Форум Рідного Міста - Що то означає або Слова-перли з вуст народу...

Що то означає або Слова-перли з вуст народу...

Наталка - 10-7-2003 у 16:50

Вітаю шановне товариство!

Річ у тім, що мені, як письменниці і просто небайдужій до народної творчости людині завжди цікаво чути та читати ( і бажано розуміти) красні словечки, приказки і прислів’я, а також діалектичні слова, які можна почути лише в одному регіоні (а інколи - і в одному селі) України. Наприклад, на батьківщині моєї свекрухи, в Сутківцях на Хмельниччині, на джмеля кажуть "бомок", а на бджіл - "мухи".

Я якось заледве не впала, коли двоюрідний брат мого чоловіка, виставляючи на стола 3-літровий слоїк меду, сповістив, що "доброго меду з мух набрав!" До чого я все це веду? Просто колекціоную такі цікавинки, так що - пишіть, як маєте що, в цю тему. І ще одне... Вже давно я намагаюсь дізнатися, що означає ніжне і вельми популярне побажання "най би тебе шляк трафив"? :sing:

Поясніть, прошу ласкаво, чи вірно я зрозуміла це, як "щоб ти сказився" чи якийсь нюанс від мене втік? А може, не нюанс, а все вірне розуміння втекло?

Чекаю!

Sophijka - 10-7-2003 у 17:28

Ооо - бомок кажуть і на Львівщині. Щодо "мух" - гм, чула теж, але про походження не сперечалася би... Щодо іншого - "шляк" має часом ще якісь характеристики, бо може бути і "ясний" :sing:

Що може теж якось змінює зміст

Часом можна почути просто "А бодай би тобі.." - і вигляда як цілком нейтральне висловлювання, кожен інтерпретуватиме по-різному. Цікаво, чула колись, що то тільки на західній Україні говорять "дощ падає" - на інших теренах України він просто "йде". А ще мені просто шалено подобається слово "напевно", яке може означати й стовідсотково ("Зроблю це напевно" - хоча може в такому розумінні воно використовується лише у певних регіонах).
Приказки... Тут в мене дідусь спеціаліст

(згадаю щось - обов'язково напишу)

Юрій Сєров - 10-7-2003 у 20:35

Цитата:

"най би тебе шляк трафив"

Наскільки я знаю, дослівно означає (здається з німецької) "щоб тобі стався напад" (серцевий), а вживають його, коли мають наувазі "А щоб тебе", "А бодай би тобі".
Про мух - не чув, а ми в дитинстві лапали бомків - мабуть це були трутні, вони не кусалися і були схожі на бджіл.

rost - 10-7-2003 у 22:42

В Словенії, поясняючи мені дорогу словенець сказав "трета куча справа". Я мав hard time, шукаючи за тою третьою купою. Пізніше, вже в компанії словенців, я вияснив, що по ск. я іноземець, то пояснював він мені по сербськи (теж щось типу меншовартості), а у сербів куча це хата. Бо по словенськи хата - хіжа(краще б він по словенськи...). А в Чишках під Львовом, я довідався, що куча - це хлівець для свині. Отже все ж житло, але з купою.

rost - 11-7-2003 у 00:18

Ще в дитинстві, розмовляв з дідом-сторожем десь, на Хмельниччині. Ми збиралися заночувати, в машині. От сторож і заспокоював. "Нічого не бійтеся, я тут буду цілу ніч ходити, пазити." Я все думав, що ж то значить пазити. А потім, через багато років, почув на вокзалі в Бєлграді оголошення -- спочатку по сербськи "Пажня, пажня...". Потім по німецьки "Ахтунг, ахтунг...". І здається, зрозумів, що, то пазити значило -- пильнувати. Хоча і пильнувати, це теж здається, діалект, на цей раз галицький .

Олександр Ганущин - 11-7-2003 у 08:25

Тема цікава. Я сам родом із Закарпаття. Признаюсь чесно - в дитинстві виїджаючи в інше село не зовсім розумів жителів за якихось 50-100 км., ба навіть менше. Перелік слів-діалектів, думаю, потягнув би десь на тисяч зо 5 а то і більше. Ось кілька загальновживаних:
Лаба - нога;
Йо, айно, ай - так;
Порта - брама;
Карадичі - сходи;
Хижа - хата, кімната;
Фатюв - хлопець.... Далі може буде...

Андрій Пелещишин - 11-7-2003 у 09:20

Цитата:

Порта - брама

Якісь латиняни ...

Рост - 11-7-2003 у 09:25

Ну, бомками на львівщині називають оводів. Ще їх називають гедзями. І, коли корову муха закусає і вона починає від того казитися, кажуть "корова згедзилась"

Що б такого цікавого пригадати... Ну, наприклад, знаєте, що є фасоля тична (та, яка в`ється і її тичать, щоб вона росла), а є низькоросла. Так ту низькорослу називають пішою фасолею. Ну, мовляв, вона по тичках не лазить, а пішки ходить.

До-речі, Гнат Хоткевич в "Довбуші" дуже гарно описав гуцульський діалект. З задоволенням читав колись. Навіть, здається, двічі

А на селах дійсно часто одні і ті ж речі називають іншими іменами, що годі й порозумітись.
Може щось згадаю, то напишу обов`язково

Рост - 11-7-2003 у 09:28

2 Андрій Пелещишин

"... слова кінчають все на "ус"...

Олександр Ганущин - 11-7-2003 у 10:12

Ні Андрію - радше Туреччину Портою звали :-)))

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 10:15

Цитата:

Першим відправив користувач Олександр Ганущин
Лаба - нога;
Йо, айно, ай - так;
Порта - брама;
Карадичі - сходи;
Хижа - хата, кімната;
Фатюв - хлопець.... Далі може буде...

Амбрела - парасоля
теж з латини.

А взагалі мова на Закарпатті - унікальний конгломерат української, мадярської, німецької, словацької, чеської, а може і ще кількох мов (напр. румуньської у відповідних районах).

Олександр Ганущин - 11-7-2003 у 10:30

А товариш мій каже бомко - це коли хтось у якомусь питанні не завсім відає. Типу - ну не хочу бути геть бомком на екзамені

fish - 11-7-2003 у 10:32

чудова тема.
Я дуже люблю діалекти, а оскільки сама східнячка, то така вимова для мене звучить як музика. Певно, я могла б закохатися у хлопця за один лиш галицький акцент.

Якось в моєму приятелеві розпізнали східняка, бо він сказав "справа в тому", коли у західних районах кажуть тільки "річ у тому".
А ще є таке гарне львівське слово - ЖИШ!

fish - 11-7-2003 у 10:35

до речі, мені так потрібні якісь характерні діалектно-сленгові слівця на музичні теми чи з спілкування музикантів... Не згадаєте таких?

Наталка - 11-7-2003 у 11:11

"Я дуже люблю діалекти, а оскільки сама східнячка, то така вимова для мене звучить як музика. Певно, я могла б закохатися у хлопця за один лиш галицький акцент"

Моя юна колежанка закохана в хлопця зі Львова, так, бува, коли він телефонує, а Марічка десь вийшла з офісу, я прошу: "Олежку, поговори зі мною трохи". Він не відмовляє

А мала мене потім питається: "Як ти завжди пізнаєш, що то він?".

Таке спитала...

Моя бабуся родом з Січеславщини, там теж діалект вельми цікавий, хоча багато русизмів, але мова дуже колоритна. Чогось пригадується з дитинства, як бабуся в серцях казали "Бодай його пранці з’їли!". А мені, п’ятирічній, ті пранці здавалися зубатими і ротатими чортами, у яких пельки розміром з мартенівську піч

І тільки коли я виросла, дізналася, що це така хвороба... венерична...
На жаль, коли мені було неповних шість, бабуся перебралися ближче до мами - в Київську область, а мене через рік взагалі до Києва батьки забрали. Тепер ось відроджую пам’ять (в тому числі і генетичну) та дитячі спогади.
Дякую всім, любі мої, хто відгукнувся. Обіцянки "далі буде" сприймаю дуже серйозно! Пишить, пишить і ще раз пишить!

