Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
Автор: Тема: Хепенінг... Або вічна мовна тема..
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 12-4-2018 у 12:16
Хепенінг... Або вічна мовна тема..


Нє, я все розумію, кожен хоче бути модним, але .. Сьогодні у ФБ око зачепилося за
"Хепенінг як форма креативної комунікації".
Капець, з незапозичених слів лише "Як"

А не можна було написати "Події як спосіб творчого спілкування"? Невже настільки гірше?
Жах. Знищимо мову як колись поляки.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Юрій Марків
Академік
****

Фотографія користувача


Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі

Настрій: :-)

[*] написано 13-4-2018 у 11:14


Десь у "Острові" (так називали дисиденти "Архіпелаг Гулаг" Солженіцина) проскакувало про одного спеціаліста в шарашкіній конторі... Той був настільки цінним працівником, що міг дозволити собі у розмові з начальством по декілька хвилин думати над заміною запозиченого слова на російський відповідник. А коли не знаходив, то вигадував своє, тільки щоб було не запозичене.

Upd: мій запис про виконану роботу:
# investigate
# fix stored procedure
# build, deploy, test
# commit, check jenkins result
# sent to review, added final development comment (in review)

Коли обговорюю цей шматок роботи з колегами-неіноземцями (а переважно таки обговорюю з іноземцями), то вживаю ті самі англійські слова з українським акцентом. Наприклад, закомітив - ну як це перекласти? Буквальний переклад commit = вчинити, однак це в розмові буде дуже-дуже кумедно. Довше буде шукати наші відповідники, а якщо і знайду, то співрозмовник буде зайвий раз перепитувати, що саме маю на увазі.

Upd2: Коли серед однокурсників приїжджий вживав слово "бекон" замість нашого "полядвиця" та "шпондер", то це в ньому видавало не нашого. Хтось при бажанні виправляв співрозмовника. З часом середовище таки впливало. Знаю киян, що тут живуть і стали вживати слово "зупа", "пляцок", "нагаратати" (у значенні наповнити тарілку). Хоч ми тут не про діалекти, та ситуація показова, як на мене.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 14-4-2018 у 09:22


У принципі щодо професійного сленгу я нічого проти немаю. Це нормальна річ, особливо для тих хто працює з закордоном. Щодо commit - то правильно казати "закомітив" ну або "відрольбечив" :-D
Тут інше. Народ просто для використовує іноземні слова для напускання туману. Фраза з першого повідомлення - назва заходу якогось київського вишу для вступників.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Рост
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 3710
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: є

[*] написано 14-4-2018 у 09:51


Наявність у використанні в людини дорогих речей здебільшого показує не яка вона багата, а скільки вона винна.
Так і тут. Якщо в людині нема всередині, намагаються надолужити зовнішнім.
Це лікується, коли з віком приходить мудрість. Але дуже часто старість приходить сама, як то кажуть.




Рост
http://www.rost.lviv.ua
_________________

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Юрій Марків
Академік
****

Фотографія користувача


Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі

Настрій: :-)

[*] написано 15-4-2018 у 13:06


Молодіжний сленг в основному зникає з віком. А от щодо запозичених слів взагалі, то в нас є чимало монголо-татарських, грецьких, латинських, польських і т.д., котрі просто були запозичені давно і ми вже вважаємо їх рідними. А якщо взяти Францію, то внаслідок війн із Британією у французькій мові робили і роблять чистку від запозичених англійських слів. Пригадую, що в школі дістав перед класом довгу нотацію за вживання у творі з укр. мови "на кшталт", бо у вчительки це чомусь було запозиченням з польської мови (насправді мала похмурий настрій).
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 16-4-2018 у 14:41


Все-таки, як на мене, запозичені слова мають зміст в першу чергу в випадках, коли такого слова в рідній мові нема і його бракує. Це особливо актуально в технологічній сфері, науці тощо. Коли є чудові рідні слова запозичені виглядають убого.



Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Юрій Марків
Академік
****

Фотографія користувача


Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі

Настрій: :-)

[*] написано 16-4-2018 у 20:04


Це як із нашою фабрикою Маяк - її вироби із її ж бірочкою це "фу", а от її ж вироби з бірочками від різноманітних європейських брендів (чи вигаданих, однак все одно латинкою) це вже "круто".
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
rost
Академік
****



Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі

Настрій: оптимальний

[*] написано 20-4-2018 у 17:02


Мій колега, голландець, якось в розмові зі мною, мало не обурювався, якими впертими в мовному питанні є німці. Мовляв, for computer memory they use the same word as for human memory. Я, спочатку, не міг зрозуміти, навіть, що він має на увазі. Виявилося, все просто. В голландській мові, запозичили практично ВСІ англійські терміни стосовно компютерів, а в дуже близькій німецькій практично, для всього підібрали, або придумали свої відповідники. I я собі тoдi подумав, а що в тому поганого, що словo пам'ять стосується тих у кого вона є, а меморі це метод/зaciб зберігання інформації пристроями, виготовленими тими, в кого є пам'ять. Ці пристрої у нас називають компютерами, а, наприклад, словенці кажуть рачунальнік, бо рачун у них це рахунок. А ще вони кажуть згодовіна замість історія і гласба замість музики. У двомільйонного слов'янського народу у мові практично немає запозичень. Як на мене, якщо ми вже пішли по шляху запозичень, то треба лиш слідкувати за смислом, щоб не з'являлися поняття-монстри на кшталт "стільниковий зв'язок". При існуванні повного відповідника, як на приклад речник vs спікер, або летовище vs аеропорт, запозичення мову скоріше забруднюють. Xепенінг , якщо вживається для означеннення мистецької акції, то радше, збагачує. Креативний і творчий одне і те ж поняття тому це сміття. Хоча креативність, як іменник не зашкодить. Комунікація і зв'язок трохи різні поняття, тому, як на мене має право на життя.

Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 20-4-2018 у 18:37


З тими запозиченнями виникає ще одна проблемка. Як правильно запозичити? От чому "хепенінг" а не "гепенінг"?
Суп чи зупа? Лампа чи лямпа? Аватар чи аватара? Броузер, браузер чи бровзер? Тисячі тих слів, які не годен потім припасувати.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
rost
Академік
****



Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі

Настрій: оптимальний

[*] написано 20-4-2018 у 19:13


Цитата: Початково розміщене учасником Андрій Пелещишин  
З тими запозиченнями виникає ще одна проблемка. Як правильно запозичити? От чому "хепенінг" а не "гепенінг"
Tyт нa 100% згідний. Повинен бути, якийсь державний онлайн ресурс, який би відображав стандартне написання любого слова. Поки слово туди не внесено це на совісті редакційнийних працівників, які є в кожному ЗМІ.
Цитата: Початково розміщене учасником Андрій Пелещишин  
Суп чи зупа? Лампа чи лямпа?

Ну на це вже є давно літературний стандарт, зупа i лямпа це галицький діалект.

Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
rost
Академік
****



Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі

Настрій: оптимальний

sad.gif написано 24-4-2018 у 06:52



:
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 24-4-2018 у 22:00


Трохи тупо вийшло в поляків. Звичайні слова погубили, натикали в мову всякі "коляція", "вакація".. А потім почали боротьбу за чистоту мови і повикидали нормальну міжнародну термінологію, як з "комою"



Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 8-5-2018 у 18:49


Ще одне модне фейсбучне слівце. "Донат" . Невже воно краще за "внесок"?



Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
rost
Академік
****



Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі

Настрій: оптимальний

[*] написано 8-5-2018 у 23:22


Doughnut або donut (читається як дОнат) англійською означає пончик. Що стосується donation, то для цього існує українське слово пожертва, бо внесок, це все-таки, contribution.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 9-5-2018 у 19:54


Згоден, пожертва.
А донат то тепер так скорочують, я сам спочатку думав що то про пампухи :-)




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олена Добрюк
Новак
*



Повідомлень: 16
Зареєстрований: 3-11-2018
Нема на форумі


[*] написано 12-12-2018 у 16:24


Трішки дратує, коли діти так розмовляють.
Вони дуже швидко запозичують цю мову й думають, що я все це повинна розуміти.

- Що робитимеш?
- Є муви

Чому не відповісти "Є справи"? І щось таке постійно.

А щодо "хепенінг" - то правильнішим було б "івент" - Події, як форма продуктивної взаємодії, думаю, але не певна.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 12-12-2018 у 18:08


З часів айтішної молодості переконався, що коли слово запозичають, його значення стає не таке як "правильно", а таке як "подумав той хто запозичив". Хепенінг значить хепенінг і ніякий не івент.



Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 10071
Реклама: