Форум Рідного Міста

Сімейний бюджет

Олександр Тирон - 28-4-2009 у 14:01

Тема про сімейний гаманець. Хто керуй фінансами в вашій родині? Хто приймає рішення про великі покупки?

Катерина Слобода - 28-4-2009 у 14:12

Як на мене, то найоптимальніше, коли рішення приймають двоє.
Є одна приказка:
Як чоловік скаже- так по-жінчиному і буде. :)

romano - 28-4-2009 у 14:53

Цитата:

Хто приймає рішення про великі покупки?


Це залежить, що за покупки. Якщо це комплект коліс для машини на зиму - то я,а якщо новий плащ (чи інші лахи) - жінка (їй часом треба мене переконувати, що МЕНІ треба нову маринарку:)).
Ну а плитку на стіни і підлогу при ремонті разом ходили вибирати і шукали оптимум між найкращою (жінка) і дешевою (я, жлоб такий ;))

Ярема П. - 29-4-2009 у 01:18

Ага, то як сьогодні за ровером ходили. Я би ровер брав, жінка - ні, бо ціна не підходить. І так біля кожного екземпляру, який я вибирав. Врешті один впав їй в око, вже би його брала, але в мене щось сумніви щодо відповідності ціни виникли... За лахи то окрема розмова. Але я не дивлюся що за лахи вона купує, а вона дивиться крізь пальці які "дротики" (так називає мої покупки до компа чи в тому роді) я купую. Зато про великі покупки йде капітальне обговорення і тоді після спільного аргументованого рішення купуємо. Бюджет спільний, як не як, типу "общаку", жінка на всіх рахунках вписана.

Odarka - 29-4-2009 у 11:56

У нас весь сімейний бюджет іде на машину:baddevil:

Demyan - 29-4-2009 у 12:03

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
У нас весь сімейний бюджет іде на машину:baddevil:

Не зрозумів ремонт чи кредит віддається?

В нас все розписано і все записується. Якщо в бюджеті закладено стільки - на то, стільки - на то - більше не тратиться чи то одяг чи то "дротик" :). Все решту відкладається і збирається - на що не відомо, але збирається ну і якщо форс-мажор (а такого ще не було) то буде братися звідти.

romano - 29-4-2009 у 13:53


Цитата:

В нас все розписано і все записується. Якщо в бюджеті закладено стільки - на то, стільки - на то - більше не тратиться


Заздрю. Ми декілька разів пробували вести облік витрат, і нічого крім констатації "так, ми це витратили" це не давало. Ніяких джерел можливої економії не відкрилось.

Demyan - 29-4-2009 у 15:08

Пробуйте записувати все що купляється з продуктів особливо, потім порахуйте - поїдьте в гуртовню порівняйте ціни - і купіть там де дешевше з запасом на місяць (скільки вам треба в місяць скажімо цукру - у вас уже буде записано :) ). Головне не брати на непропорційні терміни - бо можна цукру взяти на пів року а макаронів на місяць - так не будете ж їздити за макаронами одними :). Скажу так що на одному майонезі (любимо ми його:) ) ми економимо 20-30 грн в місяць - здається мало..але якщо порахувати ще цілий ряд необхідних продуктів....

Марія Вибранівська - 29-4-2009 у 15:49

кажуть, є якісь програмки для обліку домашніх витрат. Може хто має?

Odarka - 29-4-2009 у 16:17

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
У нас весь сімейний бюджет іде на машину:baddevil:

Не зрозумів ремонт чи кредит віддається?

і кредит віддається:(
але ще чоловік постійно "абгредить" ту свою машину...так її вдосконалює, що скоро з того Опеля ламборджині буде:))

Demyan - 30-4-2009 у 08:28

Це хвороба:) сам знаю називається тюнінг :). і коштує дуже дорго це задоволення.
Програми є але повірте вони як на мене не ефективні - кожен раз сідати і вводити все в компютер - краще в спецальному зошиті - я пробував на компі важко це. а в зошит прийшов записав і раз в місяць порахував.

