Сторінки:
1
2 |
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
"Місто Янголів"
Враховуючи те, що я колись безсовісно поцупив тему "Забавка" (мене ж пробачено, сподіваюсь *віддано
заглядаючи у очі*), тепер так само безсовістно цуплю іншу тему, але вже до
Рідміста...
Прошу, може хтось і приєднається
Умова - місто та янголи у ньому, ось так.
Щасти!
Щиро, Володимир!
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
мій янгол з крилами з чорного
рветься крізь позначки сірого
неба, сум'яттями хворого,
в місто, без тебе не милого...
(c) Volodymyr
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
В щасті без тебе, нелюбий
В домі без тебе, немилий
Скутий блукає янгол,
З розпачу зрізавши крила
Сипле небо прокляттями в душу
Ти ж янголам більше не віриш...
Голову дужче опустиш
Бо підведеш очі - засліпнеш
(с) Asmera
На Крилах Янгола
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Як очі підведеш – засліпнеш
Від сонця з чорним променем страшним.
І янголи сховаються за хмари,
І відчуваєш – в місті ти один.
Те місто, прокляте дощем й журбою
Не хоче знати янголів в собі.
Як очі раптом підведеш у небо,
То зрозумієш – місто то є ти...
(c) Kristy
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
І розумієш - в місті ти один
Забутий світом, богові байдужий
Сховаєшся у мареві нічних картин
Запалиш свічку - поки вогник дужий,
Йтимуть чередою тіней
Сновид юрба: колишні друзі, тисячі подій
Знов хвиля пам"яті приплине
Загасиш свічку...ти байдужий їй...
І лише янгол - охоронець твій
Втомившись,поряд сяде, склавши крила,
Сховає очі в смуток свій
Й осушить келих за самотність віри
(с) Asmera
На Крилах Янгола
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
І янгол поряд сяде, склавши крила,
Втомившись рятувати твою душу.
Доводиться шукати нові сили
Лише в собі – за гроші їх не купиш.
А янгол знову сумно посміхнеться,
Він знає весь твій страх перед майбутнім
І далі полетить, забувши обернутись –
Не хоче бачити як ти тим страхом скутий...
(c) Kristy
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Він знає весь твій страх перед майбутнім,
Минулих днів слова пусті й чуття,
Про що ніяк не можеш ти забути
На тій межі, де переходить сон у небуття
Стоїш, в німій молитві склавши руки
Не зробиш крок ані назад, ані вперед
І дослухаєшся – ховає тиша звуки...
Хто ж з янголів тебе під захист забере?
Прикриє крилами від зла і болю,
А як впадеш – простягне руки і підійме знов
І доки пам’ятаєш ти про нього –не полишить.
Цей янгол світлий – то твоя надія, віра і любов.
(c) Asmera
На Крилах Янгола
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Стомившись, янгол загорнув
в прибиті пилом крила
намисто спогадів про Місто
пречисте
мов сон Недільний
Немовляти...
Намисто гріло
Янгол не хотів карати
людей, що сплюндрували Місто...
(c)Святослав Синявський
Це місто хворе на зустрічі,
Місто самотності й тиші,
Місто, де плаче від вічності
Янгол - з очима, що ріжуть...
Це небо, що тисне на скроні
Синім, холодним проваллям,
Небо, що більше не зродить
Янголів - тільки прокляття...
(с) Volodymyr
Над містом пропалене небо,
І боляче-холодно в грудях -
Судомить весна крізь подерте
Життя перекопане в людях.
По вулицях - сутінках раю,
У поглядах стрічних незримих
Твій янгол нейменний блукає,
Шукаючи Бога між ними...
(с) Volodymyr
Місто Янголів
Слова відлітають, написане залишається
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Я скучаю по своему ангелу.
Я всегда скучаю по нему, когда уезжаю.
А он переживает за меня – знает, что он слабый и не всегда может меня защитить и
уберечь от беды. Особенно если я далеко.
Перед отъездом я всегда прихожу к нему пить чай на маленькой уютной кухне. Он
разливает крепкий ароматный напиток в большие пиалы, а потом садится рядом,
слегка задев меня белым уставшим крылом (он у меня неуклюжий…) и тихо спрашивает:
– Уезжаешь?
