Captivitas - 2-11-2005 у 13:13
Режисер Сай Йочі 6 років чекав на Такеші Кітано, щоби зняти цю стрічку.
З 3 листопада прокатний показ в Україні.
Починає київський "Жовтень".
Кожна людина має своє персональне пекло...
Oleksandra Zorina - 2-11-2005 у 17:14
Тут можна прочитати думки критиків:
http://arthousetraffic.com/films/bloodbones/
А це=>аби трошки пожахати панство 
<<ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ:
Название фильма ссылается на старую корейскую песенку, вольный перевод которой
гласит: "Моя кровь досталась мне от матушки, а кости - от папаши".
Фильм снят по автобиографической повести известного в Японии писателя Согиру
Яна.
Режиссер Саи Йочи признался, что без Такеши Китано его фильм, основанный на
реальных событиях, не имел бы смысла. Целых шесть лет он откладывал съемки в
ожидании момента, когда график Китано позволит ему полностью отдаться роли
Шунпея, прототипом которого стал отец режиссера. Шесть лет ожидания, два года
тяжелой работы и вот перед нами - очередная гениальная роль непостижимого Такеши
Китано.
Режиссер не зря ждал для этой роли именно Такеши Китано. Детство в нищем районе;
отец - алкоголик и игрок, связи с якудзой; карьера комика, гангстерские боевики,
ведущий телешоу... Снимать ЭТО с другим актером было бы абсолютно бессмысленно. И
если Такеши Китано - не монстр, то кто же?
Только человек с такой биографией мог сыграть в "Крови и костях". Даже самих
японцев Китано, кажется, немного пугает, не случайно японские киноакадемики не
стали номинировать его на "лучшую мужскую роль" - приз за актерскую работу в данном
случае оказалось бы не совсем адекватным тому, что Такеши устроил в кадре
>>
Олександр Шевченко - 2-11-2005 у 17:32
Люблю гру Такеші Кітано, але водночас після кожного його фільму (окрім хіба що
"Кікуджиро" і "Затоічі") нападає страшенна депресія 
Судячи з огляду, буде точно не слабше "Гоніну", тому краще
почекаю виходу на відео і подивлюся у спокійній обстановці 
Oleksandra Zorina - 8-11-2005 у 00:01
Таки потрапила сьогодні. Емоцій -через край. Тітонька в касі не хотіла продавати
квиток . Мовляв, дівчино, не ходіть, такий жах, спати не будете.
Насправді, все дуже й дуже реалістично. Шкода всіх -жертв,самого монстра(якби
мала звичку плакати в кінотеатрах -будьте певні ). А найцікавіше -емоції виникають
природньо, ніяких тобі голівудсько-британсько-італійських фішок а ля "він
поганець, але свою бабусю любив понад усе". Сумно саме тому, що "таке буває".
Не зрозуміла лише одного, чи то Кітано давав режисеру поради, як знімати фільм,
чи то всі японські режисери так схоже знімають. Враження таке, ніби Кров і Кістки,
Ляльки і Фейерверк знімала одна й та сама людина.
Олександр Дєдик - 21-11-2005 у 15:08
Тим кому не вдалось потрапити на цей фільм у Кінопалац (як мені):
"Кров і кістки" йтиме у кінотеатрі "Кіно" (що на Сихові)
з 24 листопада по 30 листопада.
http://www.kino.lviv.ua/film/194/Chitohone.html
Василь Яворський - 21-11-2005 у 15:15
Фільм дужек класний... А подібний він на інші тому, що взагалі японське кіно має
свої традиції не дуже зрозумілі європейцеві. Якщо часто, а головне багато,
дивитися японські фільми, то потім починаєш помічати різницю між різними
режисерами.
Oleksandra Zorina - 21-11-2005 у 18:23
2 Василь Яворський
Спробую. Все ж... думаю, він таки ліз до Йочі з порадами
Captivitas - 21-11-2005 у 21:21
Ще не дивився (під час "Азія кіно" не потрапив, але у будь-якому разі подивлюсь як не
в кінотеатрі так на диску).
За словами тих, кому пощастило подивитись, звертає на себе увагу українська
ембахада у корейському кварталі
Captivitas - 1-12-2005 у 00:11
щойно подивився фільм на диску. вдалий переклад від "Артхаус-трафіка". Після
перегляду мабуть варто просто помовчати, щоби усі емоції трошки вляглися. Такейші
Кітано - майстер перевтілення.