Марія Вибранівська - 30-4-2009 у 09:33

теж колись пробували, "на зорі" сімейного життя, Занедбали потім то діло.

Ірина Матвіїв - 24-1-2010 у 19:42

... о, тут стільки фахівців з сімейного бюджету, а поділіться своїми таємницям, як все виглядає, отримує скажімо чоловік і дружина заробітну плату, а далі як ? Складаєте на одну купку і кожен відчитується на що взяв, чи кожен вносить певну суму грошей, а решта залишає собі.... я ще не стикалась із цим на власному досвіді, ну бо ще Бог сім"ю не послав:rolleyes:, от і цікаво як ж насправді було б правильно чинити, щоб кожен відчував себе фінансово незалежним, і одночасно від цього не страждала сім"я, а також уявімо, що дружина не працює, доглядає за дитиною, чи змушена вона буде просити у чоловіка гроші, чи він сам буде розуміти,що повинен це робити без нагадування... ? Розкажіть своє бачення даних ситуацій...:)

Андрій Пелещишин - 24-1-2010 у 20:12

Цитата:
от і цікаво як ж насправді було б правильно чинити, щоб кожен відчував себе фінансово незалежним

Не думаю, що реально говорити про фінансову незалежність від членів сім'ї

Соломія Федушко - 24-1-2010 у 20:21

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Цитата:
от і цікаво як ж насправді було б правильно чинити, щоб кожен відчував себе фінансово незалежним

Не думаю, що реально говорити про фінансову незалежність від членів сім'ї

думаю, що 'фінансова незалежність' - це дуже голосно сказано. Імхо, жінка, повинна мати якусь професії і не брати у чоловіка грошей на дрібнички. Тобто, мати хоч якісь свої фінанси, які можеш потратити на свій розсуд, ні в кого не запитуючи. Я не думаю, що можна гордитись тим, що просиш у чоловіка гроші на нові колготи чи помаду ;)

Ірина Матвіїв - 24-1-2010 у 20:26

...погоджуюсь, колись була популярною така фраза, що жінка повинна працювати " на косметичку" тобто для того, щоб задовільняти свої маленькі бажання, для того щоб не принижуватись і не пояснювати навіщо тобі це чи інше, але при цьому залишатись такою ж гарною і доглянутою, але це в ідеалі, в багатьох сім"ях і чоловік і дружина повинні працювати для того, щоб жити і купувати необхідні речі....
А як ви вважаєте, чи є нормально якщо дружина " годує" сім"ю, а чоловік виховує дітей ?

Соломія Федушко - 24-1-2010 у 23:55

Як я знаю, то є такі ситуації в сім'ях:
1. чоловік працює, дружина - виховує дітей
2. працюють і чоловік, дружина - дітей виховують разом (коли дітки більші і в садочок вже їх відводять)
3. в реалі такого не бачила і не знаю, але чисто теоретично можливо :rolleyes: коли дружина утримує сім'ю, а чоловік виховує дітей
В першій ситуація ніби ідеальна, чоловік забезпечує сім'ю всім необхідним, а жінка береже *родинне гніздечко*:) імхо, роль домогосподарки для сучасних дівчат (жінок) не дуже приваблива (постійно вдома сидіти і каструлю, прибирання і прання....:(), напевно, це від характеру залежить і ще від чогось... або ж з таким покликанням потрібно народитись?
А в 2 більш для мене прийнятна та й тепер в нас в більшості випадків так і є.
А ось третя ситуація, то... якщо дружина кар'єристка запекла і бажає реалізувати себе в певній професії, з хорошою заробітною платою, на яку можна утримати сім'ю. Вай нот? Але виникає інше питання... Як чоловік буде себе почувати в ролі утриманця? чи не задіне це його гордості? що призведе до скандалів і в майбутньому ймовірному розпаду подружжя. Треба ще й сказати, що не так легко мужчині виховувати дітей. Якщо він на таке погодиться, то респект :)
Зрештою не так важливо хто "годує" сім'ю, якщо є злагода і кохання, то все інше дрібниці. Гроші сьогодні є і багато, а завтра може їх і не бути, але рідні люди залишаються. Ось таке моє скромне ставлення до цієї теми

