Iталiйський художник Фiренцуола виписував iдеал жiночої вроди: “Волосся
лагідно-золоте з бронзовим відтінком, густе й довге. Чоло має бути удвічі ширше за
висоту. Шкіра сліпучо-ясна, але не мертвої білості. Брови темні, шовковисті,
найгустіші посередині, вужчі по краях. Білки очей блакитні, рогівка темна. Саме
око має бути велике й випукле, найкращі повіки білі, з майже невидимими рожевими
прожилками. Вії не занадто густі, не занадто довгі і не занадто темні. Вухо
середньої величини, міцне й гарної форми. Ніс, який визначає красу профілю,
повинен лагідно й рівномірно звужуватися догори, коло насада хряща може бути
трохи вищий, але не так, щоб мав рисунок орлиного, який жінкам не личить. Уста ліпше
малі, але ні випнуті, ні пласкі. Губи не дуже вузькі і гарно стулені. Зуби мають
бути не занадто дрібні, гарно розташовані, барви слонової кістки. Підборіддя
округле, не стесане й не шпичасте. Шия біла й кругла, ліпше довга, ніж коротка”.
|