Я молча киваю.
Молчит и он. Но я знаю, о чем он думает.
О том, что у меня есть еще один ангел – внутренний (обычно его называют «царем в
голове»). Он бережет меня в поездках и всегда устраивает так, что они проходят
легко, с хорошими попутчиками и ненавязчивым проводником…
Этот ангел со мной никогда не разговаривает. Он знает, что стоит ему заговорить,
как я сразу попрошу о том, чего он сделать не может: чтобы все поездки были в
радость, а не по необходимости; чтобы родственники в других городах не болели;
чтобы у мамы все было хорошо…
А еще у меня есть свой ангел во Львове. Он живет на букве S в надписи SOLI DEO на
старинном соборе и очень обижается, если я долго к нему не приезжаю.
Я стараюсь его не расстраивать и приезжаю все чаще, а он всегда встречает меня
хорошей погодой и вкусным кофе…
Хорошо, когда у тебя есть ангелы-хранители.
Жаль только, что они не всемогущи.
20.03.2004
Львов
(c) Kristy
________________________________________________
Рядом со мной всегда два ангелы -справа Белый, а слева -Черный."Это
неправильно!" - скажете Вы -"рядом с сердцем должен быть Белый!". Но так уж
сложилось, что я люблю Черного Ангела. С ним просто и весело. Он учит меня тдти по
жизни с гордо поднятой головой, улыбаясь и не оборачиваясь на шипение и
язвительные замечания недоброжелателей, которые так часто встречаются на пути. Я
люблю его. Люблю бесшабашность и крутой нрав, обожаю его страсть, силу и
решительность, и просто без ума от его зеленых глаз.
Белый Ангел тихо идет за мной, рассказывая что-то о доверии, честности и прощении.
Иногда, увидев мое очередное безмуство - например, во имя любви к Черному - он тихо
вздыхает и опускает печальные голубые глаза. Наверное не хочет, чтоб я видела его
слезы. Он любит меня, я знаю.
И, наверное, быть нам всегда вместе в этом заколдованном круге или. если Вам
угодно, - треугольнике. Я подозреваю, что Черный любит Белого и иногда не на шутку
ревную...Хотя, умеет ли он любить?
Кто знает...У них - Ангелов - свои причуды...
(c)Asmera
________________________________________________
Знаєш... Хоча, звідкіля... Риторично-філосовське, як завжди... І іронічна посмішка...
Хто може зрозуміти нас, окрім нас самих. Хто може розібратися у лабіринтах наших
думок, мрій, сподівань... Можливо лише Той, хто має здатність відчувати, має змогу
жити нашим життям, нашим розумінням. От тільки проблема у тому, що Він німий -
всього-навсього... Своїми крилами Він ховає від нас усе те, що коїться всередині
Нього - весь той біль, скорботу, сум... Ми бачимо лише маску - маску клоуна, що
посміхається, червоний ніс кулькою, великі підмальовані очі, кумедний картуз та
коротенькі штанці... Клоуна, одного з багатьох, що на перехрестях нашого Міста
рятують нас від буденності та сірості життя... Ми бачимо клоуна, інколи старого -
але ми ніколи не побачимо тих крил, пожовхлих крил печалі, що пробиваються горбом
від спини крізь куценькі штанці до його великих черевмків... Черевиків, прибитих
пилом вулиць цього Міста...
А завтра Його не стане... Лише Клоун на наступному МакДональдсі, можливо, нагадає
нам про нього - Янгола, що вмер...
(с) Volodymyr
Слова відлітають, написане залишається
|
|
Гелена
Новак
Повідомлень: 12
Зареєстрований: 17-4-2004
Місто: К.
