Форум Рідного Міста

Стереотипи у нашому житті...

Angelin - 17-6-2003 у 23:51

Що ж, я б хотіла поговорити про стереотипи у нашому суспільстві...Ми зустрічаємося з ними кожного дня і на кожному кроці, мимовільно самі потрапляємо під їх вплив, навіть цього не усвідомлюючи...
Дівчину, яка часто носить короткі спідниці і відкриті топіки, усі чомусь сприймають, як особу легкої поведінки, навіть не замислюючись про те, що можливо це просто її стиль, іі власна манера сприйняття світу...
Хлопця, який носить широкі штани, заплітає дреди і чіпляє кульчик у носі, сприймають, як хіпаблуда, який живе лише для себе, а про морально-естетичні цінності якого взагалі не йде мова...
Особу, яка намагається стати високоосвіченою людиною і кваліфікованим спеціалістом завдяки відмінному навчанню і наполегливій праці, називають заучкою, особисте життя якої стоїть на позначці нуль...
З часом таке поверхневе враження про людину зникає, але ж характер у особи формується саме у юний період життя...
Чому ж нам так важко позбутися стереотипів, адже вільний вибір є у кожного?! Чому суспільство диктує нам свої правила, а ми змушені чемно коритися, щоб бути "такими, як всі" і не виходити за "прийняті рамки"???

Яндрух - 18-6-2003 у 08:13

Повністю згідний з Вами...

Олексій Мачехін - 18-6-2003 у 10:11

Дозволю собі відповісти коментарями до кожного твердження. Все, що написано нижче - виключно моя суб'єктивна думка.

>Дівчину, яка часто носить короткі спідниці і відкриті топіки, усі чомусь сприймають, як особу легкої поведінки, навіть не замислюючись про те, що можливо це просто її стиль, іі власна манера сприйняття світу...

Не всі якраз так сприймають, тому вона так іходить.
Але ця дівчина, як і наступний хлоп, мусить зважати на те, що живе у суспільстві і якщо її сприйняття світу відрізняється від сприйняття світу її оточення, то суспільство (яке завжди інертне) буде її відторгати.

До того ж коротка спідниця та відкриті топіки породжують у багатьох жінок (особливо літніх) приховане почуття заздрості через те, що вони собі такого дозволити не можуть (колись не змогли). Тобто виникає перше джерело агресії.
Друге джерело агресії виникає від чоловіків, які за позовом гормонів не можуть не заглядатись на неї (тут цікаво що купальник, наприклад, такої реакції не викликає). Відкритий одяг в гарної жінки часто діє на чоловіків подразливо і це дратує тих, хто через свої певні переконання не може собі дозволити відкрито заглядатись на напівроздягнуту кобіту посеред вулиці. Таким чином чоловіки або звертають на жінку доброзичливу увагу, або агресивну.

> Хлопця, який носить широкі штани, заплітає дреди і чіпляє кульчик у носі, сприймають, як хіпаблуда, який живе лише для себе, а про морально-естетичні цінності якого взагалі не йде мова...

І тут не все так просто. Тисячоліттями складалась традиція оцінювання чоловіка як самця - сильного, надійного, гармонійно розвинутого. За цією традицією як гарний сприймався чоловік кремезний, чесний та кмітливий.
Нова доба принесле багато зхмін до нашого життя. Сила відійшла або трохи поступилася в бік. Наша "традиційна" медицина зробила все, аби суспільство наповнилось хворобливими людьми із вродженими вадами - поганими зубами, слабким серцем, хилою статурою, тощо. Тобто розвиток медицини зупинив "відбір" найсильніших. Людство наповнилося чоловіками, що в нормальних природніх умовах не мали б жодного шансу задля виживання (та жінками, що ніколи б не мали шансів народити дитину).

Вони рівняють собі зуби пластинами, лікують зуби двічі на рік, їх дітям у 2 рочки роблять операції на серце. Що вони можуть протиставити старій традиції оцінювання чоловіка? Нічого.
На перший план виходить інший козир - краса в "жіночому" сенсі цього слова. Вони починають фарбувати волосся та проколювати язик. Це поступово стає модою і розповсюджується не тільки на "слабких", але й на тих, що могли б мати успіх у жінок завдяки своїм природнім якостям.
Таким чином і тут суспільство поділяється на дві групи:
Перша група це ті, що сприймають такий вигляд чоловіка (вже не як самця, а як людську істоту чоловічої статі), це переважно "богемні" люди, що звикли самовизначатись у суспільстві завдяки праці не РУК (образно), а не химерним інтелектуальним надбанням (не плутати з науковцями).
Друга група - консерватори. Це люди, що вважають що чоловік має бути справжнім. І замість того, аби виробляти з тілом та одягом "такі" речі, краще б зробив щось корисне. Бодай дівчинці віршик склав.

> Особу, яка намагається стати високоосвіченою людиною і кваліфікованим спеціалістом завдяки відмінному навчанню і наполегливій праці, називають заучкою, особисте життя якої стоїть на позначці нуль...

Наведу контрприклад. В мене на потоці вчився Вася Лопух.
Це справжні ім'я та прізвище (в нас часто зустрічається схдноагресивне ставлення до імені Василь). Він вчимся майже на самі п'ятірки.
Але жодного разу до нього ніхто не поставився якось криво. Натомість він користувався загальною повагою.

Але те, про що ви кажете також має місце у слабких навчальних колективах, де поява сильного у навчанні колеги вимагає або дій колективу щодо покращення рівня знань, або ж відторгнення білої ворони.

Кожний "стереотип" народжений якимось чинником і не виникає на порожньому місці. Кожни, хто збирається зламати черговий стереотип, мусить замислитися - нашо він то робить?
Та принаймні подивіться на нудистів - хто проти аби вони загоряли голі? Наздоров'я, тільки на окремих пляжах.
Так і наші модники - хай собі загоняють скоби куди захотять, тільки аби їх ніхто не бачив. І все буде гаразд :)

Олександр Ганущин - 18-6-2003 у 11:24

Цитата:
Першим відправив користувач Angelin

Дівчину, яка часто носить короткі спідниці і відкриті топіки, усі чомусь сприймають, як особу легкої поведінки, навіть не замислюючись про те, що можливо це просто її стиль, іі власна манера сприйняття світу...
Хлопця, який носить широкі штани, заплітає дреди і чіпляє кульчик у носі, сприймають, як хіпаблуда, який живе лише для себе, а про морально-естетичні цінності якого взагалі не йде мова...
Особу, яка намагається стати високоосвіченою людиною і кваліфікованим спеціалістом завдяки відмінному навчанню і наполегливій праці, називають заучкою, особисте життя якої стоїть на позначці нуль...


Що таке дреди? Хай там що би це не було, навряд чи це личить мужчині. Нічого нема злого в тому, щоб цим у молодості перехворіти. Знаю багато визначних людей (на заході модно зараз ділитися спогадами) що будучи молодими бавилися в різні речі від квітів життя до наркотиків і решти. Зараз перехворіли цим і все гаразд. Життя все розставило на місця.

Що ж стосується дівчат. У цілому погоджуюся з тим що виклав Олексій. Але часто виставляти щось напоказ ознака таки якоїсь нестачі. Починаючи з людської уваги. Отой кліп "Нам потрібна увага!" мав б би бути їх кредом.
Цим теж перехворюють і все стає гаразд. Конформізм у цілому природнє явище у молодому віці.

Зіронька - 23-6-2003 у 10:14

Дійсно, проблема. І дуже двоїста,
З одного боку, страшно бути "як всі"- а з іншого, ніякого задоволення від того, що на тебе тикають пальцем.
Так, ми живемо у суспільстві. Але чи є гарантія, що суспільна думка завжди правильна?

Олексій Мачехін - 23-6-2003 у 10:22

Звісно нема.
Про це свідчить бодай те, що в різних народів ця думка різна.
Але бути не таким як всі - це, насамперед, бути особистісю, мати якусь унікальність.
А коли я дивлюсь на сучасних "наформалів" - тих, що намагаються вдягатись не як всі, то бачу найсправжнісіньких "формалів", бо вони як раз всі як один вдягаються однаково - панки по своєму, репери по своєму та т. ін.

Thror - 23-6-2003 у 15:28

Цитата:
2Olexiy
І тут не все так просто. Тисячоліттями складалась традиція оцінювання чоловіка як самця - сильного, надійного, гармонійно розвинутого. За цією традицією як гарний сприймався чоловік кремезний, чесний та кмітливий.
На перший план виходить інший козир - краса в "жіночому" сенсі цього слова. Вони починають фарбувати волосся та проколювати язик. Це поступово стає модою і розповсюджується не тільки на "слабких", але й на тих, що могли б мати успіх у жінок завдяки своїм природнім якостям.

