваете портрет и вдруг понимаете, что
у вас в руках шедевр, который можно разместить не только на стене в комнате, но и в
Эрмитаже. Такая серия текста.-Девушка, давайте вас опортретим! -Спасибо. А
сколько?.- 20 долларов и - целое состояние на аукционе Сотби вам обеспечено! Девушка,
а как вы относитесь к портретному искусству?-Дорого.-Девушка, для вас мы нарисуем
портрет за один поцелуй. Страстный. В губы.-Спасибо, я подумаю. Затем на портрет
садится серия персонажей. Красивые девченки, дети, колоритные уральские мужики на
карикатуры. Иностранец, разговаривающий по английски и очень добросовестно
позирующий. После процесса он минуту смотрит на получившийся шарж и вдруг резко
начинает хохотать таким фальцетом, что оборачивается полнабережной.
Сцена знакомства с главной героиней.Она очень красива. Причем не столько внешне,
сколько глаза блестят, обаяние. Желанная женщина в любой момент времени.
Смысл сцены. Он сидит на своем шезлонге и окликает ее. Она что-то отвечает, мол
спешит, а он подрывается с кресла и бежит за ней.
-Девушка, давайте вас нарисуем!
-Спасибо. В следующий раз. Я спешу.
Он забегает вперед, поворачивается к ней лицом и идет, размахивая руками спиной
вперед
-Давайте договариваться за следующий раз. Будет ясная солнечная погода, вы
придете вся такая загадочная, соберется полСНГ, чтобы посмотреть на рождение
шедевра, батальоны мужчин, чеканя шаг будут маршировать кругами, истребители
будут чертить в небе, народ будет скандировать...кстати, как вас зовут?
Выразительный взгляд. Пауза. Оценила.
-Анастасия.
Пауза. Он очень контрастно с предыдущим своим текстом медленно так говорит
-О-бал-деть
-Почему обалдеть?
-Потому что так не бывает. Девушка, красивая замечу между делом, идет такой
уверенной походкой, сбивая на своем пути все, даже тихого и неприметного
художника, - и такое имя! За имя можно делать скидку. Процентов в 90.
А сколько стоит?
Ну, вообще 20 долларов. Но я как представитель гильдии бульварных портретистов
гарантирую что финансовое бремя ...
Цена значения не имеет. Вы все время на этом месте?
Да. И днем и ночью, и в снег и в зной, я буду здесь,...ждать вас до последнего....
Договорились. Завтра. Часов наверное в 12. Как вас зовут?
Глеб.
Обалдеть. Уменьшительно Глебушка?
Да, Глебушка, дай хлебушка...
Ну хорошо. Завтра в 12.
Пароль помните?
Нет
Глеб начинает подтанцовывать в стиле рэп, издавать характерные звуки,
имитирующие ударные, и поет:
И ве-тер с мо-ря си-него
Вздох-нул А-на-ста-си-и-я!
Она на секунду остановилась, внимательно на него посмотрела.
Замечательно!
Да,-сказал он,-скучно не будет.
Ну, до завтра. Глебушка – дай хлебушка.
До завтра. Настена!
Она удивленно подняла брови, улыбнулась и пошла дальше.
|
|
Дмитро Таран
Дописувач
Повідомлень: 74
Зареєстрований: 10-1-2003
Місто: Херсон
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Далі
-Дорогой, дорого берешь?
-Двадцать долларов.
-Нормально.А долго?
-Полтора часа. Портрет маслом по бумаге. Называется сухая кисть.
-Ну что, есть у нас полтора часа?
Охранники, два таких огромных шкафа, сухо улыбнулись.
-Сделай мне хороший портрет в кабинет. Можно не в синей тональности, а в коричневой
такой. И бумага чтоб не вся белая. А такая, чтоб желтоватая. У меня кабинет выдержан
в тонах таких...Как они называются? Сепия, вот...
-Не вопрос. Сделаем.
Начинается работа. Заказчик садится в шезлонг. Серьезен.
-Можно, я буду пиво попивать, так, не сильно. Жарко просто.
-Можно.
-Вася, принеси мне пива.
Подъезжает БМВ.Выходят братки. Осматриваются. Подходят.
-Братан,-обращаются они к Глебу,-пошли, поговорим.
Глеб поднимает голову.
-А, это вы, пацаны. Веришь, щас никак. Очень серьезная работа.
-Ниче, подождет. Перетрем дела наши и работай на здоровье.
