Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Гріховний дурман дня
Він розпочався ще зрання, не даючи як слід прокинутись і оговтатися врешті від
млосної літньої ночі, котра через душноту й ранкові хтиві помисли не давала
розумові взяти над розпашілим тілом гору...
... Треба, певно, піти в ванну змити з себе рештки ночі й вранішнього напливу
почуттів та поголитись, щоби вистарчило на пів тижня та й, зрештою, щоб на відправі
не косилися надто на (вже) згаданий повище півтижневий темний заріст...
... Як гарно придумали: щоб доторкнутися до святого, пані та панянкам треба
нахилятися - відтак вигляд постає нічим не гірший за той, що є у них теперішньої
спекотної літньої днини, коли вони простують вулицею попереду вас...
... (краєм ока запримітив, що) Вже її раз бачив... самотньо так тоді стояла спереду, а
нині випала їй честь трохи послугуватися в одному ритуальному дійстві...
Молоденька така, маленька, з трохи сумнуватими очима на досить миловидному
личкові. Ну, добре, ми собі теж ідемо, щоб торкнутися вустами святого. Не даючи
змоги очам надто розгулювати по великому обширі: бо ж не на спацері на міському
хідникові... А по тому - ну, авжеж, став, напевно, якраз перед нею: то що - тепер я буду
моделлю?.. Ех, та ми ж люди, хіба ні?..
... Либонь, це вже синдром: бо коли не вздрієш якої пари гарних (а може, хтивих?..)
очей, то, вважай, пройшло намарно... Так і є: одна така (певно) молодиця (бо на вигляд
та зріла самиця була куди старша, як та перша...) пропливла неквапливо повз мене
спереду та й стала трохи обабіч з тим узвичаєнним, як на сьогоднішній день,
віночком в руках... Ну, авжеж, як було не зауважити таких форм, що ховалися під
штанами (дарма що були в фокусі якусь мить...), а як стала врешті на місце, то бічний
зір (теж на яку мить) зауважив високопрофільні (так і хотів сказати шини...)...
обладунки, що ними володіють певні представниці слабкої (та якої слабкої, люди?!),
які вбирають очі в чоловіків не зугірш за поліровані до блиску два циліндри Сузукі Інтрудера...
... "Слухай, май совість, я так хтиво на тебе не зираю", - подумки проказав їй після
того, як вона стала все частіше зауважувати мою присутність...
... "Я шо винуватий, шо ти нині вночі не мала хлопа", - так і промайнуло в голові. "Я теж
нині... правда, жінки..."
... "Зрештою, ми не в тому місці, де можна домовитися...", - ну все, я вже остаточно
збожеволів...
... "Гаразд, от вийдемо по завершенню, нас гарненько покроплять, відтак можна буде й
ближче (так і хотілося назвати: знюхатися...) "здибатися" (все одно, як бачити, взяв у
лапки...)", - ну що ж - подумки я вже змирився з невідворотним...
І що б ви думали: по службі вона розчинилася в натовпі, як врашішній туман! Шляк би
її трафив... мара якась...
На озеро, отже, сьогодні не поїхав: щоб нині вночі взагалі не спати??!!
Читав трохи Бруно Шульца...
(Одне одного варте...)
((Може, завтра-позавтру якось зараджу собі...))
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...та просто кожен бачить те, що хоче побачити :-))
...якось товчемося з колєжанкою на дискотеці, років 20 назад, в якомусь
ПТУ... а у неї щось мож зубами попало, вона намагається від того
позбавитися... антураж відповідний: модерн токінг з динаміків,
турецькі джінси з кишеньками, півлітра лаку на волоссі сторчма, два кіло
туші на наївних дитячих очиськах... підвалює до колєжанки пацан
петеушнік (кирзаки, куфайка) і прямо в лоба *ти що це до мене весь час
посміхаєшься, подобаюся, так?*... у наташки відвалюється челюсть і ми
обидвоє починаємо реготати дурнуватим підлітковим сміхом...
...виходимо покурити *фільтр*... наташка: *які ж вони ідіоти* :-)))
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
