Форум Рідного Міста

Колекція русизмів у рекламі

Андрій Пелещишин - 18-3-2007 у 14:10

Давайте зберемо колекцію русизмів, що трапляються на видних місцях та мозолять наші очі, зокрема в рекламі.

Перший приклад - у Львові на проспекті Чорновола висить банер, ще написано "Ми не втираємо..." та намальовані окуляри.
Очевидно, геніальні піарщики дослівно обіграли російський фразеологізм "Втірать очкі". Не здогадуючись навіть, що в українській такого близько нема.
Для нас ця реклама мала би виглядати як "ми не замилюємо" і далі намальовані очі.

сумна - 18-3-2007 у 14:46

В оголошеннях про набір на роботу стало пишуть "зав.складом" або "завідуючий складом". Коли підприємство, де я працюю, теж подало такий текст оголошення, я зробила зауваження, що вірно буде "завідувач складу". На що мені відповіли, що "завскладом" звичніше. Тоді мабуть "завсклад" ще звичніше.

Тарас Гулка - 18-3-2007 у 16:12

Стосовно "завскладу", то є гарний український відповідник - "комірник". Знаю кілька фірм де ця посада саме так називається.

сумна - 18-3-2007 у 18:50

Не зовсім з Вами згідна. Бо комірник - це російською "кладовщік". Завідувач складу і комірник - різні посади.

Ярема П. - 18-3-2007 у 19:26

Ну реклама йде в основному з Києва, там її затверджують і пускають в маси. А потім ми ходимо і ржемо з київської української, або просто неграмотності. Достатньо проїхатися київським метро і почитати там рекламу.

Олексій Мачехін - 19-3-2007 у 15:10

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ярема П.
Ну реклама йде в основному з Києва, там її затверджують і пускають в маси. А потім ми ходимо і ржемо з київської української, або просто неграмотності. Достатньо проїхатися київським метро і почитати там рекламу.


Знаєте, слухаючи львівську розмовну мову, часто не сміятися, а плакати хочеться. Це не виправдання наших рекламістів, це обмальовування ситуації в країні.

Андрій Пелещишин - 19-3-2007 у 21:42

Реклама Домотехніки - "кредити від уГОЛОВНЯКА" . Обігрується русизм "уголовник"

Олексій Мачехін - 20-3-2007 у 08:51

Здається тільки без уголовняка.

Андрій Пелещишин - 20-3-2007 у 08:52

ага :D

Ярема П. - 20-3-2007 у 20:42

Цитата:
Знаєте, слухаючи львівську розмовну мову, часто не сміятися, а плакати хочеться. Це не виправдання наших рекламістів, це обмальовування ситуації в країні.


Про що йде мова? Може посперечаємося чия українська ближче наближена до літературної української чи хто більше русизмів вживає? :lol:

Олексій Мачехін - 20-3-2007 у 23:17

Мова про те, що мовна ситуація складна у всій країні вцілому. Нажаль.
Щоправда, останнім часом Київ помітно дерусифікувався.

Андрій Пелещишин - 21-3-2007 у 07:59

Вчора натрапив на справжнього покруча - "Bosch - винаходження для життя". І здається ця фраза була відзначена, як TM.

tysovska - 21-3-2007 у 10:06

Тим гірше для "Bosch" - хай платять професіоналам, а не економлять на витратах. Мене горілка "СВ - На листях кропиви" добиває, і це при тому, що я їм особисто на цю помилку вказувала - як горохом об стінку.

Ірина Роздольська - 21-3-2007 у 10:37

Аналогічно зі мною - мала честь працювати в рекламі, постійно мусила воювати з редакторами і доводити з словниками тлумачними свою правоту. Але це мало що помагало - в результаті реклама виходила в такій так званій правці, що мені просто було соромно.

Андрій Пелещишин - 21-3-2007 у 11:48

Колись товариш був великим начальником на "Світочі" і зі словником мені доводив, що "бочонок золота", то так вже по нашому, що далі нікуди.