Ще пригадалось кілька питань, на які мрію дістати відповідь.
"Матолк" - це що означає, нетямущий, некмітливий? (Я хоч вірно слово написала?) І поясніть, прошу, значення слова "батяр" - я його часто чую, і не тільки на Львівщині, але дуже приблизно собі уявляю, що то "бешкетник", "хуліган", таке щось. Чи ні?

fish - 11-7-2003 у 11:50

Здається, так і є.

О, ще згадала! Свого часу, порочитавши Рекреації і послухавши Самійла Немирича, задалася питанням: що таке пляцки? Зараз самій смішно, як можна не розуміти, що таке пляцки. Але тоді з того ціла історія вийшла - онде почитайте ПРО ПЛЯЦКИ

Наталка - 11-7-2003 у 12:08

2 fish: Дякую за посилання, дуже добра ненаукова праця.

То чого ж хотів Самійло Немирич - чи дівчину, чи її пляцка, чи кохання хотів, що неторкане ще?

І як би ви пояснювали, що ж таке пляцки, таким нетямущим (матолкам

), як я?

Рост - 11-7-2003 у 12:31

Матолок - тлумачення вірне.
Батяр - хуліганистий гульвіса буде ближче

З таких цілком львівських, замішаних не польській мові.
Цвібак - бісквіт (ну, пляцок такий

).

Гмм... Ну диви! Знаю ж багато, моя бабця, якій вже 90 років (хай буде здорова) багато таких речей говорить. Постараюсь пригадати.

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 13:16

Пательня, рондель, ринка, клюски, фляки, шмата, митка, стирка, обрус, баняк, зупа, диван (не плутати з тапчаном!), горнятко, фотель, накаслик, ясьок, креденс...

Андрій Пелещишин - 11-7-2003 у 13:46

Бомбетль

Наталка - 11-7-2003 у 14:37

Моя бабуся часто казали "Закохався, як чорт в суху вербу" - в значенні сильно, навіть десь нав’язливо, причіпливо. Коли я питалася, чому саме чорт - і в суху вербу, бабця лише плечима знизували. І лише коли я виросла, і, що найцікавіше, сама закохалась подібним чином, мені трапилась невеличка книжечка "Українські народні прикмети та повір’я", де я й прочитала, що наші предки вірили - у сухій вербі живе чорт. У нього там гніздо

"Пательня, рондель, ринка, клюски, фляки, шмата, митка, стирка, обрус, баняк, зупа, диван (не плутати з тапчаном!), горнятко, фотель, накаслик, ясьок, креденс..."

З цього переліку зрозуміла майже все, окрім креденса та накаслика.

А от що таке "Бомбетль"?

Sophijka - 11-7-2003 у 14:40

Писок...І то пам'ятаю, як внук-москвич, приїжджаючи до бабці в село на Львівщину, не міг зрозуміти, чому бабця каже йому завше "пісок" витирати і як його взагалі можна витерти

В розряд матолків - туман вісімнайдцятий (хоча матолок як на мене таки популярніший)

Sophijka - 11-7-2003 у 14:44

Цитата:

Першим відправив користувач rost
а у сербів куча це хата.

Так, але що цікаво: у сербів хата - куча, у хорватів - дом (?), а з жителями/власниками все поплуталося, себто навпаки, у сербів - вони домачарники...

Олександр Ганущин - 11-7-2003 у 14:46

Хм. А от як на рахунок: шіргок, лейбик, фантлик, бокончі, джеплови, луйтра, заход, копел, палінька, катран, гогаци, біціглик???

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 14:56

Цитата:

Першим відправив користувач Олександр Ганущин
Хм. А от як на рахунок: шіргок, лейбик, фантлик, бокончі, джеплови, луйтра, заход, копел, палінька, катран, гогаци, біціглик???

Хе-хе! Це файно! А ще моторка, кремзлики (в Ужгороді в ресторані в меню так і було написано! - кремзлики зі сметаною), гребізлі, бундашкенер, шуткой, ймити.

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 14:58

Краса смерекова...

Рост - 11-7-2003 у 14:58

Креденс - ... ну, це креденс!

Це шафа зі скляними дверцятами (як правило), де сервізи зберігають

І наголос, звично, на першому складі.
Бомбетль - там кури сидять, на бомбетлі

Росіл - це бульон з курки (як правило).
Бальон (наголос на а) - м`яч.
Нарди - лижі

Sophijka - 11-7-2003 у 14:58

Питання в час пообідній...
Завжди було цікаво, чого це болгари узурпували слово "палачинка"/(налисник) (бо думала, що то їхнє, аж тут перевірила - таки австрійське)... І тут виникло питання щодо етимології "налисника", бо теж чомусь вважала його якось трохи австріяцьким. Але якщо ні.. Поляки теж то мають, але не думаю, що то їхнє.

До п. Наталі : а ще раджу спробувати "яблука в шляфрочках" (як знайдете десь у Львові :sing:

) То теж австрійське, але, що цікаво, ми додали суфікс і, хоча поляки слово "шляфрок" викорситовують, але яблучок в них нема

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 15:04

Цитата:

Першим відправив користувач Андрій Пелещишин
Бомбетль

Причому воно чи не з Ідиш походить. Або з німецької. Мало би бути "банкбетель".

Sophijka - 11-7-2003 у 15:04

Цитата:

Першим відправив користувач NetGuy
Бомбетль - там кури сидять, на бомбетлі

Гм....Але, якщо їдете в автобусі ззаду, на сидженнях, що не "відкидаються", то теж кажете "їхав на бомбетлі"

Наталка - 11-7-2003 у 15:16

Просто супер! Я у захваті!!! Для мене потихеньку настає рай

Sophijka - 11-7-2003 у 15:27

І повидло, каляфьор туди ж

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 15:31

Цитата:

Першим відправив користувач Sophijka
І повидло, каляфьор туди ж

І мармуляду, і калярепу. А ще є каляфа, ненза і чепірадло.

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 15:34

Цитата:

Першим відправив користувач Sophijka
І повидло, каляфьор туди ж

Я як малий був, не знав, що "цветная капуста" - то каляфьор, думав, що то кольорова капуста, тобто та така синя.

Sophijka - 11-7-2003 у 15:34

Цитата:

Першим відправив користувач Користувач Олесь

Цитата:

Першим відправив користувач Sophijka
І повидло, каляфьор туди ж

І мармуляду, і калярепу. А ще є каляфа, ненза і чепірадло.

Ненза не вписується в перелік

А каляфа це що? (не каляфьор же ж?)

Sophijka - 11-7-2003 у 15:38

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка
Просто супер! Я у захваті!!! Для мене потихеньку настає рай

Змилуйтеся! Такі теми - розумію, що п'ятниця і кінець тижня (і працювати не тре

)Але маю передчуття, що поки не натайпаю всі слова, які пам'ять вишкробує з усіх закутків - не спинюся :sing:

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 15:43

Цитата:

Першим відправив користувач Sophijka

Цитата:

Першим відправив користувач Користувач Олесь
І мармуляду, і калярепу. А ще є каляфа, ненза і чепірадло.

Ненза не вписується в перелік

А каляфа це що? (не каляфьор же ж?)

Каляфа - нечупара. Каляфьор нагадує тільки звучанням. Продовжуючи асоці ативний ряд, я написав нензу і чепірадло.

Sophijka - 11-7-2003 у 15:50

Цитата:

Ненза не вписується в перелік

А каляфа це що? (не каляфьор же ж?)

Добре-добре - у когось могли виникнути асоціації, що чепірадло - це від "чепурний"

Тепер питання в нікуди / і хто й коли з усього цього якийсь словник складе?

