Рост - 5-7-2005 у 12:01
Отже, 2 липня, Житомир.
Першість України за версією SPL-клубу (найсильніша на сьогодні за конкуренцією і
складом учасників).
Чудовий безхмарний ранок, 5.14, виїзд зі Львова. Попереду 400 кілометрів дороги і
важкий етап. Важкий, бо клас складний, в якому будемо виступати - в ньому завжди
найвища конкуренція, що, зрештою і підтвердилось. Але поки що треба не
запізнитися, тому педаль притискається, на спідометрі 130... До Житомира заїхали за 4
години, тобто, середня швидкість вийшла 100 км/год - так швидко на такі відстані я ще
не їздив 
Добре, що ранок і міліція вся
бачить солодкі сни.
Приїхали навіть трохи зарано, але добре, якщо завжди є запас. Більшість друзів по
автоклубу вже на місці - ще би, їм ближче, усі в основному кияни, хоча декілька
чоловік - хто з Дніпропетровська, хто з Харкова, а хто і з Одеси теж є - от
прудконогі, чи то пак - колесі
Реєстрація починається майже без запізнення, мене намовляють заявитися не тільки
в змагання з якості, як планувалось, а і зі звукового тиску. Так, для інтересу, бо
машина в мене виключно на якість налаштована.
Ще не встиг зареєструватись і побалакати з суперниками, вони ж друзі , бачу двох судей, які розглядають мою машину,
порівнюючи інформацію на реєстраційному листі зі своїми паперами. Що, кажу
підходячи, пора? Вони - а як же!
Що ж, до бою - сідаємо усі і від’їжджаємо за декілька сотень метрів від сцени, де
бухає музика, в тиху алейку. Судді розташовуються на передніх сидіннях моєї
зубилки і процедура оцінки якості системи починається.
Спершу з допомогою портативного шумоміра виставляється рівень гучності (це, щоб
усі машини оцінювати в однакових умовах). Ну а далі оцінка правильності
підключення каналів, фазності, наявності небажаних резонансів деталей салону.
Потім оцінюється тональний баланс - гучність низьких, середніх і високих частот
має бути однаковою, щоб музика сприймалася органічно. Також оцінюється
детальність відтворення акустикою звуків - на тестовому диску є спеціальний
музичний трек, де в одному місці дуже тихо вдаряється щітками по тарілках,
буквально дуже коротеньке таке і тихеньке "цик, цик". Неякісна система їх просто не
зіграє, ці цикання.
Також оцінюється басова частина системи, яку найнижчу ноту зіграє сабвуфер, для
чого відтворюється трек, де бас-гітарист грає послідовно ноти з частотою від 37 до
23Гц.
Оцінюється побудова віртуальної сцени, тобто, можливості точно вказати, в якому
місці на капоті (уявно звісно) авто стоїть який інструмент, наприклад, скрипки
ліворуч, трошки в глибині, альти праворуч, ударник по центру, вокаліст на
передньому плані і т.д. Тобто, повинно бути відчуття, якщо закрити очі, що ви
знаходитесь на концерті, де перед вами на сцені грає оркестр.
Одним оком підглядаю, які оцінки виставляють судді в протоколи. Поки що бачу, що
все більш-менш нормально, але хто його зна, конкуренти наступають на п`яти
Потім починається змагання з найбільшого звукового тиску. Учасники на
автомобілях заїжджають перед сцену, де, в оточенні юрби глядачів, все і
відбувається - на лобове скло кріпиться спеціальний вивірений мікрофон, кабель
якого іде до комп`ютера на столі суддів, встановлюється потрібний диск, де
записаний синусоїдальний сигнал, частота якого кожних 2 секунди збільшується на
герц... Учасник вибирає те місце на треку, де, як він вважає, його сабвуфер розвиває
найбільший тиск і дає відмашку - до заміру готовий. Вмикається система, гучність
на максимум, чутливість підсилювача уже давно викручена таж на найвищий рівень -
"УУУУУУУ!!!"...