Андрій Пелещишин - 6-4-2007 у 13:46

Натрапив на рекламу "Пилососи Гувер...."

spark - 10-4-2007 у 15:12

Ги-ги. Як там у Гоголя? Не потрібно шукати чорта тому, у кого чорт за плечима? :)

На цій самій сторінці закраз крутиться реклама Гугля:

Kyiv EZ English Kyiv
якісне навчання англійському - Київ всі рівні- досконалий результат

не знаю, як вони англійській навчають, але українську у них вивчати не раджу :)

Ната Толмачова - 21-4-2007 у 22:13

та власне і на форумі є русизми :rolleyes:
один з прикладів:
"Ваші персональні настройки" , "настройки" здається слово не українське, хоча це не з реклами і знов я не в тему :D

Ще знайшла: "Ваше повідомлення добавлено", а по-моєму має бути "додане"

Олексій Мачехін - 21-4-2007 у 22:22

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Натрапив на рекламу "Пилососи Гувер...."


І? Це що, русизм? Це слово подають словники.

Іван Лихобор - 23-4-2007 у 12:02

Т.зв. РУС-и його і подають.
Мені подобається порохотяг. Діяспорні джерела ще подають пилосмок, порохосмок.

З Ґуґля:
- результати 1 – 10 з приблизно 23 300 на запит пилосос. (0,08 сек),
- результати 1 – 10 з приблизно 9 750 на запит порохотяг. (0,04 сек)
- результати 1 – 10 з приблизно 356 на запит пилосмок. (0,05 сек)
- результати 1 – 8 з приблизно 1 на запит порохосмок. (0,19 сек)

Олексій Мачехін - 23-4-2007 у 13:30

Іван Лихобор
google не є авторитетним джерелом для вивчення мови, посилайтесь на словники, будь-ласка.

У присутніх в мережі словниках з наведених Вами слів присутній лише пилосмок в Тлумачному словнику. І то без пояснень - просто:
ПИЛОСМОК, -а, ч. Те саме, що пилосос.

Тоді як для пилососу у тому ж словнику:
ПИЛОСОС, -а, ч. Апарат для очищення від пилу предметів одягу, меблів і т. ін.

Водночас в Словниках України наводиться один пилосос і синонімів до нього не зазначено.

Я розумію Ваші пуристичні міркування, проте також хочу зауважити присутність в нашій мові такого слова як пил а також цілого ряду слів із коненем сос: ссати, соска, сосок.

Іван Лихобор - 23-4-2007 у 14:34

Не є google, я теж так уважаю, та, проте, - це зріз плинного стану суспільства. Ну, принаймні, віртуального...
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексія
Я розумію Ваші пуристичні міркування...

До слова (з того ж тлумачного сл.):
ПУРИЗМ, -у, ч. 1. Прагнення, іноді показне, до чистоти й суворості звичаїв. 2. Надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів і т. ін. 3. Формалістичний напрям у живопису, що виник у Франції в 20-х рр. 20 ст. і відзначався абстрактністю, силуетністю і контурністю зображень, примітивізмом.
То що, Ви закидаєте, що я надмірно та показово відстоюю право на існування наших оригінальних слів і термінів?
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексія
...проте також хочу зауважити присутність в нашій мові такого слова як пил а також цілого ряду слів із коненем сос: ссати, соска, сосок.

- пил - порох, курява, пилина (ЕСУМ, т.4, ст.368)

Пр.: Колола пальчики шипшина, Устами ссав солодку кров. (збірка "Три перстені" - Богдан-Ігор Антонич)
Бо тепер тільки кинуло соску — і вже береться смоктати цигарку. (Тронка - Олесь Гончар)
Враз Мавра зойкнула й невтішно заголосила, сльози, здоганяючи одна одну, покотились по щоках і високих грудях з різко окресленими сосками. (Правда і кривда - Михайло Стельмах)

Олексій Мачехін - 23-4-2007 у 14:48

Відстоюючи неологізм «порохотяг» Ви надмірно прагнете очистити свою мову від слів іншомовного походження, даремно зараховуючи в цей ряд «пилосос».