Нема на форумі
Настрій: щем_у_серці
|
|
І. Двір
Бетонна шахова дошка
Земля, залита цементом
Прямокутні будівлі довкола
Вгорі – клаптик синього неба
Сонячні музи у місті
Хмари і голуби білі
Таємним життям в високості
Живуть разом із ангелами
На жовту цегляну стіну
Сусідні будинки кидають
Сірі цементні тіні
Якби була художником
То фарбами б намалювала
А словом малювати//не маю сили
ІІ. Небесна
Муза
Металевою фарбованою трубою
Повзе мій зір поволі
До маленького віконця
З трухлявими старими рамами
Воно зі скрипом відчиняється
І вилітає з нього жінка
Така чорнява і готична жінка
З алюмінієвою каструлею
Туди злітаються небесні птахи
Шурхочуть крилами, туркочуть
Стукочуть дзьобом об метал
А жінка відхиляє штору
Всміхається їм лагідно
І поринає назад//в свою оселю
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Озветься ніч безсонна горем,
Наврочить пам’ять по журбі
Незнаний сон запахне морем,
Піснями вітру вдалині.
Долоні рук простягнуть зорі,
Мов кличучи у небуття.
І янгол сірий поцілунком
Заведе в п’ятий кут життя.
Нема цій силі протидії
Нема розради й вороття
Покладе скорені надії
До монументу нежиття,
Сховає зламанії крила,
Ходить навчиться по землі
Та, що живе на хмарах,
Та, що танцює на хвилях
Та, що всміхалась сонцю,
Та, що співала з вітром
Та, що тепер примара
Буде мучитись в тернах
Битись в тенетах, як всі
Слова відлітають, написане залишається
|
|
Гелена
Новак
Повідомлень: 12
Зареєстрований: 17-4-2004
Місто: К.
Нема на форумі
Настрій: щем_у_серці
|
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Овва, - яка "делікатна" умова...
(Є над чим поміркувати...)
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Місто і янголи... Це, безперечно, перша асоціація - "LA", Los Angeles, властиво,
"місто янголів". Хоч, мені здається, нема там ж-ж-жодного, хоч якого-небудь
"янголика": там повсюдно панує культ "жовтого диявола" і наживи, хе-хе... А
Україна, певно, дуже-й-дуже багата: на духовність, ##-##...)...
(От і до Львова можна припасувати отак само: "місто лева", МЛ, ну чи "CL" -
"the city of the lion.)
...І ще спав на гадку чорно-біла стрічка Фьолькера Шльондорфа (десь 70-их рр.) "Небо
над Берліном". Там "янголи" - звичайнісінькі люди, чоловіки в довгих
пальтах, ходять собі вулицями міста, пильно вдивляючись у "земних людей",
інколи спостерігають за ним "з висоти пташиного польоту", "пролітаючи"
собі над берлінськими дахами, тим самим, зріючи його, грішного. І лиш тільки
достатньо відчутний "шурхіт" "їхніх крил", як голос за кадром, виводить
зі стану "реалістичної бутафорії" і вводить в загадкову містифікацію: це,
мабуть, дійсно, - янголи. Вони, напевно, просто перебирають людський образ, як ото
був зробив Ангел Гавриїл, щоби возвістити дівицю Марію, що та народить сина...
(Мо' і тут, у нас на Форумі, присутні серед нас янголи...)
((Про своє "пізнання природи янголів" промовчу, це ж бо вже тема зовсім іншої
розмови (треду?...))
|
|
Captivitas
Почесний Академік
Повідомлень: 1193
Зареєстрований: 15-9-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: біфуркаційний
|
|
Юрій Винничук "Книга янголів"
Чекаємо
Наша країна не настільки велика, щоби в ній розминутись(с) С.Жадан
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Гелено, у Вас дуже гарні вірші
П.С рада бачити на крилах!
Слова відлітають, написане залишається
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
2 Яндрух
Власне, наше "МІсто Янголів" немає нічого спільного з ЛосАнжелесом. Просто
якось помітили, що ця лінія творів - про місто і про янголів...от і назвали
Слова відлітають, написане залишається
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Нещодавно пробувала читати "Повстання ангелів" Анатоля Франса, але щось воно
мені "не пішло".Може заважав атеїстичний підтекст. Там теж про янголів, що
замешкали поміж людьми. Можливо, якраз Франс першим придумав цю фішку (не плутати
з п.Fish) з "приземленням" цих небесних істот.
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Мій янгол сьогодні добрий. Його незрячі очиці
Задивлені в синь небесну і позолоту бань.