Ірина Роздольська - 25-1-2010 у 11:12

Варіант 3. мені знайомий, в одногрупниці. Чоловік виховував дітей, вона працювала, часто їздила в закордонні поїздки, в результаті вийшла заміж за шведа. Чоловік лишився сам, виборює право на дитину. І я його підтримую, бо мама вона була ніяка.

Demyan - 25-1-2010 у 11:26

В мене варіант 1. Хоча жінка вже хоче варіант 2.
Я її розумію і це не повязано з грошима. Просто сидіти весь час самій вдома з дитиною, а в такі холода взагалі навіть в магазин не виходить і на вулицю, бо я все купляю - ітак вже 2 тиждень..:o Я б сам вже втікав кудись на якусь роботу.
Якщо все життя пункт 1 - то на моюдумку людина "деградує" (чоловік чи жінка - той хто вдома). Людині потрібно спілкуватися, виходити в світ і це не має бути тільки на вихідні до когось в гості або з чоловіком повечорам.

Марія Павлюх - 25-1-2010 у 12:40

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ірина Матвіїв
... отримує скажімо чоловік і дружина заробітну плату, а далі як ?...

Мабуть, у кожної сім'ї свої закони. Але у будь-якому випадку сімейний бюджет спільний. Незважаючи де чи в кого будуть ті гроші. Створивши сім'ю ви втрачаєте фінансову незалежність, немає уже твоїх чи моїх коштів є наші.

Онук Юрій - 26-1-2010 у 00:02

На мою думку на сам перед сім'я це родина яка формується не на грошах їх кількості і їх підрахунку, а на сам перед на моральних, духовних засадах і звісно на коханні,довірі і повазі. Не бюджету чи особистим досягненням Ви дарили квіти, писали вірші і віддавали свої почуття, якщо не так то Ви не сім'я а всього лише шлюбний контракт. Звісно в час який живемо бюджет грає велике значення і гроші треба рахувати і шанувати так як зараз бідних, хворих та невдах не люблять, але якщо Ваш боджет збудований на фундаменті родини то повірте Вам буде до одного місця хто з Вас отримує більше чи менше, кому сьогодні чи завтра треба буде доглядати малятко у Вас буде одна ціль зрорбити життя родини комфортним і для того кожен знайде засоби як заробити, хто сьогодні більше, а хто меньше отримає, але головне між собою про це говорити і робити вибір свідомо,разом і прораховуючи на ходів так три в перед. Має дружина можливість карєрного росту сидіть в декреті дайте її досягти мети за цей час маля вже диви в садок піде і самі чогось за той час навчитеся наприклад можна вивчити декілька мов чи ще багато чого і заробляти просто в дома. Головне вчасно поставити мету і цілі гроші прийдуть самі хоч їх чим більше тим більше бракує. Та і ми старішаємо а як відомо чим старше диття тим дорощі забавки. Отож не питання хто де і як заробить питання як правильно вкласти ці гроші з користю для всієї родини і грім з ним що це буде шнурок до компутера чи нова білизна лише щоб це було корисно і необхідно. Одне зле що скромний бюджет українця зїдає не менше скромний бюджет посадовців які над цим питанням і не думають коли він у них і так малий на їх думку. І як показали вибори і українці не надто над цим думають нажаль. Планувати витрати і бюджет з європейців та обирати майбутнє держави та громади здатні лише австріяки та німці у них просто в голові порядок, а не хаос обіцянок і політ реклами. Вибачте за відступ але про який бюджет може йти мова коли ніхто з пересічного населення не знає що буде завтра в що вкласти сьогодні щоб буде завтра. Набігає думка для чого рахувати чи економити якщо те що маєш сьогодні завтра буде варте носовичка. Лише не чорний день і на форсмажор то вмирайте вже сьогодні бо існуєте, заощаджувати і рахувати, вкладати треба для майбутніх поколінь що не реально в нащому становищі нажаль, але це моя думка бюджет в мої родині є і керуємо ним спільно, а кешенькові кожен має свої якщо не має бува то про це знає бюджет (родина) і завчасно ложить їх до кишені.