Рост - 11-7-2003 у 15:51

Калярепа - це що?

Є галярета - це типу повидло, але не зовсім. Вона не вариться.

Sophijka - 11-7-2003 у 15:56

Цитата:

Першим відправив користувач NetGuy
Калярепа - це що?

Є галярета - це типу повидло, але не зовсім. Вона не вариться.

Капуста
Є навіть така зупка - з калярепою

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 15:57

Цитата:

Калярепа = кольрабі

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 16:00

Цитата:

Першим відправив користувач Sophijka
Тепер питання в нікуди / і хто й коли з усього цього якийсь словник складе?

Вже склали. Але він польський (Slownik gwary lwowskiej ulicy). Запрошую ентузіастів до перекладу на українську.

http://politech.terramail.pl/hlvov5.html

Sophijka - 11-7-2003 у 16:02

Обцаси, желізко

Sophijka - 11-7-2003 у 16:05

Цитата:

Першим відправив користувач Користувач Олесь

Цитата:

Першим відправив користувач Sophijka
Тепер питання в нікуди / і хто й коли з усього цього якийсь словник складе?

Дякую
Була колись на тому сайті, але цього не зауважила) У Варшаві переселенців зі Львова й досі львів'янами називають... Кажуть, чути їх одразу:-)

Рост - 11-7-2003 у 16:05

А ще з грибами ціла катавація!

Підосиновики - червоноголовці.
Підберезовики - маховики, ммм... ще в Східниці їх так кумедно називають, постараюсь згадати.
Білі - правдиві.

Так, пора мені бігти.
Бувайте!

Sophijka - 11-7-2003 у 16:08

Ворина

Наталка - 11-7-2003 у 16:08

"Тепер питання в нікуди / і хто й коли з усього цього якийсь словник складе?"

Не відаю напевне, чи вже вийшла, чи ще готується до видання, але анонсована і буде точно "Львівський балак" Юрія Винничука. Обов’язково придбаю. А діалектичні словники свого часу видавалися, тільки розраховані вони на вузьке коло фахівців (ну і - на зацікавлених

)

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 16:10

Цитата:

Першим відправив користувач NetGuy
А ще з грибами ціла катавація!

На Закарпатті кажуть:
білі - букові
козарики (підберезовики) - ліскові
сироїжки - голубінки

Sophijka - 11-7-2003 у 16:15

А ще кумедно з поцілунками - як каже мій колєга "по-галицьки - то мус бути тричі" (як на Паску христосаються) Так ось - оце я колись в халепу втрапила: іноземці (слов'яни і всі решта) цілуються на прощання двічі... так ось... цей третій раз :saint:

тепер принаймні знатиму :sing:

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 16:21

Цитата:

Першим відправив користувач Sophijka
А ще кумедно з поцілунками - як каже мій колєга "по-галицьки - то мус бути тричі" (як на Паску христосаються) Так ось - оце я колись в халепу втрапила: іноземці (слов'яни і всі решта) цілуються на прощання двічі... так ось... цей третій раз :saint:

тепер принаймні знатиму :sing:

Як казав знайомий бельгієць, при вітанні по-різному, але в цілому світі є "один довгий поцілунок".

Круціфукс. - 11-7-2003 у 16:22

Класна тема!

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 16:22

Капурка, зарінок.

Sophijka - 11-7-2003 у 16:24

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка
"Тепер питання в нікуди / і хто й коли з усього цього якийсь словник складе?"

Не відаю напевне, чи вже вийшла, чи ще готується до видання, але анонсована і буде точно "Львівський балак" Юрія Винничука. Обов’язково придбаю. А діалектичні словники свого часу видавалися, тільки розраховані вони на вузьке коло фахівців (ну і - на зацікавлених

)

О! дякую про інформацію щодо книжки Винничука. Колись, щоправда ще десь на курсі першому о), ми мали завдання написати твір з мінімум десятьма (а ймо, й більше) фразеологізмами... Пам'ятаю, задоволення від того було страшне

Sophijka - 11-7-2003 у 16:31

Цитата:

Першим відправив користувач Користувач Олесь
Капурка, зарінок.

Sophijka - 11-7-2003 у 16:37

Щось моє єство все амнезізовується

Ню не можу приказок пригадати... Окрім як "Поганому танцюристові і ноги заважають"
Ще хотіла запитати - "воліти" - це галицизм (ооо... що за слово) - ну, себто використовуються лише на Галичині чи є всеукраїнським?

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 16:39

"Bоліти" - це галицизм.

Sophijka - 11-7-2003 у 16:50

Думаю, "бздури" теж...Як і "мати рацію"

Наталка - 11-7-2003 у 16:54

Ага, бздури - тобто дурниці, так? - я тільки на Галичині чула

Мені взагалі подобаються звороти з використанням слова "маєте".

"Маєш рацію", "Пан має також час та натхнення".

Користувач Олесь - 11-7-2003 у 17:07

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка
Ага, бздури - тобто дурниці, так? - я тільки на Галичині чула

Мені взагалі подобаються звороти з використанням слова "маєте".

"Маєш рацію", "Пан має також час та натхнення".

"Нехай пані не робляться приємні"
І. Вільде. Сестри Річиньські.

Sophijka - 11-7-2003 у 17:32

А ще те, що зараз мож почути тільки на наших теренах, це таку форму майбутнього часу як "що будеш завтра робила?" Натомість, маємо у нашій граматиці 2 форми недоконаного часу - "робитимеш" та "будеш робити". До речі, серед слов'янських мов лише чи не польська має теж 2 паралельні форми bedziesz robila bedziesz robic.

Юрій Сєров - 11-7-2003 у 18:24

Крім бамбетля кури ще сидять на бантах

маринарка

Роман Голощук - 11-7-2003 у 20:54

А я люблю палюшки

А тарілки ставлю на церату.

rost - 11-7-2003 у 21:24

А наше коронне -- ровер. Скільки разів я був вражений, що люди з-за Збруча взагалі не розуміли, що це таке.

Юрій Сєров - 11-7-2003 у 22:09

і лещатарський спорт
фіра

Nazar - 12-7-2003 у 11:36

Так вжилося, що і не відразу згадав - Цімбор (або цімбур) то є кращий колєга, так кажуть в горах та на Закарпатті.

Sophijka - 12-7-2003 у 13:28

Цитата:

Першим відправив користувач Роман Голощук
А я люблю палюшки

Оооо І я люблю!! :sing:

Sophijka - 12-7-2003 у 13:41

"Бодай ся когут знудив, що мене рано збудив"

Рост - 12-7-2003 у 19:14

О! Когут пригадав

Млоїть - це тошнить.

Тяпка - сапка.

ООО!!! Як ми забули!!!??? Драглі!!!

Це холодець. Наголос на і.
Є ще такий колоритний анегдот. Приходить один кум до іншого, та й питає:
- Куме! А шо то ваша свиня на двох ногах скаче?
- Та я шо, куме, буду через миску драглів цілу свиню різати?!
Старий він, правда, тому вибачайте, як то кажуть, за баян. Навіть, я б сказав, канадський баян

Щодо грибів, підберезовиків, їх дійсно в Східниці і ще десь там лісковцями називають. Дякую, хто там пригадав

А ще на погану погоду кажуть - слякоть. Це тільки у нас?

Трускавки - полуниця.

Наталка - 13-7-2003 у 16:18

Чогось пригадались знову бабусіни приказки:
"Такий до діла, як свиня штани наділа".
"Бреше, як пес на висівки" або "Бреше, як дівка косу чеше".
"Такий жвавий, як рак на греблі", "Гарна, як свиня в дощ" (Останнє стосувалось мене, коли я зловживала помадою

)
Слякоть... г-м, на дрібний дощ бабця казали "мряка".
Трускавки - дізналась по аналогії з написом на пачці чаю з Польщі (вибачайте, може помилки будуть) "Чай трускавовий" - щось таке.
Ровер... я теж з-за Збруча

Чоловік висунув припущення, що це те ж саме, на що у Сутківцях кажуть "моціклєт". Я обіцяла дізнатись точно

rost - 13-7-2003 у 23:30

Чай був скоріше всього "трускавковий"
"Слякоть" - це по моєму звичайний русизм, як і "тяпка".
А про ровер -- я як в воду дивився! Ровер -- це велосипед.

