Demyan
Почесний Академік
Повідомлень: 2722
Зареєстрований: 15-4-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: кращий ніж вчор
|
|
Пасха чи Воскресіння?
Хотілось би почути відповіді форумчан. Чи розрізняєте ви свято Паски і
Воскресіння?
Оскільки всі говорять Паска паска....але я святкую саме Воскресіння Христове.
Паска - це окреме свято яке не повязано (окрім дня) з Воскресінням Христовим.
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
"Паска - це окреме свято яке не повязано (окрім дня) з Воскресінням Христовим"
Тобто? Ще якесь христіянське свято?! Воно хоч двонадесяте?
Для затравки.
"Великдень — у цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа... Свято
називають також Пасха або Паска" (Вікіпедія)
Усе мине. Усе мене мине
 |
|
|
Іван Корицький
Дописувач
Повідомлень: 67
Зареєстрований: 6-11-2006
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
(Вікіпедія) - не показник. Читайте Біблію. Свято паски було ще до розпяття Ісуса
Христа.
|
|
|
Іван Корицький
Дописувач
Повідомлень: 67
Зареєстрований: 6-11-2006
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
От Иоанна, Глава 2
"Приближалась Пасха Иудейская, и Иисус пришел в Иерусалим
и нашел, что в храме продавали волов, овец и голубей, и сидели меновщики денег"
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
"Свято паски було ще до розпяття Ісуса Христа"
Та хто ж сперечається? Було і є, іврітською зветься Песах.
Але йдеться про те, що христіянські церки, встановивши Свято Воскресіння
(спочатку одне, згодом - два), одну з назв дали йому "на честь" іудейської Пасхи.
Наприклад, церковний календар святкувань Воскресіння по роках називається -
ОФІЦІЙНО - Пасхалією. Ще якісь аргументи?
Усе мине. Усе мене мине
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Dmy
одну з назв дали йому "на честь" іудейської Пасхи. |
Ну чому "іудейської". Не треба забувати, що християни це і є правовірні юдеї або
іудеї, як що хочете.
Ревізіоністи(єретики) юдейської віри, які відхиляли вибраний народ від лінії
накресленої в священному письмі, остаточно порвали з Богом сфабрикувавши
кримінальні звинувачння проти його сина і посланника. Кульмінацією їх зради,
стало, як відомо, розп'яття Христа. Тобто, їх послідовники є не чим іншим як
безбожниками, а не юдеями.
Римська адміністрація(патентовані погани-безбожники) не стала вникати в суть
подій, а просто відмітила появу ще одної(в їх розумінні) юдейської секти.
Отже пасха чи песах чи пейсах належить не безбожикам, що називать себе юдеями, а
справжнім юдеям, що стали іменувати себе в честь Христа.
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
Та ні, нехай, я ж не збираюся тут зачинати релігієзнавчі дискусії.
Питання стояло просто: чому це, раптом, наше рідне Воскресіння дехто дозволяє собі
називати Пасхою? Намагаюся довести, що свято-таки одне, просто іменується
по-різному. Ото і всьо.
Усе мине. Усе мене мине
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Dmy
Намагаюся довести, що свято-таки одне, просто іменується по-різному. Ото і всьо.
|
Taк і є. То те ж саме.
|
|
|
Demyan
Почесний Академік
Повідомлень: 2722
Зареєстрований: 15-4-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: кращий ніж вчор
|
|
Це повністю різні свята. Пасха - вихід євреїв з Єгипту, (означає "оминути, пройти"). А
воскресіння - це воскресіння. Розпятя Христа відбулося напередодні цього свята. А
отже це аж ніяк не може бути одне і теж.
Коли у вас день народження 23 лютого ви ж не кажете що святкуєте свій день армії? 
Якби Христа розпяли за тиждень до того ніхто б і не святкував це свято і думаю
навіть і незгадувалиб. Скільки євреських свят (оскільки ми всі є виходцями з
єврейського народу) ми святкуємо як християни? Жодного.
