Мене це питання дуже цікавить, коли обоє закоханих починають жити разом і
працюють і перестають бачитися, бо робота...Що з тим робити, щоб так не боліло і не
було самотньо?Tempika - 3-7-2004 у 13:21
...мабуть, навчитися не узалежнюватися від коханої людини... :-((Наталка - 3-7-2004 у 14:25
То є насправді проблема, бо робота вимагає надто багато часу, навіть для того, щоб
там просто втриматися, щоби мати якісь засоби для існування, а якщо людина хоче
чогось досягти - на це йде ще більше часу і сил. Мова тут не про залежність від
коханої людини, а про те, що ти ту людину практично не бачиш, і складається
враження, жи вона десь далеко, і зустрічаєтесь ви ще рідше, ніж тоді, коли бігали
одне до одного на побачення... Ще багато залежить від того, яка робота, але єдине, що
я можу порадити - поставитись до цього філософськи і трохи потерпіти. Це дуже
тяжко, але досвід показує (бо я була в точнісінько такій ситуації), що з часом все
налагоджується. Або робочий графік вирівнюється, або хтось з пари змінює роботу,
або ти просто звикаєш бачити кохану людину раз на тиждень. (Останнє - найгірше, але
й таке трапляється). Що робити, аби не було самотньо? Рецептів тут немає, мабуть,
головне, пам’ятати, що коханий все одно повернеться до тебе, прийде додому, і
всміхнеться, бо буде дуже-дуже радий тебе бачити!dr.Trollin - 3-7-2004 у 18:40
що робити? - ну запрягтись у роботу так само напружено - тоді виникає можливість
провести кореляцію часових потоків заради загальноприємної зустрічі у
одинаковому стані втоми.
Проблемою є лиш ой випадок, коли є дитина, котру треба комусь глЕдіти.
А так... Самотність - то, направду -- мо' й не вигадка, але відсторонювальна річ.Святослав - 3-7-2004 у 21:09
А як Вам, скажімо, зворотня ситуація - коли кохані разом працюють? Та ще й у власній
конторі... І робочі "напряги" починають руйнувати стосунки...
І у цьому, і у попередньому випадках багато чого залежить від СПІЛЬНОГО бажання
порозумітися та від СПІЛЬНОЇ взаємодопомоги... Тільки ось проблемно все це, на
жаль... Dmy - 4-7-2004 у 15:50
Цитата:
Першим відправив користувач Святослав
А як Вам, скажімо, зворотня ситуація..?
Отож бо. "Радій, кобіто!" (цит., Біблія :lol
Уяви ситуацію: гроши є, кар'єру - на фіг!
Ви удвох цілодобово разом.
Тиждень цілодобово разом,
місяць цілодобово разом,
рік цілодобово разом,
75 років цілодобово разом. Відсвяткували діамантове весілля і
знову цілодобово разом.
І за який гріх такі торту..., тобто, щастя? Олексій Мачехін - 4-7-2004 у 22:58
Не можу сказати що я дуже досвідчена в цьому плані людина, але працював кілька
місяців з коханою людиною а потім ще кілька місяців з батьком, не скажу що це
просто. Більше того, сімейні бізнеси влаштовувати дуже важко, бо ділові стосунки з
близькими налагоджувати ніколи не хочеться.Asmera - 5-7-2004 у 09:03
Іноді робота руйнує стосунки....
Тре вміти знайти хоч хвильку для коханих, як би зайнятий не був, інакше...Ігор Луцький - 13-10-2004 у 10:47
Якщо людина кохана по справжньому,то робота не забере.Хоча тут не можна сказати
напевно.katherin Polyanska - 14-10-2004 у 14:08
мене і мого коханого поєднує ISQ ... а щоб не так боліло, насолоджуватися кожною
хвилиною проведеною разом з Ним, а потім, коли його немає поряд .. згадувати як все
було гарно ..Остап_М. - 14-10-2004 у 17:21
Насправді кохана половинка завжди розуміє. Хоч і не завжди це нормально
сприймає...Ігор Луцький - 15-10-2004 у 10:58
Чи можливий варіант,коли закохані люди працюють разом,і просто можуть набриднкти
одне одному?від частого бачення одне одного.Odarka - 15-10-2004 у 11:00
Цитата:
Першим відправив користувач Остап_М.
Насправді кохана половинка завжди розуміє. Хоч і не завжди це нормально
сприймає...
РОзуміє до пори до часу..терпить, а не розуміє...
Але це набридає...Ігор Луцький - 27-10-2004 у 10:31
Ну подумайте,якщо не працювати,то за що жити.Тому робота може забирати на деякий
час.А якщо без роботи то може забрати на завжди.