Юрій Сєров - 14-7-2003 у 04:11

Дрібний дощ - мжичка
тяпка - сапа або мотика

Ще мені подобаються галицькі стрийко (стрийна) і вуйко (вуйна)

Рост - 14-7-2003 у 08:19

Про слякоть і тяпку - напевно погоджуюсь, русизми.

А вот мжичка - це не дощ, це вода, яка висить в повітрі

fish - 14-7-2003 у 09:06

Ой, цей ровер!
бачила на власні очі, звідки анекдоти беруться.
Усі пам"ятаєте анекдот про пі-і-іво і клятих москалів?
От у моєму Запоріжжі на вокзалі чую розмову двох дядьків. Один розказує, як його племінник зі Львова "лісопєт ровєром називаєт" і додає шось на кшталт от же ж гади, бандерівці, понавидумували!

А взагалі, чим далі я читаю, тим більше проникаюся сумним почуттям лівобережної меншовартості - відсотків з 70 тих слів я не знаю, з такою кількістю то вже навіть питати сором.

rost - 14-7-2003 у 09:29

Цитата:

Першим відправив користувач fish
далі я читаю, тим більше проникаюся сумним почуттям лівобережної меншовартості - відсотків з 70 тих слів я не знаю, з такою кількістю то вже навіть питати сором.

Но-но-но! При чому тут меншовартість. Я напр. половини закарпатських "перлів" не розумію. Дещо виглядає, для нас, ну скажем так не звично. В нашому львівському офісі завжди було весело, коли заходив наш шофер-закарпатець і казав, що він вчора ПРИЙШОВ з Ужгорода.

Sophijka - 14-7-2003 у 11:30

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка
Ага, бздури - тобто дурниці, так? - я тільки на Галичині чула

Мені взагалі подобаються звороти з використанням слова "маєте".

"Маєш рацію", "Пан має також час та натхнення".

А ще можна мати бзіка

А щодо вар'ятів - "не роби з тата вар'ята". Тільки не знаю, чи це вже не новочасна усна народна творчість...

Sophijka - 14-7-2003 у 11:33

І, звичайно, желізко... На Закарпатті його взагалі якось цікаво називають - чи то "вошолюю", чи щось таке

Наталка - 14-7-2003 у 13:00

Деякі "перли"-приказки моєї бабусі я навіть писати тут не можу, бо з Форуму виженуть

Та й забувається все-таки... Якби я у свої 18-20 років мала клепку і записувала за нею всі її "крилаті вислови" вийшла б груба книжка. Буду згадувати. Одна з її улюблених, дуже популярна - "Дурний, як сало без хліба". Ще казали "Застидався, як кіт сметани", "Дорого, як за рідну матір", "Не спіши з козами на торг" і "Не спіши, як попівна заміж".

Далі буде...

fish - 14-7-2003 у 13:34

чула од бабусі, що її бабуся любили казати, лаючись, щось типу "тринди ті в шари". Шари за бабусиною версією - то очі, а от решту вона мені чогось таки й не пояснила - за малолітства мого тодішного чи що?

Зіронька - 14-7-2003 у 15:11

Цитата:

Першим відправив користувач fish
чудова тема.
Я дуже люблю діалекти, а оскільки сама східнячка, то така вимова для мене звучить як музика. Певно, я могла б закохатися у хлопця за один лиш галицький акцент.

Ах, а я думала, що одненька така "дивачка"!!! Приємно бачити на форумі однодумців...

Олександр Ганущин - 14-7-2003 у 15:57

Тепер як обіцяно далі:
лекварь, палачінти, парадічка, крумпля, прийзлики;
позераву, знаву, гія, валовшен;
візер, катран, гамак...
І найголовніше всюди вставляти - сисе, тото, кіко, ня, го, би-с-си..
Як от "Ик, сись ніц тото не валовшен. Позерай кіко гія си вчити.
Гамаку, би с си заклєв, нігди ня си не слухаш. Но та й не меш нині палачінти з лекварьом їсти"
(Мама лає сина за неуспішність, та погрожує, що не дасть їсти..)

Наталка - 14-7-2003 у 17:13

"Ах, а я думала, що одненька така "дивачка"!!! Приємно бачити на форумі однодумців..."

2 Зіронька: Ти не одна

Мене теж до однодумців зараховуй.

Чоловік вже на мене косо поглядає, питається "Тобі моєї проскурівської говірки мало?"

Наталка - 14-7-2003 у 17:15

"Ик, сись ніц тото не валовшен. Позерай кіко гія си вчити.
Гамаку, би с си заклєв, нігди ня си не слухаш. Но та й не меш нині палачінти з лекварьом їсти"

Олександре, то просто супер!

Мене бабуся сварили колоритно, але не так! Далі буде

Користувач Олесь - 14-7-2003 у 17:35

Цитата:

Першим відправив користувач Sophijka
І, звичайно, желізко... На Закарпатті його взагалі якось цікаво називають - чи то "вошолюю", чи щось таке

В Північно-західному Закарпатті на желізко кажуть жеглічка. Це зі словацької. (До речі, "ПРИЙШОВ" з Ужгороду до Львова наприклад - це також, так би мовити, "словацизм"

Зіронька - 14-7-2003 у 22:10

Цитата:

Олександре, то просто супер!

Мене бабуся сварили колоритно, але не так! Далі буде

А якби ж то він це вголос прмовив-уявляєте, дівчата, яку б естетичну насолоду отримали...

Наталка - 14-7-2003 у 23:22

Ооо, Зіронько, що ти наробила!!! У мене ж така бурхлива фантазія - тепер безсонна ніч мені забезпечена!!! Ооо, принесіть мені стінку - я хочу побитися об неї головою!

До слова, фільму "Рибка на імення Ванда" бачила? Якщо так, зрозумієш, про що я

Ну, що ж, все одно нема чим ніч зайняти - буду згадувати бабусіни "перли". Вона частенько казали "добрий, як з клоччя батіг".

Вживалося також "добрий, як з цигана рабин", та "добрий, як з вола херувим". На мої питання "А правда, я вже велика?" незмінно відповідалось "Рости, онучко, хоч дурна, та велика, щоб люди боялись".

"Не вмер Данило, так болячка задавила" - це з її улюблених. "Похожа свиня на коня, тільки шерсть не така" - теж суперхіт у її виконанні. "Зробив два білих, а третій, як сніг".

"Не знав, не знав, та й забув", "Як кіт наплакав", "Працює, як мокре горить", "Злий, як зінське щеня" - це про мого тата, відповідно, її зятя

"Дурний, аж крутиться" - це про мого брата. "Застав дурного Богу молитись, воно і лоб поб’є" - це вже бувало про мене

Бабуся правду-матку в очі різали, ні на кого не зважаючи. Як казав Голохвастов, "без тітулов". "Допався, як дурень до мила", "Підвести під монастир" і "Дурне теля неприв’язане" - останнє теж про мене... траплялося :saint:

Користувач Олесь - 15-7-2003 у 08:58

Згадав ще пару. Отже, маринарка вже була, ще кажуть жакет, зустрічав і "блюзка". Мешти, напевно, всі знають. Штани - часом кажуть "сподні" (з польської), на Закарпатті - ногавиці (зі словацької), на мешти - топанки. І ще що стосується одягу: з білизни є майтки, а в кобіт - станик. Взимі на шиї носять шалик.
Дідусь і бабуся: в нас кажуть дзядзьо і бабця. А от "дід" - то жебрак. Тут і приказка: "Люблять, як пси діда у вузькій вулиці". Ну і решта: швагер, сестрінка, тестьова. Згадав ще такий гец (з забав): "Шановні гості, дорога родино і ти, француватий швагер, просимо до столу".

