Роман Голощук
Модератор
Повідомлень: 2828
Зареєстрований: 8-9-2002
Місто: м. Львів, Україна
Нема на форумі
|
|
Проблеми недосипання
«Независимая газета», Ада Горбачева, 13.08.2002
Кажуть: ранок - мудріший за вечір. Дійсно, вранці частіше приходить розв’язання
складних питань, вдається розплутати, здавалося б, безвихідні ситуації. Сон - один
з самих необхідних функцій організму. У процесі сну весь організм, включаючи
центральну нервову систему, відновлюється. Безсоння - болісний стан, від якого
лікуються. Недаремно позбавлення сну використовувалося як тортури.
Колись людина лягала спати з настанням темряви. З розвитком цивілізації період
неспання штучно подовжився. А скажений ритм сучасного життя привів до того, що
безліч людей регулярно недосипають. Недосипання майже завжди пояснюють
недостачею часу. Інформаційні перевантаження, поєднання роботи з навчанням,
неврегульований спосіб життя, погоня за задоволеннями (однак без збитку для
бізнесу)…Досить часто стан постійної втоми стає звичним: "Відісплюся потім".
Дослідження, що проводилися в США в останні роки, показують, що медичні наслідки
хронічного недосипання набагато серйозніші, ніж невелика неуважність, деяке
послаблення кмітливості, дратівливість або сонливість. Роботи, проведені в
Чикагському університеті, свідчать про те, що постійне недосипання може
приводити до ожиріння, сприяти розвитку діабету або гіпертонії. Недосипання по 3-4
години за ніч протягом тижня негативно впливає навіть на молодих здорових людей:
їх організм починає гірше справлятися з перетравленням і засвоєнням вуглеводів і
гірше переносити стреси, з’являються порушення гормональної рівноваги,
ослабляється імунна система, що захищає організм від інфекцій.
Раніше досліджували головним чином розлади, пов’язані з короткочасним
позбавленням сну. Добровольці не спали протягом 24-48 годин, до і після цього у них
визначали такі психічні параметри, як швидкість реакції, настрій і тому подібне.
Ці показники гіршали від недосипання. У новому дослідженні розглядали
фізіологічний ефект вкорочения щодобового сну до 4 годин протягом 6 діб поспіль,
що нерідко трапляється в реальному житті. З’ясувалося, що недосипання протягом
більш або менш тривалого терміну набагато важче позначається на здоров’ї, ніж
вимушене недосипання протягом однієї або двох ночей. Накопичений дефіцит сну
потенційно не менш руйнівний, ніж недостатнє живлення або сидячий спосіб життя.
Американські дослідники порівнюють його негативний ефект з негативним впливом
куріння. Люди сплять все менше і менше і в результаті стають все більш утомленими.
І нехай вони навіть регулярно займаються фізичними вправами, розумно харчуються,
отримують достатню кількість вітамінів, все це йде нанівець, якщо сон не
перевищує 5 годин.
Потреба у сні індивідуальна, але численними дослідженнями встановлено, що
дорослій людині потрібно в середньому 8-9 годин нічного сну, тоді як більшість
сплять 7 годин і менше, прокидаються по сигналу будильника і ніколи не заповнюють
дефіцит сну. Тому вони дрімають по шляху на роботу, на ділових нарадах, за екраном
комп’ютера і, що саме небезпечне, - засинають іноді навіть за кермом.
Систематичне недосипання викликає різкі зміни метаболізму і ендокринної
функції, аналогічні ефекту старіння. Проводилися спостереження за 11 здоровими
чоловіками у віці від 18 до 27 років, які протягом 16 ночей спали в лабораторії. Перші
3 ночі їм давали спати по 8 годин, потім 6 ночей по 4 години і, нарешті, 7 ночей по 12
годин. При цьому піддослідним робили аналізи крові і слини, щоб прослідкувати
динаміку гормональних функцій. Передусім у них різко гіршала здатність
засвоювати глюкозу, в результаті її вміст в крові наростав, що примушувало
організм виробляти більше інсуліну, а це в кінцевому результаті може привести до
появи ознак діабету другого типу. Надмірний інсулін також сприяє накопиченню
жиру, збільшуючи ризик ожиріння і підвищення артеріального тиску.
Мозок після недосипання починав працювати менш ефективно, функціонування деяких
областей його порушувалося, що може служити вірогідною причиною зниження
гостроти критичного мислення, кмітливості і пам’яті.
При недосипанні концентрація кортизолу в крові у другій половині дня і увечері
підвищувалася. Це типово при старінні і асоціюється з погіршенням пам’яті.
Ослаблявся імунітет, що проявлялось, як зниження реакції піддослідних на
протигрипозну вакцину.
За даними лікаря Девіда Джінжіса з Пенсильванського університету (повідомлення
Радіо "Свобода"), не можна пристосуватися до недосипання. Хоч люди, за якими він
проводив спостереження, і стверджували, що через 2 тижні недосипання вони звикали
спати менше і не відчувають ніякої сонливості, насправді вони гірше виконували
завдання на кмітливість і швидкість реакції. Економлячи час на сон, не можна
встигнути більше: невиспаний чоловік все робить повільніше.
Про те, що відбувається з дітьми, коли вони хронічно недосипають, розказала
кандидат медичних наук Олена Корабельникова.
- Наслідки недосипання у дітей дещо відрізняються від того, що відбувається у
дорослих. У дорослих внаслідок дефіциту сну, будь то безсоння або недосипання,
знижується продуктивність праці, збільшується кількість дорожньо-транспортних
випадків, захворюваність ішемічної хвороби серця. У дітей сон грає особливу роль.
Дефіцит сну знижує у них здібність до засвоєння і переробки інформації,
консолідації її в пам’яті. У результаті у школярів гіршає успішність. Не менш
важливий негативний наслідок - зниження здатності пристосуватися до стресових
ситуацій. Крім того, сон бере участь в процесі зростання. 80% гормону зростання
виробляється в першому циклі сну. Дефіцит сну може викликати відставання в
зростанні і уповільнення фізичного розвитку дитини.
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