Нажаль, останнім часом пуризм став причиною звуження природнього українського словника, викошуючи звідти все, що схоже на російські відповідники.
Мені шкода нашої мови, тому я відстоюю «пилосос», а новоутворення, нехай і логічні за побудовою, вважаю смішними і шкідливими.

Іван Лихобор - 23-4-2007 у 15:24

Дивина та й годі: навіть пересічні українці, ті, що досі вживали в своїй лексиці "пилєсос", ті, що далекі від мовних проблем, нині з задоволенням уживають слово "порохотяг". Якось так чисто інтуїтивно...

Олексій Мачехін - 23-4-2007 у 15:27

Пуризм в дії на прикладі малоосвічених людей, які, ще не набувши належного відчуття мови, прагнуть перекласти все, що схоже на російське.
Переконати мене можна тільки словником. Бажано, кількома.

tysovska - 23-4-2007 у 16:40

Пане Олексію, +1

Пане Іване, на прикладі пересічного українця (мене): "пилосос" вимовити легше, ніж "порохотяг". А як відомо, будь-яка мова, розвиваючись, тяжіє до скорочення і спрощення. Важкі, довгі слова відживають, їхнє місце посідають короткі. Не втримався в усному мовленні "кінематограф", хоча ще подекуди зустрічається на письмі; дуже скоро на зміну "фотоапарату" назавжди прийде "камера"; "інтернет" не встиг укорінитися - і вже поступається місцем "нету".

Олексій Мачехін - 23-4-2007 у 16:51

Дякую за підтримку, проте я не зовсім про те вів мову. Я казав що слова «порохотяг» в нормі української мови нема.
Упевнений відсотків на 90, що ніколи і не було. Відповідно, витісняти ним цілком нормальне «пилосос» безпідставно і безглуздо.

Андрій Пелещишин - 23-4-2007 у 17:59

Цитата:

Дякую за підтримку, проте я не зовсім про те вів мову. Я казав що слова «порохотяг» в нормі української мови нема.

Ну можливо такого слова і нема, сперечатися не буду. Але воно є досить поширене, принаймні в тому крузі людей, з якими я спілкуюся.

Хай буде по вашому, вважайте мене пуристом, чи як там заманеться. Давайте краще далі поповнювати колекцію.

Тарас Гулка - 23-4-2007 у 19:14

Поблизу кільця Виговського-Кульпарківська невеличкий кіоск на якому напис "Все по 3 гривні - ТРЕШКА"

rost - 23-4-2007 у 19:20

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Тарас Гулка
Поблизу кільця Виговського-Кульпарківська невеличкий кіоск на якому напис "Все по 3 гривні - ТРЕШКА"

Ну це просто з "особым цинизмом". Ну нє щоб і нашим і вашим -- "Все по 3 гривні - ТРОЯК"

spark - 23-4-2007 у 19:22

Взагалі-то слово "пурист" не несе ніякого негативу. Це дві взаємовиключні тенденції, завдяки одній з них мова поповнюється неологізмами та запозиченими словами, завдяки іншій - зберігає свій лексичний склад та структуру. Обидві тенденції необхідні.

Якщо слова "порохотяг" нема в словниках, а ви його вживаєте, то ви якраз не пурист, а новатор, а шановний Олексій - саме пурист. :)

Я швидше на боці Олексія, але хотілось би йому нагадати, що словники фіксують зміни у живій мові із запізненням десь у 10 років. Є галузі, словників з яких просто ще не уклали (наприклад - інтернет-технології). То що нам, мовчати? :)

Олексій Мачехін - 23-4-2007 у 20:03

Ви ж зауважили, що я не беру участі в дискусіях навколо інтернет-термінології? ;)
Поза всяким сумнівом, якщо така тенденція зберігатиметься, «порохотяги» посядуть в наших словниках років через 20. Можливо, вийде з розмовного варіанту в словниковий «шо». Але я особисто не бачу в цьому необхідності. Краще вже комп'ютери лічилками називати ;)

Що ж до пуризму - у нас він набув особливого розмаху. Нажаль, існує побутовий пуризм, головний принцип якого полягає у запереченні всього, що схоже на російське. Таким чином мова бідніє.
Я сам певною мірою пурист - залюбки використовую українські відповідники іншомовних запозичень, дуже шкодую за втраченою через польські і російські впливи лексикою, але намагаюсь розрізняти корисні запозичення і непотрібні.