В першій спробі я видув 122 дБ. Виїжджаю з площадки і думаю - ну що ж так все зле?
Зрозуміло, що сабвуфер в мене цілком музичний, тобто, розрахований на максимально
якісне відтворення композицій, а не на розвивання найбільшого тиску, але ж 122 дБ!
Аж потім до мене доходить, що я не виключив зріз сабвуфера на компакт-дисковому
програвачі - тобто, не переключив з музичних налаштувань на спл-ні. Ух, голова моя
дірява! Переналаштовую ресівер - і вперед, на другу, вона ж остання, спробу. Ну от, 131
з копійками дБ - це вже щось подібне на щось
В своєму класі останній (а на інше я і не сподівався, куди з таким сабвуфером та й в
спл), але те, що обійшов декілька машин з куди потужнішими системами з інших класів
теж радує
Ну а тепер нагородження. Результатів змагань з якості не знає ніхто, крім
секретаря, який вів підрахунки. Виходимо на запрошення ведучої до сцени...
В класі 0-200, де, як правило змагаються початківці, але є і декілька уже досвідчених
бійців, перемагає одноклубник - Сергій Федоренко з Дніпропетровська - радіємо за
товариша!
- А зараз нагородження в найскладнішому класі, де завжди точиться вперта боротьба
- говорить керівник київської студії Блюзмобіль, Генадій Доля, - в класі 200-400. За
третє місце нагороджується представник команди "АвтоСаунд", Тимофій Кощей...
- Третє місце Тіма? Щось це не типово - каже Сергій Семесько, наш хороший товариш по
зброї, неодноразовий переможець етапів чемпіонату... А у мене так все і опустилося
- ну, думаю, як вже Тимофій на третьому місці, рекордсмен чемпіонату, то куди вже
мені... За друге місце... І от, нарешті, Генадій бере наступний диплом... Скажу чесно,
я отримав дуже велике задоволення... На його обличчі відображається величезне
здивування 
- За перше місце в класі 200-400 нагороджується... Глухо... Глухівський Ростислав,
Львів... Приємно!
В класі 600+ перші місце зайняв уже згаданий мною Сергій Семесько, в інтернеті його
нік Sevlad, він же святкував ще одну перемогу - в класі Бас Супер 1 теж перше місце!
Сповнилась його мрія поїхати з одного етапу з двома великими кубками! Молодець!
Теж давній знайомий, теж одноклубник, цікавий чоловік Саша Мілютін (Olddad) цього
разу повіз додому два кубки за два других місця, в класі 600+ за якість і в Бас 1 - за
звуковий тиск.
Після нагородження привітання друзів і декілька фото на пам`ять.
Зараз буде...
Рост - 5-7-2005 у 12:31
Конкуренти.
Рост - 5-7-2005 у 12:35
Кубки вручили, пора думати про майбутнє:
Ну, ви, друзі, коротше кажучи... цей... МОЛОДЦІ!
Фото на пам`ять:
Чемпійони
Наталка - 5-7-2005 у 19:48
Ростику, величезні вітання! Так тримати! Не збавляй гучності!!!! 
Aндpiй - 3-8-2005 у 12:54
Ще одна перемога - Рост показав велику дулю своїм партнерам по бізнесу,
використавши їхній час та зусилля для розкрутки справи.
"У кожного своє уявлення мети
собакам треба гавкати, а каравану йти"
Рост - 4-8-2005 у 09:55
Цікаво, цікаво... По-перше, яким це боком стосується пана Андрія? Не дає спокою
натура бабусь, які сидять весь день на лавочці під плотом і обсмоктують іншим
кісточки, тому що більше нічим зайнятися? Схоже, що так. По-друге - так, ми
розійшлися через різне бачення бізнесу. Ніхто нікого не кидав, вклади партнерів
повернуто, а час і сили... Що ж, я його на цей бізнес потратив значно більше, ніж
упом`януті партнери. І робота оплачувалась теж порівну, хоча вивчити питання,
спроектувати систему, підключити електроніку і просто протягнути кабель та
відкрутити-закрутити самонаріз - трохи різна за кваліфікацією робота. Проте
різниці я не робив.