Соломія Федушко - 26-1-2010 у 00:17

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Онук Юрій
На мою думку на сам перед сім'я це родина яка формується не на грошах їх кількості і їх підрахунку, а на сам перед на моральних, духовних засадах і звісно на коханні,довірі і повазі.
Не бюджету чи особистим досягненням Ви дарили квіти, писали вірші і віддавали свої почуття...

+100%
Цитата:
Має дружина можливість кар'єрного росту сидіть в декреті дайте її досягти мети за цей час маля вже диви в садок піде і самі чогось за той час навчитеся наприклад можна вивчити декілька мов чи ще багато чого і заробляти просто вдома.

Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці? Терпіти?

Demyan - 26-1-2010 у 10:09

Випадки бувають різні, є тому і люди різні. Якщо не хочете такого чоловіка то не вибирайте такого тай все:)

Viktor Tkachenko - 26-1-2010 у 14:14

Джаст ІМНО.

1. Вклад у сімейний бюджет мають робити всі члени сім"ї в залежності від своїх можливостей.
Проте, якщо жінка робить вклад більший ніж чоловік - це може чоловіка деморалізувати (бувають вийнятки).

2. Обов"язково! Повинні записуватись витрати, як на харчування/комунальні послуги, так і на великі та інші покупки. По-суті - всі витрати і надходження повинні записуватись.

3. Відносно жіночих дрібничок, коліс до авто, ... на це кошти мали б спрямовувати кожен для себе після вкладу в сімейну скарбничку.

Звісно, що хтось не погодиться з такою думкою, комусь вона сподобається, проте найголовніше - всі витрати і надходження повинні обліковуватись (записуватись). Це дасть змогу на гармонійне життя.


Odarka - 26-1-2010 у 15:18

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці? Терпіти?


Послати такого чолвіка під три чорти:) Проблема вирішена:)

Demyan - 26-1-2010 у 15:37

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці? Терпіти?


Послати такого чолвіка під три чорти:) Проблема вирішена:)


Чому??? Але ж є такі жінки які люблять бути тільки на кухні, от і знайдуть одне одного - він на роботі вона на кухні і будуть щасливі.

Соломія Федушко - 26-1-2010 у 19:03

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Випадки бувають різні, є тому і люди різні. Якщо не хочете такого чоловіка то не вибирайте такого тай все:)

Та всі ви (чоловіки) 'білі і пухнасті' до весілля, а ось після показуєте свої зубки і принципи....
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці? Терпіти?

Послати такого чолвіка під три чорти:) Проблема вирішена:)

Послати чоловіка? імхо, це вже занадто карденально! А якщо він туди і піде, куди його послати і не повернеться? :( Одна моя знайома після подібної "приємної" розмови залишилась сама з дитиною....
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Чому??? Але ж є такі жінки які люблять бути тільки на кухні, от і знайдуть одне одного - він на роботі вона на кухні і будуть щасливі.

Я мала на увазі тих жінок, які не є щасливими, проводячи весь час на кухні і в турботах про дитину.