Dmy - 3-5-2007 у 17:37

М'ясопереробна компанія
"Царська охота"
Смачного!

Я розумію, що є, наприклад, слово "охоче". Але "охоту", як таку, досі ще не зустрічав. Тим паче, зважаючи на визначення "царська", вона тут насамперед означає не "бажання", а "полювання".

Хоча, із врахуванням майже стовідсоткової російськомовності баннерів, спасибі і за це.

Андрій Пелещишин - 7-7-2007 у 16:23

Ельдорадо уже не вперше розширює мої мовні та культурні горизонти
Рекламний слоган "Сущі копійки"

Андрій Пелещишин - 15-7-2007 у 10:30

Молоко Ласуня - "Найкращє молоко"

Олексій Мачехін - 23-7-2007 у 12:01

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
М'ясопереробна компанія
"Царська охота"
Смачного!

Я розумію, що є, наприклад, слово "охоче". Але "охоту", як таку, досі ще не зустрічав.


Я допоможу Вам - у словнику це слово наявне. Щоправда назва від цього стає на порядок цікавішою:

ОХОТА, -и, ж. 1. Бажання, прагнення або схильність до чого-небудь. 2. у знач. присудка, кому, з інфін., розм. Є бажання, хочеться. ** Охота тобі (вам, йому і т. ін.), з інфін. – чого, навіщо, яка рація. 3. с. г. Період тічки, прагнення до парування у самиць.

І до Андрія:

СУЩИЙ, -а, -е. 1. книжн. Який існує, є в наявності. 2. у знач. ім. суще, -щого, с., книжн. Те, що існує; буття. 3. розм. Справжній, дійсний, істинний.

Але слоган і справді дещо неоковирний.

Dmy - 25-7-2007 у 17:18

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій
Я допоможу Вам - у словнику це слово наявне. Щоправда назва від цього стає на порядок цікавішою:

ОХОТА, -и, ж. 1. Бажання, прагнення або схильність до чого-небудь. 2. у знач. присудка, кому, з інфін., розм. Є бажання, хочеться. ** Охота тобі (вам, йому і т. ін.), з інфін. – чого, навіщо, яка рація. 3. с. г. Період тічки, прагнення до парування у самиць.

Дякую за допомогу! :D Зрозумів! Банер слід читати так:

Тільки у нас!
Маєте нагоду відчути близкість із нестримно балдіючою королевою-коровою!
Смачного!

Десь я таки здогадувався :cool:, що "охота" у значенні "бажання", надто, "тваринне" мусить існувати.
Власне, не дивно. Враховуючи неймовірну синонімічність української мови, не здивуюся, якщо в гарному українському словнику можна буде знайти взагалі всі слова Всесвіту, хіба що у трішки адаптованому вигляді.

Але маю підозру, що наведені вище вирази (і з охотою, і з сущим, і деякі інші), попри наявність цих слів у словниках все одно є русизмами. Тобто "русизми" - це не ті слова що присутні в російському тлумачному словнику та відсутні - в українському. "Русизми" - це відходи способу мислення.


Між іншим, здогадався про "сущі копійки"
Цитата:
СУЩИЙ, -а, -е. 1. книжн. Який існує, є в наявності. 2. у знач. ім. суще, -щого, с., книжн. Те, що існує; буття. 3. розм. Справжній, дійсний, істинний
Справжні, дійсні, істинні копійки. Тобто не віртуальні. Тобто, як не крути, а платити доведеться :(
Реклама попереджає

Андрій Пелещишин - 25-7-2007 у 18:22

Цитата:
Але маю підозру, що наведені вище вирази (і з охотою, і з сущим, і деякі інші), попри наявність цих слів у словниках все одно є русизмами. Тобто "русизми" - це не ті слова що присутні в російському тлумачному словнику та відсутні - в українському. "Русизми" - це відходи способу мислення.