Якщо саме слово пасха для васа тотожнє словом Воскресіння (тобто ніякого
привязання до єврейського свята Песах воно не має) то хотілося б почути чому саме
пасха? звідки це пішло? а якщо і пішло звідкись то для чого є ж слово Воскресіння -
для чого міняти і давати ще одну назву свята.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Тоді вам варто долучити до розмови ще й Великдень, який за походженням є
слов'янським язичницьким святом.
До речі, не спадало на думку, чому це раптом Воскресіння стали святкувати за
місячним календарем, співставляючи його з Пасхою, тоді як правильніше було, певно,
вирахувати астрономічну дату і святкувати саме її?
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Demyan
Це повністю різні свята. Пасха - вихід євреїв з Єгипту, (означає "оминути, пройти"). А
воскресіння - це воскресіння. |
Я ніколи не чув, щоб христинияни св'яткуючи Пасху мали на увазі вихід євреїв з
Єгипту.
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Demyan
оскільки ми всі є виходцями з єврейського народу. |
Ну єврейський народ, взагалі то, семітського походження. Є певні расові ознаки
властиві семітам. Одного погляду на любий натовп в Україні достатньо, щоби
зауважити, що не всі там виглядають, як семіти. Навіть пo вигляду людей, що моляться
в синагозі, не скажеш, що вони "всі є виходцями з єврейського народу".
|
|
|
Уляна Дідич
Дописувач
Повідомлень: 86
Зареєстрований: 2-5-2006
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Якраз нещодавно читала Олександра Пономаріва
"Культура слова: мовностилістичні поради"
| Цитата: |
». Слово Пасха в словнику за редакцією Б. Грінченка відсутнє, у тлумачному
11-томному «Словнику української мови» та в «Російсько-українському словнику»
подане з різними обмежувальними позначками. В українській та інших слов'янських і
неслов'янських мовах слово Пасха вживають для позначення відповідного
єврейського свята. Від Пасха утворено українське паска — «солодкий білий хліб, що
його випікають до Великодня». А весняне християнське свято воскресіння Христа
зветься в нашій мові Великдень (р. відм. Великодня), що й засвідчено в усіх
словниках української мови і підтверджено численними ілюстраціями з творів
красного письменства. Напр.: «На Великдень на соломі, Против сонця, діти Грались
собі крашанками» (Т. Шевченко); «Тіснота як у церкві на Великдень! І протовпитися
не можна» (І. Нечуй-Левицький); «Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у
прибраній, як на Великдень, хаті» (М. Коцюбинський). До Великдень є прикметник
великодній: великодні дзвони, великодні крашанки тощо. Порівняймо назви
Великодня в інших мовах: п. Вєльканоц (Велика ніч), гр. Ламбрі мера (Світлий день).
|
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Звісно, що йдеться про Пасху новозавітну, на відміну від старозавітної. І церква
вживає обидві назви.
Самого Ісуса Христа називають Пасхою.
Цитую з молитовника, з Канону Пасхи:
Пісня 4:
«Як однорічний агнець, благословенний нам вінець – Христос, добровільно за нас
заколений був – Пасха очищення, і знову з гробу нам засяяв, - чудове сонце правди.»
Пісня 9:
«О Пасхо велика і найсвятіша, Христе! О Мудросте, і Слово Боже й Сило! Подай нам з
Тобою справді участь брати у невечірнім дні царства Твого.»
Стихири Пасхи:
«Пасха священна нам сьогодні з’явилася: Пасха нова, святая; Пасха таємна; Пасха
преславна; Пасха – Христос визволитель; Пасха непорочна; Пасха велика; Пасха
вірних; Пасха, що райські двері нам відчиняє; Пасха, що освячує всіх вірних.»