До речі, щодо втраченого часу. Є таке поняття - ефективність. Так от, втрачений час
не є ніяким показником, єдиний показник - результат. Тоді і тупе безрезультатне
сидження в боксі можна зараховувати за витрачений на справу час.
ПС. Обговорювати деталі, тим більше зі сторонньою людиною, яка ніяк не дотична до
справи в публічному форумі не бачу ніякої необхідності. Якщо пан Андрій хоче щось
вияснити для себе, він може звернутися до мене особисто. Мої, на відміну від пана
Андрія, контакти доступні широкому загалу. Усі подальші дописи на цю тему без
підкріплення конкретними фактами будуть розглядатися, як наклеп і пан Андрій
тоді буде мати справу з відповідними державними органами, як наклепник. Це не
погроза, але як інакше, як через суд діяти в такій ситуації - мені не зрозуміло.
Aндpiй - 4-8-2005 у 12:36
Дійсно, публічне обговорення зайве. Тут все поясюють сказані п.Ростом слова
“єдиний показник - результат”. А краще є жити, зважуючи свої вчинки та методи
досягнення того результату. Результат же прийняти як дар від Бога - такий, яким він
буде.
Просто хочу сказати людям “бережіться трамваю, особливо, якщо він Старий”.
Ігор Ко - 4-8-2005 у 13:29
Росте, можна трошки детальніше?
Оскільки я є одним з "упом"янутих партнерів" скаже-но мені будь-ласка прилюдно -
який з пунктів нашої угоди я особисто недотримав, що спричинило тобою цей розрив?
який наразі вже переростає у досить серйозний конфлікт.
Щоб не відкривати теми, напишу тут. Ні про яке недотримання угоди з
твого боку ніколи і не йшлося. Розрив спричинений іншими чинниками, які до тебе
відношення не мають. В асці ми всі питання утрясли, продовжувати, тим більше тут
вважаю зайвим.
Рост - 4-8-2005 у 13:38
Ви, пане Андрію, напевно дуже горді, і пишаєтесь собою - ще б, стояти на трибуні і
виголошувати гучні фрази - це так красиво і благородно. Зовсім інше - щодня
допізна, без підтримки і опори, самотужки вирішувати всі проблеми, як заплатити
оренду, податки, як за 0 грн. 00 коп закупити апаратури, яка потім зможе принести
прибуток, як покрити інші супутні витрати, оскільки бізнес ще не вийшов на рівень
самоокупності, і ще певно з рік не вийде... А якщо ці питання не вирішити - кінець
справі під іменем банкрутство. Кому потрібне мальоване партнерство? Партнерство
є партнерством тільки тоді, коли кожен робить для справи все, що потрібно зробити,
а не тільки те, що хочеться, мотивуючи тим, що до бізнесу треба простіше
відноситись, не перейматись. Чудова і зручна позиція - не переймайся, податки Бог
заплатить, ну а не заплатить - то помреш з голоду, ти і твоя сім`я, значить така Воля
Божа. Правда, коли я таки знаходжу, де взяти гроші, вириваючи їх з і так мізерного
сімейного бюджету, то взагалі так, бізнес з таким партнером легка і приємна
справа, чого перейматися...
А результат - він і є показником ефективно використаного часу. Як і оцінка 5 в
школі, яку не поставлять тільки за те, що ти був на уроці...
Так що, друзі, не трамваїв старих бійтеся, а людей, що красиві і порожні слова
вимовляють, прикриваючись Богом.
Аби не плодити подальшого словоблуддя, тему закриваю.