Форум Рідного Міста - чайлдфрі (свідома відмова від народження дітей) це:

чайлдфрі (свідома відмова від народження дітей) це:

Bis - 15-6-2007 у 18:04

Останнім часом (принаймні двічі за останній тиждень) наштовхуюся в ЗМІ на матеріали, що присвячені руху child-free...
Думаю, є їхні адепти і серед нас...

Хотілося б почути аргументацію прихильників цього світогляду і думки форумчан з цього приводу...

Ната Толмачова - 15-6-2007 у 18:28

занадто мало варіантів для відповіді...
я б сказала просто: "тверезий погляд на життя", бо не тільки сучасне, а завжди життя було важким і несправедливим
думаю дехто свідомо не хоче мати дітей щоб вони не мучилися з таким життям - це єдине виправдання

всі решта (крім другого варіанту) - це суцільне збочення

не голосую, бо не знаю чому люди найчастіше свідомо відмовляються від дітей

Тарас Капущак - 15-6-2007 у 19:07

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова
... завжди життя було важким і несправедливим
думаю дехто свідомо не хоче мати дітей щоб вони не мучилися з таким життям - це єдине виправдання

Нато, ви страждаєте в цьому житті? Воно вам остогидло? Чому у вас такі похмурі думки?

Tempika - 15-6-2007 у 20:04

...це переоцінка пріоритетів.

Ната Толмачова - 15-6-2007 у 20:17

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Тарас Капущак

Цитата:

Нато, ви страждаєте в цьому житті? Воно вам остогидло? Чому у вас такі похмурі думки?

це питання майже інтимне, тому я зроблю виняток і промовчу один раз

я і не помітила що думки такі похмурі. думаю в мене діти будуть і я їх хочу, то певно я не настільки багато маю похмурих думок як вам здалося

а що ви не думаєте що життя важке?

Ната Толмачова - 15-6-2007 у 20:20

я колись читала якийсь твір художній де головна героїня не хотіла дітей, щоб вони не мучилися живучи і пояснювала це багатьма причинами
через цю тему згадалося що читала але не можу згадати як той твір називався
він мене тоді ще школярку сильно здивував і тим запам’ятався - словами героїні про дітей
може хтось знає з якого то твору?

Тарас Гулка - 16-6-2007 у 12:53

Проголосував за збочення, хоча судячи із репортажів (за останній час бачив теж кілька штук) - це все таки егоїм. Люди відмовляються від дітей, щоб вони їм не заважали жити і розважатись.
Хоча дітей поки немає, але, на моє тверде переконання, діти - це те, заради чого ми живемо і працюємо. Жити тільки ради себе єдиного і неповторного - це, на мій погляд, егоїзм і збочення. Зрештою, і природа і Бог (взалежності в кого які переконання), створили нас для продовження роду. І не нам вирішувати, коли його припиняти.

Цитата:

а що ви не думаєте що життя важке?

Думаю, що життя абсолютне не важке, а цікаве і дуже класне.

Demyan - 16-6-2007 у 13:25

Це важке питання...взагалі важко зрозуміти...іноді я не можу зрозуміти наприклад коли люди навпаки народжують по 10 дітей а потім ті діти нічого не мають, починають шукати самі щось в тому житті з малого віку, а батькам якось всеодно...вони й далі можуть 11 народити.
З іншої сторони якщо сімя не хоче мати дітей, не любить дітей, не може забезпечити або ж навіть просто люблять гуляти і жити в своє задоволення і обоє в цьому переконані - то краще їм і дійсно не мати дітей, аніж народиться дитина а вони будуть собі гуляти або ж дитина не буде відчувати батьківської ласки.

Тарас Гулка - 16-6-2007 у 15:22

В чомусь згідний із Демяном
Так, як підтримую відмову від дітей, у випадку коли самому немає чого їсти.
І також знаю "жінку" яка в 36 років має 11 дітей. Кілька вже померло, кілька в неї забрала держава і віддала в дитбудинки. Для неї це, особливо тепер, бізнес. Адже держава платить гроші.