Андрій Пелещишин - 15-7-2003 у 09:02

Мабуть найефектніше для незнаючих:
Неньо - батько

Рост - 15-7-2003 у 10:41

О, про родину.
Ну, вуйко, то, мабуть, знаєте. А є ще вуйна

І ще стрий! (не плутати з містом, річкою і ще там, що є

)

Sophijka - 15-7-2003 у 11:08

"Вже вівці солому з'їли, зак круля здріли" (Як хтось когось довго не бачив)
"Вбрався як стрик на Великдень"
"Вчепився як п'яний плота"

Олексій Мачехін - 15-7-2003 у 11:20

Як багато тут сталося поки мене не було!!!!

Про Шляк трафив.

Шляк - на подніпров'ї - могильний хробак. Трафити - точити. Так що тут все просто.

Щодо диалектизмів - Тільки мабуть в Холодному ярі кукурудзу називають пшінкою. Там ще є багато - треба в дружини спитати.

Як кажемо про закарпаття - не забуваймо про крумплі та яфини а у Галичині - бульба

fish - 15-7-2003 у 11:56

я й до сього дня добре не можу розпізнати деяких слів у "кед мі прийшла карта". Хтось може розказати детально, що там звідки?

Олексій Мачехін - 15-7-2003 у 12:00

Доречі, як зайшла мова, то одненьке зауваження:

Слова "вибачаюсь" в українській сові нема.

Точніше є, але воно виключно безкультурне. Має значення, звісно, вибачення самого себе. Проте зараз чуємо його всюди, навіть на телебаченні з вуст дикторів як кальку з російського "ізвіняюсь"

Олексій Мачехін - 15-7-2003 у 12:02

О! про родину!
Зараз розповсюджені "двоюрідні та троюрідні"
проте на черкащщині кажуть "в других та в третіх".

Користувач Олесь - 15-7-2003 у 12:15

Цитата:

Першим відправив користувач fish
я й до сього дня добре не можу розпізнати деяких слів у "кед мі прийшла карта". Хтось може розказати детально, що там звідки?

Цю пісню співають і вважають своєю і в Словаччині. Отже:

Кедь мі прийшла карта нароковать...
Мається на увазі мобілізаційне повідомлення - йти на фронт (мова йде про першу світову війну).

Став-ім свого ненька тошіковать
Ненько (неньо) - тато, тошіковать - просити (з мадярської)

Ой неньку мій неньку, вели мою волю
Зроби, тату, як я прошу

Іди за мня, неньку, на ту войну
(зрозуміло)

Далі просить "музиченьків" заграти ЧАРДАШ, щоб востаннє погуляти.

Музики стали грати чардаш і юнак почав плакати:
...стали ми ся з очей сльози лляти -
не заплаче за мнов ні ненько ні мамка,
лен заплачуть за мнов три дівчатка...

Користувач Олесь - 15-7-2003 у 12:19

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy
О! про родину!
Зараз розповсюджені "двоюрідні та троюрідні"
проте на черкащщині кажуть "в других та в третіх".

В нас казали наприклад, "стриєчний брат".

Згадав ще з Закарпаття - подібно як "шляк би тебе трафив", там кажуть "качка би тебе копнула".

Олексій Мачехін - 15-7-2003 у 12:24

"качка би тебе копнула" - ну це ще відносно гуманно....

Наталка - 15-7-2003 у 12:45

У Києві чую від багатьох "племінник, племінниця". А у бабусі в селі (і не тільки там, я думаю) казали "небіж" та "небога". Хоча останнє слово, здається, вживане, і як синонім слова "бідачка".

Користувач Олесь - 15-7-2003 у 12:57

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy
Доречі, як зайшла мова, то одненьке зауваження:

Слова "вибачаюсь" в українській сові нема.

Точніше є, але воно виключно безкультурне. Має значення, звісно, вибачення самого себе. Проте зараз чуємо його всюди, навіть на телебаченні з вуст дикторів як кальку з російського "ізвіняюсь"

На жаль, диктори українського телебачення дійсно вживають багато русизмів - я чув як казали "подякуємо Івана Петровича (наприклад)..." - також калька з російської. Або "пожежний" замість "пожежник". А ще мене колись денервувало, як розмовляв Яневський на 1+1: "...в Україні та за кардонам...".

Крім того, багато хто хоча і говорить в цілому правильно, плутається в структурі речень. Класика: "Ти прийдеш на МОЄ день народження" (прецінь йдеться на день (день чого? - народження) а не на саме народження...) Або "вітаємо вас з восьмим березням".

А щодо "ізвіняюсь" - нам вчителька російської мови в школі казала, що це некультурна форма навіть в російській мові, дійсно ніби "ізвіняю сєбя", а треба і по-російськи казати "ізвінітє" або "прошу прощенія".

Наталка - 15-7-2003 у 13:11

Я отримую по "милу" розсилку "Уроки державної мови" - здається, з газети "Хрещатик". Там дуже багато подібних прикладів, кальковані слова, русизми, є навіть такі, котрі я щиро вважала українськими. Ще там описуються такі нюанси, як, наприклад, значення слів "чисельний" і "численний", або "фарби" і "барви". Дуже корисна річ - не раз мені в пригоді ставала. Я кожний випуск роздруковую, і підшиваю

А про деяких дикторів на ТБ моя бабця говорили: "Сказав, як у воду"

До слова, пригадалось - їду якось в тролейбусі, розмовляю зі своєю колежанкою, коли бачу, якась пані, вже в літах, так на мене пильненько позирає... Ну, я носа задерла - о, думаю, ще одна "рускоязичная". Потім подружка вийшла, а та пані мене питає (на рідній мові) "Чи ви не на радіо працюєте?" А потім сама ж собі відповіла "Мабуть, що ні. На радіо зараз таке верзуть, що й на голову не натягнеш!"

Олексій Мачехін - 15-7-2003 у 13:18

Але на тому ж радіо можна почути дуже багато рідкісних записів народних пісень та тих самих уроків мови. А я розетку в стіну вмурував під час ремонту

А ще коли розповідаєш про цікаві розсилки, то посилання давати треба

Наталка - 15-7-2003 у 13:24

Уклінно прошу вибачити. :saint:

Негайно виправляюся

http://mova.kreschatic.kiev.ua/

Користувач Олесь - 15-7-2003 у 14:00

Ще згадав із закарпатської "латини": віпера - гадюка. Дійсно багато слів латинського походження. Цікаво чому?

Наталка - 15-7-2003 у 15:49

"Дійсно багато слів латинського походження. Цікаво чому?"

Може, щось, пов’язане із римо-католицькою церквою? Чи я помиляюсь? На якій мові нині у католиків служби проводять? Колись, я точно знаю, що була латина.

Олексій Мачехін - 15-7-2003 у 15:59

Зараз дозволили національні мови. проте там поруч Румунія та Польша, в яких свого часу надзвичайно модно було спілкуватися латиною. Звідси й ноги ростуть в багатьох латинізмів.

Користувач Олесь - 15-7-2003 у 16:12

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка
"Дійсно багато слів латинського походження. Цікаво чому?"

Може, щось, пов’язане із римо-католицькою церквою? Чи я помиляюсь? На якій мові нині у католиків служби проводять? Колись, я точно знаю, що була латина.

Думаю, що це скорше запозичено з італійської або румунської (vipera і там, і там, ombrella по-італійськи, umbrela по-румунськи), може ще з якоїсь романської мови, але ті дві напевно найчастіше зустрічалися на Закарпатті.
Так само, як запозичалися слова з мадярської мови чи сусідніх словянських, так і ці слова з присутніх на Закарпатті романських мов.
Не думаю, що з церквою пов'язано, бо латиною перестали правити пару сотень років тому, та і навряд чи такі колоквіальні слова запозичилися б з церковних текстів.