Власне, я зайшов у гілку саме про це і написати.
У життю не повірю, що "сущі копійки" - це продукт грунтовного аналізу різноманітних словників української мови. Банальна калька з російської ідіоми "Сущие копейки", яка зараз є слоганом Ельдорадо в Росії. http://www.adme.ru/eldorado/2007/06/28/18931/
Я вже здається тут згадував, про свого товариша зі "Світоча", який заледве не з піною біля рота мені доказував, що "бочонок золота" - це дуже правильно. І також на словники зісилався. Ну є там "бочонок", ну так там же ж і є "бочечка" чи "діжечка", які звучать на порядок краще.

PS Я от дивуюся, чому "Атсасу за капейки" нас минувало.

Олексій Мачехін - 25-7-2007 у 21:37

Дмитре, Андрію...
Я в жодному разі не хочу виправдовувати недолугість наших неграмотних рекламістів.
Тільки от не все, що здається русизмом, ним насправді є.
Відтоді, як я сам завів тему «Занудне буквоїдство» (ви вже вибачте, ліньки шукати точну назву), минуло, здається, кілька років. Я мало тим часом спілкувався на ФоРуМі, натомість зацікавився історією української мови завдяки відповідним профільним блоґовим спільнотам і, м'яко кажучи, дещо змінив своє сприйняття української.
Після браузера мій комп'ютер найчастіше відкриває словники - тлумачний, синонімів, фразеологічний, етимологічний. Часто доводиться шукати вживання того чи іншого слова у класичних українських авторів щоб довести черговому запальному «пуристу» українськість нещасного зацькованого слова, яке вжите у контексті, схожому на російський.

Кожен з нас сприймає мову через призму своїх особистих уявлень і, що цікаво, якщо посадити поруч харківського мовника і львівянина, який у побуті послуговується винятково українською, перший нарахує у другого «русизмів» чи не 30% слів. Все просто - на стику різних але близьких мов, одна з яких до того ж слабше розвинена, процеси відсторонення, відокремлення значно виразніші, гостріші.

Буквально вчора, точніше минулої ночі, доводилось доводити одному харків'янину, що «любимий» може бути і пиріжок.
Може, хоча стилістично це небажано - краще, безперечно, «улюблений». Проте оце «небажано» в Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Києві свідомими мовцями сприймається як догма, але західні українці на рекомендацію Антоненка-Давидовича уваги ніякої не звертають - є там і любимі вулиці, гурти, страви, місця. Вони мають рацію - тлумачний словник надає відповідне значення, а в художній літературі ми можемо таке зустріти у Рильського, Оксани Іваненко, Бордуляка, в листах зустрінемо його у Драгоманова.

І так багато в чому. Зараз серед нефахової української спільноти, особливо серед молодих україномовних представників інтернету, дуже чітко прослідковуються процеси звуження української мови за рахунок відкидання подібних до російських відповідників форм. При чому схожі на російські вислови і слова намагаються не просто не вживати, але й заперечують їх українськість і не намагаючись дослідити місце слова в мові. А натомість, буває, вживається якась кострубата структура, яка за своєю побудовою не менш видається на кальку з російської. Ну хоч «порохотяг» як приклад.

Я, власне, про що. Не бійтесь заглядати у словник ;) Там таки справді пишний яр!
Перед тим, як затаврувати чийсь, можливо, справді недолугий переклад запозиченого слогану, варто пересвідчитись, чи, бува, не помиляємось ми у його сприйнятті. А може там буде весела несподіванка, як ото з «охотою»? :rolleyes:

А може це просто неосвіченість рекламіста? Ось сьогодні бачив в метро рекламу «... Аренда офісів ...». Чи русизм? Навряд, скоріше просто неграмотність.

P.S. Я, звісно, підтримую думку, що в рекламі варто вживати слова у головних значеннях, а не в рідковживаних чи розмовних.

:saint: З усією можливою повагою.

