Для мене, як для молодого (і недосвідченого) батька важливе питання
Десь читав що західні психіатри, фізіологи та вчені компанії “Procter & Gemble”
вважають, що оптимальним віком для навчання “туалетним” звичкам є 12-18 місяців.
Чи погоджуються форумці з такою думкою, чи потрібно вчити малечу швидше?Олексій Мачехін - 6-9-2007 у 11:41
Романе, я вже радив вам Комаровського?
Пораджу ще раз. Тут і тут є докладна відповідь на це питання.
Єдине що скажу від себе - у хлопчиків і дівчаток цей шлях трошки різний і за
методою і за часом.Роман Голощук - 6-9-2007 у 11:53
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій Мачехін
Романе, я вже радив вам Комаровського?
Пораджу ще раз.
Та я читаю Комаровського, але також хочу
почути думку форумців.
Між іншим, моя дружина вважає Комаровського надто "радикальним" Олексій Мачехін - 6-9-2007 у 12:04
Тю, такий класний дядько! Так класно і цікаво пише.
Власне, якщо я правильно пам'ятаю, проситися мій син навчився в проміжок від року
до півтора. Але ще протягом десь півроку траплялись «аварії» коли він загравався
або захоплювався якоюсь розповіддю чи мультиком.
Вночі і досі раз на пару тижнів у нас трапляюьться негаразди, але йому (майже 3
роки) за це соромно.Nazar - 6-9-2007 у 12:25
Нічого не соромно. Ми до горщика десь також біля трьох років вийшли на
"безаварійну" пряму.Олексій Мачехін - 6-9-2007 у 12:54
Головне - він відчуває що це неправильно.Роман Голощук - 8-9-2007 у 09:23
Трохи узагальню:
Готовність дитини до навчання користуванням горщиком можна визначити за такими
прикметами:
- дитина залишається сухою не менше двох годин або просинається сухою після
денного сну;
- дитина має регулярний «графік» відправлення фізіологічних функцій
(випорожнення);
- дитина словами, мімікою, жестами дає зрозуміти, що настав час сечовипускання або
дефекації;
- дитина вміє виконувати прості словесні вказівки;
- дитина зазнає дискомфорту від забруднення підгузників і виявляє бажання їх
замінити.
Не треба давати дитині на час садіння на горщик книжки з малюнками, іграшки тощо,
бо це відвертає увагу від основного «завдання», подовжує час перебування на
горщику і не сприяє розвитку навичок охайності.
P.S. Моя Яринка (10 місяців) поки сприймає горщих за іграшку. Так що я вирішив пізніше
розпочати процес "відвикання" від памперсів Олексій Мачехін - 8-9-2007 у 21:27
Перепитав жінку, вона розповіла докладніше:
З 6-7 місяців почали ненав'язливо пропонувати пісяти на ганчірку, яку згодом
замінили горщиком.
Після 10 місяців хлопець почав час від часу проситись, а після року він уже частіше
просився ніж дзюрив у штанці.
У рік і 6 міс ми стали гуляти без памперсів. Перші два тижні, бувало, не встигали
добігти до кущика, але потім стало вистачати і на це часу Через місяць ми відмовились від разових підгузників під час
денного сну.
У рік і 10 міс. стали вкладатися в трусиках і на ніч, про всяк випадок пісяючи серед
ночі.
Але прикрі аварії трапляються і досі раз-два на місяць, особливо коли дитина
нап'ється ввечері.
Та і взагалі у дівчат зазвичай трохи довше від хлопців - десь на 2-3 місяці.Лєна Дадукевич - 18-11-2007 у 17:07
А у мене малий сприймав горщик як забавку до 1 року і 5 місяців, а за тиждень до
півтора року, сьогодні, (какаючи в памперс!) почав пристроюватись сідати на
горщик, в памперсі. Надіюсь це не буде
разова акціяПавло Жежнич - 19-11-2007 у 12:07
Малу почали привчати до горщика після 1 року. Зараз (їй 1 рік 8 міс.) вона проситься
на горшок, деколи навіть забагато. По
"великому" ефективність 100%, а по "малому" - все одно деколи "протікає". Тому
переважно витрачаємо 1 підгузник (або трусики) в день, рідко - 2.Лєна Дадукевич - 19-11-2007 у 23:51
знатоки кажуть дівчатка в цьому відношенні швидше розвиваються за хлопчиків...Люда - 20-11-2007 у 15:24
Ще помічено (от не пам’ятаю, де читала) , що чим більше часу дитина проводить у
памперсі чи аналогах, тим пізніше почина проситися. Мабуть тому, що сам процес
меньш "наочний"
Тому в країнах, де підгузниками користуються повально (та ж Америка), вважають, що
не варто дитину змушувати, до 3 років вона сама по собі все зрозуміє і
проситиметься. У нас практикувалося раннє привчання до горщика (бо ніц памперсів
не було). І нічого, всі вижили. Власне, привчати справляти потреби "впорядковано"
дитину після десь 6-7 місяців почала моя мама. Дуже спокійно і поступово, Олексій
вже писав про це. Побачивши, що це справді дає результати, я просто продовжувала її
дії (мама з нами не живе, інколи приїзджа). В результаті до горщика ми добралися
якісно і досить рано, з1 року просилися вже однозначно і впевнено (пропускаючи
тільки інколи), з 1р 5 міс памперси потрібні були тільки вночі, з 1р 7 міс
відмовилися від памперсів взагалі. Але памперсами я користувалася досить
обмежено, там, де можна було без них - обходилася. Тобто, у нас всюди підлога така,
що легко витерти, і досить тепло, то й лазили в штанцях... А коли не встигала -
памперс, тобто без фанатизму в той чи інший бік. Думаю, тут значення має не тільки
готовність дитини, а й бажання і готовність батьків.