Але це на мій погляд, не зовсім те. Чайлдфрі - рух, свідомого відмовлення від дітей заради себе.
Я не підтримую відмову від дітей, четез те, що вони будуть "заважати" жити.

Власне Bis згадав цей рух через те, що побачив сюжети в ЗМІ (див. перший пост). Я теж бачив ці сюжети. Мотивація там звучала приблизно така: "Навіщо мені себе обтяжувати дітьми, я живу для себе і т.д". От цього я не підтримую і не розумію.

Тарас Гулка - 16-6-2007 у 15:25

Ось знайшов статтю в вікупедії

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D...

"Чайлдфри утверждают, что их жизнь насыщена и без потомства"

Thror - 16-6-2007 у 17:49

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Тарас Гулка
Зрештою, і природа і Бог (взалежності в кого які переконання), створили нас для продовження роду. І не нам вирішувати, коли його припиняти.

Саме цим людина і відрізняється від тварини. Свободою волі і незалежністю від інстинктів.
Не хочуть - не продовжують роду.

Це черговий привід для демонстрації соціумом нетерпимості до не такх як усі. Зразок толерантності.

Тарас Капущак - 16-6-2007 у 20:33

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова
а що ви не думаєте що життя важке?

Поперше складнощі не є чимось поганим. Наприклад я, коли приймаю участь в якомусь ігровому виді спорту люблю грати проти сильного суперника, бо саме важка гра з сильним суперником приносить задоволення. Натомість обіграти когось слабкого в футбол 40:0 навряд чи комусь принесе радість перемоги. Те саме є й в житті. І я знаю чимало людей, котрі є щасливими від того, що здобувають свій успіх у важких умовах.
Я думаю, що ви мали наувазі щось інше ніж труднощі. Так от моя думка, що те чи є людина щасливою чи ні не залежить від того, які статки вона має і які проблеми вона вирішує в повсякденному житті. Життя є таким, яким людина його сприймає. "Не в грошах щастя." Є немало прикладів, коли небагаті люди є щасливішими за багатих, котрі мають змогу жити легше. Все залежить від самої людини і того як вона сприймає життя, яким вона його хоче бачити. Якщо людина людина говорить, що життя важке, сумне й обтяжливе, то навряд чи вона стане від цього щасливою... Якщо людина не вміє радіти життю, як воно в неї може бути радісним?

Також я не вважаю, що проблеми в житті батьків гарантують такі самі проблеми в житті їх дитини до самої смерті. Звідки хтось може знати яку долю дає Бог людині? Чому хто попало починає робити заяви, що дитина обов'язково буде нещасною?
Хай душа сама робить вибір чи хоче вона тут жити. Якщо їй тут не подобається, то вона не втілиться в дитину. Якщо втілившись не схоче жити далі, то відійде звідси і повірте, що до чотирьох років її тут і наймайстерніший лікар не втримає. Якщо ж вона все-таки обирає життя, то для чого хтось всупереч її вибору хоче в неї відібрати життя, не дати їй його???

Андрій Пелещишин - 16-6-2007 у 22:06

Я підтримую подібні рухи. Це дуже класно.
Нашим дітям буде більше місця під сонцем.

Bis - 17-6-2007 у 07:19

Та все було б добре, аби вони не згуртовувалися в рух, бо, як тільки-но люди об'єднуються, то починають чогось вимагати...

В "програмі" чайлдфрі:
- скасування державної підтримки сімей з дітьми (і батьківства взагалі), як дискримінаційної за своєю суттю
- створення закладів (кав'ярень, ресторанів, клубів, кінотеатрів... ), або зал в закладах, до яких вхід з дітьми був би заборонений
- визначення і закріплення певного часу в музеях та виставках відвідувачам з дітьми

Тарас Гулка - 17-6-2007 у 07:23

Ну я ж казав - збочення

Ната Толмачова - 17-6-2007 у 10:36

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Bis
Та все було б добре, аби вони не згуртовувалися в рух, бо, як тільки-но люди об'єднуються, то починають чогось вимагати...

В "програмі" чайлдфрі:
- скасування державної підтримки сімей з дітьми (і батьківства взагалі), як дискримінаційної за своєю суттю
- створення закладів (кав'ярень, ресторанів, клубів, кінотеатрів... ), або зал в закладах, до яких вхід з дітьми був би заборонений
- визначення і закріплення певного часу в музеях та виставках відвідувачам з дітьми

... починаю думати, що "збочення" - то слабо сказано
ну люди дуріють чим далі тим більше

Галина Лев - 17-6-2007 у 18:41

Згідна з Дем'яном. Там стільки егоїзму, що не треба їм дітей.

Ната Толмачова - 17-6-2007 у 22:22

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Bis
Та все було б добре, аби вони не згуртовувалися в рух, бо, як тільки-но люди об'єднуються, то починають чогось вимагати...

я думаю ці люди не прагнуть відстояти свої права, вони прагануть обмежити чужі права
причому для обмеження чужих прав вони не мають підстав, тому що обмежувати доспутимо тільки ті речі які є суспільно небезпечними
щось мені не здається що люди з дітьми є суспільно небезпечними і їх в громадські місця треба пускати вибірково і по годинах

Богдана Курилюк - 8-7-2007 у 19:17

Думаю, що все ж таки перед тим як дивитися на цю проблемо "по-людськи", варто послухати, що про це каже Церква... А Церква аж ніяк не стоїть на боці серті, а навпаки на боці життя.
Згадаймо хоча б слова Папи Івана Павла ІІ, який наголошував на "культурі смерті" та "культурі життя".
Яку культуру ми підтримуємо?

Іван Лихобор - 8-7-2007 у 22:01

А що робити, як навіть такий потужний рушій торгівлі, як реклама, закликає: Fun now. Kids later.. Чи то пак: Розваги (читай - задоволення) ВЖЕ, а діти - ПОТІМ. - ?

Цитата:

...що все ж таки перед тим як дивитися на цю проблемо "по-людськи", варто послухати, що про це каже Церква...

А хто, що таке "Церква", що ми так сьогодні до неї апелюємо?

rabbits2.jpg - 15kB

Богдана Курилюк - 8-7-2007 у 22:31

Пане Іване, кортить задати кілька запитань...

1. Чи вважаєте себе християнином?
2. Чи можете вільно вбити людину?
3. Ви віррите рекламі? Адже скільки ж кожного дня бачимо, чуємо реклами де нам пропонують унікальні миючі засоби, супер зубні шітки, туші які максимально збільшують об"єми вій і т.д... Ви цьому всьому вірите? Згідна, що реклама може і є рушійною силою, але це виключно стосується бізнесу, а не житття людини.

Якщо ж шукаєте відповіді про погляди Церкви на вбивство дітей, то раджу почитати:

http://www.noabort.org.ua/2007/03/13/tserkva-pro-aborti/#more-138

Богдана Курилюк - 8-7-2007 у 22:32

Таке враження, що люди просто не думають про те, що за кілька років постаріють і не буде кому навіть чашку з водою піднести.... Бо справді не буде кому...

Іван Лихобор - 9-7-2007 у 00:30

Богдано, я ж навів посилання не для того, щоб Ви мене во так віддразу заклеймили, як послідущу людину, що прихильно ставиться до абортів: це констатація факту лише-но.
Авжеж, християнин.
Якби інша людина загрожувала моєму життю, то б... (І бровою б не повів...)

Так, а про рекламу - це, знов ж таки, констатанція факту.
А про "погляди Церкви на вбивство дітей" свого часу довелося багато зазнайомитися. Тої самої 'церкви', що сама в часи похмурого Середньовіччя вбивала людей, ані бровою не повівши.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Богдани Курилюк
Таке враження, що люди просто не думають про те, що за кілька років постаріють і не буде кому навіть чашку з водою піднести.... Бо справді не буде кому...

Даруйте, але бачу мислення, що панує ще й досі в зашкарлублих "пурєдних галицьких родинах", де вважають, що під тими "плодами", що їх має позоставити за собою людина, конче мають бути... діти. Нічо більше, окрім дітей!

"По плодах їхніх пізнаєте їх" - і як то розуміти: що, конче мають бути діти, чи щось инше?

Юрій Сєров - 9-7-2007 у 04:59

Не зовсім розумію...

Цитата:

Якщо ж шукаєте відповіді про погляди Церкви на вбивство дітей, то раджу почитати:

Уникати народжування дітей можна і без абортів.

Богдана Курилюк - 9-7-2007 у 07:38

Пане Іване, взагалі-то, нічим не хотіла Вас образити. Якщо таке сталося, то прошу вибачення. :rolleyes:

Богдана Курилюк - 9-7-2007 у 07:40

Цитата:

Про плоди, як такі, мова взагалі не йшла. Просто увіть себе стареньким і одиноким... Думаю, тоді Вам стане зрозуміло чому я так написала.

Іван Лихобор - 9-7-2007 у 13:15

Трекери не старіють!.. :rolleyes:

пс: Які образи?! Дайте спокій.

Богдана Курилюк - 9-7-2007 у 13:32

Пане Іване, рада за Вас! :sing:

Олексій Мачехін - 10-7-2007 у 10:01

У 30-х роках в СРСР був податок на бездітність. Іншими словами, якщо громадянин перебуває у відповідному віці, не має медичних протипоказань, біологічно може стати батьком, проте дітей не має, 6% його зарплатні іде в фонд держави.

Зараз це вважається радше дикістю і наслідком авторитарної політики, проте якщо ми згадаємо, що подібних пройдисвітів у старості годуватимуть наші діти, ставлення до податку різко змінюється.
Принаймні соціального захисту таку людину гріх не позбавити.

Андрій Пелещишин - 10-7-2007 у 10:31

Цитата:

Це цілком розумне мислення. Адже дуже часто людині не вдається щось вагоме залишити по собі. А діти - це свого роду інвестиція, можливо вони саме і зроблять щось велике і благородне.
Не знаю, наприклад, хто був батьком Леонардо да Вінчі. Але напевно його найбільша заслуга перед світом, що він одного разу не полінувався

Насправді найбільшою заслугою батьків великих і просто талановитих дітей є те, що вони дали змогу дітям вирости саме такими. І часто в цьому була жертва батьків, які можливо самі не здійснили те, на що були здатними.

Dmy - 10-7-2007 у 16:54

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Олексій
У 30-х роках в СРСР був податок на бездітність. Іншими словами, якщо громадянин перебуває у відповідному віці, не має медичних протипоказань, біологічно може стати батьком, проте дітей не має, 6% його зарплатні іде в фонд держави.
Зараз це вважається радше дикістю і наслідком авторитарної політики...

"Історична" довідка. Податок на бездітність у розмірі 6% успішно пережив СССР і був скасований, приблизно, у 1992 році (може, у 93-у). Сприймався він не як дикість (хоча і був "наслідком авторитарної політики" ), а додатковим способом перекачування коштів від населення в державну кишеню (подібних податків у різні часи було вдосталь).

Цитата:

якщо ми згадаємо, що подібних пройдисвітів у старості годуватимуть наші діти... Принаймні соціального захисту таку людину гріх не позбавити

За перепрошенням, це сказано загучно.
По-перше, історія знає достатню кількість прикладів цілком здорових і цілком достойних людей, які не мали дітей (або дитина могла загинути, а на іншу вже не наважилися; це вже не історичний приклад, але саме так сталося з моїм однокласником - єдина дочка розбилася у 16-річному віці). Дехто із цих достойників стільки наробив для суспільства, що його цілком обгрунтовано можна було годувати всією країною.
Інший приклад. Хочу зауважити, що податок на бездітність стосувався всіх чоловіків, а жінок - лише десь рік як пошлюблених. Уявіть собі ситуацію. Чоловік "не має медичних протипоказань" і біологічно цілком "міг стати батьком", проте дітей не має, бо проблеми - у його жінки. Вона не платить, він - платить (хоч одружені, хоч ні). За що він платить? Йому що, аби позбутися тих 6%, на сторону йти?
По-друге, не пам'ятаю випадків, аби чиюсь дитину попри її волю примушували когось годувати. Фактично, так, наступні покоління годують попередні власними податками. Всюди у світі. Начебто. Бо насправді ті попередні своїми податками годували пепередніші за них, а наступних годуватимуть ті, що прийдуть їм на зміну. Це називається - пенсійна система. Тобто реально людина протягом свого працездатного віку заробляє собі на старість, а потім живе на зароблене. Єдине, що ці кошти в неї спочатку позичають, а потім віддають, позичивши в інших.
То до чого тут чиїсь діти? Мітингове гасло - не більше, перепрошую.