Ну треба вам подивитись "Клуб мандрівників" чи що...
Інакше можно подумати, що у досить близьких до природи народів (індіанці, африканці), першим критерієм гарного чоловіка є його "жіноча краса" - теж весь час прикрашаються.
Крім того є дуже спірним, що моду на пірсінг та інше започаткували хирляві та брехливі недоумки.
Буде час ознайомтеся з історією розвитку пірсінга та всього такого. Буде цікаво.

Odarka - 23-6-2003 у 15:42

Я щось не розумію...Навіщо когось засуджувати? Навіщо під когось підлаштовувася? Тільки заради того, щоб тебе сприймало суспільство? Хто таке суспільство?
Людина може ходити у довгій спідниці із блузкою застібнотою на триста гудзиків і показувати своїм зовнішним виглядом, що вона моральна, але ми ж не знаємо який звір ховається усередині кожного "пристойно" вбраного громадянина.
вбирайтеся як хочете, вчіться як хочете, будьте оригінальні, головне, щоб вам було комфортно та зручно. Не слухайте інших, а слухайте свою серединку.Будьте просто самі собою і тоді все буде добре.

Олексій Мачехін - 23-6-2003 у 15:51

To Thror:
Зі мною можна на ти - ми знайомі більше року (Harold).

А щодо індіанців - то там просто традиції інші. Прикраса в них завжди пов'язана або з ритуалом або використовуються як амулети.
Щодо пірсінгу - ознайомлюсь. Але навряд чи він має корені інші від жіночих прикрас.

Nazar - 23-6-2003 у 20:14

Таки стереотипи травматично вплинули на свідомість та сприйняття етикетної культури (можна розуміти просто як рівень культурної збалансованості) фактично всіх постсовкових мешканців колишньої колонії. У одних це випливає як комплекс засовкованості - тобто виглядати більш продвинутим, висміюючись над непрогресуючими консерваторами - хоча це також під впливом тих самих стереотипів, навіть з тим самим знаком! В інших ми спостерігаємо культурний сплеск, який тим самим засуджує все, що не входить під шаблон культури...

Дреди - це що, некультурно?
Чому? Як вже писала Одарка, а що ж таке культура? Уявіть людину в такій зачісці в краватці, вишуканій маринарці, говорить ввічливо та обдумано, в неї що "щось не так з головою"? Погодьтесь, що схожі висновки диктують ті ж самі стереотипи, що настільки вкорінились в нашій свідомості, що зараз виглядає як один з постулатів "впровадження культурної поведінки в маси"...

І що, Олексіє, якщо людина виглядає не за статутом, то вона дійсно керується (мова йде наразі про мужчину) жіночими напуттями смаку та сприйняття всього зовнішнього?

Олексій Мачехін - 24-6-2003 у 09:24

Цитата:
Першим відправив користувач Nazar
І що, Олексіє, якщо людина виглядає не за статутом, то вона дійсно керується (мова йде наразі про мужчину) жіночими напуттями смаку та сприйняття всього зовнішнього?


Де я це казав?

Все що було сказано - моє бачення витоків сучасного ставлення до чоловічої краси.
Таке собі франтство розпочалося надзвичайно давно. З'явилося воно ще тоді, коли дворяни почали застосовувати косметику та вдягатись "по модньому" та відкинули від себе обладунки - символ мужньості.
Зараз - це частина сучасної культури, нема де правди діти - я теж носив довге волосся, що ще за моїх батьків важко було собі уявити. Збирався проколоти вухо, але знайшов інші засоби для самовиразу.

Nazar - 24-6-2003 у 17:15

Даруйте, але я напевно не зрозумів тоді. Фактично, якщо відкинути історію будь-чого, сьогоднішні уявлення про то будуть таки добре перевернуті (мова йде про моду та звонішній вигляд), але консервувати таки треба, щоби зберегти набутки попередніх поколінь.

Зіронька - 25-6-2003 у 16:22

А до стереотипів можна віднести правила, пояснити які вже ніхто не може?
Чому вилку слід тримати в лівій, а ножа- в правій, якщо зручніше навпаки? Чому соромно дівчині запросити на танець? Чому вважається, що чоловіки божеволіють від блондинок? Чому в театр не можна піти в брюках? Чому прийнято усміхатись, коли гірко, і запитувати "Як справи?", коли тобі байдуже? Чому треба дякувати за нещирі компліменти?
ЧОМУ?
І чому не можна порушувати безглузді правила?
Ми- бранці.
В'язні суспільної думки, правил, стереотипів і купи всякої фігні (даруйте), що заважає бути собою.

