Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
 Сторінки:  1  2
Автор: Тема: Сімейний бюджет
Demyan
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 2722
Зареєстрований: 15-4-2004
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: кращий ніж вчор

[*] написано 26-1-2010 у 15:37


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці? Терпіти?


Послати такого чолвіка під три чорти:) Проблема вирішена:)


Чому??? Але ж є такі жінки які люблять бути тільки на кухні, от і знайдуть одне одного - він на роботі вона на кухні і будуть щасливі.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Соломія Федушко
Модератор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: щаслива

[*] написано 26-1-2010 у 19:03


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Випадки бувають різні, є тому і люди різні. Якщо не хочете такого чоловіка то не вибирайте такого тай все:)

Та всі ви (чоловіки) 'білі і пухнасті' до весілля, а ось після показуєте свої зубки і принципи....
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці? Терпіти?

Послати такого чолвіка під три чорти:) Проблема вирішена:)

Послати чоловіка? імхо, це вже занадто карденально! А якщо він туди і піде, куди його послати і не повернеться? :( Одна моя знайома після подібної "приємної" розмови залишилась сама з дитиною....
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Чому??? Але ж є такі жінки які люблять бути тільки на кухні, от і знайдуть одне одного - він на роботі вона на кухні і будуть щасливі.

Я мала на увазі тих жінок, які не є щасливими, проводячи весь час на кухні і в турботах про дитину.





WebStyleTalk - дослідження Інтернет-комунікації

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Odarka
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: вже йде до зими

[*] написано 26-1-2010 у 19:34


Так...стоп, я щось не розумію і з чловіком-деспотом вона нещаслива і без чоловіка нещасна. Тоді, вона повинна послати чоловіка деспота і знайти чоловіка який би зробив її щасливою.
То ви так і пишіть, що роботи для того, щоб не почувати самотності, коли мій чоловік від мене піде ( чи я його вижену?).
Є кілька варіантів:
1) Поговорити з чоловіком, сказати, що мене таке життя не влаштувує. Якщо любить дасть змогу жінці реалізовуватися.
2) Поставити чоловіка на своє місце, жінка ходить на роботу заробляє гроші, а він на кухні і бавить дитину:)))
3) Ну варіантів безліч:)))))))))




я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Соломія Федушко
Модератор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: щаслива

[*] написано 26-1-2010 у 19:47


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
... знайти чоловіка який би зробив її щасливою.

імхо, це найбільш підхожий варіант! Але почуття до чоловіка-деспота залишились :(, а до одруження був 'хоч до рани прикладай'.
Мабуть, велике значення має той факт, що подруга заміж 'вискочила' в 19.




WebStyleTalk - дослідження Інтернет-комунікації

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Онук Юрій
Дійсний член
***



Повідомлень: 228
Зареєстрований: 10-12-2006
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Нірвана

[*] написано 26-1-2010 у 23:55


Цитата:

Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці? Терпіти?


Це стається лише тому що ці люди про таку ситуацію ні разу в житті не говорили це раз, по друге вони не родина, а лише поганий репертуар театру на сцені життя! Ви повині памятати те що обіцялися одне одному беручи шлюб хоч до церкви і релігії я ставлюся специфічно і маю на це свою думку та знаю лише одне що слова які Ви промовляли в той момент написав не просто св'яшеник чи літописець а досвід, болючий досвід життя і переживань, втарт,розчарувань і болю душі та тіла. І гра в житті хто перець, а хто ні нічого не вартий, не варто так як за мить можна стати ні ким і ні чим, або ж тим про кого пам'ятатимуть вічно. Історія наводить багато прикладів. Особисто за своє життя це гарно показав Іван Павло ІІ як можна стати тим кого цінують і тим який цінує (памятаєм про моє відношення до церкви розглядаю тут постать як простого семртного), мав нагоду на власні очі переконатися в тому що ця людина не ділила ні людей, ні сім'ю, ні релігію зокрема на + чи - . Тому якщо цінуєте те що Ви родина, що він чи вона Вас кохає, що росте дитятко, Вам і в голову не прийде ділити хто що робить і хто дома чи хто на роботі, пануватиме лише одна мета зробити щоб родині було добре і щоб родина мала змогу це добро дати іншим. І всеодно двірник це чи олігарх, медсестра це чи судя, це щаслива родина. Отож коли примушують (Küche, Kirche, Kinder) тікайте це не родина і Ви там зайві, не рубайте на корінні свою змогу бути чатинкою родини (щасливої родини). Не погано цю тему викладають знаю з свого досвіду у передшлюбних науках що провадить церква, я для себе викинув з цього навчання слово церква лишив тільки науку і задоволений що чув і бачив, одне мене не покоїть що відсотків 70% там просто тому що так треба от і маємо не рівенство в родинах, кожен другий шлюб що найбільше 3-4 місяці триває і звісно ось тобі такі теми на форумах. Сумно... і болісно. Не мобілки чи становеще нас красять і дають нам на прожиття, а наше ставлення до цього життя. Маю меньше в грошах ніж Ахметов чи будь хто там, але я можу сказати що я люблю своє життя і тих хто мене оточує і вони його люблять і цінують, а от перші все ніяк не можуть цього купити за гроші. Тож як казав В.Висоцький, думайте самі - мати чи не мати, казати чи ні, робити чи ні. А взагалі шануйтесь бо віру що всі цього варті. І не кажіть мені яж його так кохаю чи я її просто обожнюю і буду все терпіти нехай робить як знає, Ви відверто скажете самі відповідь на своє питання і не правдиву так як кохання (воно взаємне) тобі ж рівне і Ви коли зустріли одне одного саме шукали взаємності а тоді вже кохання аж до рання то деж зараз воно вітікло на які зупинці вийшло геть, по говоріть про це і спробуйте повернути на ту зупинку, якщо невдало то біжіть геть одне від одного бо було у Вас не кохання, а лише з вечора до рання.




Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача Цей користувач має MSN Messenger
Онук Юрій
Дійсний член
***



Повідомлень: 228
Зареєстрований: 10-12-2006
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Нірвана

[*] написано 27-1-2010 у 00:12


Цитата:

імхо, це найбільш підхожий варіант! Але почуття до чоловіка-деспота залишились :(, а до одруження був 'хоч до рани прикладай'.
Мабуть, велике значення має той факт, що подруга заміж 'вискочила' в 19.


Ви впевнені що залишилися??? Сумніваюся почуття річ взаємна і вони завжди мають адресата, а якщо той змінив адресу то це лист в безодню.




Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача Цей користувач має MSN Messenger
Ярема П.
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 2223
Зареєстрований: 10-2-2005
Нема на форумі

Настрій: І навіщо я день почав з читання новин?

[*] написано 27-1-2010 у 00:32


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
Так...стоп, я щось не розумію і з чловіком-деспотом вона нещаслива і без чоловіка нещасна. Тоді, вона повинна послати чоловіка деспота і знайти чоловіка який би зробив її щасливою.
То ви так і пишіть, що роботи для того, щоб не почувати самотності, коли мій чоловік від мене піде ( чи я його вижену?).
Є кілька варіантів:
1) Поговорити з чоловіком, сказати, що мене таке життя не влаштувує. Якщо любить дасть змогу жінці реалізовуватися.
2) Поставити чоловіка на своє місце, жінка ходить на роботу заробляє гроші, а він на кухні і бавить дитину:)))
3) Ну варіантів безліч:)))))))))


Щось Соломія прийняла це дуже сильно до серця. Ну не всі такі рішучі, а ще купа всяких комплексів, типу не знайду іншого, хто на мене розведену подивиться, а може він не такий поганий і т.д. Звичайно, можна рубанути з плеча, і все почати заново, але не багато на таке зважаться, скажімо, після 35-40. Хоча хто знає, всяке буває. Та і чоловіки різні, як йому в башку з дитинства заклали, що він цар і бог, так він таким і буде, якщо на роботі йому не дають реалізуватися, то він в хаті буде реалізовуватися, гноблячи і т.д. Від такого копійки не діждешся, не то що спільного бюджету.




Перевір МОВУ переглядача!
\"Дивовижний народ українці! Найбільші його вороги сконали своєю смертю\" І. Драч
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Odarka
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: вже йде до зими

[*] написано 27-1-2010 у 10:11


Я взагалі не розумію тих жінок, які вночі лежать і плачать в подушку і чекають від чоловіка ніжності і тепла, якого він не дає. Треба про це кричати, говорити, потрібно діяти.
У мене була подібна ситуація...я більше так не хочу...звичайно, у мене не було дитини.
Моя мама нас з братом виховала сама і нічого виросли, маємо вищу освіту і ніби чогось таки добилися в житті. Звичайно, в мами була інша ситуація, батько помер.
Але жінка не повинна жити з чоловіком, який її не цінує яко особистість і робить її нещасною. Це неправильно. Потрібно перестати боятися і світ відкриється перед тобою. Не наодному чоловікові світ клином зійшовся.
Сама Соломія написала, що він перед шлюбом був "хоч до рани прикладай"...то хай його дружина з ним побалакає. Запитає, що сталося? Чому він змінився? Можливо, цю проблему можна вирішити? Це дуже важака ситуація...але потрібно про це говорити і діяти.




я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 27-1-2010 у 12:06


Цитата:

Я взагалі не розумію тих жінок, які вночі лежать і плачать в подушку і чекають від чоловіка ніжності і тепла, якого він не дає. Треба про це кричати, говорити, потрібно діяти.

