| Сторінки:
1
2
3 |
Андрій Біляк
Дописувач
Повідомлень: 71
Зареєстрований: 8-3-2005
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Ревність - це добре, чи така "річ" з якою потрібно боротись
Доводилось уже чути декілька думок з цього приводу. Одні стверджують що
це одна з хороших рис характеру, інші в свою чергу ....
Хотілось би почути ще й вашу думку і можливо аргументи з даного приводу!!!
Одна голова краще а дві ...
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Переміщаю в більш відповідний розділ
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1061
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
(офф-топічно) "Одна голова краще а дві ... " подумав Цербер, кусаючи 2 сідниці зарАз.
(топічно) так - ревнощі це сзе, оск це, фактично, прояв недовіри/невіри у партнера.
Якщо вона є -- то як вважати партнера партнером?
або, зрештою, як партнеру _Тебе_ вважати партнером, як ти йому не довіряєш.
З повагою, Сергій.
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3710
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
На мою думку ревнощі - наслідок егоїзму. Коли людина привласнює собі іншу.
Різні ситуації бувають, відчувати біль коли зраджує близька людина природньо, але
біль і ревнощі - речі різні і ніяк не взаємопов`язані.
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...ревнощі не мають жодного відношення до кохання... це прояв
неврівноваженості натури і її якихось внутрішніх ґанджів... мусить бути
довіра.
|
|
|
Сергій Бєляєв
Почесний Академік
Повідомлень: 1170
Зареєстрований: 31-1-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: гарний
|
|
Ревнощі від інших почуттів не відокремити. Є кохання - є й ревнощі. Зникає
пристрасть у стосунках, і ніби вже немає кого й до кого (або чого) ревнувати. Так що,
я думаю, постановка питання не зовсім коректна. Доцільно було б вести мову про
окремі прояви ревнощів (публічні скандали, биття посуду тощо) та методи боротьби з
ними.
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...ну не згідна я :-)) як можна ревнувати (тобто підозрювати у зраді)
людину, яку щиро кохаєш?... як на мене, це ненормально.
|
|
|
Сергій Бєляєв
Почесний Академік
Повідомлень: 1170
Зареєстрований: 31-1-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: гарний
|
|
А хто сказав, що ревнощі - обов'язково підозра у зраді?
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3710
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Сергій Бєляєв
А хто сказав, що ревнощі - обов'язково підозра у зраді? |
Ов! А що тоді ревнощі? Будь-ласка, тлумачення.
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...крім того, це й вияв неповаги до коханої людини...
можливо, не зовсім вдале порівняння: але якщо, наприклад, ви
працюєте на фірмі, і вашу лояльність безпричинно постійно ставлять під
сумнів (мовляв, ви якось зв*язані з їх конкурентами чи втихома шукаєте
іншу роботу), то як ви при цьому себе почуваєте?... гидко, правда?
якщо хтось любить, то не буде змушувати коханого (кохану) переживати
такі почуття.
|
|
|
Сергій Бєляєв
Почесний Академік
Повідомлень: 1170
Зареєстрований: 31-1-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: гарний
|
|
Пропоную інший погляд на проблему. Якщо керівництво фірми переймається тим, що
працівник може несподівано піти, це свідчення того, що людина фірмі потрібна.
Якщо кохана (коханий) трішечки ревнує, то напевно ти їй (йому) все ще не байдужий
(байдужа).
Ну не можна про ревнощі говорити однозначно. Є моменти, коли це дратує, недоречно
тощо. А часом і не так вже погано, якщо тебе трохи ревнують. Це як якась іскра у
відносинах, пожвавлення. Причому це стосується і першого, і другого з наведених на
початку прикладів.
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...ніяка це не іскра, це дуже неприємно :-(( знаю по собі.
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3710
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Сергій Бєляєв
Ну не можна про ревнощі говорити однозначно. Є моменти, коли це дратує, недоречно
тощо. А часом і не так вже погано, якщо тебе трохи ревнують. Це як якась іскра у
відносинах, пожвавлення. Причому це стосується і першого, і другого з наведених на
початку прикладів. |
Що з боку одного, що з боку другого із партнерів - все рівно від себелюбства.
