Як Ваше ставлення до фільмів жахів?Петро Гончар - 2-12-2014 у 01:07
Загалом з розумінням. Фільми жахів дозволяють тримати людину в тонусі і
розманіжено їй не розслаблятися, втрачаючи зв'язок з реальністю, приміром. як це
було за умов тепличного Радянського Союзу, де взагалі такого жанру кіно не
існувало - щоб не піддавати пролетаріат західному разврату, як вважала Партія.
"Вій" Гоголя не рахується, бо це народна творчість, та й такого примірника було
всього одного на цілу Російську імперію, а відтак СРСР. Можливо, існувала така
творчість на марґінесі, але широкому загалові вона була невідома.Юрій Марків - 2-12-2014 у 09:17
Пригадую, на це питання після університету відповідав "в компанії молоді фільм
жахів перетворюється на комедію". Колись мені будь-які перестороги були до
лампочки, тому християнський погляд на фільми жахів мене просто веселив і тішив.
Мовляв, не хочете дивитися таке - то й не дивіться, а мені не заважайте.
Тепер трохи почав розбиратися в тому, чим наповнюю свою голову. Сама природа
позитивного страху, подобається комусь чи ні, описана в Біблії. Початок
премудрості - страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це (Псалом 110,
вірш 10). Тобто для людини, яка шукає відповіді в Біблії, приготовано Богом як
благо - боятися згрішити, остерігатися свого віддалення від Господа.
Природа ж страху у фільмах жахів - вбивця заріже, зомбі розірве або якась нечисть
з потойбічного світу залізе в голову. Це НЕ страх перед Богом.
Людина, дивлячись такі фільми, добровільно впускає в себе силу, яка не від Бога. Не
дивуйтеся після цього наслідкам. Пам’ятаючи колишнього себе самого, не намагаюся
когось переконати, лише хочу залишити цю інформацію, може в когось відкладеться в
голові на потім.
Нехай береже вас Бог. Петро Гончар - 2-12-2014 у 14:52
Продовжуючи дискусію, задану повище, скажу як атеїст, що переглядаючи фільми
жахів - не спеціально, а випадково: на ТБ (зазвичай, пізненько) або дуже рідко
стягнувши з Інтернету, - просто аналізую, як впливає таке кіно на тебе, на твою
свідомістю. Сюжет, звичайно, може бути стандартно моторошним і страшним для
сприйняття. Тобто дивлячись таке кіно, бачиш роботу такої ж людини, як ти сам, а
саме: режисера, сценариста, майстра зі спецефектів та інших фахівців, - котрі суто
технологічно створили такий кінцевий кіношний продукт, який впливає на
аудиторію.
Тобто ці фахівці самі оперують поняттями добра і зла, Бога і Диявола - самі стають
повище них, намагаючись зобразити ці поняття і явища у кіно.
Хоча останнім часом прихильний не до звичайних фільмів жахів, а до незвичайних:
т.зв. треш-муві, фільми категорії "В". Один із таких сучасних - "Птеродактиль" (2005) з
репером Куліо в одній з головних ролей - справжній трешак з елементами жаху! На
перший погляд, дебілуватий примітив, але... уславлена на весь світ українська
мисткиня Марія Приймаченко теж свої картини пише у стилі примітив... http://www.kinopoisk.ru/film/102413/
Та й загалом Куліо, коли почав свою кіноакторську кар'єру, має нахил до чорного
гумору. (Бо він сам чорний, як ніч? )Лідія Кокор - 2-12-2014 у 22:05
Переважно не люблю дивитись фільми жахів. На мою думку, вони не приносить позитиву
але допомагають відчути такі почуття як страх і безвихідь коли їх не вистає.
Заради цікавості подивилась недавно перший український фільм жахів у 3D "Синевир".
Сюжет є класичним для фільму жахів. Компанія молодих людей вирішила провести ніч
на берегах Синевиру. Однак з настанням сутінків над мальовничим озером нависає
якийсь містичний дух, а з темряви починає доноситися загадкове виття. Ніхто з
туристів не здогадувався, що в цих місцях водиться якийсь містичний монстр
Песиголовець, що заманює своїх жертв до лісу, з якого ще ніхто не повернувся живим
і неушкодженим. Незважаючи на скептичне ставлення до цього жанру, стрічка
завоювала мою прихильність. РекомендуюМарта Яремко - 23-12-2014 у 20:36
На мою думку, такі фільми негативно впливають на психіку людини. З їх переглядом у
людини появляється ціла низка страхів, які вона не встані буде подолати.
