Цікаво, через який час перебування у шлюбі ви планували народження нащадка. І чи
планували взагалі.
Як щодо "поживемо спочатку для себе" чи "коли Бог пошле"?Олексій Мачехін - 4-9-2007 у 07:14
Через три роки. Щойно позакінчували наплановані справи.
В опитуванні бракує пунктів «До весілля» і «Без весілля» Demyan - 4-9-2007 у 08:04
Не зрозуміло пункт пізніше? ци типу вагітна чи як?Богдана Курилюк - 4-9-2007 у 10:35
Притримуюся принципу "Коли Бог пошле" (і кількість маляток також) Demyan - 4-9-2007 у 11:31
Ну це ясно добре притримуватися так....але я б не хотів мати заразбільше 3 дітей......в
першу чергу повязано з їх забезпеченням, а щоб діти росли просто так і не давати їм
того що потрібно, не їздити з ними десь на море відпочивати...я не хочу так.Олексій Мачехін - 4-9-2007 у 11:36
Практика багатьох поколінь, Дем'яне, показує правильність ставлення Богдани
Такі погляди можна тільки вітати.Demyan - 4-9-2007 у 11:45
Якщо людина може забезпечити проживання (наголошую проживання нормальне а не
просто існування) 10 дітей то я тільки за. Я знаю що не зможу цього зробити. А
зробити дітей щоб вони нічого не мали і я не міг їх забезпечити нормальною їжею,
нормальними умовами, дати хорошу освіту, навчання...я вже мовчу про медицину і
також де тим дітям жити. от буде 10 дітей і що всім мучитися в 2-3 кмінатній
квартирі??? Вважаю що це не правильно і таких дітей мені буде шкода.Nazar - 4-9-2007 у 11:58
Та Ви, Дем'яне прочитайте передвиборчі обіцянки провідних політичних сил, там і
грошей обіцяють, і квартиру
Оптимістичніше!Ната Толмачова - 4-9-2007 у 12:09
думаю що вагітність варто планувати, але якщо вийшов сюрприз - теж класно
діти - це радість Олексій Мачехін - 4-9-2007 у 12:17
Ви можете, просто не хочете докласти зусиль
Щоб не наводити прикладів з сільського життя, наведу з міського:
У сім'ї киян російського походження Булгакових було 7 дітей і, звісно, сім'я не мала
коштів відпочивати на морі - їздили влітку на дачу. Більше того - вони ніколи не
мали власного помешкання, завжди винаймали ту чи іншу квартиру. Проте сім'я була
дуже щаслива і за спогадами ніколи їм тісно не було, хоча людей завжди було більше
ніж кімнат.
Сімейне щастя не залежить напряму від рівня статків. А от від кількості і якості
виховання дітей залежить
Я так думаю.Demyan - 4-9-2007 у 12:31
Для мене дитина це в першу чергу не радість а відповідальність, яка буде лежати на
мені як на чоловіка сімї.
КУпуючи автомобіль ви теж маєте в першу чергу думати не про радість як мені добре
буде а про безпеку інших і про свою.
Я ніколи не розумів коли дитину вважають за іграшку - що мол це радість що це
зближення сімї...для мене це в першу чергу відповідальність.Олексій Мачехін - 4-9-2007 у 12:37
Нічого собі іграшка - всі діти отримали найкращу освіту - мовну або медичну
спеціальність. Всі доньки грали на музичних інструментах, всі діти співали,
розмовляли кількома мовами, виросли освіченими, інтелігентними людьми.
Дай Боже мені своїх виростити хоч вполовину такими.Demyan - 4-9-2007 у 13:54
Я сказав свою точку. ДУмаю прикладів наводити де багатодітні сімї живуть не дуже
добре, де діти займаються незнати чим бо батьки на заробіках я наводити не буду.
якщо хочете поїдьте в будь-яке найближе село і знайдіть мені хоч одну сімю де такі
діти живуть щасливо, мають все необхідне для навчання, медицини, відпочинку.....та
їх батьки вдома виховують і займаються ними.Роман Голощук - 4-9-2007 у 14:16
Я не відкладав цю справу :-) Трохи більше ніж через рік після одруження у мене
народилась донечка. Зараз не можу нею натішитись :-) Вже ходить у свої 10 місяців.
Але друга дитина поки що у далекій перспективі.Ната Толмачова - 5-9-2007 у 09:17
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Для мене дитина це в першу чергу не радість а відповідальність
ну не знаю як можна визначати що в першу а що в другу чергу - все воно одночасно і
все важливо Demyan - 5-9-2007 у 09:36
Взагалі то так. Але я просто до того що ми з жінкою вирішили спочатку не мати дітей
не тому що не любимо, чи не хочемо...а для того щоб вирішити деякі соціальні
питання...
Тому для мене відповідальнсть (забезпечення дитини) була на першому місці у
вирішенні питання мати дитину відразу чи ні.Роман Голощук - 5-9-2007 у 17:00
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Взагалі то так. Але я просто до того що ми з жінкою вирішили спочатку не мати дітей
не тому що не любимо, чи не хочемо...а для того щоб вирішити деякі соціальні
питання...
Вирішення "деяких соціальних питань" інколи розтягується на роки...
Бажаю швидше їх вирішити і насолоджуватися дитячим сміхом Зіронька - 6-9-2007 у 01:12
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій Мачехін
В опитуванні бракує пунктів «До весілля» і «Без весілля»
Я мала на увазі саме усвідомлене ставлення подружжя до часових рамок появи
нащадків. Тобто, коли зазвичай двоє людей, що перебувають у визнаному державою
шлюбі, вирішують, що готові стати батьками. І чи вирішуються такі питання взагалі.Лєна Дадукевич - 18-11-2007 у 17:26
Не заморочувались. Буде- добре, не буде - теж не вмрем. А малий раз і прийшов до нас,
десь після 5 років спільного життя. Йому видніше видно було коли ми готові його
прийняти
А соціальні та інші питання вирішити спочатку - це безкінечний процес, повіртеОльга Дудник - 21-11-2007 у 15:24
У нас народився синочок майже через два роки після одруження. Вирішили хоча би рік
пожити для себе, потім ми збиралися декілька місяців правильно харчуватися,
відмовитися від шкідливих звичок (кави і компютера), трошки підлікуватися, але
тільки ми це вирішили, як не пройшло і місяця, а нас чекав сюрприз, який
матеріалізувався через 9 місяців в синочка. І я дуже рада, що так вийшло, бо тепер
не уявляю життя без нього.
На рахунок другої дитини - плануємо через років 5, все ж таки хочемо наперед
оздоровитися, як і хотіли спочатку, але як вийде - знає Бог. Бо, як кажуть, людина
планує, а Бог креслить.