Андрій Пелещишин - 25-7-2007 у 22:14

Все вірно, але є один дуже важливий нюанс.
У рекламі часто використовують саме ідіоми, а не просто фрази. І проста лексична верифікація тут уже не допомагає.
Тому мене і дратують "Сущі копійки". Я ніколи в житті не сумнівався, що в українській мові є таке слово як "сущі", і мені прикро, якщо про мене думають, як про людину, яка не знає такого слова. Мене дратує однозначно чужорідна і неприродня фраза. А мова - це ж далеко не тільки слова. Це і (не раз інтуїтивні) правила компонування фраз. І дуже відчутно, коли людина не володіє цими правилами, і починає їх запозичувати з сусідніх мов. Приклади з "охотою" та "сущим" якраз дуже показні.
Повір, фраза "усе суще на Землі" у мене жодного спротиву не викличе.
Це ж стосується наведеного суттєво вище прикладу з "ми не втираємо окуляри". Я ні на йоту не сумніваются , що слова "ми", "втираємо", "окуляри" існують в українській мові. Я просто не сприймаю цю фразу інакше як абсолютно бездарну кальку з російської.

До речі, з інших мов тепер кальки також трапляються

Олексій Мачехін - 25-7-2007 у 23:01

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин

Це ж стосується наведеного суттєво вище прикладу з "ми не втираємо окуляри". Я ні на йоту не сумніваются , що слова "ми", "втираємо", "окуляри" існують в українській мові. Я просто не сприймаю цю фразу інакше як абсолютно бездарну кальку з російської.

До речі, з інших мов тепер кальки також трапляються


Цілком слушно. А давайте пропонувати по кілька прийнятних і цікавих варіантів? Хоч би й не своїх?
Думаю, могло б бути цікаво.

Ну от як поліз я до словника Кримського, а там на «Втирать очки» такі пропозиції:

Втирать, втереть — втира́ти, вте́рти; -ать очки — зами́лювати (замили́ти) о́чі, лу́до́ю луди́ти кого, вмазувати в о́чі окуля́ри (Кр.).

Ти глянь тільки на третій варіант! ;) «вмазувати в очі окуляри» - ссмакота! :D

Dmy - 30-7-2007 у 13:32

Власне, не планував відповідати (цілих пів тижня) – і так усе сказано і то – неодноразово. Ми і тут усі стверджуємо одне і теж, просто хто – розгорнуто, а хто компактніше.
Ще раз повторю, мало хто сумнівається, що як в українському словнику не вдається знайти якесь слово, то проблема не в слові, а в словнику – треба взяти гладкіший ;).
Водночас, так само мало хто сумнівається, що купа наведених у цій гілці прикладів – не неоковирні знахідки лінґвістів-рекламістів, а тупе передирання російських оборотів і гасел – такі речі ідентифікуються досить легко і майже безпомилково.

Направду, пишу із двох причин.
1.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій Мачехін
Зараз серед нефахової української спільноти, особливо серед молодих україномовних представників інтернету, дуже чітко прослідковуються процеси звуження української мови за рахунок відкидання подібних до російських відповідників форм…
«небажано» в Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Києві свідомими мовцями сприймається як догма, але західні українці на рекомендацію Антоненка-Давидовича уваги ніякої не звертають…
на стику різних але близьких мов, одна з яких до того ж слабше розвинена, процеси відсторонення, відокремлення значно виразніші, гостріші
Ну, вйо. Якщо ти хочеш якось позиціонувати свою українську, виокремити її із загального середовища, позбутися його, хай і несвідомих, впливів, то іншого шляху нема – попервах треба бути пуританином і намагатися не розмовляти, приміром, «по-українськи», а лише «українською». Згодом, після засвоєння мови на рівні «вільно, дуже вільно, ще вільніше», можна дозволити собі оці розмисли про те, що «може, воно і не конче русизм» (на кшталт коментарю до давньої шахової партії: «Коли такий хід робить новачок – гросмейстери ховають посмішки, але якщо так зіграв Ларсен – усім варто замислитися.» І ця проблема, справді, більш актуальна у «Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Києві» – в середовищі, м’яко кажучи, не конче україномовному.
2.
Цитата:
давайте пропонувати по кілька прийнятних і цікавих варіантів? Хоч би й не своїх? Думаю, могло б бути цікаво
Це – хіба на адресу рекламних компаній. Але навряд вони відреагують. Більш цікавою видається інша пропозиція: позаяк тема є стьобною за своєю суттю, пропоную додумувати, що б ці оголошення могли означати українською (таку спробу я вже робив (двічі) у попередньому повідомленні). Ось і будемо мали «веселу несподіванку».