Олексій Мачехін - 15-7-2003 у 16:15

Римо-Католицька церква дозволила служіння нацональними мовами в середині 90-х минулого сторіччя (принаймні в Китаї).
Ми відхилилися від теми.

Наталка - 15-7-2003 у 16:29

Пригадалося ще дещо від бабусі.
"Посади свиню за стіл, вона й копита на стіл". "Дурний, як сто пудів диму", "Заглядає, як сорока в кістку".

Користувач Олесь - 15-7-2003 у 16:42

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy
Римо-Католицька церква дозволила служіння нацональними мовами в середині 90-х минулого сторіччя (принаймні в Китаї).
Ми відхилилися від теми.

Перепрошую, моя помилка. Якщо бути точним, то дозволив ІІ Ватиканський Собор 1962-65 років.

Sophijka - 16-7-2003 у 16:44

То його/її парафія
Бракує оливи в голові

P.S.- Мушу уточнити (бо мене вже питали) - ці фрази не стосуються останніх повідомлень, а є лише словосполуками, що використовуються в повсякденні

Олександр Ганущин - 16-7-2003 у 20:08

Цитата:

Першим відправив користувач Андрій Пелещишин
Мабуть найефектніше для незнаючих:
Неньо - батько

не тільки неньо, є ще й нє/иньо. А ще опо (з угорської) та оньо (звідти ж)
є/и читати і промовляти як середній звук

Му - буду;
Сночи - вчора;
Ниська - нині;
Аде, туй, адиво - тут, нині, ось;
Бігме - насправді, повір.
Гойкати - гукати, кричати лаяти

Бігме м сночи м ніц не пив нє/иню, адиво а ти нє/и гойкаш

Зіронька - 16-7-2003 у 22:55

Ну не туди я вчитися пішла!!!
Цікаво ж як...

Олексій Мачехін - 17-7-2003 у 08:27

А ще всім нагадаю що в українській мові до старших родичів (особливо мами й татка та бабусь з дідусями) звертаються на ВИ. Досить корисна, красива та, нажаль, майже мертва традиція.

Ігор+ - 17-7-2003 у 08:49

Мені сподобалось "круци-фікс", це щось типу "йопересете"

Наталка - 17-7-2003 у 10:31

"Бракує оливи в голові"

Бабуся казали ще - "бракує масла в лобі" "немає клепки". Один із самих улюблених її виразів, що перегукується з "хотіли, як краще..." звучав так "Мало б бути - не забути, а вийшло так - хай бив би враг!". Ще казали "Наївся, як дурень мила".

Олександр Ганущин - 17-7-2003 у 10:49

Ніби вчора вже постив. Але чомусь не бачу
Отже
Дурний ги талпа (остання - низ боконча)...
Фраси би тя взєли - щоб тебе чорт узяв
Файнєки - добрі, гарні люди
Файна чічка - гарна дівчина
Сись ніц не має у голові...

fish - 30-7-2003 у 11:43

http://webua.net/karpatia/advice_dict_right.htm - непоганський словничок.

А ще питання: що таке недеї? То є у віршику про Ваню Каїна (згинуть у недеях)

dr.Trollin - 30-7-2003 у 15:26

Та Шшщоб тебе перевернуло та й Тріснуло!
(Центральноукраїнське моєї прабаби)

О! Ну і Мацюр параний. Мишей ма? =
=О! Алеж і чудовий Кіт! Мишей ловить?
(розоповідуване мені Київськими науковцями, до яких збіглось усе карпатсяке село на дууужепишного Перса дивитись)

Наталка - 30-7-2003 у 19:12

Цитата:

О! Ну і Мацюр параний. Мишей ма? =
=О! Алеж і чудовий Кіт! Мишей ловить?
(розоповідуване мені Київськими науковцями, до яких збіглось усе карпатсяке село на дууужепишного Перса дивитись)

О, то є просто перлина з перлин! :lol:

Від моєї бабці прокльони чула рідко, звичайним був "Щоб тебе підняло та гепнуло", рідше казалося "Сто чортів тобі в печінку" і - раз чи два на моїй пам’яті, але чомусь закарбувалось (гм... чомусь... знаю, чому - бо людина, котрій вони адресувались, дуже капосною була) - "Бодай тебе по смерти сира земля викинула!".

Олексій Мачехін - 6-8-2003 у 13:54

Сьогодні дружина нагадала цікаву приказку якої її бабуся навчила. Я розповів їй гидотний свій сьогоднішній сон і вона усміхнувшись промовила:
Яке спало - таке й снилось

fish - 6-8-2003 у 14:03

ооо, треба запам"ятати!

Користувач Олесь - 7-8-2003 у 07:41

Незаслужено забули ми тут згадати поширене не тільки в Галичині, Закарпатті, але і в решті Европи вітання "сервус", яке своїм корінням сягає Римської імперії. "Сервус" латиною означає слуга, тобто римляни коли так віталися, то ніби казали один одному: "я твій слуга".
Цікаво, чи в Києві і на Сході зараз це слово вживають? Колись здається воно було досить модне?

fish - 7-8-2003 у 12:00

Звісно, вживають. Мій колєга Ведмідь користає це слово досить часто, можете переконатися, почитавши його дописи сюди ж таки.
Але мені здається, у нас його вживають більше з легкої руки одного незлого музиканта

Олексій Мачехін - 7-8-2003 у 12:06

Прошу шановних побудувати речення з цим словом - ніколи його не вживав.

Користувач Олесь - 7-8-2003 у 12:18

Оце саме слово і є вітання. Так само як "привіт". Просто сервус і все. Або так як "салют" - також просто одне слово.

fish - 7-8-2003 у 12:50

яке там речення? Ну, хай так: Сервус, панове! Годиться?

Зіронька - 7-8-2003 у 19:32

Поясніть, будь-ласка, що означає слово "рагуль"-стикаюсь з ним не вперше, здається, лайка якась, чи як?
Дякую.

Наталка - 7-8-2003 у 20:24

Цитата:

Першим відправив користувач fish
яке там речення? Ну, хай так: Сервус, панове! Годиться?

2 fish: Цілком годиться. Щойно почала читати це повідомлення, як на плей-листі, на "шафл" заграла - ану здогадайся з трьох разів, яка пісня? :sing:

У мене є один знайомий продвинутий

, так він просто сіпається, коли йому "привіт" кажеш. Визнає або "вітаю", або "сервус". :saint:

Користувач Олесь - 8-8-2003 у 07:08

Цитата:

Першим відправив користувач dr.Trollin
О! Ну і Мацюр параний. Мишей ма? =
=О! Алеж і чудовий Кіт! Мишей ловить?
(розоповідуване мені Київськими науковцями, до яких збіглось усе карпатсяке село на дууужепишного Перса дивитись)

Етимологічний аналіз

Мацюр - по-словацьки кітка є мачка, кіт - коцур. Використовується, хоча і рідше, слово мацюр - ніби видозмінене коцур. Мацько - поширене котяче імя.

Параний - видозмінене парадний - по-cловацьки - розкішний, люксусовий.

Ма - видозмінене йма - діалектичне карпатське слово ймити (здається навіть вже наводилося вище) - ловити.

Користувач Олесь - 8-8-2003 у 07:14

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy
А ще всім нагадаю що в українській мові до старших родичів (особливо мами й татка та бабусь з дідусями) звертаються на ВИ. Досить корисна, красива та, нажаль, майже мертва традиція.

А ще було (подекуди і є) поширене коли про людину згадують з повагою, то і в третій особі використовують множину, наприклад: "пан Михайло снідають". Колись в селі найбільшою повагою користувалися панотець і лікар, ця повага переносилася навіть на їх близьке оточення, тому можна було почути і таке: "То пес пана доктора пішли", або "То свиня панотця лежать".

fish - 8-8-2003 у 07:42

клас! Треба і це запам"ятати.

