Оригінальне повідомлення від Люда
Нажаль, потяг до засвоєння нової інформації та здатність виконувати вимоги школи
( особливо витримати урок в умовах обмеженого руху, втримувати 30 хвилин увагу,
слухатися вчителя, і так кілька поспіль)- речі надзвичайно різні. Саме тому є різні
думки про корисність школи для 6-річок, для багатьох з яких це є надмірним
навантаженням, бо дитина просто психологічно до нього не готова. За статистикою,
діти дозрівають до цього (стають здатні втримувати увагу, розуміють необхідність
слухатися, набувають необхідних комунікативних навичок у спілківанні з
дорослими, в тому числі мало знайомими, та однолітками) не одночасно, а в
середньому від 6 до 8 років. Причому хлопчики в середньому дещо пізніше за дівчаток
(частково цим теж пояснюється краща успішність дівчаток в молодшій школі і "ривок"
хлопчиків на початку середньої). Тому все ж таки побутує думка, що для дітей може
бути величезна різниця між віком "трохи менше 6" та "дещо більше 6".
Вік Вашої дитини знаходиться дуже вже на межі, до того ж, як я зрозуміла, це
хлопчик... З одного боку Ви, як батько, цілком маєте перевагу в оцінці готовності
Вашої дитини до школи. Але, якщо все ж маєте сумніви, можливо, дуже варто було б
проконсультуватися з дитячим психологом. І якщо такого нема у ближніх
школах/садочках, то, з великою ймовірністю, його можна знайти при будинках дитячої
творчості (колись будинки піонерів). Чи подзвонити в районне управління у справах
сім’ї та молоді - там підкажуть.
Ну а взагалі - чи не хочете провести дома "психологічний експеримент"
влаштувавши, за допомогою близьких, кілька днів з режимом, подібним до шкільного -
не жаліючи. І не обов’язково давати читання чи математику - навіть на ліпленні чи
аплікації позосереджуватися по пів-години поспіль буде досить показово,
особливо, якщо допомога батьків буде мінімальною, а треба буде все робити самому і
по команді. А якщо ще й поставити пару "уроків" до яких дитина ставиться без
ентузиазму (наприклад, мій не любить малювати) то картину отримаєте приблизну. Як
на те? |