Ось так. Ця тема - крик відчаю. Гелп!!! Протягом останнього пакету традиційних
зимових свят у мене патологічно зникла здатність поздоровляти зі святами.
Мабуть, це якась сатанічна зараза. Ще минулого року я міг тут чи там висловити
комусь щирі побажання з нагоди якогось знаменного дня, а зараз будь-яке
поздоровлення, яке я тільки не придумаю - хоч як би тепло я не відносився до когось
- видається мені тривіально-неодухотвореним ЛЕГО-дрегом, тобто шаблонною шнягою
тощо. Вкинути одну ложку "здоров'я", дві ложки "успіхів", ще посипати
"хорошим настроєм" (для наступного тосту міняти деякі інгредієнти з
обмеженого набору, ну і порядок їх вкидання) - і вуаля! суп готовий. Можна виливати.
Але щось я зараз перестав розуміти, що таке той чи інший "настрій", чи якісь
там "успіхи", чи "невдачі, які слід залишити в попередньому році". Хто це
все взагалі попридумував?..
А читаю побажання, які на ці свята присилали мені друзі, і вони чомусь видаються
легко народженими, і відвертими, і влучними, а якщо і невлучними (типу "багато
багатств, шикарних автомобілів, пароплавів, горілчаних заводів та газетних
верстатів" чи щось таке), то все одно приємно. "Укірурук - це ж
несправедливо!"
Ось на фірмі директор попросив вивісити на сайт поздоровлення з Різдвом. Ну, я
помучився трохи, і попросив його написати мені текст поздоровлення. Директор мій
- добра душа; як завжди, поставився з розумінням до проблеми і через 30 секунд видав
мені в аську:
Колектив компанії "***" сердечно вітає усіх своїх клієнтів та партнерів з
Різдвом Христовим!
Від щирого серця хочемо побажати вам, усій нашій великій українській родині, миру,
добра й любові, здоров’я й успіхів.
Христос Народжується!
Веселих Свят!
Я би так класно і за 30 хвилин не придумав! Комусь приходилось стикатись із
подібною кризою?
Чекаю відповіді. Ваш постійний дописувач, Круціфукс.
(Якщо відповідей не буде - то прийдеться, мабуть, до народного знахаря Іхлама
звертатись...)Tempika - 8-1-2005 у 12:41
...таке враження, що певні внутрішні протиріччя заважають
розгорнути себе назустріч усім :-)) принаймні, я так деколи
себе відчуваю... а цього року отримала зовсім мало привітань,
хоча сама вітала направо й наліво :-)) свята — дуже болісне
випробування для деяких.Nazar - 8-1-2005 у 13:07
Знайома криза
Наразі врятувався побажаннями особистими. Тобто бажав конкретно чогось, про що
знаю, що хочеться конкретній людині.
Це врятувало.
А вчора придумав прикріпляти фонову музику до мийлів (вирізав невеличкі мп-3
кавалки), кожен раз іншу, навіть Танталанового барона "танець з іурукезами"
одному знайомому піславРеплікант10322195 - 8-1-2005 у 15:19
Хех, Круціфуксе, ти б хоч помилував деяких читачів, адже не можливо (принаймі для
мене) без надривання живота читати 2-ге повідомлення теми.
Суть теми схожа з темою про "як справи?". В мене теж минулого року була схожа
криза, я ніяк не міг зрозуміти таких поздоровлень в контексті певних визначень
"часу". На цей рік вже легше.
Алгоритм щодо цього бачу такий:
1. Всі нестандартні "здоровкання", якщо відповідь в цей момент не вилетіла з
голови, можеш спокійно відповідати. Якщо вилетіла, то можеш (наприклад, по
телефону) у відповідь казати "шо?!" і так доти доки не згадаєшь або доки тій
іншій людині не надоїсть повторяти "здоровкання".
2. Якщо хочеш покращити з кимось відносити, то наперед готуєш вітання. Наважно
звідки, чи гуглом чи міксуєш з присланих тобі і відсилаєшь. В усній розмові я
стараюсь максимально спрощувати і скорочувати такі вітання, адже не вони є
основою відносин.Реплікант10322195 - 8-1-2005 у 15:46
Тобто основна ціль вітань і нестандартних "здоровкань" полягає у піднятті
настрою. Допустим я тобі бажаю щоб "потрібні" книжки, як тільки вони стануть
потрібними, самі прилітали з відусіль і ставали на полицю. Мораль +10. От так, коли
кожен кожному бажає щось хороше = свято.Андрій Пелещишин - 8-1-2005 у 16:12
Цитата:
Директор мій - добра душа; як завжди, поставився з розумінням до проблеми і через 30
секунд видав мені в аську:
...
Я би так класно і за 30 хвилин не придумав!
Ну на те він і директор.
Узагалі трапляються люди які роблять блискучу кар'єру лише на вмінні говорити
і складати вітання, травити анекдоти і (головне!) проголошувати тости.Чарівник з міста Гамельн - 9-1-2005 у 20:12
Дорогий Круціфукс!
Ледве чи варто драматизувати ситуацію
Я так розумію, проблема зовсім не в тому, що ти став помічати себе в ситуації, коли
видираєшся на тумбочку перед чисельною публікою, яка з завмираючим подихом та
тверезими очима чекає від тебе вінка сонетів з нагоди Дня Колгоспника, а ти не
можеш й слова вимовити, а в тому, що ти відчуваєш себе спроможним висловити всю
глибину своїх привітань/побажань за менший час, ніж необхідно для усвідомлення
ваги 50 г горілки, піднесених у правій руці
Але хіба це так вже й погано?
Я, наприклад, під час "циклу зимового сонцестояння" вже давно обходжусь трьома
щирими-прещирими словами "З Новим Роком!", до яких в писемній формі додаю хіба що
якийсь щирий-прещирий смайл, в який, як в поцілунок, намагаюсь вкласти увесь
спектр переповнюючих мене почуттів від інфрачервоного до ультрафіолетового.
І, найголовніше, оточуючі сприймають це цілком адекватно!
В привітаннях головне щирість, а не форма! Хіба ні?
Тому раджу тобі частіше дивитись на все це своїми власними очима (а не скельцями
громадської свідомості) - якщо ти відчуваєш, що сказане тобою - це саме те, що ти
можеш (хочеш/повинен!) сказати, то все ок - спи спокійно, Ісус тебе в ignore-list не занесе
Твій випадковий протеже, A.R.
P.S. killfrog.com!? Гррр... Попрошу ЖАБОК не чіпати!