Олексій Мачехін - 30-7-2007 у 13:45

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
Більш цікавою видається інша пропозиція: позаяк тема є стьобною за своєю суттю, пропоную додумувати, що б ці оголошення могли означати українською (таку спробу я вже робив (двічі) у попередньому повідомленні). Ось і будемо мали «веселу несподіванку».


тобто завести свої «Здібні булочки» за прикладом ДЧ?
Чомуб і ні, але одне одному, наче, ніяк не заважає.

Олексій Мачехін - 13-8-2007 у 19:55

Гм... І моїй толерантності може настати край.
Пригадуються мені «видовжені вершки» у львівському шоколаді від Славутич. Тепер на посміховисько себе виставляє Львівське пиво зі своєю «Залізною дорогою» :o

Hanor Narasson - 13-8-2007 у 21:33

А от такий "русизм" : Мобілич. :P Тільки не "російський", а "русинський" (пудкарпатський :lol: ).

То ми із знайомими засперечались, чи прізвище "Мобілич" є українським. Переконували мене, що це відпобатківська кличка, що характерно для російської усної. Але згадав я прізвище "Шуфрич".:sing:

Олексій Мачехін - 13-8-2007 у 21:42

Кличка то в собак, назагал. У людей зазвичай прізвиська :)
Прізвисько Мобілич утворено за правилами побудови українських форм по-батькові (Васильович, Петрович, Олександрович) за якими принаймні на Подніпров'ї нерідко звертаються одне до одного літні близькі люди.
Ну тобто я не відчуваю тут якоїсь штучності взагалі. Може у мене сприйняття мови неправильне - все може бути.

А що, русинську мову таки встигли утворити? Я,певно, щось пропустив :saint:

Тарас Капущак - 14-8-2007 у 18:31

А я б сказав, що Мобілич не за українськими правилами створене. Українізмом напр. буде Михайлович, а от Михалич ні. В наведених прикладах ви навели українські форми, а відповідно до Мобілича було б Василич, Олександрич... По-українському, на мою думку мало б бути Мобілович, так що на мою думку це все ж русизм.

Hanor Narasson - 14-8-2007 у 20:47

Але тим не менше, теоретично: Шуфер - Шуфрич, Мобіл - Мобілич.
(с) "Я не знаю, що таке "мирда", але вона в когось колись була чорна..." :lol:

Hanor Narasson - 10-9-2007 у 11:52

Чи вважати русизмом рекламу Moskal Motors ? :cool: (торгує автівками десь біля Любліна :baddevil: )

Андрій Пелещишин - 25-9-2007 у 21:44

Мережа магазинів "Трешка". Думаю, мало би бути "Троячка" або "Трояк"

Юрій Сєров - 25-9-2007 у 22:15

В якісь іншій темі про цю мережу писав. Мені більше асоціюється з "Trash"-ка :)

Андрій Пелещишин - 22-9-2011 у 14:47

Сітілайти на зупинках "Гід по Германії" від Кореспондента. Хто-хто, а Кореспондент мав би бути взірцем грамотності.

Ярема П. - 22-9-2011 у 16:21

З якого б то дива саме Кореспондент?

Андрій Пелещишин - 22-9-2011 у 18:01

Вони рекламують якийсь російськомовний додаток "Гид по Германии" до свого журналу. Але ж це не причина писати українською "Германія". Скоро, напевно, ще "Венгрії" дочекаємося.. :(

Ярема П. - 23-9-2011 у 00:22

Я питав чому саме Кореспондент мав би бути взірцем грамотності, там що, якась особлива політика?