Наталя Дьорка - 24-12-2014 у 20:37
Інколи й комедію можна сприйняти як жахи. Вся проблема в тому, як ти до них
ставишся, і у якому плані сприймаєш.Петро Гончар - 25-12-2014 у 14:22
Інколи й комедію можна сприйняти як жахи. Вся проблема в тому, як ти до них
ставишся, і у якому плані сприймаєш.
Цілком можна і сприйняти... Особливо, т.зв.
"комедії" з Джімом Кері з його придуркуватим кривлянням, від якого якось навіть
моторошно стає (у "Масці" їх аж занадто). Хоча, звичайно, це - акторська
майстерність, з якої він і заробляє собі на хліб насущний. Та й до того ж таки,
спражня (!) комедія з ним у гол. ролі "Я, знову я та Ірен" доволі таки смішна та іронічна. Таня Стасів - 25-12-2014 у 22:29
Діма Чикунов - 27-5-2015 у 12:31
дуже люблю!
фільми жахів
Марина Нестерчук - 26-11-2015 у 13:32
колись я любила фільми жахів і дивилась з задоволенням, але вже роки 3 мені стало
дууже страшно) чи то забагато дивилась чи виросла чи занадто вірити у ті всі
містичні видумки почала)Наталія Гнип - 2-12-2015 у 04:15
Щоб зовсім нічого не боятись, то потрібно з самого дитинства не бачити ніяких
страшних картин по телебаченню. А це, погодьтесь, нереально.
В людській природі закладений страх (не маю зараз на увазі страх перед Богом, він
має бути постійно). І це не залежить від того, чи бачила вона, як у фільмі когось
жорстоко вбивають. Усе залежить від її віри в те, що бачить. Людська уява може
намалювати таке, що й у фільмі жахів не побачите.
Якщо ж до користі, то її мало, але й поганого для людини зі стійкою психікою нема.
Для загального розуміння, який це жанр, потрібно хоч раз побачити такий фільм.
Сюжети все одно мають життєве підґрунтя.
Я люблю дивитись фільми жахів і містику, але якщо почну вірити у ті всі видумки, то
можу і з хати не вийти.
І таки правда, деколи фільми жахів більше смішні, ніж страшні Тетяна Бабунич - 3-12-2015 у 11:58
Загалом фільми жахів досить специфічний продукт і він не всім подобається, але
деякі люди мають традицію перед сном переглядати їх і згодом стає зрозуміло, що це
вже майже залежність і ці фільми впливають на свідомість...тому треба знати міру!Юлія Ткач - 5-12-2015 у 15:30
у нас перегляд жахів в гуртожитку перед сном - це стабільність Треба ж людям чимось психіку подразнити.
Я сама їх ніколи не дивлюсь, не тому, що страшно, просто, зазвичай, навіть до кінця
не можу додивитись, а от з кимось не проти.Nataliia Biiletska - 26-11-2017 у 14:49
Я не є фанатом фільмів жахів. Але іноді хочеться подивитися чогось "гостренького".
Ось, наприклад, зараз в кіно вже відбулася прем'єра фільму «Коматозники», який є
сиквелом однойменного фільму жахів, що вийшов в 1990 році. А ле зараз жанр його -
триллер, драма. Коротко про що: Майбутній лікар, а поки що студентка Кортні Холмс
(Еллен Пейдж) вмовляє Рея (Дієго Луна), який вчиться разом з нею, допомогти їй з
незвичайним експериментом. Вона хоче щоб їй спершу зупинили серце, а через
хвилину знову його запустили. Відчуття, які пізнала Кортні, перебуваючи в стані
клінічної смерті, змушують її знову і знову повторювати цей експеримент. Бачачи
її захоплення і зміни, які з нею відбуваються, інші студенти охоче йдуть на те, щоб
їх убили і через кілька хвилин повернули до життя.
Думаю буде цікаво, трейлер тут. Ігор Журавель - 28-1-2019 у 15:42
інколи можу глянути, але дуже рідкоДобрянська Ірина - 27-11-2020 у 13:00
Нічого не маю проти фільмів жахів, але особисто мені вони не подобаються. Я рідко
коли їх дивлюся, але якщо і дивлюся, то тільки в компанії зі своїми друзями. Вони не
викликають у мене якоїсь цікавості та відчуття страху, а навпаки навіть моментами
буває смішно