Точно! Уявив собі - підходить до мене така собі молоденька симпатична колега, і каже "мені чоловік вночі не дає ніжності і тепла. Давай трохи поговоримо про це, щось вдіємо"
:)
Є речі, про які "кричати, говорити" є малоефективно.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Odarka
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: вже йде до зими

[*] написано 27-1-2010 у 13:20


та не з Андрієм Пелещишиним говорити, а з власним чоловіком. Потрібно РОЗМОВЛЯТИ зі своїми чоловіками та жінками про проблему і вирішувати її РАЗОМ. А не з колєгами по роботі:)



я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Онук Юрій
Дійсний член
***



Повідомлень: 228
Зареєстрований: 10-12-2006
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Нірвана

[*] написано 27-1-2010 у 15:56


Думаю і з колегами по роботі поговорити можна якщо довіряєте цим людмя і вони знають добре Вас обох і мають здоровий глуз в голові то можуть часом порадити досить добре рішення бо часами з сторони більше видно і в кому саме проблема у подружі. Просто люди в міру своєї вихованості не говорять Вам того щоб не зройнувати стосунків чи просто рахуючи байдужо не моє це діло.



Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача Цей користувач має MSN Messenger
Соломія Федушко
Модератор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: щаслива

[*] написано 19-2-2010 у 21:55


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Онук Юрій
Тому якщо цінуєте те що Ви родина, що він чи вона Вас кохає, що росте дитятко, Вам і в голову не прийде ділити хто що робить і хто дома чи хто на роботі, пануватиме лише одна мета зробити щоб родині було добре і щоб родина мала змогу це добро дати іншим. І всеодно двірник це чи олігарх, медсестра це чи судя, це щаслива родина.....

Не мобілки чи становеще нас красять і дають нам на прожиття, а наше ставлення до цього життя. Маю меньше в грошах ніж Ахметов чи будь хто там, але я можу сказати що я люблю своє життя і тих хто мене оточує і вони його люблять і цінують, а от перші все ніяк не можуть цього купити за гроші.

+1 але, на жаль, сьогодні часто одною з складових вибору дружини/чоловіка є її/його матеріальних стан. А любов, якщо така є, відкладають на другий план...

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Онук Юрій
... кохання (воно взаємне) тобі ж рівне і Ви коли зустріли одне одного саме шукали взаємності а тоді вже кохання аж до рання то де ж зараз воно втікло на які зупинці вийшло геть, поговоріть про це і спробуйте повернути на ту зупинку, якщо невдало то біжіть геть одне від одного бо було у Вас не кохання, а лише з вечора до рання.


Де ж є певність, що то та сама людина? Можливо, то було просто захоплення, пристрасть, яка минула... Бувають же випадки, коли зустрічаєш "свою другу половинку помаранчі". коли вже "окільцьована(ий)" і повороту назад нема..




WebStyleTalk - дослідження Інтернет-комунікації

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Лінда Коваль
Дійсний член
***



Повідомлень: 121
Зареєстрований: 25-7-2009
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: замислений

[*] написано 19-2-2010 у 23:49


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Де ж є певність, що то та сама людина? Можливо, то було просто захоплення, пристрасть, яка минула... Бувають же випадки, коли зустрічаєш "свою другу половинку помаранчі". коли вже "окільцьована(ий)" і повороту назад нема..

Знаєте, зараз напишу те, за що з мене постійно кпинять колєжанки на роботі, але... я справді вважаю, що справжня любов народжується і зростає у шлюбі, і якщо вона "пішла", то, значить, було велике небажання обох трудитися над її збереженням; і яку б "половинку" потім не зустріла людина, якщо в неї і надалі ця лінність буде споглядатися, кінець буде такий самий. Як із зернятка виростає паросток, так і з пристрасті можна і треба зростити справжню любов. Я сама виходила заміж у 18 років з великого захоплення. :saint: Всякого було, що є, то є... Але 15 років разом - таки зростає любов... потроху :rolleyes:




Бути сильним - це як бути леді; якщо ви мусите доводити це іншим, це - не так. (с) Маргарет Тетчер
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Тамара Слодска
Новак
*

Фотографія користувача


Повідомлень: 6
Зареєстрований: 17-8-2011
Нема на форумі


[*] написано 18-8-2011 у 12:04


У нас в родині ми приймаємо рішення про великі покпках обидва, у нас немає такого що хтось когось ставить перед фактом, ми спілкуємося. У мене більшу часто грошей заробляємо чоловік, з цього можна сказати що фінансами в будинку завідує він.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Oleksij Kulko
Дописувач
**



Повідомлень: 78
Зареєстрований: 11-2-2010
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 18-8-2011 у 12:53


Цитата: Початково розміщене учасником Тамара Слодска  
У нас в родині ми приймаємо рішення про великі покпках обидва, у нас немає такого що хтось когось ставить перед фактом, ми спілкуємося.
Навіть, коли мова йде про якийсь подарунок на річницю? :o



Куме, а шо то є "Форматірованіє діска Це 90% завєршено?"
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Елена Войтович
Дописувач
**



Повідомлень: 65
Зареєстрований: 23-8-2011
Нема на форумі


[*] написано 4-9-2011 у 20:07


У нас в сім'ї присутнє правило:"Ми подумали і я вирішила..." :sing::sing::sing:
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Каріна Крутченко
Новак
*



Повідомлень: 15
Зареєстрований: 30-3-2012
Нема на форумі


[*] написано 7-5-2012 у 23:33


ми про усе вдвох вирішуємо..
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
 Сторінки:  1  2

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 7407
Реклама: