Порожнiй Будинок

[color=darkred]Привид за спиною[/color]
[color=darkblue]Bin-jip[/color]




Ми бачимо навколо лише дії людей, форми людей і їх обличчя. Світ навколо заповнений діями... Продуктом діяльності людей яких ми не знаємо... Чи існують ці люди? Зранку ми бачимо рекламу на наших дверях, чуємо що когось жорстоко побили м'ячами для гольфа, що хтось вбив дівчину в машині. Ми не знаємо хто це все зробив, але точно знаємо що він існує. Інколи нам здається що під час нашої відсутності хтось був в нашому домі, що хтось зараз спостерігає за нами, що хтось загрожує нам в цю мить. Чи існує він, цей "Хтось"? "Існує" думаємо ми і точно знаємо хто він. Цей "Хтось" вбив вашого дідуся, цей "Хтось" стоїть за вашою спиною коли вам посміхається дружина, яка зовсім не повинна би була посміхатись. Ви знаєте що він існує, але для вас він завжди лише "Хтось", і ніхто конкретно...

А одного разу перед вашим домом поперек дороги з гаражу стоїть мотоцикл і заважає виїхати, ви знервовані і обурені, сигналите! І вам в очі дивиться хлопчина, власник мотоциклу. "Це він!" - думаєте ви, "він розносить ті реклами, він живе в моєму будинку коли мене нема, він сидів в тюрмі за крадіжки, він вбиває людей у власних машинах, спить з моєю дружиною і власне його вона кохає, це він!", бо він просто "Хтось"... ніхто конкретно...





Фільм Кім Кі-Дука, як і всі попередні надзвичайно символічний, кожен побачить в ньому щось для себе. Для когось це буде романтична і в чомусь схиблена історія про кохання, для когось це філософія жорстокості в людських відносинах, для когось це альбом з людських страхів, для когось корейська реальність, а для когось це історія про "Клюшку для гольфа №3". Саме під назвою "3-iron" фільм був в світовому прокаті. Що таке 3-iron точно не відомо, найближча інтерпретація - назва клюшки для гольфа. Оригінальна назва фільму Bin-jip, що перекладається як "порожній будинок". І ця назва наповнена багатозначністю, ніколи не відомо що зараз в порожньому будинку і чи порожній він насправді. Як і назва, сюжет фільму має багато інтерпретацій. Варто глядачу змінити роль, очима якої він розуміє фільм, і сюжет змінюється на 180 градусів.


[color=darkred]KINOMANIA.RU: Станислав Никулин[/color]
http://kinomania.ru/movies/b/Bin_jip/index.shtml

Символика здесь не нарочита, не кичлива, её место - межкадровое пространство. Обращаясь к вечной теме "страданья двух сердец" Ки-Дук демонстрирует нехарактерную для себя мягкость и сосредоточенность, доказывая своё умение работать с принципиально разным материалом. Едва уловимыми штрихами режиссёру удалось создать фильм, о котором трудно говорить, но интересно думать. За простой сюжетной фабулой скрывается нечто большее, дающее шанс на получение малой толики желанного просветления.

[color=darkred]nixflix.com[/color]
http://www.nixflix.com/reviews/3iron.htm

Kim uses this tension between the two different types of life to illustrate the traps that people exist in, whether of their own making or not, a theme which he has explored in several other films. In "3-Iron", Kim offers some form of hope, though typically, this is left very much up to the viewer to interpret and to draw meaning from, as the film's final act takes a decidedly surrealist turn, with events that may or may not be real, and a climax which is incredibly moving, whilst leaving much to the imagination.

[color=darkred]gotterdammerung.org: Branislav L. Slantchev[/color]
http://www.gotterdammerung.org/film/reviews/digit/3-iron.html

As with his other films, it is foolish to seek easily explicable motives behind the character's actions. Most of their behavior will appear unrealistic, unbelievable, and possibly ludicrous. But it is this incoherence that makes one intuitively feel that perhaps there is something beyond the obvious that one is missing. Kim's films are quire demanding in that respect because while being ostensibly realistic, they require a suspension of disbelief usually reserved for overt fantasies. It is a delicate balance: on one hand, one should not dismiss the characters as simply inhabiting an alternate reality where their behavior makes perfect sense while remaining closed to us; on the other hand, one should not attempt to straight-jacket it with a pedestrian interpretation.

Основні риси цієї геніальної роботи - символізм, музика і сюжет. З допомогою цих трьох складових Кі-Дуку вдалось поставити глядача на межу між реальністю і ілюзією. Саме на межу. Фільм не дає захопитись інтерпретацію зі сторони сюрреалізму, а також не дає глядачу пояснити все зі сторони реальних дій. Те що показано у фільмі може бути насправді, все це може реально існувати і напевно існує, але хочеться вірити що існує лише у нашій уяві...

Складно сказати своє враження про фільм. Сказати що це геніально, що це черговий шедевр - це не сказати нічого. Фільм змінив мій погляд на світ. Після сеансу я йшов нічними вулицями і відчував цих "Хтось" навколо, і з кожним кроком їх ставало все більше і більше. А коли я почав розмовляти з ними, я зрозумів що і я сам - це безліч цих "Хтось"... "Порожній будинок" - це оригінальна робота, яка не може бути вставлена в межі якихось оцінок, це варто відчути...





(с) ich @ Медіаклуб