І погоджуся з Темпікою - яким це боком ревнощі можуть бути іскрою, від якої любов
палахне яскравіше? Я би сказав навпаки - це смерть любові. Любов - це віддати себе
тому, кого любиш, ревнощі - це від бажання взяти, привласнити. Де ж любов?
Можу припустити, що для когось ревнощі, скандал, взагалі якийсь яскравий вияв
емоцій може бути каталізатором подальшої пристрасті.
Хоча... Любов теж, напевно, багаторівнева і кожен її по своєму переживає.
Але все рівно, ревнощі - це гидко! 
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
зі сказаного можна зробити простий висновок: ревнощі - це погано, гра в ревнощі - це
добре.
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Як на мене, вкрай спрощене питання, і схема теж спрощена. Ідеальна любов = віддати
усю (усього) себе, тому, кого любиш, ревнощі = почуття власника... Все ніби й так, але
люди, ми всі не ідеальні, і почуття наші не ідеальні, і навіть у найщасливішої пари
завжди знайдуться якісь проблеми, нехай і крихітні, кажуть, під кожним дахом свої
мурахи. У когось це й буде ревність, і, скажу вам за себе, мене це почуття деколи
відвідує, і для себе я його тлумачу, як елементарний страх втратити коханого. Я
намагаюся не давати волі цьому почуттю, але це вже інша розмова. Не знаю, чи
свідчить це про те, що моя любов - не справжня, чи про те, що я власниця за натурою,
чи про те, що я не впевнена у собі... А може, ревність - це як тінь любові? От не знаю, і
все тут. Але обрати між варіантами "добре" та "погано" я не можу. 
|
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Ревнощі - здорові - це добре)
Ревнощі - хворобливі - це зле)
Деколи так хочеться. щоб коханий тебе зоча би трішечки до когось приревнував, а не
казав "А куди ти ся від мене дінеш?" - невже такий варіант кращий?)
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
|
Сергій Бєляєв
Почесний Академік
Повідомлень: 1170
Зареєстрований: 31-1-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: гарний
|
|
Можливо я не надто добре сформулював свою думку. Наталка це зробила, як на мене,
краще. Я теж вважаю, що існує певний сімбіоз кохання і ревності. І оцінювати їх як
чорне-біле не можна. Вони просто одне без одного не існують.
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...існують. доведено :-)
просто є кохання, а є ЛЮБОВ.
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3710
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
Хочу процитувати себе ж - якщо зраджує кохана людина, це боляче, але до ревнощів це
відношення не має. Ревнощі суть гіпертрофоване почуття власності.
І ще, Одарко - ревнощів здорових не буває.
Ото, коли хочеться, щоб поревнував - це теж самолюбство тішиться 
Правда, тут можна почати суперечку, чи "здорове" самолюбство є рушієм прогресу і
т.д.
Знову ж повторюся - все від людини залежить. Для когось цікаво ще бавитися в
кар`єру, успіх, інші забавки - це тішить оте "здорове" самолюбство. Але хтось може
уже перехворів...
|
|
|
Сергій Бєляєв
Почесний Академік
Повідомлень: 1170
Зареєстрований: 31-1-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: гарний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Рост
Знову ж повторюся - все від людини залежить. Для когось цікаво ще бавитися в
кар`єру, успіх, інші забавки - це тішить оте "здорове" самолюбство. Але хтось може
уже перехворів... |
Щоб не починати суперечки, будемо вважати, що я ще не перехворів.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Рост
Хочу процитувати себе ж - якщо зраджує кохана людина, це боляче, але до ревнощів це
відношення не має. Ревнощі суть гіпертрофоване почуття власності.