Весь отой Канон Пасхи надзвичайно поетичний.
|
|
|
Андрій Шпачук
Дописувач
Повідомлень: 67
Зареєстрований: 27-1-2007
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
"І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й
візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху. І візьміть
в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й
двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому
свого аж до ранку! І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку
горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть
згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити." Вих.12:21-23
"Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша
Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані
в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!" 1Кор.5:7-8
Ісус Христос - Пасха для нас, і якщо на нас є Його кров, тоді нас оминає кара
Господня.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Андрія Шпачука
"І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й
візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху. І візьміть
в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й
двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому
свого аж до ранку! І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку
горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть
згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити." Вих.12:21-23
"Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша
Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані
в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!" 1Кор.5:7-8
Ісус Христос - Пасха для нас, і якщо на нас є Його кров, тоді нас оминає кара
Господня. |
1. Пейсах чи Перехід?
(З книжки Ігоря Каганця „Пшениця без куколю: Хрестове
Євангеліє без вставок і спотворень”; стягнути можна тут)
Вже у 2 ст. ідея святкування Ісусом Хрестом юдейського Пейсаха(84) була засуджена як «квадродециманська єресь» зокрема, такими
авторитетами, як Климент Александрійський і Аполлінарій Яропольський(85), а у 341 р. Антіохійський собор узагалі відлучив від Церкви
прихильників цієї ідеї як «юдействуючих»(86). Дивно, але
сьогодні ця єресь знову набуває поширення, зокрема, на превеликий жаль, у творах
протоієрея Олександра Меня, до праць якого ми ставимось з повагою. Так, у книзі
«Сын человеческий» (розд. 15) можна прочитати фантазії і про запечене пасхальне
ягня, і про ретельно виконаний юдейський ритуал, і про те, як Хрестос розповідав
апостолам про вихід євреїв з Єгипту, і навіть про те, що всі лежали «на низьких
ложах», хоча галілеяни зазвичай користувалися стільцями – як і всі арійці,
причому ще з трипільських часів (про що свідчать численні глиняні фігурки людей
на стільцях).
Насправді ж у євангеліях розповідається зовсім не про юдейський Пейсах,
хоча б тому, що святкувати його в четвер було протизаконно (Пейсах починався у
п’ятницю ввечері), і сам факт такого порушення закону став би головним
звинуваченням проти Ісуса в руках Синедріона. Насправді ж у той четвер розпочався
триденний Перехід (Пасха) Хреста: страждання, входження у стан смерті і повернення
назад – воскресіння до життя в оновленому тілі. На Таємній вечері відбулося
прощання Ісуса з апостолами і установлення тайни Пресвятої Євхаристії – цілком у
дусі хліборобських, арійських традицій (хліб і вино). Нагадаємо, що слово
«пасха-паска» (гелленською πάσχα
походить від арійського кореня «пас», що буквально означає «ПЕРЕХІД». Наприклад,
в англійській мові, відомій своїми архаїзмами, слово «pass» має головні значення
«рухатися вперед», «переходити», «перетворюватися», «передавати», а слово
«Пасха» перекладається як «Passover» (pass – переходити, over – вище, понад), тобто
«ПЕРЕХІД НА ВИЩИЙ РІВЕНЬ».
Звідси ж англійське і французьке passage (перехід, переправа). В українській мові
цей корінь зберігся у слові «пас» у значенні ременя для переходу-передачі від
одного шківа до іншого, а також передачі м’яча у спортивних іграх. У гелленській
мові є слово πάσσӑλος (пассалос), яке означає кілок або
дерев’яний цвях, тобто «той, що проникає», «проходить наскрізь». У єврейській
мові від кореня «пас» походить слово «пассах» (перехід) – це щодо походження слів.
Саму ж ідею переходу юдеї запозичили з арійської традиції, переробивши її до
невпізнання. Якщо в арійців йдеться про перехід на вищий рівень життєдіяльності,
то юдеї пов’язують своє свято з геноцидом – масовим умертвленням єгипетських
первородних, яке начебто здійснив Єгова перед виходом євреїв з Єгипту. Назву ж
«пейсах» виводять від того, що за наказом Єгови юдеї вимазали одвірки і пороги
своїх домів кров’ю жертовного агнця, тому Єгова «перескочив-перейшов» через ці
позначені кров’ю помешкання, а в усіх інших вчинив тотальне винищення
первородних людей і навіть тварин (див. книгу Вихід 12.13).
Цікаво, що в арійський традиції при святкуванні Паски-Переходу
використовують спеціально випечений хліб – паску. Вона робиться так, що в
процесі випікання виразно змінюється-перетворюється-трансформується: паска
росте вгору, збільшуючись по висоті у три-чотири рази. Такий різкий перехід від
однієї форми до іншої символізує ідею боголюдської трансформації людини. Добрі
плоди такої трансформації (сила, здоров’я, краса, боголюдська свідомість, фізичне
безсмертя) символізуються тим, що паска завжди робиться дуже багатою, красивою,
поживною і смачною.
Повною протилежністю є юдейська традиція Пейсаху, для якого також випікають
спеціальний хліб – опрісноки, що називається мацою. В порівнянні з паскою
маца зовсім не смачна, оскільки робиться лише з муки і води (на відміну від багатої
на компоненти паски). Мацу готують без закваски, тому вона не підростає при
випіканні, до того ж її намагаються зробити якомога тоншою (паску ж роблять
якомога вищою). Під час святкування Пейсаху під страхом смерті забороняється
навіть тримати поруч будь-який хліб, що може нагадувати паску з її символікою
переходу-перетворення: «Сім днів їжте прісний хліб; з самого першого дня
знищіть все квашене в домах ваших, бо якщо хто буде їсти квашене з першого до
сьомого дня, душа та буде винищена з середовища Ізраїлю» (Вихід 12.15).
Але повернімось до Таємної вечері і звернімо увагу на те, що перед установленням
тайни Євхаристії Ісус відіслав з приміщення Юду Іскаріота – єдиного
апостола-юдея. Отож сокровенні слова Ісуса Хреста були сказані лише для арійців.
Нарешті зауважимо, що інформаційна зброя під назвою «юдохрістиянство» була
спроектована для цілеспрямованого враження саме Хрестової церкви. Церква весь
час боролася з описаними вище та іншими елементами юдохрістиянської єресі, але до
кінця їх не подолала. Цього бур’яну ще багато й очищення від нього християнської
свідомості – нагальна потреба часу: «Україні потрібна Церква, що стане
містичним Тілом Святого Духу і буде все очищати від скверни – довкола себе і у
собі самій»(87). Очевидно, що для багатьох це очищення не
пройде безболісно. Можливо, що найважче відбуватиметься оздоровлення священичої
ієрархії, хоч саме ця частина Хрестової громади мала б бути найбільш творчою і
динамічною. Внаслідок довготривалої і методичної інформаційної війни багато хто
зі священства вирішив, що юдохрістиянство – це і є хрестиянство. З
юдохрістиянських позицій було виголошено багато пристрасних проповідей і
написано багато товстих книжок, захищені дисертації і отримані наукові звання, в
юдохрістиянському стилі оформлено більшість церков, елементи юдохрістиянства
присутні навіть у Літургії... Спробуй-но від цього просто так відмовитися.
– Але ж завдяки юдейській духовній культурі людство відкинуло морок
язичництва і прийшло до монотеїзму, поклонившись єдиному Богові!
Це ще одна інформаційна закладка. Якщо взяти часи приходу євреїв у Ханаан, то
достеменно відомо, що культурний рівень єврейських племен був невисоким: «Як на
норми розвинених на 1250 рік до Р. Х. суспільств, вони все ще лишалися примітивним
народом. Навіть у своїй духовності вони мали чимало елементів відсталості і
протягом сторіч їх зберігали. Все це щедро підтверджено розкопками, які показують
євреїв разюче нижчими за їхніх ханаанських попередників у галузі цивільної
технології, особливо в будівництві й гончарстві»(88).
