Сьогодні, гуляючи із своєю доцею біля пам'ятника Степану Тудору, я мимоволі стала
свідком дуже прикрого випадку. Коли дві плити відпали від основи пам'ятника і
присипали, майже повністю, півторарічну дівчинку Настю. Витягуючи дитинку із-під
завалів всі були перелякані від можливих наслідків. На щастя, після заспокоєння,
дівчинка змогла присісти і показати ручками як летить літачок. Але всі батьки
були в "шоці", як таке могло статися, чому пам'ятник розсипається і немає жодних
застережень . І доки у нас буде такий безлад,
що у центрі Львова небезпечно гуляти з дітьми в парку .
А мене лякає місце на проспекті Шевченка, де Білозіра вбили. Там довкола
фотографії такий віночок кований, що взимі просто оминаю. Там можна ненароком
поховзнутись і стати наступним. Чим думали митці, які вішали ті металеві шипи на
рівні цоколя, де люди хоодять???Роман Голощук - 3-3-2009 у 21:34
А ось так він виглядає зараз - після того, як відпали плити.
Ірина Назарова - 11-5-2009 у 22:11
Цитата:
Там можна ненароком поховзнутись і стати наступним.
зачепило))))))))
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Галина Лев
Чим думали митці, які вішали ті металеві шипи на рівні цоколя, де люди хоодять???
А знімуть, і нічого на те місце іншого не повісять... От були недавно ковзкі такі
плити по дорозі до пам"ятника Грушевському - не знаю, хто зняв - чи влада, чи бомжі
на метал, але нічого достойного на те місце не поклали((((Юрій Сєров - 11-5-2009 у 22:59
Там просто вкрали бронзову чи мідну бруківку...Галина Лев - 12-5-2009 у 20:02
я ж не кажу знімати тепер, а питаю чим думали напередодні? Ірина Назарова - 12-5-2009 у 22:49
Шкода, майже ніколи тою дорогою не ходжу((( а меморіал загалом сподобався. Мабуть,
так думали і ті, хто це проектував...
. І доки у нас буде такий безлад,
що у центрі Львова небезпечно гуляти з дітьми в парку 
.