Соломія Федушко - 7-11-2009 у 00:22
Домашній інтернет в Україні залишається привілеєм молоді в багатоповерхівках
великих міст. У доступі до відкритої для всього світу інформації країна на багато
років відстає від цивілізованого світу, пише маркетолог Гліб Вишлінський у своїй
колонці в журналі Корреспондент."Тільки Цифрова Британія може відкрити шлях уяви
і творчості, які забезпечать нам і нашим дітям висококваліфіковані робочі місця.
Тільки Цифрова Британія принесе нам чудеса інформаційної революції, які можуть
змінити все в нашому житті". З цих слів прем'єр-міністра Великобританії Гордона
Брауна розпочинається програма Цифрова Британія, де представлена стратегія
британського уряду з "цифровізації" суспільства.
Згідно з урядовим планом, до 2012 року всім жителям країни повинен бути
забезпечений доступ до швидкісного інтернету на швидкості не менше ніж 2 Мбіт / с.
Для фінансування забезпечення швидким доступом до інтернету третини сімей, що
залишилися, з кожної мідної лінії буде стягуватися податок у 50 пенсів на місяць.
Крім того, план передбачає покриття 90% території Великобританії швидкісним
мобільним інтернетом, для чого ліцензії мобільних операторів на частоті третього
покоління (3G) будуть продовжені на невизначений термін, що зробить вкладення в
побудову мереж третього покоління більш привабливими. Окремо програма
передбачає, що завданням Ofcom (аналога Національної комісії регулювання зв'язку)
тепер буде залучення приватних інвестицій у сектор для кращого задоволення
потреб громадян.
В Україні ці завдання навіть не ставляться, а до інтернету, як і раніше ставляться
як до розкоші, яка і не повинна бути доступна всім. Насправді, за останні роки
ситуація з технологічним оснащенням українських родин кардинально змінилася. За
даними загальнонаціональних опитувань GfK Ukraine, в III кварталі цього року у 32% родин
уже був комп'ютер, при цьому тільки у половини з них була можливість користуватися
інтернетом вдома. З домашніх користувачів 16% були змушені для виходу в Мережу
застосовувати мобільний зв'язок, а 7%, як і раніше користувалися повільним dial-up.
Такі незручні і дорогі варіанти говорять про технічну недоступність для
споживача високошвидкісного провідникового підключення.
Ця проблема найбільш яскраво виражена в селах. Незважаючи на поширену думку про
глуху бідність українського села, в 20% сільських родин є комп'ютер, але лише чверть
із них (5% від усіх) має доступ до інтернету. Для 36% з них можливість домашнього
доступу надає оператор мобільного зв'язку, 19% змушені користуватися dial-up.
Про те, що мале число користувачів Інтернету в Україні в основному викликане
нерозвиненістю інфраструктури зв'язку, говорить і ситуація в найбільших містах
країни. Навіть там у провайдерів не дійшли руки до покриття приватного сектора і
районів малоповерхової забудови. За даними установчого дослідження ТВ-панелі GfK
Ukraine, серед родин, які в містах-мільйонниках проживають у приватних будинках,
комп'ютер є в 29%, а інтернет - тільки у 9%. При цьому, серед мешканців
багатоквартирних будинків у 6-10 поверхів, комп'ютер є в 40%, а інтернет - у 26%. Ці
співвідношення свідчать про те, що навіть в найбагатших містах країни попит на
підключення до інтернету повністю не задоволений.
При цьому держава не бачить в цьому проблеми. Більше того, дії української влади
стримують розвиток інфраструктури доступу до інтернету. У більшості
європейських держав поштовхом до розвитку інтернет-доступу стала приватизація
державного оператора зв'язку, а також видача ліцензій на 3G. Приватизація принесла
найбільшим операторам інвестиції та орієнтованість на клієнта, а розвиток 3G
створив новий ринок - високошвидкісного мобільного інтернету. В Україні ж і
приватизація Укртелекому та видача ліцензій на 3G заблоковані Президентом.
Особливо показова в цьому плані епопея з 3G. Частоти для мережі третього покоління
найбільші мобільні оператори вже отримали навіть у Росії й Білорусі, тоді як в
Україні їх виділення знову відкладено під приводом браку коштів для конверсії
частот Міноборони. При цьому не беруться до уваги ті блага, які українці отримають
від швидкого мобільного інтернету, як і податки від продажу їм цих послуг.
Інтернет як і раніше вважають розкішшю, а не невід'ємною частиною життя сучасної
людини.
Окреме, не менш важливе питання, - відсутність системи навчання сучасним
технологіям людей старшого покоління. Якщо серед опитаних у віці до 30 років
інтернетом регулярно користуються майже 40%, то серед тих, хто старший 60 років - 1%.
При цьому в 9% родин таких респондентів є комп'ютер, але переважна більшість людей
похилого віку не вміють ним користуватися. Проблему навчання старшого покоління
цілком можна було б вирішувати на базі шкіл і вузів, які страждають від
демографічного провалу, проте, знову ж таки, влада не вважає це проблемою.
З такою державною політикою Україна стане цифровою ще дуже не скоро.
Гліб Вишлінський - керівник відділу дослідницької компанії GfK Ukraine.
Соломія Федушко - 7-11-2009 у 00:33
Невже Інтернет на сьогодні вважають розкішшю, а не невід'ємною частиною життя
сучасної людини?
Юрій Марків - 8-11-2009 у 16:54
Зараз все більше людей обирають "безлімітний" пакет при підключенні виділеної
лінії. А так як у багатьох вдома ноутбуки, то для свободи пересування ставлять Wi-Fi
роутер замість прокладання витої пари. При безграмотному налаштуванні цією
точкою доступу починають користуватися сусіди, про що часто за умови
безлімітності та широкого каналу власник і не здогадується. Так от, у Києві це
досить поширене явище. У той час як у менших населених пунктах про таку "точку
доступу" більшість і не здогадується - відсутня необхідна техніка. Все ж важливою
є комп'ютеризація населення, тому до покриття України точками доступу Wi-Fi ще ой як
далеко.