Забув про облізлі щоки, відбитий шматок ключиці,
Про те, що давно вже не янгол, а потворний старий горбань.
Сьогодні мій янгол добрий. Та завтра прийме команду -
І погляд суворий зверне на того, хто йде внизу,
І випустить з рук камінних обридлу важку гірлянду,
І звільнить себе назавжди, і зронить на тлін сльозу.
А потім поважні райці, розглянувши стан балконів,
Вирішать лад навести, рішуче і до кінця.
І прийде дядько із ломом, і вдарить його у скроню,
І перетворить на порох Господнього післанця.
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Моє міні-звертання
Володечко сказав, що переносить янголів звідси http://kryla-yangola.narod.ru/gorod.html
Сподіваюся, ви не проти, що дублювання йде й у зворотньому боці? тобто з рідміста
Слова відлітають, написане залишається
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Будуть переноситися лише вірші чи ВСЕ?
Бо мій вірш якось ніби "не у форматі"...
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Вірші та проза
Чому не у форматі?Навіть дуже у форматі !
Власне ви можете й власноруч написати вірша там, якшо забажаєте
Слова відлітають, написане залишається
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
До Bis'а
Пан має рацію... Сподіваюсь, Аня вибачить за цю Жінку з Міста Янголів...
L.A. Woman
Well, I just got into town about an hour ago
Took a look around, see which way the wind blow
Where the little girls in their Hollywood bungalows
Are you a lucky little lady in The City of Light
Or just another lost angel...City of Night
City of Night, City of Night, City of Night, woo, c'mon
L.A. Woman, L.A. Woman
L.A. Woman Sunday afternoon
L.A. Woman Sunday afternoon
L.A. Woman Sunday afternoon
Drive thru your suburbs
Into your blues, into your blues, yeah
Into your blue-blue Blues
Into your blues, ohh, yeah
I see your hair is burnin'
Hills are filled with fire
If they say I never loved you
You know they are a liar
Drivin' down your freeways
Midnite alleys roam
Cops in cars, the topless bars
Never saw a woman...
So alone, so alone
So alone, so alone
Motel Money Murder Madness
Let's change the mood from glad to sadness
Mister Mojo risin', Mister Mojo risin'
Mister Mojo risin', Mister Mojo risin'
Got to keep on risin'
Mister Mojo risin', Mister Mojo risin'
Mojo risin', gotta Mojo risin'
Mister Mojo risin', gotta keep on risin'
risin', risin'
Gone risin', risin'
I'm gone risin', risin'
I gotta risin', risin'
Well, risin', risin'
I gotta, wooo, yeah, risin'
Woah, ohh yeah
Well, I just got into town about an hour ago
Took a look around, see which way the wind blow
Where the little girls in their Hollywood bungalows
Are you a lucky little lady in The City of Light
Or just another lost angel...City of Night
City of Night, City of Night, City of Night, woah, c'mon
L.A. Woman, L.A. Woman
L.A. Woman, your my woman
Little L.A. Woman, Little L.A. Woman
L.A. L.A. Woman Woman
L.A. Woman c'mon
(с) The Doors
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
2 Asmera,
Я просто навів свої міркування, свої асоціації...
|
|
Captivitas
Почесний Академік
Повідомлень: 1193
Зареєстрований: 15-9-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: біфуркаційний
|
|
Ну як таке пішло
На цьому світі стільки ірреального
шукаємо тверду земну основу
грудневе пиво біля кафедрального
і сірий день мугиче боса-нову
відлига як сльоза над містом лине
автобуси приходять і відходять
і в наших кухлях писаної глини
колишеться гірка бурштинна подать
ми так цього тепла затято прагнули
як вимерзле пагіння винограду
ворони ці маленькі чорні ангели
збирають на фронтоні чорну раду
і тане сніг в якому так намішано
пісок і сіль тяжкі земні мірила
а ми в холодні кухлі тепло дишемо
і дивимось як мають чорні крила
(с) Ю. Андрухович
Наша країна не настільки велика, щоби в ній розминутись(с) С.Жадан
|
|
Сторінки:
1
2 |
|