Odarka - 26-1-2010 у 19:34

Так...стоп, я щось не розумію і з чловіком-деспотом вона нещаслива і без чоловіка нещасна. Тоді, вона повинна послати чоловіка деспота і знайти чоловіка який би зробив її щасливою.
То ви так і пишіть, що роботи для того, щоб не почувати самотності, коли мій чоловік від мене піде ( чи я його вижену?).
Є кілька варіантів:
1) Поговорити з чоловіком, сказати, що мене таке життя не влаштувує. Якщо любить дасть змогу жінці реалізовуватися.
2) Поставити чоловіка на своє місце, жінка ходить на роботу заробляє гроші, а він на кухні і бавить дитину:)))
3) Ну варіантів безліч:)))))))))

Соломія Федушко - 26-1-2010 у 19:47

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
... знайти чоловіка який би зробив її щасливою.

імхо, це найбільш підхожий варіант! Але почуття до чоловіка-деспота залишились :(, а до одруження був 'хоч до рани прикладай'.
Мабуть, велике значення має той факт, що подруга заміж 'вискочила' в 19.

Онук Юрій - 26-1-2010 у 23:55

Цитата:

Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці? Терпіти?


Це стається лише тому що ці люди про таку ситуацію ні разу в житті не говорили це раз, по друге вони не родина, а лише поганий репертуар театру на сцені життя! Ви повині памятати те що обіцялися одне одному беручи шлюб хоч до церкви і релігії я ставлюся специфічно і маю на це свою думку та знаю лише одне що слова які Ви промовляли в той момент написав не просто св'яшеник чи літописець а досвід, болючий досвід життя і переживань, втарт,розчарувань і болю душі та тіла. І гра в житті хто перець, а хто ні нічого не вартий, не варто так як за мить можна стати ні ким і ні чим, або ж тим про кого пам'ятатимуть вічно. Історія наводить багато прикладів. Особисто за своє життя це гарно показав Іван Павло ІІ як можна стати тим кого цінують і тим який цінує (памятаєм про моє відношення до церкви розглядаю тут постать як простого семртного), мав нагоду на власні очі переконатися в тому що ця людина не ділила ні людей, ні сім'ю, ні релігію зокрема на + чи - . Тому якщо цінуєте те що Ви родина, що він чи вона Вас кохає, що росте дитятко, Вам і в голову не прийде ділити хто що робить і хто дома чи хто на роботі, пануватиме лише одна мета зробити щоб родині було добре і щоб родина мала змогу це добро дати іншим. І всеодно двірник це чи олігарх, медсестра це чи судя, це щаслива родина. Отож коли примушують (Küche, Kirche, Kinder) тікайте це не родина і Ви там зайві, не рубайте на корінні свою змогу бути чатинкою родини (щасливої родини). Не погано цю тему викладають знаю з свого досвіду у передшлюбних науках що провадить церква, я для себе викинув з цього навчання слово церква лишив тільки науку і задоволений що чув і бачив, одне мене не покоїть що відсотків 70% там просто тому що так треба от і маємо не рівенство в родинах, кожен другий шлюб що найбільше 3-4 місяці триває і звісно ось тобі такі теми на форумах. Сумно... і болісно. Не мобілки чи становеще нас красять і дають нам на прожиття, а наше ставлення до цього життя. Маю меньше в грошах ніж Ахметов чи будь хто там, але я можу сказати що я люблю своє життя і тих хто мене оточує і вони його люблять і цінують, а от перші все ніяк не можуть цього купити за гроші. Тож як казав В.Висоцький, думайте самі - мати чи не мати, казати чи ні, робити чи ні. А взагалі шануйтесь бо віру що всі цього варті. І не кажіть мені яж його так кохаю чи я її просто обожнюю і буду все терпіти нехай робить як знає, Ви відверто скажете самі відповідь на своє питання і не правдиву так як кохання (воно взаємне) тобі ж рівне і Ви коли зустріли одне одного саме шукали взаємності а тоді вже кохання аж до рання то деж зараз воно вітікло на які зупинці вийшло геть, по говоріть про це і спробуйте повернути на ту зупинку, якщо невдало то біжіть геть одне від одного бо було у Вас не кохання, а лише з вечора до рання.