Ще цікавіша ситуація з віруваннями. Ханаанці вірили в Бога-Отця (Еля), єдиного для
всіх народів, Бога справедливості і любові, якому підпорядковувалася велика і
різноманітна ієрархія духовних сутностей. Натомість євреї заперечували
існування єдиного для всіх люблячого Бога-Отця, оскільки вірили у свого ревнивого
родоплемінного бога Єгову, могутнішого за інших богів, який опікується лише своїм
«обраним народом» і легко віддає накази про знищення інших: «Палкий бог, і
мстивий господь, господь мстивий та лютий...» (Наум 1.2). У наш час поширюється
думка, що хрестияни, магометани та інші віруючі мають бути вдячними юдаїзму,
незалежно від його помилок, за те, що він начебто був першою універсальною
релігією. Цей облудний стереотип активно просувається в масову свідомість, хоча
достеменно відомо, що ідея єдиного Бога була поширена за кілька тисячоліть до
появи на Землі юдейського племені. Насправді ж юдаїзм був не творцем, а
заперечувачем цієї ідеї.
Ще одним ключовим моментом для розуміння сутності хрестиянства та
закономірностей його розвитку є питання про його етнічну основу. Без розв’язання
«галілеянської проблеми» неможливе адекватне розуміння Євангелія.
[…]
***
Примітка:
84 – «Від євр. дієслова passah – переходити», – пояснюється у
книзі: Архимандрит Никифор. Иллюстрированная полная популярная библейская
энциклопедия. – М. Астрель, 2000. – С. 479.
85 - Ярополь – місто у Малій Азії, де Аполлінарій був єпископом.
86 - Див. сайт http://apologia.narod.ru/holiday/pasha.htm
87 – Маринович Мирослав. С. 525.
88 – Джонсон Пол. Історія євреїв. – К.: Альтернативи, 2000. – С.
52, 59
|
|
|
Андрій Шпачук
Дописувач
Повідомлень: 67
Зареєстрований: 27-1-2007
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
"Існують різні думки про день, в який Господь зробив Свою останню Пасху (вечерю) з
Своїми учнями. По синоптичних Евангеліям може здатися, що це відбулося увечері 14
Нісана (точніше - на початку 15го, в перший день опрісноків) (Матвія 26:17; Марка 14:12;
Луки 22:7). В цьому випадку Він був схоплений, судимий і розіпнутий в саме свято, чого
начальники іудейські не хотіли допустити (Мф 26.3-5). Вони або порушили це своє
рішення, або остання вечеря відбулася в інший день. По Лк 23.54; Ін 18.28,39; 19.14 день суду
і страти Ісуса припадає на п'ятницю перед Пасхою, отже, вечеря ймовірно відбулася
напередодні - 13 Нісана, в четвер. У Вихід 12:10 сказано: "а полишене з нього до ранку
спаліть на огні." Але якщо Пасха співпадає з п'ятницею, а перший день опрісноків - з
суботою, то згідно Вихід 35:3 вогню запалювати не можна і тоді спалити те, що
залишилося неможливе. В цьому випадку, мабуть, Пасху можна було їсти в четвер 13
Нісана. Можливо також, це була просто передпасхальна вечеря Ісуса з Його учнями
(Івана 13:1-2,29), на якому Він дав їм Свої останні повчання і молився про них (Івана 13 -
17). Бо з'їдати пасхального агнця потрібно було квапливо, з палицями в руках і
взуттям на ногах (Вихід 12:11), на цій ж вечері Ісус і Його учні неквапливо лежали
(Матвія 26:20; Марка 14:18; Луки 22:14; Івана 13:4,12)." Джерело - Біблійний словник В.П.
Віхлянцева
"Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав,
щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб
значне знівечити,так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло. " 1Кор.1:27
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