|
Я теж себе процитую. Це супер-людина просто,
яка, дізнавшись про зраду коханого/коханої, мучиться лише болем. Не питає себе по
десять тисяч разів "За що?!", не потерпає від думок "Так, та, інша, краща за мене!" або
"Ну що, що він у ній знайшов?!". Не переживає знову ж таки сотні разів всю ситуацію
наново, думаючи "А що, якби..." - ну, й так далі. Я категорично не згодна, що ревнощі -
то лише почуття власності, і мову веду не про ідеальних людей, а про живих. У мене
взагалі таке враження, що, коли тобі байдуже, приміром, що твій чоловік/коханий
приходить додому пізно, увесь в помаді та чужих парфумах, і розповідає тобі різні
баєчки, а ти їх слухаєш, не кліпнувши оком (Моя люба, ти ж у мене така розумниця -
придумай що-небудь сама!), то це не повага до його свободи, і не любов ніяка, а
просто цілковита байдужість. А якщо тобі не все одно, то відчуваєш у цьому випадку
не лише біль. Я за себе кажу - це так для мене, і, знову ж таки, як на мене, ревність -
це не двомірне явище, все значно складніше. Я білою заздрістю заздрю тим, хто
здатен відмежувати кохання від ревнощів, любов від кохання та ревнощі від болю. Я
не така мудра. І - так, я трохи ревнива. Я це за собою знаю. 
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...дик, якщо зрада є вже доведеним беззаперечно фактом, то ясне діло,
що болить... ревнощі ж – це просто підозри, бруднуваті хмарки
підсвідомості, викрутаси фантазії... бо коли * твій чоловік/коханий
приходить додому пізно, увесь в помаді та чужих парфумах*, то тут
розмова не про ревнощі, а про зраду, а це різні речі.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Ні, ніяк не можу погодитись. Втім, я ж кажу, це суто індивідуально - для когось це
бруднуваті хмарки підсвідомості , а комусь -
це болісні сумніви чи то у собі, чи то у коханій людині, не завжди обгрунтовані, але
природні, бо це так склалося, людині властиво сумніватися... Я наразі говорю не про
патологічні випадки, а про те, що категорично не підтримую спрощення на кшталт
ревність - примітив, викрутаси фантазії, що ще Ростик писав? А, так - почуття
власності! Виходячи з усього того, що я
прочитала - ой, яка я страшна людина, виявляється!  Ну, фантазія - то "такі да", як у Одесі кажуть, вона розвинута, так мало того, я
ще й власниця, обмежую свободу коханого, і т.д. Ну, може бути - я така.  Але чи так вже зле, що мені не байдужа
кохана людина? Я не обшукую кишені, не читаю СМСки, що приходять на його мобільний,
не дзвоню щохвилини, питаючись "Де ти є?" - але для мене ревнощі, це почуття, яке само
по собі, без любові, не існує. Я не ревную тих, до кого я байдужа. Ну, це вже повтор
пішов.
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...десь я прочитала (мабуть, у Фройда :-)), що страх втрати – це насправді
завуальоване бажання позбутися тої людини, яку так боїшся втратити...
чому є бажання позбутися?... причини є різні... когось болить від
обмеження власної свободи, когось... не знаю... тільки знаю, що страхи
(втрати, смерті, темряви, води, замкненого простору тощо) – це тупик у
поступальному розвитку особистості... і тому справжнє кохання не може
допускати ревнощів... люди не можуть втратити одне одного, якщо
навіть їх розведе життя, смерть, бідність, війна... мені деколи здається, що
коханням тепер називають просто тривалі стосунки між чоловіком і жінкою,
основані на спільності інтересів та взаємній симпатії... але ж кохання –
це більше, і навіть не більше, це просто щось зовсім інше...
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Ну, проти Фройда я, звичайно, не попру.
Сили малі. Хоча дозволю собі й з ним також не погодитися. А що таке кохання - на щастя, це кожен сам визначає для себе. Я
така, яка є, і те, що в палітрі моїх почуттів присутні й ревнощі, ще не робить мене
власницею чи егоїсткою - на мою, звісно ж, думку.
|
|
|
| Сторінки:
1
2
3 |
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