Зіронці з приводу рагулів. Рагулі - це те, що російською називають "гопнікі", тобто агресивні й не дуже розумні тінейджери-молоді люди, як правило, з провінції, одною з ознак рагулізму якраз є намагання гаваріть па-русскі, приїхавши в місто, для них це вважається шиком.

Олексій Мачехін - 8-8-2003 у 09:35

Тут незгоден - слово, як на мене, запозичено в російськомовних носіїв фєні і має аналогічне походження.

fish - 8-8-2003 у 10:20

російськомовних???

Олексій Мачехін - 8-8-2003 у 10:35

Принаймні моя перша зістріч з цим панятієм відбулася на донбасі

Олексій Мачехін - 28-10-2003 у 10:23

З Енеїди:

гиря - стрижена голова

ґринджоли, ґринджолята - санчата

кибалка - пов'язка на головіз довгими кінцями, що спадають на
спину

шнурівка - корсет

драпічка - хапуга, взяточник

грезентовий - парчовий

Ійон - бач

в три вирви - в три шії

далі буде

ЗОРЯНА - 28-10-2003 у 12:17

На лекції в університеті.

-Прошу пані, а подивітсі кіко ту буде дванайці і тринайці вкупі.
- Двайці п"єть.

Взагалі дуже багато слів, висловів, прикзок можна почути від старших людей. Для них це звиклі буденні слова.

Наталка - 12-11-2003 у 15:23

Шукала, що вдягнути, і пригадала, як бабця на куртку казали тужурка Чому, не знаю

Рост - 12-11-2003 у 16:53

Тужурка - це російське, якщо не помиляюсь.

Наталка - 12-11-2003 у 17:21

Цитата:

Першим відправив користувач NetGuy
Тужурка - це російське, якщо не помиляюсь.

То може бути, бо бабця 68 років свого життя з 92 прожили на Дніпропетровщині, там у місцевому діалекті русизмів безліч...

ЗОРЯНА - 13-11-2003 у 14:46

Пригадалося слово "пантофлі" то з польскої, але дідусь дуже любив його вживати. І я собі часом вживаю

Зіронька - 15-11-2003 у 18:11

А НІХТО НЕ ПІДКАЖЕ, ЩО ОЗНАЧАЄ СЛОВО "РОТЯЗОЧОК" ?

fish - 17-11-2003 у 09:43

а трускавці - що то за ягоди?

Андрій Пелещишин - 17-11-2003 у 10:20

Трускавки - полуниці

Нормалайзер - 17-11-2003 у 22:39

ще є такі ягоди борівки - чорниці

гарні слова ще - коліжанка, файка, гризтися, рура, ропа, рупцак, кємити (вкємити)

Олексій Мачехін - 18-11-2003 у 07:56

А переклад?
борівками доречи де їх називають? Бо на закарпатті то яфИни (афИни)

fish - 18-11-2003 у 08:10

до речі, про ягоди: чи має брусниця якусь суто свою назву?
ропа - це соляний розчин, так?
шо таке кємити, рупцак і рура - теж не знаю
за трускавки - дякую!

Нормалайзер - 18-11-2003 у 13:55

борівками їх називають на Холмщині, вірніше, тій частині, що зараз в Україні: Сокальський район Львівської області

ропа - не тільки соляний розчин, але й - нафта

кємити - зачіпати за живе до образи (Фраза звучить "Так мі то вкємило", наприклад"

рупцак можна вгадати - то торба, рюкзак
рура - то труба (наприклад, по які тече ропа

)

брусницю гуцули називають ґоґоци

В гуцулів є ще одне файне слово: "характерник"- чарівник чи відьмак, знахар. А дуже могутній чарівник, який вміє читати і змінювати людські долі, розганяти хмари і пересувати гори називається "мольфар"

Олександр Ганущин - 18-11-2003 у 14:00

Еге ж бачу Нормалайзер трохи до Гуцульщини має...
Є ще зла снігова людина - чугайстр.
А наплічник/рюкзак у гуцулів - борньовка.
На торбу там кажуть тайстра.
Мацур це кіт. А кішка по гуцульськи - мачка. А кошеня - мача або мачатко.

Dmy - 28-11-2003 у 19:38

Цитата:

Першим відправив користувач Олександр Ганущин
Мацур це кіт. А кішка по гуцульськи - мачка. А кошеня - мача або мачатко.

Марія Миколайчук згадувала, жи Іван називав її лагідно "маця", і пояснила, що означає "киця".

Натомість маю запитання для "фахівців" & "аборигенів".
Звідки взялося слово "сливе" (буквально, фактично)? Я його стрічав у Кононовича, Винничука і довго вираховував сливе з контексту. Але ніяк не можу впорати коренів.

Олексій Мачехін - 28-11-2003 у 22:18

"Звідки взялося слово "сливе" (буквально, фактично)?"
Не знаю, проте щось воно видається спорідненим із російським слыть (мати "репутацію"

, не кажу що запозичили, але мабуть десь з одного місця ці ноги ростуть.

Доречи, нежить (то коли шмарклі) в українській мові вживається в чоловічій особі чи десь її таки у жіночій вживають(окрім напівграмотної реклами)?

Користувач Олесь - 9-12-2003 у 10:29

Цитата:

Першим відправив користувач Зіронька
А НІХТО НЕ ПІДКАЖЕ, ЩО ОЗНАЧАЄ СЛОВО "РОТЯЗОЧОК" ?

Тобто РЕТЯЗОЧОК. Ланцюжок.

Користувач Олесь - 9-12-2003 у 10:35

Борівки - чорниці (Vaccinium myrtillus L.) - чеською мовою (boruvky, пишеться через "u з кружком" ).

rost - 9-12-2003 у 10:44

Мені чомусь здається, що слово стрекоза російське. Чи хтось знає правильне укр. слово для цієї комахи?

Користувач Олесь - 9-12-2003 у 10:48

Цитата:

Першим відправив користувач rost
Мені чомусь здається, що слово стрекоза російське. Чи хтось знає правильне укр. слово для цієї комахи?

Бабка. Стрекоза - російське.

Олексій Мачехін - 9-12-2003 у 11:06

Стрекозел теж

fish - 9-12-2003 у 11:44

здається, ще - дзиrа

Олексій Мачехін - 9-12-2003 у 11:51

Та хіба? То ж муха ніби.

fish - 9-12-2003 у 12:29

ти певен? закладімося?

Наталка - 17-12-2003 у 16:24

Люди добрі, мені дуже-дуже соромно, та я дотримуюсь того погляду, що не спитаєш, то й не знатимеш. :rolleyes:

Що означає - тільки точне значення - слово "далебі"? Я мільйон разів зустрічала його в текстах, але по контексту воно весь час мало різні значення, як хамелеон... Будь ласка, допоможіть!!!

Юрій Марків - 17-12-2003 у 17:25

Сорі за мої некваліфіковані 5 коп. (я не філолог), та я відчуваю слово "далебі" як "мабуть".

fish - 19-12-2003 у 09:07

Ні, здається, не зовсім так. далебі - це слово для посилення вагомості й переконливості сказаного, щось типу "це вже точно" або "їй-богу", "справді"... Треба подивитися, може, до речі, воно якось і походить від їй-богу - ну, як спасибі від спаси Біг

Олексій Мачехін - 19-12-2003 у 10:15

Я схиляюсь до думки Фіш. Принаймні моє оточення саме так його і вживає.

Юрій Марків - 19-12-2003 у 13:51

Добре, з "далебі" ніби розібралися.
Трохи народних перлів від бабці.
"Як горобець на гіллі" - про неспокійний сон/дрімання.
"Біля тебе двайцять вісім горобців наїсться" - про розкришування хліба під час трапези.
"У світі так ведеться, що слабший все перед сильнішим гнеться" - це про горобців, яких зганяють голуби з підвіконня, коли бабця насипає якусь поживу.

fish - 19-12-2003 у 14:17

любила бабця горобців!