Онук Юрій - 27-1-2010 у 00:12

Цитата:

імхо, це найбільш підхожий варіант! Але почуття до чоловіка-деспота залишились :(, а до одруження був 'хоч до рани прикладай'.
Мабуть, велике значення має той факт, що подруга заміж 'вискочила' в 19.


Ви впевнені що залишилися??? Сумніваюся почуття річ взаємна і вони завжди мають адресата, а якщо той змінив адресу то це лист в безодню.

Ярема П. - 27-1-2010 у 00:32

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Odarka
Так...стоп, я щось не розумію і з чловіком-деспотом вона нещаслива і без чоловіка нещасна. Тоді, вона повинна послати чоловіка деспота і знайти чоловіка який би зробив її щасливою.
То ви так і пишіть, що роботи для того, щоб не почувати самотності, коли мій чоловік від мене піде ( чи я його вижену?).
Є кілька варіантів:
1) Поговорити з чоловіком, сказати, що мене таке життя не влаштувує. Якщо любить дасть змогу жінці реалізовуватися.
2) Поставити чоловіка на своє місце, жінка ходить на роботу заробляє гроші, а він на кухні і бавить дитину:)))
3) Ну варіантів безліч:)))))))))


Щось Соломія прийняла це дуже сильно до серця. Ну не всі такі рішучі, а ще купа всяких комплексів, типу не знайду іншого, хто на мене розведену подивиться, а може він не такий поганий і т.д. Звичайно, можна рубанути з плеча, і все почати заново, але не багато на таке зважаться, скажімо, після 35-40. Хоча хто знає, всяке буває. Та і чоловіки різні, як йому в башку з дитинства заклали, що він цар і бог, так він таким і буде, якщо на роботі йому не дають реалізуватися, то він в хаті буде реалізовуватися, гноблячи і т.д. Від такого копійки не діждешся, не то що спільного бюджету.

Odarka - 27-1-2010 у 10:11

Я взагалі не розумію тих жінок, які вночі лежать і плачать в подушку і чекають від чоловіка ніжності і тепла, якого він не дає. Треба про це кричати, говорити, потрібно діяти.
У мене була подібна ситуація...я більше так не хочу...звичайно, у мене не було дитини.
Моя мама нас з братом виховала сама і нічого виросли, маємо вищу освіту і ніби чогось таки добилися в житті. Звичайно, в мами була інша ситуація, батько помер.
Але жінка не повинна жити з чоловіком, який її не цінує яко особистість і робить її нещасною. Це неправильно. Потрібно перестати боятися і світ відкриється перед тобою. Не наодному чоловікові світ клином зійшовся.
Сама Соломія написала, що він перед шлюбом був "хоч до рани прикладай"...то хай його дружина з ним побалакає. Запитає, що сталося? Чому він змінився? Можливо, цю проблему можна вирішити? Це дуже важака ситуація...але потрібно про це говорити і діяти.

Андрій Пелещишин - 27-1-2010 у 12:06

Цитата:

Я взагалі не розумію тих жінок, які вночі лежать і плачать в подушку і чекають від чоловіка ніжності і тепла, якого він не дає. Треба про це кричати, говорити, потрібно діяти.

Точно! Уявив собі - підходить до мене така собі молоденька симпатична колега, і каже "мені чоловік вночі не дає ніжності і тепла. Давай трохи поговоримо про це, щось вдіємо"
:)
Є речі, про які "кричати, говорити" є малоефективно.

