Павло Жежнич - 18-12-2006 у 13:55
Особисто я маю дуже скептичне ставлення до ходунків. Але багато бачив і чув, що
дехто починає ставити немовля в ходунки вже з 5 місяців. Що "думає" Форум з цього
приводу?
Олексій Мачехін - 18-12-2006 у 16:21
Вважаю що не потрібні.
По-перше вони дають змогу дитині стати на ноги надто рано, коли хребет ще не
готовий нести потрібні навантеження (щойно він розвинеться достатньо - дитина
стане на ноги сама).
А по-друге такі допоміжні засоби уповіьнюють розвиток потрібних навичок.
Андрій Пелещишин - 18-12-2006 у 21:27
Згоден. У мене взагалі є якась мимовільна асоціація ходунків з милицями.
Уляна Дідич - 24-12-2006 у 16:08
Не тільки не потрібні, а ще й дуже шкідливі.
Павло Жежнич - 25-12-2006 у 11:12
Недавно мені знайомі розказували, що їх дитина в 5-6 місяців вже в ходунках. Виникає
питання - для чого?
Уляна Дідич - 25-12-2006 у 11:25
а так часом батькам зручніше. моє повзає за мною, всяку гидоту з підлоги піднімає,
лізе, де не треба, використовує мене в якості опори для стояння - зробити щось ціла
проблема. а залишиш в ліжечку - піднімає хай. ходунки від того рятують. були б у
мене в хаті, хто зна, чи втрималася б. " на пару хвилин, ніц не станеться". а потім
довше, а потім щодня...
Олексій Мачехін - 25-12-2006 у 14:16
А може краще в хаті прибирати? 
Уляна Дідич - 25-12-2006 у 14:58
угу, а ще шафки зав'язувати, забирати все з краю столу і взагалі нічого не робити 
красота
Павло Жежнич - 25-12-2006 у 15:42
Ну шафки зав'язувати все одно прийдеться, бо дитина навчиться ходити і без
ходунків інтерес до шафок тільки збільшиться
.
Олексій Мачехін - 25-12-2006 у 16:16
Уляно, через мої коліна пройшло вже двоє дітей "ходункового" віку. І обидва без
ходунків.
Означені вами проблеми вирішуються увагою до дитини. Це, звісно, важкувато -
тягати 5-місячного хлопака за собою, постійно розповідати йому "Ось мама замішує
тісто... додамо борошна - бач, яке гливке стає!..." і т.ін. Зрозуміло, що іноді нема
коли сходити в туалет. Але ходунки тут ні до чого все одно.
Шафки, до речі, ми не зав'язували ніколи. Не зважаючи на різні там ножиці, тощо.
Вдавалося вчасно пояснити, показати, де треба - покарати.
Уляна Дідич - 25-12-2006 у 16:57
Олексію, так і через мої пройшло двоє, зараз третє проповзає І всі без ходунків. Гляньте уважніше попередні дописи, я
просто пояснювала, чим керуються ті батькі, котрі користуються ходунками (серед
знайомих доволі таких). І додала, що будь у мене в хаті такий девайс, я б може теж
спокусилася на подібне спрощення життя. Інколи людині властиво піддаватися
слабкості...
Павло Жежнич - 26-12-2006 у 22:50
До речі, а хтось може сказати, скільки коштує такий девайс? В мене чисто спортивний
інтерес. Я його точно купляти не буду, бо вже від декількох відмовився.
Сергій Дубик - 27-12-2006 у 00:10
Тричі садили свого хлопчика в ходунки, позичили (різні моделі), добре що не
купували - в наступну ж хвилину він знаходив цікаву річ у себе під ногами і,
тягнувся до неї доки голова не переважала...
Або напролом з розгоном брав двері...
(мабуть ходунки не для нашого)
Ольга Дудник - 21-11-2007 у 16:04
Часто батьки люблять вихвалятися, що дитині тільки 4 місяці, а вже в ходунках. А
невже не розуміють як це шкідливо? Хребет ще слабенький, та й дитина звикне, що
самостійно втримувати рівновагу не потрібно. Якщо вже не можна обійтися без
ходунків, то дозволено ставити дитину в них не довше, ніж на 15 хв в сумі за цілий
день. Дехто ще каже, що потрібно виставляти такий рівень на ходунках, щоб дитина
торкалася підлоги лише пальчиками. Але ж так дитина нормально ходити не
навчиться!