-Не-а. Только в порядке очереди.
-Слышишь, умник, не гони.
Заказчик с интересом наблюдает
-А что молодые люди хотят?
Братаны отвечают:
-Мужик, ты сиди молча.Тут свои дела. Тебя не касается.
-Меня не касается? Ты хочешь украсть у меня мое же время и меня не касается?
-Отец, закрой хавальник. Живи тихо, тебя никто не тронет.
-Так, молодой, ты хорошо подумал, что сказал?
-Я подумал. А подумал ли ты, кого молодым назвал?
-ТЫ зачеркнул себя только что. Большим красным карандашом.
-Что? Дедуля, ты щас ответишь...
-Вася, выкинь его отсюда...
Охранник Вася вдруг появился ниоткуда и без всякого сопротивления просто
выключил одного, потом второго.Вдвоем с напарником они отнесли их к машине.
-Что, деньги сбивают?
-Пытаются.
-Не видно, что ты испугался.
-Проходили уже такое и не раз.
-Что, и пошел бы драться?
-Ну так. Ненадолго...
-Так их же двое.
-Бывало и трое.- растягивает широкую улыбу.-Передние вставные.
Заказчик достает мобильный, набирает номер.
-Сергей Петрович. Привет дорогой. Где я? На набережной.Где? Да прям где площадь
перед Юбилейным. Портрет рисую. Да не я. Меня рисуют...Да...В кабинет себе повешу.
Вечером? Не знаю. Пошли куда поведешь...Я чего звоню.. Тут два каких-то гоблина к
моему художнику прицепились. На машине прямо на набережную выехали... Да не, все
нормально. Вася их успокоил. Да, сложил ровненько в машину. Штабелечком. Я подумал,
зачем тебе тут на пешеходной зоне машина с двумя кусками говна. Пришли
какую-нибудь патрульную, пусть приберутся тут малость.
-Здравствуйте.
На ней яркий сарафан, очки.
-Здравствуйте, Анастасия.
-Ну что, как работа?
-Потихонечку.
-Будем рисовать меня?
-Пренепременно
-Куда садиться?
-Сюда.
Она садится. Просто, грациозно, женственно.
-Почему такая красивая девушка одна?
-Самостоятельная.
-Уважаю.
-Глеб, а скажите. Вы круглый год рисуете портреты?
-Не всегда. Зимой я иногда торгую видеокассетами и дисками.
-И откуда вы приехали в Ялту?
-Стоп...Мы на ты или на вы?
-А как вы хотите?
-На ты намного интереснее общаться. Очень быстро можно перейти от общих мест к
личным.
-К личным? Хорошо. Так откуда ты?
-Киевский я.
-А я из Симферополя.
-Чем по жизни занимаешься, Настя?
-Я работаю специалистом по связям с общественностью.
-На злобу дня, значит. Это ПиАр что ли?
-Ну, в некотором роде.
-Я долго вчера тренировался...
-Тренировался что...
-Произносить имя Анастасия.
-Да? Ну и как?
-И знаешь что я обнаружил?
-Что?
-Как его не произноси, Настя, Настенька, Настена, всегда получается
доброжелательно. Редкое имя.
-Настька.
-Настька. Даже Настька. Очень мило так. Как старого боевого товарища.
Она улыбается.
Основные события далее.
Любовная история. Глеб и Анастасия. Она работает пиар-менеджером одного
нардепа. Крымского.В ее ведении не только связи с общественностью. Но и
финансы.Их в общем-то курортный роман становится заметен.
Настолько, что когда ее труп находят в море, подозрение сразу падает на
художника с панели. Он попал. Он становится главным подозреваемым в деле об
убийстве. Тем более орудие убийства находят при нем.
Ситуация критическая.Если он не разберется в этом деле, то сядет по полной
программе.
Он ударяется в бега и начинает раскручивать эту цепочку.
В Ялту через порт из Турции приходят наркотики. Получатель - один
криминальный авторитет, который финансирует нашего нардепа. Анастасия
будучи девушкой неглупой, решила воспользоваться моментом и сыграть
по-крупному. И проиграла.
Очень много сцен экшн. Погони с турецкими поддаными, драки.
Финал многозначительный и немного печальный. В финале становится ясно что
СБУ (укр.ФСБ) держало всю ситуацию под плотным контролем. Только не
вмешивалось.
|
|
Сторінки:
1
2 |
|