Demyan - 7-7-2010 у 11:15
недавно шось дивився по новому каналу, якесь кіно, так от через кожні 2 три хвилини
тамлунало
- йди до дідька
- дідько з тобою
- шо за дідько
- йди до дідькового біса.
Мені це дуже вуха ріже і не подобається це, і взагалі якщо з бісом більш менш ясно
то хто такий дідька і як потрапити до нього? 
сумна - 7-7-2010 у 13:55
Якщо Вам більш-менш ясно із бісом, то й дідько не має складати проблеми. :-))
ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА
розм., ГА́СПИД [А́СПИД] розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО
розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал.,
А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р [МОЛФА́Р] діал., АНЦИ́ХРИСТ [АНТИ́ХРИСТ] заст.,
БЕНЕ́РЯ заст.; ДЕ́МОН, ГЕ́МОН (в античній міфології); ДИЯ́ВОЛ, САТАНА (вища
істота серед тих, хто втілює в собі зло); ЛУЦИ́ПЕР [ЛЮЦИ́ПЕР], ЛЮЦИ́ФЕР
(володар пекла і зла); ПЕКЕ́ЛЬНИК (злий дух, що живе в пеклі); ЛУКА́ВИЙ,
НЕЧИ́СТИЙ, НЕЧИ́СТА СИ́ЛА, НЕЧИ́СТИЙ ДУХ, ЗЛИЙ ДУХ, ЛИХИ́Й ДУХ, ДУХ ТЬМИ
[ПІТЬМИ́], ДУХ ТЕМНОТИ́, ДУХ МЛИ, ЛИХИ́Й, ЧО́РНИЙ, ЧО́РНА СИ́ЛА, ВРАГ
заст., ПРОКЛЯ́ТИЙ рідше (уживається перев. в розмовно-побутовій мові як евфемізм
з метою уникнути вживання слів "чорт", "диявол"); ДОМОВИ́К, ДОМОВИ́Й,
ХОВА́НЕЦЬ діал. (той, що живе в домі); ВОДЯНИ́К, ВОДЯНИ́Й рідше, ТОЙ, ЩО
ГРЕ́БЛІ РВЕ розм. (той, що живе в озерах, річках тощо); АНЦИ́БОЛОТ діал.,
АНЦИ́БОЛ діал., АНЦИ́БОЛОТНИК діал., БОЛОТЯНИ́К діал. (той, що живе в болоті);
ЛІСОВИ́К, ЛІСОВИ́Й, ЩЕ́ЗНИК, ГАЙОВИ́К, ЛІСУ́Н заст., ПОЛІСУ́Н заст.
(той, що живе в лісі); ОЧЕРЕТЯНИК (той, що живе в очереті); ПОЛЬОВИ́Й (той, що живе в
полі); ШАЙТА́Н (у мусульманській міфології). - Я до чорта, а він від мене; я за ним,
а проклятий чортяка та у сіни (Г. Квітка-Основ'яненко); Чорти бувають водяні,
степові, хатні й лісові. З водяних найголовніший - анциболот. Це головне
начальство над усіма водяними чортами; потім водяний чорт - це той, що греблі рве..
З хатніх чортів найперший чорт - це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі
сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. Із лісових чортів є
лісовик-чорт; він білий, а п'ятки смалені; цей кріпко дурить людей (І. Шаповал);
Здоровий сам [Лев], кудлата грива, На пиці широченний ніс, - Не тільки миша
полохлива, Злякався б навіть і сам біс (Л. Глібов); Обхрестивсь та й беркиць з верби
впрост на гаспидові ріжки... Несамовито захарчав гаспид... (Марко Вовчок); Куцим, або
куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає (Ганна Барвінок); З-за
купини вискакує Куць, молоденький чортик-паничик (Леся Українка); Ходили перекази,
що в негоду в річці товчуться антипки, чорти тобто, ловлять русалок, аби кохатися з
ними (М. Олійник); Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух)
править усім (М. Коцюбинський); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він
жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (П.
Козланюк); Що куля минає, то ще й нічого: єсть такі діди, на Чорномор'ї були, від кулі
теж заговорюють.. А от як із нечистою силою що - то анцихрист (М. Хвильовий); -
Вважаєш, майор з антихристами знається? (П. Автомонов); [Катря:] За мною оце проти
середи бенеря гналась... (М. Кропивницький); "Чи янгол з неба оце з'явиться мені
серед цього пишного натовпу князів та магнатів, чи демон з пекла прийняв
лицарський .. пишний, чудовий вид і вмішався серед молодих магнатів, щоб одразу і
так несподівано стривожити мою душу..." (І. Нечуй-Левицький); - Поїду в Київ,
помолюся. Молитва, може, прожене Диявола... (Т. Шевченко); - Загримів грім, затріщали
дуби в лісі, блиснула блискавка. Глянув я додолу, аж з розколини висовується
сатана... (І. Нечуй-Левицький); "Хахол - чорт і до самого луципера доступить, не то до
губернатора" (Панас Мирний); Колись прилучилось у пеклі, що підстарший чорт тяжко
занедужав.. Їх, пекельників, і наші пани не переважать (Марко Вовчок); [Степан:] То
гріх і перед Богом, і перед людьми, то лукавий кам'янить тобі серце! (М. Старицький);
Тільки страшно! А що, як то нечиста сила туди коні приведе? Денис боявся нечистого,
хоч і знав, що від його легко оборонитися хрестом (Б. Грінченко); - Обзивайсь, коли
ти не нечистий дух! (Панас Мирний); Забобонному татаринові здавалося, ніби то
відьма накликає на нього духів тьми (З. Тулуб); [Сестра Серафима:] Дух темноти
погибельний боїться ясного лиця праведного. Да воскресне Бог й разточаться врази
єго!.. (Панас Мирний); Мов духи мли з картини Рєпіна зняли цього стрункого гайдамаку
і повтікали з переляку (В. Сосюра); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і
свитку, - Ізслизла, мов лихий злизав (І. Котляревський); Куди вас враг несе до
гаспидського сина? (Є. Гребінка); Недаром пут [у штольні] такий сопух. Певно, що се не
від святого, а від проклятого (І. Франко); Ні разу не трапилося [Олексі] відчути на
собі чортові пазурі, відьомське шахрайство, підступ чи лісовика, чи домовика, чи
водяника (Г. Хоткевич); - Чого, Парасю, ти блідна? - Ох, ненько! Домовий триклятий Мене
все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Пан учитель
Лупина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у
своїй хаті хованця, замкненого у маленькій рурці (О. Ковінька); - А в лісі живе
полісун... А в полі живе польовий - і то нечиста сила... А в очереті над річкою
очеретяник - вибігає з очерету білим бараном і лякає людей... А в воді живе водяник -
цей у зелений кушир уплутається, пакості чинить, греблі рве... А в болоті живе
болотяник - такий замурзаний та вкалений... (Б. Грінченко); [Русалка (випливає на
берег і кричить):] Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте! (Леся Українка); Щезник - темний
дух гірського лісу (Є. Гуцало); Гомонять ялини, сосни - бір не спить. Чую я: лісун
кудлатий тут лежить (І. Драй-Хмара); І знов шайтан нашіптує їй грішні думки,
каламутить спокій (М. Коцюбинський).
Джерело: Інтегрована лексикографічна система "Словники України" 3.2
Demyan - 7-7-2010 у 14:04
мда.....