ТЕЛЕГОНІЯ, АБО ЗНАЧЕННЯ ТАЇНСТВА
ПОДРУЖЖЯ
Ця історія бере свій початок із таємничого розділу науки про фізіологію людини 150
років тому назад, коли основною тягловою силою були ще коні. Конярі не припиняли
своєї активної діяльності щодо поліпшення породи і скакунів, і їздових. „А що,
коли схрестити коня з зеброю? – міркували вони. – Дуже приваблива, одначе,
перспектива тут!” І робота закипіла. За матерів майбутніх зебро-коней відібрали,
певна річ, найкращих породистих кобил, а жеребців - зебр. Пробували, звичайно, і
навпаки. Хоча досліди зі схрещування повторювали знову і знову, жодного
заплідення кобил від зебр-самців так і не відбулося. В цьому немає нічого дивного,
бо науковому світові ще не було відомо про хромосомну несумісність. Таке діло
конярам небавом набридло, досліди припинили, і ніхто б нині за них не впімнув, якби
по тім, як минуло кілька років, не сталося щось таке, яке годі було якось пояснити...
У кобилиць, що їх спізнали самці-зебри, враз стали народжуватися... смугасті
лошата! З якого це дива? Батько - породистий огир, мати - теж чистокровна, а лошаки...
смугасті! І це після того, як після спарювання минуло кілька років, причому які не
зумовили зачаття та вагітність. Науковий світ був буквально шокований. Дивовижне
явище дістало назву телегонія.
(Теле- [грецьк. tele у далечінь, далеко] - перша частина
складних слів, що означає: діючий на далеку відстань, напр.: телескоп, чи дія
відбувається далеко, напр.: телебачення; -гонія [грецьк. gone - gonos
народження, породження (плоду, результату)] - друга частина складних слів, що
означає: причетність до народження, походження, напр. гетерогонія, космогонія -
„Словник іноземних слів”).
Стали проводити досліди на інших тваринах. Феномен підтвердився і тут, себто
телегонія існувала, та наукового обґрунтування їй не знайдено й понині. Не
знайдено з тієї простої причини, що досліди з волі якихось таємничих сил було
припинено, а їхній вислід – засекречено. Поки що ми можемо назвати лише двох
дослідників явища телегонії: це сучасник Чарльза Дарвіна професор Флінт і Фелікс
Ле-Дантек. Останній після себе залишив книжку „Індивід, еволюція, спадковість і
неодарвіністи” (М.: 1899 р.) Інформацію про перші кроки засекреченої тепер науки, що
її викладено вище, ми почерпнули з глави 24, яка так і названа „Телегонія, або Вплив
першого самця” (стор. 244).
З-поміж фахівців-практиків тій події, що сталася, не здивувалися тільки
собаківники. Їм здавна було відомо те, що коли навіть дуже породиста сука бодай
раз спарується з непородистик псом, і навіть якщо внаслідок такого спорадичного
злучування цуценят не буде, то в майбутньому від цієї суки годі чекати
породистого потомства навіть од найчистокровнішого кобеля. Про це знає кожен
собаківник, та й просто любитель собак.
В другій половині 19 ст. приголомшені сучасники Флінта й Ле-Дантека почали
набридати фізіологам усього світу з одним і тим же запитанням: „А чи не
поширюється сей ефект телегонії на людей?” Та вчених не треба вже було підганяти.
Стали відбуватися інтенсивні фізіологічні, антропологічні, соціологічні,
статистичні дослідження, ба навіть експерименти, якщо, звичайно, така нагода
випадала. І вже невдовзі неупереджена наука чітко заявила: „Так, ефект телегонії
поширюється і на людей, причому в набагато вираженішій формі, аніж у тваринному
світі!”
Отут і опустилась запона секретності!
Та немає нічого таємного, що колись би не стало явним. Сувора дійсність нашого
сьогодення все одно привела б учених до цієї проблеми, навіть якщо б і не було в 19
ст. оказії з зебрами. У другій половині 20 ст. з розвитком комунікацій можливості
спілкування, в т.ч. і сексуального, межи людьми різних рас багаторазово зросли. І
наслідків цього не може бачити хіба що сліпий.
Приміром, після всіх великих міжнародних заходів у Москві, тодішньому Ленінграді
(молодіжних фестивалів, спортивних олімпіад тощо) то тут то там трафлялися
випадки народження дітей негроїдного типу. Від деяких жінок при цьому можна було
почути визнання, що статевий контакт із представниками іншої раси вони мали
декілька років назад, а завагітніли й народжували дітей від своїх чоловіків –
білих людей. Та з якихось незбагненних для них причин діти вдавалися „ні в матір,
ні в отця, а в чорного молодця”. Окрім того, відомі випадки, коли за материні
„гріхи” відпокутувала дочка, яка народжувала дитину негроїдного типу навіть
попри те, що негра не бачила аніжодного разу в житті.