Тому я вважаю, що варто обходитися без ходунків!
Люда - 21-11-2007 у 20:16
Як на мене, ходунки - вимушена міра сучасних зайнятих батьків + гроші виробнику.
За відгуками багатьох лікарів, вони шкідливі - окрім навантаження на хребет, иде
непропорційне навантаження на м’язи і,відповідно, нефізиологічний їх розвиток.
Рефлекси формуються теж не так, як запрограмовано природою - рівновага, положення
в просторі, перевертання-підтягання, органи таза, кут зору, тощо - це активує дещо
інші ділянки мозоку, відповідно, вмика компенсаторні механізми...
Дуже часто неправильно формується стопа. Тобто наступний крок цілком логічний:
ви що, дитині шкідливо(!) ходити босою, фіормується пласка стопа - тільки у взутті з
"жорстко фіксованою п’ятою і спеціальним супінатором" - сандалики від 30 $ і
вище...
Перезбудження нервової системи: біля мами, або наповзавшись дитина приляже чи
притулиться і полежить-відпочине-засне, а в ходунках цієї змоги нема, натомість
постійна рухова стимуляція... А потім закочуються очі догори: моя дитина - індіго
(останнім часом починаю відчувати упередження до терміну і людей, які його часто
вживають 
), вона не така, як всі!
Згадати можна багато, але, думаю, цього не станеться, якщо користуватися ними
правильно - "не більше 15 хв сумарно на день". От тільки чи варто , щоб заради цього
придбалася така дорога річ , та ще й місце в квартирі займала?.
Нам пощастило - період з 4 місяців припав на весну. в квартирі було відносно
тепло. тож диваном було відгорожено шмат кімнати, застелено поліпропіленом
(утеплювач під ламінат, досить дешевий), каліматами, зверху - цупким рядном,
накидано іграшок - і кілька місяців цей "загінчик" нас рятував на деякий час. А ще
він повзав по всій кімнаті, а я щоденно замітала і через день протирала підлогу -
думала, мізками поїду, так набридло в купі з усім іншим. Але минулося.
А взагалі. зараз людям втюхують дуже багато таких сумнівних "помічників". Та ж
сама реклама формує стереотип "турботлливих батьків", нав’язуючи спірні моменти
в вихованні і догляді. Але то, мабуть, тема окремої гілки. Власне, тут у дописі
купа тем дляобговорення - було б бажання.
Ростіть здоровенькі!
Павло Жежнич - 22-11-2007 у 22:21
В мене дитина почала ходити без ходукнів у рік і 3 місяці. Тоді, коли ВОНА цього
захотіла! А зараз так бігає, що зупинити тяжко.
Роман Голощук - 23-11-2007 у 11:08
У мене доця пішла у 10 місяців. Період з моменту сидіння/лазання/спроб вставати
успішно перебули використовуючи стренький манеж. Так що обійшлись без ходунків
Люда - 24-11-2007 у 00:53
Без ходунків , пішов у 10 місяців, тепер
зупинити важко
Час "до ходіння" перейшов здебільшого у "загородці" чи на підлозі.
Хоча нам лікарі наголошували, що дитину не варто стимулювати до ходіння і краще,
щоб це відбулося пізніше, малий сам все вирішив практично без нашої допомоги.
Тобто, саме ходити ми його якось не теє, а от всякі гімнастики - поки легший був то
намагалися...
В цей період приблизно були в селі з батьками і собакою. І тут стався конфуз 
. Поки малий повзав на чотирьох вона дуже ним
опікувалася, власне, і зараз любить його без тями. Тобто він по ній повзав, смикав -
все це терпляче зносилося. Але коли почав спинатися на ніжки, вона почала
нервуватися, гавкала на нього, а іноді могла підійти і тицьнути носом - легенько,
але він падав. Собака тут же починала його жаліти, вибачатися перед нами... Але, сам
факт, що таке хороше маля, замість того, щоб прудко повзати, неправильно стає на
задні лапи, її сильно виводив
Потім, коли малий почав ходити вже постійно, вона повністю змирилася і ніяких
таких проявів не спостерігалося.
Собака - алабай, дівчинка, було десь 3 роки.