Андрій Пелещишин - 23-9-2011 у 10:54

Ну бо це журнал, і принаймні один редактор у них мав би бути.
Якщо вже друковані ЗМІ, та ще й такі, що претендують на якусь "інтелектуальність", дозволяють собі так ставитися до реклами, то що хотіти від реклами ресторану чи будівельної фірми?

Ярема П. - 23-9-2011 у 14:20

Ой ні, Андрію, редактор це не показник. Моя знайома, з Вінницької області, хоч і після української філології, але говорить з русизмами, і працює випускним редактором одного поважного жіночого журналу в Києві. Не знаю як пише, може грамотно, хоч надія мала. Як ти думаєш, сильно вона наредактує?

Тетяна Комісарчук - 26-11-2011 у 19:49

Насправді, дуже цікава тема... Тож, я зробила таку підбірку:
Реклама хутряних виробів, слоган якої звучить так: “Повний пісєц “
Реклама годинників: “Ваша точність залежить від вірного вибору годинника. Годинник “Польот” - це ваш вибір”.
Світоч - знатні солодощі! (Здається, що в українській мові не має слова знатний)
Замовте прямо сьогодні (то замовити прямо, чи криво?)
Виграйте в подарунок бочонок золота....

Катерина Слобода - 26-11-2011 у 21:01

Цитата: Початково розміщене учасником Тетяна Комісарчук  

Світоч - знатні солодощі! (Здається, що в українській мові немає слова знатний)

Перевірила в академічному словнику Агатангела Кримського, є таке слово, знатний...

Тетяна Комісарчук - 26-11-2011 у 23:15

дуже дякую))) буду знати..... я просто думала, що то русизм:)

Hanor Narasson - 27-11-2011 у 14:23

Цитата: Початково розміщене учасником Тетяна Комісарчук  

Реклама годинників: “Ваша точність залежить від вірного вибору годинника. Годинник “Польот” - це ваш вибір”.



"Польот" - це російська марка. Так що це не русизм, лише транскрипція.

Тетяна Комісарчук - 27-11-2011 у 17:55

тоді, я думаю, краще було б написати "Полет", а то якось смішно виглядає:)

Hanor Narasson - 27-11-2011 у 21:31

Читайте законодавство України про рекламу...:P Тоді треба було би писати щось на кшталт:

Цитата:

Реклама годинників: “Ваша точність залежить від вірного вибору годинника. Годинник “ПолЁт”* - це ваш вибір”.
---------------------------------------
* "Польот"

:lol::baddevil:

Тетяна Комісарчук - 28-11-2011 у 13:08

ну, а я про що......

Hanor Narasson - 28-11-2011 у 16:52

Ви зовсім про інше...:saint: Якщо давати назву ТМ в рекламі одразу в українському написанні, то не треба давати перекладу. Тим самим економиться рекламна площа (= гроші)

Маріанна Котило - 28-11-2011 у 20:18

Цитата: Початково розміщене учасником Hanor Narasson  
Цитата: Початково розміщене учасником Тетяна Комісарчук  

Реклама годинників: “Ваша точність залежить від вірного вибору годинника. Годинник “Польот” - це ваш вибір”.



"Польот" - це російська марка. Так що це не русизм, лише транскрипція.


Але помилка тут не в слові "Польот", а в прикметнику "вірний", бо насправді йде мова про правильний вибір. Вірними ж бувають друзі, собаки etc.
До речі, купа людей так і говорить, не задумуючись про зміст слова.

Hanor Narasson - 29-11-2011 у 21:36

:P
Зі словника Грінченка:
Цитата:

Вірний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Мет. 81. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Нп. Без вірного друга великая туга. Ном. № 9021. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ном., стр. 290, № 3. Ум. Вірненький, вірнесенький. [12]

:saint:

Dmy - 30-11-2011 у 03:08

А чи є у словнику Грінченка слово "правильний"? ;)

Hanor Narasson - 30-11-2011 у 14:41

У Грінченка - ні. У пізніших словниках - є.