Досі ми говорили, виходячи з прикладу з людьми й тваринами, про передачу методом
телегонії – зовнішніх ознак батька. А чи передаються приховані, внутрішні
батькові ознаки.
Так, передаються! І це в телегонії найнебезпечніший і, я б сказав, вельми значущий
фактор! Виходить, що далеко не байдуже, якими були в жінки її статеві партнери до
того, як вона пошлюбилася й народила дитину. Саме до такого висновку і прийшла
наука про телегонію, коли на неї „наклали заборону”, і написані на цю тему книжки
поступово знищили.
Постає запитання: а що, як „залітний молодчага” був наркоман, алкоголік,
генетичний недолюдок, пузирант чи психічно хворий? Бо люди цього типу найбільш
схильні до безладних і безвідповідальних зв’язків. Спосіб життя православних на
території колишньої Русі допіру відроджується, а „демократична мораль”, що нині
нам нав’язується, саме й ґрунтується на аморальності та безвідповідальності. От
і маємо, що, здавалося б, ззовні нормальні та здорові батьки раптом бачать у своїх
дітях не себе, а „привіт” з минулого від якогось нелюда.
Тим-то всі релігії одностайно твердять про необхідність моралі. Тим-то в усіх
духовно розвинутих народів блудниць зневажали, сікли на стовпах ганьби,
каменували. Цікаво, що про явище телегонії відали наші предки і суворо карали
розпусниць.
Свята Церква підносить подружній стан до рівня Таїнства. Коли наречений і
наречена його здійснюють, то перед священником і Церквою на позір дають свобідну
волю завсігди перебувати у взаємній подружній вірності. Церква потверджує їхнє
бажання. Союз же їхній благословляється во ім’я Таїнства Союзу Хреста і Церкви
Для тих, що стали подружжям, випрошується благодать безгрішної одності й
благословення на народження та хрестиянського виховання дітей.
Святість хрестиянського подружнього союзу робить його неподібним на будь-який
інший союз, укладений поза Церквою, тому що через ласку Божу він і стає тим
„каменем”, на якому сім’я, як уже були казали, творить „Церкву домашню” (Кол. 4,
15), „церкву в сутності свойого життя ”. Саме святе таїнство подружжя дає сім’ї ті
крила, на яких можна злинути у небесні висоти й поживляти сімейне життя
благодатною любов’ю до Бога і одне до одного. Церква надає їм ключа до
внутрішньої стриманності в бажаннях і печать, яка скріплює двох ув одно,
відчиняючи двері в світ, у якому „душевне тіло” сім’ї переображується в „тіло
духовне”.
Олександр Іванов
"Русский дом", №11, 99 (Почерпнуто звідси; переклад мій)
Аргументи „проти” – тут.Користувач Олесь - 27-2-2007 у 16:50
Абсолютно нічим не підтверджена і необґрунтована теорія. От навіть Православна
церква її не підтримує (за наведеним лінком).Ярема П. - 27-2-2007 у 17:45
Чергова фішка.Павло Жежнич - 28-2-2007 у 23:06
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Користувач Олесь
Абсолютно нічим не підтверджена і необґрунтована теорія. От навіть Православна
церква її не підтримує (за наведеним лінком).
Якраз фактів більше ніж достатньо. Проблема в тому, що наукці невідомо чому це
відбувається.
Цитата:
От навіть Православна церква її не підтримує (за наведеним лінком).
За наведеним лінком фактично аргументів "проти" окрім заяв про абсурдність
телегонії нема. І навіть наведений родовід Ісуса Христа абсолютного нічого не
говорить "проти".
Ну скоріше телегонія - це не наука, а теорія (як спроба пояснити наявні факти). Тут
до науки ще далеко, бо нема математичної моделі телегонії. Хоча напевно явище
телегонії має ймовірнісну природу (наприклад, прояви "гулянь" матері не на дітях, а
на онуках).
Я не бачу потреби сперечатися - є телегонія наукою чи не є? Не в тому проблема.
Важливо, що ті явища, які стараються пояснити телегонією, існують. І в людей вони
також проявляються. І через це можуть виникнути серйозні проблеми в сім'ї чи в
сім'ях дітей. Одна з десяти заповідей застерігає від цих проблем (і не тільки від
цих): "Не чини перелюбу!"Василь Яворський - 2-3-2007 у 02:21
Давно чув про таку річ, щоправда детально не цікавився... В офіційній науці тут
шукати адекватні пояснення - річ марна (ІМНО)... Щодо ймовірних проблем - то тут
справа складніша, якщо в сім"ї середньостатистичного слюсаря народиться негреня -
ситуація дійсно може пахнути паленим...
