Недавно потрапила мені в руки книжка в якій в одному з розділів розповідалося про
дитинство Гітлера і Сталіна. Характерною рисою для них двох було те, що в них були
дуже жорстокі батьки.
Цим фактом автор пояснював і їхню жорстокість до інших.
Як Ви вважаєте: Чи має вплив важке дитинство на те, як людина поводиться в
дорослому віці?
Чи відомі Вам схожі факти з біографій інших відомих людей, які мали вплив на долю
людства? Наталка - 1-3-2009 у 14:37
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Катерина Слобода
Як Ви вважаєте: Чи має вплив важке дитинство на те, як людина поводиться в
дорослому віці?
Чи відомі Вам схожі факти з біографій інших відомих людей, які мали вплив на долю
людства?
Будь-яке дитинство впливає на те, як людина поводиться в зрілому віці. В дитинстві
й закладається особистість. Хоча, як на мене, пояснювати усі вади людини, її
жорстокість, лють, садизм важким дитинством - дещо спрощено. Багато є чинників, у
тому числі й той, якою та дитина хоче стати.
Я не маю жодного впливу на долю людства - та
скажу про себе. Письменницею стала не останньою чергою тому, що в дитинстві
постійно втікала у вимишлений світ. Туди, де все так чи інакше закінчується добре.
Мабуть, коли дитині болить, вона або хоче, щоби й іншим боліло, або - щоби не боліло
нікому. У мене в дитинстві була друга думка, така ідеалістично-нереальна.
Отаке...Марія Павлюх - 1-3-2009 у 16:16
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Катерина Слобода
Як Ви вважаєте: Чи має вплив важке дитинство на те, як людина поводиться в
дорослому віці?
Звичайно, що з важкого дитинства, людина вступає у доросле життя уже з певними
особистими проблемами. Та, я погоджуюся із Наталкою, що кожен сам обирає свій шлях
у майбутньому. Однозначно, багато залежить від генетичного коду, який людина
успадкувала від родичів. Зрештою, у Т.Г. Шевченка також було важке дитинство, але
це не завадило йому стати генієм.
Галина Лев - 1-3-2009 у 16:24
Добрим генієм ( бо є різні).Ярема П. - 1-3-2009 у 21:21
Якщо подивитися на біографії видатних людей, то більшість з них взагалі просто
жертви тяжкого дитинства. Hanor Narasson - 2-3-2009 у 13:27
Особливо ті, хто був "прогресивний і дружній до СССР" Марія Вибранівська - 3-3-2009 у 12:24
Колись (років з десять тому) мій син знайшов біля смітярок кошеня, нещасне і
голодне...
Кіт виріз в добрі, ситості, можливості полежати на дивані і побігати по кішках (ток
як живе в селі). Тобто, на мою думку, в умовах повного котячого добробуту.
Так от, більшого злодія, аніж наш Димок, уявити не можна!. Почувши запах мяса - він
буквально вьрачає над собою контроль і всяке почуття гідності. Обовязково
випросить або вкраде...
Ми думаємо, що це наслідки голодного безпритульного дитинства...
А люди хіба інакші? Хіба що можуть керувати собою за допомогою розуму.Наталка - 3-3-2009 у 20:38
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Вибранівська
Ми думаємо, що це наслідки голодного безпритульного дитинства...
Може, й так. А може, то у кота такий норов шкодливий. До слова, сьогодні не лише
всесвітній день письменника, а й день котів, з чим я вітаю свого кота Сірого і кицю
моєї мами, на ім’я Муся. А друге її ім’я - Шкода. Хоча принесли її в дім не зі
смітника. Але в тварин, як і в людей, є свій характер.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Вибранівська
А люди хіба інакші? Хіба що можуть керувати собою за допомогою розуму.
Люди все-таки інакші. Мені дуже подобається один епізод з роману Джудіт Макнот
"Справжня досконалість". Там ГГ-ню в підлітковому віці удочерив один священик.
Вона була проблемною дитиною - крала, брехала, тікала з притулків, і в розмові зі
своїм новим батьком зронила щось на кшталт "А чого ви від мене чекали? Горбатого
могила виправить! А чорного пса набіло не вимиєш". І ось що він їй відповів:
"Тварини й справді не можуть мінятися, Джуліє. Але ти - людина. Господь наділив тебе
розумом та волею. Тому, якщо ти хочеш стати порядною людиною, тобі треба лише
прагнути цього, не зважаючи ні на що".
Дуже прості слова, але я часто їх згадую. Марія Вибранівська - 4-3-2009 у 15:50
Оце і я і називаю керуванням собою за допомогою розумуНаталка - 6-3-2009 у 13:52
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Вибранівська
Оце і я і називаю керуванням собою за допомогою розуму
Можливо, але розум сам по собі може бути яким завгодно гострим, блискучим і так
далі, але, як мені здається, людину роблять людиною саме моральні обмеження, котрі
вона добровільно і свідомо накладає сама на себе. Ні інтелект, ні сума знань, ні
гострота розуму не гарантують того, що людина обере саме добрий шлях. Звісно,
підвалини такого вибору якраз у дитинстві й закладаються. Так що на питання,
винесене у назву теми, відповідь - так. Має вплив дитинство. Навіть визначальний
вплив, я б сказала. Але - не повний.Юрко Гомеш - 6-3-2009 у 16:28
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марії Вибранівської
Оце і я і називаю керуванням собою за допомогою розуму
"Ігри розуму", фільм такий: не це Ви мали на увазі?Тарас Задорожний - 6-3-2009 у 23:50
Думаю, що має ... хоча не на всіх так явноСоломія Федушко - 28-10-2010 у 11:41
Звичайно що має, але не завжди - це залежить від характеру дитини (вона вибирає
чи піддатись чи ні наявній ситуації).
Я гадаю, що є два варіанти розвитку цієї ситуації:
1. оскільки на підсвідомому рівні в дитини закладається ставлення батьків до
неї, сімейні непорозуміння і жорстокість, як шаблон стандартного сімейного життя.
Така вже природа людини, що ми звикаємо до всього і миримось навіть з найгіршим і
це стає нормою для нас.
То коли вже доросла людина створює свою власну сім'ю вона дотримується принципів
батьків, тобто того помилкового шаблону, який сформувався в її уяві.
2. дитина робить висновки з помилок батьків і робить все залежне від неї, щоб в
дорослому житті їх не робити і будувати комфортні стосунки основані на любові та
злагоді.
На жаль, перший варіант, здається, більш вірогідний в нашому суспільстві, але це
не правилом Demyan - 28-10-2010 у 12:06
А якшо навпаки то який варіант?
Ну типу ви кажете що я Жорстокий, а батьки в мене були добрі, а виріс я дуже
Жорстоким. То що тоді? Андрій Пелещишин - 28-10-2010 у 12:07
Для тих, хто цікавиться темою впливу дитинства на подальший характер, раджу
глянути книжку "Приручи своїх драконів", автор Дж. Стивенс.Соломія Федушко - 28-10-2010 у 12:12
А якшо навпаки то який варіант?
Ну типу ви кажете що я Жорстокий, а батьки в мене були добрі, а виріс я дуже
Жорстоким. То що тоді?
Ви тоді будете винятком з правил, яке підтверджує це правило
Гадаю, тут ще відіграє вплив оточення, в якому виросла людина, специфіка характеру
та важкість життєвого шляху.