Олексій Мачехін - 10-7-2007 у 17:28

Як то не примушують? В залежності від арифметичної кількості працездатних людей і продуктивності їх праці і формується пенсійне законодавство. Відповідно я і ви зараз успішно годуємо своїми податками всіх бездітних пенсіонерів.

Ви навели чудові приклади, які демонструють вади радянського пенсійного законодавства. Але це аргументи до перегляду і вдосконалення податку, а не до його відміни

Dmy - 10-7-2007 у 17:44

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Олексій
я і ви зараз успішно годуємо своїми податками всіх бездітних пенсіонерів

Пенсіонерів із дітьми - також. Тобто діти - не значущий чинник. Пенсіонерів годує ВСЯ працездатна частина суспільства без поділу на батьків, дітей і онуків. І ці пенсіонери - також не тунеядці. Вони теж колись когось годували. Так і виходить, що кожний, фактично, годує сам себе. Відхилення (і суттєві) є, але вони спричинені недоліками пенсійної системи, а не наявністю чи відсутністю у когось дітей. Цих дітей, між іншим, теж треба годувати, доки малі. Їхній матері декретні виплати звідки беруться? Тількі від її чоловіка чи, може, і від декого, хто власних дітей не має? Якщо використовувати таку логіку, то варто позбавляти соціальної допомоги також і багатодітних батьків - нехай їх власні діти годують. Але я цю логіку не підтримую.

Цитата:

Ви навели чудові приклади, які демонструють вади радянського пенсійного законодавства. Але це аргументи до перегляду і вдосконалення податку, а не до його відміни

Підкреслю слово "песійного". Безперечно, песійне законодавство вдосконалювати треба. От наразі (ну, дуже повільно) поряд із розподільчою (а згодом, можливо, і замість) впроваджується накопичувальна система. В принципі - більш справедлива. Але податок на бездітність туди не входить. Він взагалі не входить до жодної пенсійної системи.

Andreas - 10-7-2007 у 18:38

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Олексій
У 30-х роках в СРСР був податок на бездітність. ... якщо громадянин перебуває у відповідному віці, не має медичних протипоказань, біологічно може стати батьком, проте дітей не має, 6% його зарплатні іде в фонд держави.

Прошу вибачення за оффтоп.
Мене завжди дивувала не так "дикість" (хоча, чого тут "дикого" - не розумію, маєш дітей - тратиш гроші на них, не маєш - допомагаєш тим, хто має, щоб було кому пенсію тобі заробляти), як нелогічість у визначенні оподатковуваних. З осіб чоловічої статі податок брався з 18 років незалежно від громадського стану. Вчора 18 стукнуло - сьогодні плати. Але ж чоловік не може народити дитину! Ну от звідки вона в мене могла б взятися у 18 років?
В 18-річної дівчини дитина з'явитися може (бо "апарат має" - з бородатого анекдоту). Але з них (дівчат) податку, чомусь, не брали. Якщо ж дівчина виходила заміж, той податок вона повинна була платити ... через три місяці після дати одруження.
А найсмішніше - разів з сто я чув нарікання від дівчат, що вийшли заміж і з них почали зтягувати той податок ("Вони що, подуріли??? Не знають, звідки діти беруться і скільки на то часу треба???!!!"), і жодного разу від хлопців ("Пхи, в комсомол платимо, в профспілку платимо, в ДТСААФ платимо, тут ще якась фігня - ну і її заплатимо").