Олексій Мачехін - 25-6-2003 у 18:12

От все - приголомшила, назадавала багато цікавих питань для обговорення та поїхала на все літо додому....
Хіба так можна? :(

Зіронька - 27-6-2003 у 10:27

От так завжди, Олексію:"я прийшла-тебе нема"...

Kalinowicz - 27-7-2003 у 13:55

А дозвольте вас запитати, чому переходити вулицю потрібно на зелене с вітло, а не на червоне? Цей порядок перетину перехрестя вам зрозумілий і ви його, напевне виконуєте, то чому не хочете виконувати інші створені суспільством правила? Можливо тому, що не бачите логічних витоків причин їх створення? Так я вам пропоную вірити просто і беззастережно, як роблю це я. Моя думка така, що для даного суспі льства, для народу, що проживає на одній території його правила є єдино-вірними, якісь мавпи з „далекої землі”, чи марсиани не можуть слугувати нам прикладом. Тому виконуючи правила нашого суспільства ви зможете досягти більшого не витрачаючи час на такі дрібні питання, оскільки життя переповнене іншими, серйозними проблемами. Як мандрівник у незнаних нетрях лісу чи гір ви будете використовувати мапу складену тисячами поколінь ваших предків.
Що до ножа та вилки, то я собі це пояснюю тим, що ніж більш небезпечніша збоя чим виделка і тому його слід тримати у вмілішій правиці, але неварто витрачати час, потрібно просто брати і їсти, розуміння таких дрібниць прийде потім під час „їжї”.

Чарівник з міста Гамельн - 27-7-2003 у 17:16

To Kalinowicz

Вибач, але написане тобою - клінічна форма фанатизму. Мені навіть не хочеться її обговорювати.

Щиро бажаю, щоб в наступному житті ти народився чорношкірою дівчинкою в племені, яке практикує жіноче обрізання та весільне вибиття передніх зубів у нареченої (а такі племена є).



Novy Svet

dr.Trollin - 27-7-2003 у 22:16

Зіронька 25-6-2003 в 16:22
*> А до стареотипів можна віднести правила, пояснити які вже ніхто не може?
Ну можна спробувати поставитись до них (непояснюваних, хоч і не непояснювальних стереотипів) як до уставу. Причім навіть не караульної служби.
Його звісно треба дотримуватись. Стисло і чітко. АЛЕ! Завжди мати на увазі – що це є лише канва. Котрої треба притримуватись у Критичних умовах. У нормальних – і не виконувати (помягшувати), _але_ пам‘ятати.
Як от приміром (більшість) дівчат _панічно_ бояться мишей. Навіть не пам‘ятаючи – а чого це вони? (можуть не боятись а деякі не виконують стисло -- не лізуть на стільці, приміром, але більшість - таки пам‘ятає, що в "уставі" записано - миша(криса) – то страшна загроза)

*> Чому вилку слід тримати в лівій, а ножа- в правій, якщо зручніше навпаки?
Хм. А якою рукою (більшість) тримають меч? А що є ніж (звісно не той бастард безпорідний, що ми користаємо дома), як не полегшений меч.
Раніш практикували перважне використання однієї руки як робочої при вправах з мечем. А перенастройка автоматики - то правдива біда. Знацця – водим традицію. Котра для більшості молоді (що отой клинок в руках не тримала зроду) як би і застаріла. Але заглибоко вбита.

*> Чому соромно дівчині запросити на танець?
Певно релігійне (з сугубо дохристиянських часів)

*> Чому вважається, що чоловіки божеволіють від блондинок?
Нє. То Вікінгська пропаганда!!
(всерівно ж вони усі фарбовані!) :-)

*> Чому в театр не можна піти в брюках?
А чому ні? (в театрах тепер безпечно)

*> Чому прийнято усміхатись, коли гірко,
а уе щоб долю перекинуть

*> і запитувати "Як справи?", коли тобі байдуже?
Так же ж приємно прибрати хоч зовнішню полуду добра, особливо як серпанок приязні такий нетривкий і завжди можна відсіпнутись у безпеку безпечної шкаралупи, хай і урвавши його облудно звабну міць.