Odarka - 27-1-2010 у 13:20

та не з Андрієм Пелещишиним говорити, а з власним чоловіком. Потрібно РОЗМОВЛЯТИ зі своїми чоловіками та жінками про проблему і вирішувати її РАЗОМ. А не з колєгами по роботі:)

Онук Юрій - 27-1-2010 у 15:56

Думаю і з колегами по роботі поговорити можна якщо довіряєте цим людмя і вони знають добре Вас обох і мають здоровий глуз в голові то можуть часом порадити досить добре рішення бо часами з сторони більше видно і в кому саме проблема у подружі. Просто люди в міру своєї вихованості не говорять Вам того щоб не зройнувати стосунків чи просто рахуючи байдужо не моє це діло.

Соломія Федушко - 19-2-2010 у 21:55

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Онук Юрій
Тому якщо цінуєте те що Ви родина, що він чи вона Вас кохає, що росте дитятко, Вам і в голову не прийде ділити хто що робить і хто дома чи хто на роботі, пануватиме лише одна мета зробити щоб родині було добре і щоб родина мала змогу це добро дати іншим. І всеодно двірник це чи олігарх, медсестра це чи судя, це щаслива родина.....

Не мобілки чи становеще нас красять і дають нам на прожиття, а наше ставлення до цього життя. Маю меньше в грошах ніж Ахметов чи будь хто там, але я можу сказати що я люблю своє життя і тих хто мене оточує і вони його люблять і цінують, а от перші все ніяк не можуть цього купити за гроші.

+1 але, на жаль, сьогодні часто одною з складових вибору дружини/чоловіка є її/його матеріальних стан. А любов, якщо така є, відкладають на другий план...

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Онук Юрій
... кохання (воно взаємне) тобі ж рівне і Ви коли зустріли одне одного саме шукали взаємності а тоді вже кохання аж до рання то де ж зараз воно втікло на які зупинці вийшло геть, поговоріть про це і спробуйте повернути на ту зупинку, якщо невдало то біжіть геть одне від одного бо було у Вас не кохання, а лише з вечора до рання.


Де ж є певність, що то та сама людина? Можливо, то було просто захоплення, пристрасть, яка минула... Бувають же випадки, коли зустрічаєш "свою другу половинку помаранчі". коли вже "окільцьована(ий)" і повороту назад нема..

Лінда Коваль - 19-2-2010 у 23:49

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Де ж є певність, що то та сама людина? Можливо, то було просто захоплення, пристрасть, яка минула... Бувають же випадки, коли зустрічаєш "свою другу половинку помаранчі". коли вже "окільцьована(ий)" і повороту назад нема..

Знаєте, зараз напишу те, за що з мене постійно кпинять колєжанки на роботі, але... я справді вважаю, що справжня любов народжується і зростає у шлюбі, і якщо вона "пішла", то, значить, було велике небажання обох трудитися над її збереженням; і яку б "половинку" потім не зустріла людина, якщо в неї і надалі ця лінність буде споглядатися, кінець буде такий самий. Як із зернятка виростає паросток, так і з пристрасті можна і треба зростити справжню любов. Я сама виходила заміж у 18 років з великого захоплення. :saint: Всякого було, що є, то є... Але 15 років разом - таки зростає любов... потроху :rolleyes:

Тамара Слодска - 18-8-2011 у 12:04

У нас в родині ми приймаємо рішення про великі покпках обидва, у нас немає такого що хтось когось ставить перед фактом, ми спілкуємося. У мене більшу часто грошей заробляємо чоловік, з цього можна сказати що фінансами в будинку завідує він.

Oleksij Kulko - 18-8-2011 у 12:53

Цитата: Початково розміщене учасником Тамара Слодска  
У нас в родині ми приймаємо рішення про великі покпках обидва, у нас немає такого що хтось когось ставить перед фактом, ми спілкуємося.
Навіть, коли мова йде про якийсь подарунок на річницю? :o

Елена Войтович - 4-9-2011 у 20:07

У нас в сім'ї присутнє правило:"Ми подумали і я вирішила..." :sing::sing::sing:

Каріна Крутченко - 7-5-2012 у 23:33

ми про усе вдвох вирішуємо..