*> Чому треба дякувати за нещирі компліменти?
Ну... а якщо спробувати нещиро дякувати?? :-)

**Малий самовідступ.
Математика у математичнім класі (ну і жартики теж такі). Вчитель наш (Юрій Леві) – якби як баєчку – розоповідує якось що:
“от, діти, знаєте – усталили, що Комплімент – то є така напівправда.
Ага – а відносно останньої нашої контрольної- то от по її результатам
– виникло таки у мене переконання –
що ви дітки таки розумненькі. >:-))
Це комплімент. \:-( “

*> ЧОМУ? І чому не можна порушувати безглузді правила?
Можна, насправді, але лиш як ти впевнений у глибині розуміння того що порушуєш.

*> Ми- бранці. В'язні суспільної думки, правил, стереотипів і купи всякої фігні (даруйте), що заважає бути собою.
Але, зате, дає змогу Суспільству бути собою, а воно ж _теж_ самозбережувана система. Тому розхитувати/модифікувати його (як є вже така гранична потреба) слід обережно.
А то можна або бути придавленим зворотнім рухом маятника (так радісно розхитуваного тобою), або прозівати аттрактор. І ломити зі всієї дурі крізь стінку, як можна би крізь вікно пройти.

У підсумовуванні скажемо з Армійсько-Радянською прямотою (як зараз пам‘ятаю воєнрука) -1-Учи Устав. -2-Учи матчасть.
А знаючи -2- (достеменно) — зможеш щось робити, як відмовить або застаріє -1-.

Kalinowicz - 29-7-2003 у 01:24

Що до клінічної форми фанатизму та чорношкірої дівчинки.
Розумію, що більшість не обирає солдатщину, устав чи монастирські порядки, мова лише шла про те, що такий шлях є більш прогресивним. Змінити, щось у суспільних порядках можуть лише "великі люди", царствуючі особи, вожді племен, можливо однією з причин порушення правил є бажання залучити себе до того високого рангу.
Я не проти змін, зокррема у тому чорношкірому племені, але стереотипи на те і існують, щоб завадити міняти кожному хто що захоче. Вибачте, я, здається, до тепер говорив про правила і порядки, можливо наплутали ще до мене. Стереотип - масове явище і однозначно шкідливе, це є своєрідна "лінь мозку", ми всі у зрілому віці спрймаємо не дійсний обєкт, а лише ідинтифікуємо його з записом у памяті.

dr.Trollin - 29-7-2003 у 04:55

Kalinowicz 29-7-2003 в 01:24
<Змінити, щось у суспільних порядках можуть лише "великі люди">
Ну, радше -"змінити ефективно" (ака "помітно для ока";) а міняють усі. Деколи (хоч і рідко) теж досить ефективно.

<стереотипи на те і існують, щоб завадити міняти кожному хто що захоче>
суттєва самопідміна понятть. Завадити тут по суті перешкодити а не заборонити .
"Сереотип" то лиш "уповільнювач/гармонієзатор розхитуваннь" або "гасій збуреннь".
Тому теза
<Я не проти змін... але стереотипи на те і існують, щоб завадити>
грунтовно невірна.
Стереотип - гасй _збуреннь_, але не _поворотів_.

<я, здається, до тепер говорив про правила і порядки>
а що є порядком/правилом, як не формалізований стереотип?

rost - 29-7-2003 у 08:51

Взагалі, стереотип це узагальнення досвіду. Так би мовити, узагальнення статистичної інформації. Але ця інформація не завжди є up to date. Cкажімо, наявність сережки в чоловічому вусі один час служило індикатором нетрадиційної сексуальної орієнтації. Смішно би було так вважати зараз. Тобто цей стеротип успішно вмер. І можна навести багато подібних прикладів.

З іншої сторони, тут до стереотипів віднесли певні загально-прийняті правила і манери поведінки, які мають значно глибше походження і значення ніж стереотипи. Вони теж мають тенденцію змінюватися в часі, але значно повільніше. Звичайно, право кожного їх дотримуватися чи ні, але йдучи врозріз з ними це шлях до відторгнення від суспільства. Традиції і звичаї, це те, що тримає суспільну чи національну групу разом. Часто вони навіть ідуть врозріз з загально-прийнятими стеротипами. В мене, особисто, дотримання певних традій викликає повагу, навіть, якщо це виглядає, м"яко кажучи дивним. Наприклад, на випускний вечір в американській школі, кілька хлопців прийшло в шотладських спідничках-кілтах. Проти стереотипу?-Так. Згідно своєї традиціЇ?-Так. Єдине що, треба мати певне відчуття балансу.
Наприклад, в китайців, традицією є не тільки їсти паличками але і голосно плямкати, вибачте, відригувати під час трапези і брати більші шматки м"яса руками. Ми нормально сприйняли палички, навіть традиція в білих людей з"являється китайські блюда їсти паличками, але решта... я думаю, доведеться китайцям від тих традицій позбуватися.

Може це звучить трошки патетично, але наші правила і манери поведінки, є в більшості, в традиціях найбільш розвинутих суспільств, які решта світу практично приречена перейняти, можливо з невеликими доповненнями, чи варіаціями.

dr.Trollin - 29-7-2003 у 13:05

rost 29-7-2003 в 08:51
< звучить трошки патетично>
ну, скажімо, трошки оптимістично

<але наші правила і манери поведінки, є в більшості, в традиціях найбільш розвинутих суспільств>
угу. а Китайське вже не розвинуте :-(

< які решта світу практично приречена перейняти>
No passaran! (Санта Кляьвс не пройде!) :-)

Kalinowicz - 2-8-2003 у 21:08

Правила/порядки і стереотип – це речі загальні та суто індивідуальні одночасно. Шаблон, мірка, які наш мозок не піддає сумніву є для нас правилом, а ті речі, які ми сприймаємо за можливо-ймовірні для нас є стереотипом. Задумайтесь, у кожного з нас є стереотипи притаманні лише нам особисто. Прості дії: память, аналіз, узагальненя і „наш комп*ютер” вже створив для нас стереотип. Ви зустрічаєте в один день трьох людей, які роблять для вас добрі, корисні речі – риси загальні для них, наприклад всі вони були трішки опасисті, і ось ваш стереотип, ви ділитесь ним з товаришем, якщо товариш теж його момічає це стає надбанням суспільства. Подібним чином стереотипи також зникають. За час від зародження до стирання стереотипу змінюється його достовірність, цікаво було б зобразити графік тої залежності. Я гадаю найвищою точкою буде середина часу, тобто тоді правдивість стереотипу буде найбільша. Мені так здається, що в цей серединний час суспілльство в загальній кількості може меньше помилятись чим окрема особа.

Зіронька - 5-8-2003 у 14:34

Хочете віршик. Трохи не в тему, але...

якщо кохання придумалипоети-
то що ж народило поетів?
якщо безсмертя придумали попи-
то навіщо запалено душі?
якщо добро придумали мудреці-
хто навчив усміхатися маму?
якщо ми вийшли з землі-
то чому все вартуємо небо?
якщо ми не плазуни-
то що заважа нам злетіти?

Володимир Кузьмич (орфографія автора)

Людмила - 9-8-2003 у 19:59

Ну, панове, щось ви аж занадто...
суспільство заважає розвивитись, самостверджуватись? А спробуйте-но без нього. Хто ми без суспільства? Людина-істота соціальна, то прописна істина.
До дівчини(чується, що дівчина), яка почувається бранкою цього чудовиська: уявіть, якби всі межі і кордони правил раптом зникли-ми б захлинулися у хаосі і Ви б перша попросилася назад...
Тому, якщо ми, звичайно, не плазуни--летімо. Бо якщо дійсно хочеш щось довести і маєш що сказати--жодне суспільство не стоятиме вам на дорозі.

Зіронька - 10-8-2003 у 22:53

Мені здавалося, що деяка образність і гіперболічність тих моїх емоційних висловлювань, досить зрозуміла.

Anatoly - 20-8-2003 у 17:06

Щодо стереотипів то тут мабуть круто дається в знаки роки інкубаційного періоду в СРСР. Коли всі мали бути рівними.
Але давайте поглянемо на другу сторону медалі. Звичайно що то як ти виглядаєш передає твій світогляд. Але треба й памятати що в нашому суспільстві певні культури тих самих дівчат легкої поведінки,неформалів, інтелегенції тощо. І приймаючи певний зовнішній вигляд треба памятати що ти приймаєш навантаження всієї культури, і маєш відповідати за це.

От наприклад я - ношу довге волосся, і мене постійно всякі рокери приймають за свого, але я себе до них не відношу, і маю довге волосся зовсім з іншої причини я абсолютно не хочу бути представником тієї культури, але треба визнати що суспільство мене рахує як представника тієї культури.

Інше вже питання це те яку відповідальність суспільство накладає на представників "культур" а це вже для кожної своє і своєї строгості. І тут треба визнати що певні прошарки сприймаються негативно, інші з повагою тільки за зовнішній вигляд.

Ну щось таке, думки в голос