Юрій Марків - 19-12-2003 у 14:43

Цитата:

Першим відправив користувач fish
любила бабця горобців!

І продовжує любити - бо жива-здорова, тьху-тьху

Asmera - 19-12-2003 у 23:44

Ну якщо про горобців - то моє улюблене -"давати горобцям дулі" -себто, нічого не робити

Ось, прислали

Олексій Мачехін - 13-1-2004 у 10:45

Українсько-український словник незрозумілих слів, вживаних українцями західних районів Закарпаття
Агац - (угор.) акація
Ай - 1. і, та
2. так
Айде - та ну, та де там (вигук)
Акурат - (нім) якраз, щойно
Алдомаш - (угор.) могорич
Апо - (угор.) батько
Бавити - грати
Багов - (угор.) тютюнова жуйка
Балта - (турецьк.) мала сокира, топірець
Барацка - (угор.) абрикоса
Бачі - (угор.) дядько
Баюса - вуса
Берег - схил
Биля - бадилля, кукурудзяне поле
Бичелювати - (угор.) поважати, цінувати
Бігарь - палиця, прут
Бідишний - (угор.) смердючий
Бізонь - (угор.) справді, напевно
Бірувати - (угор.) могти
Біцігля - (англ.) велосипед
Блискотека - дискотека зі світловими ефектами
Бовт - (угор.) крамниця
Бога му! - чорт візьми!
Богар - (угор.) жук, комаха
Бокс - (англ.) крем для взуття
Бомбони - (франц.) конфети
Бумбак - хробак
Бумбарішка - (серб.) сонечко (комаха)
Бургови - (угор.) контрабас
Буяк - бугай
Боцок - (словац.) лелека
Будар - (франц.) туалет
Буркут - мінеральне джерело, мінеральна вода
Вадь - (угор.) або, чи
Валовшний - (угор.) здатний
Валув - (угор.) ясла, спеціальне корито для напування худоби
Валька - (словац.) саман, невипалена цеглина
Варош - (угор.) місто
Варувати - (словац.) оберігати
Вбаляти - валити, перевертати
Вепирь - вепр
Вецце - (словац.) більше
Віган - (угор.) плаття, сукня
Вілань - (угор.) ліхтар
Вильо - (словац.) багато
Вичурки - вечорниці
Вракаши - (угор.) вкупі, разом
Вшиток - (словац.) увесь
Галя - (перенос.) радіоточка
Герлойтнант - (нім.) пан лейтенант
Гертика - туберкульоз
Гий - так
Гирчок - (угор.) ховрах
Гонити са - (про тварин) статевий акт
Горізнач - горілиць
Гордув - (угор.) бочка, барило
Гризачка - кавун
Гудак - музикант
Гузиця - задниця
Гурка - (угор.) ковбаса ліверна
Гуня - верхній одяг із овечої шерсті
Гарадичі - (угор.) сходи
Гаті - підштаники
Геренда - (угор.) сволок, кроква
Гомбиця - (угор.) гудзик
Гомбовци - (угор.) бухти, кнедлі
Гріс - (англ.) манна крупа
Грявчати - голосно скиглити, голосити
Дако - дехто
Дараб - (угор.) шматок, кусень
Даскильо - (словац.) декілька
Двигати - піднімати
Декунок - (нім.) окоп
Деська - десь
Ділі - (нім.) дощана підлога
Дітвак - дитина
Догде (лаби) - вщент (до ноги)
Домак - повністю, зовсім
Дриляти - (словац.) штовхати, пхати
Дуговка - (угор.) корок, пробка, затичка
Дунгов - (угор.) мопед
Дуркати - (словац.) гупати, гримати
Дутяк - "дута" іномарка
Дюгати - штрикати, колоти, бодати
Жебаловка - (угор.) носовик
Жебня - (турец.) кишеня
Жіван - (угор.) розбійник, злодій, розбишака
Жумарка - шкварка
Загонь - перший європейський населений пункт в напрямку Угорщини
Закапчати - (угор.) 1. увімкнути
2. (переносне) випити
3. злучитися з кимось
Закля - доти, поки
Заклястиса - щезнути
Зворохобити - збурити, розтривожити
Збізувати са - понадіятись
Здримбати - згвалтувати
Здушений - впрілий, спітнілий
Зухабити - (словац.) покинути, залишити

Идомні - до мене
Изирь - (угор.) тисяча
Изясь, йзясь - (словац.) знову
Калап - (угор.) капелюх
Кальга - (угор.) кахляна піч
Канта - (угор.) бідон, бідончик
Кантув - (угор.) жбан
Капура - (угор.) ворота
Катуна - (угор.) солдат
Керт - (угор.) сад, город
Кертиця - кріт
Кеби - (словац.) якби
Кидь - (словац.) якщо
Кильо - (словац.) скільки
Кікля - (нім.) мундир, кітель
Клепач - молоток
Клинець - цвях
Ковдош - (угор.) жебрак-каліка
Команиця - конюшня
Конарь - (словац.) гілка, галузка
Копоня - (угор.) довбешка, башка
Копоршув - (угор.) труна, домовина
Коровлячка - коров'ячий кізяк
Коргаз - (угор.) лікарня
Корела - холера
Коропаня - ропуха
Корчолі - (угор.) ковзани
Коршув - (угор.) бутиль обплетений лозою
Коцур - (словац.) кіт
Кочоня - холодець
Креденц - (нім.) сервант-буфет
Криж - (словац.) хрест
Крачун - Різдво Христове
Кромпля - картопля
Курагов - хоругва
Куфер - (рум.) валіза
Лаба - нога
Лавор - (лат.) тазик
Ладичка - ящик, коробка
Лампаш - (словац.) ліхтар
Лапати - ловити
Лата - штахетка з огорожі, дошка
Легко - імовірно, мабуть, можливо
Лем - (словац.) лиш, тільки
Леквар - джем, повидло
Лімбов - (угор.) чол. статевий орган
Лобда - (угор.) м'яч
Ломозіти - шуміти, тарахтіти
Лугош - (угор.) виноград на арочній опорі
Льогати - дудлити
Манкови - (угор.) милиці
Марга - (угор.) велика рогата худоба
Мачка - кішка
Машінгевер - (нім.) кулемет
Машлик - (нім.) краватка
Ментувка - карета швидкої допомоги
Мняцкати - трощити, здавлювати
Мотлошити - тріпати
Мотор - автомашина
Мурангля - мурашка
Наздар - (чеськ.) привіт
Найрадше - найліпше, ліпше всього
Наладжувати - лаштувати, налагоджувати
Нанашко - (рум.) хрещений батько, батечко
Наохтема - навіки
Нач - нащо
Недуйдавий - незграбний
Нетрібний - бездарний
Нигда-шуга - ніколи-ніколи
Низач - нізащо
Никиваний - незайманий
Никус-нич - анічогісінько
Новинка - газета
Ногавиці - штани
Обключити - оточити
Облак - (словац.) вікно
Обраща - фотографія, малюнок
Олай - (угор.) олія
Онанджити - щось чинити (робити)
Орвош - (угор.) лікар
Орвошаги - (угор.) ліки
Отпуст - храмове свято
Оща - (угор.) вафлі
Паздіря - друзки
Пайслики - пейси, бакенбарди
Паланки - огорожа, частокіл, штахетник
Пак - потім, після
Паприга - (угор.) перець
Парадичка - (угор.) помідор
Пасія - задоволення
Пасуля - (словац.) квасоля
Патека - аптека
Пацкан - пацюк, щур
Паця - порося
Педиг - (угор.) все таки, все ж, але
Пеливня - стодола
Печунки - нирки
Пивниця - погріб
Писок - морда, рот
Пікниця - домашня ковбаса
Пінджурь - пуголовок
Плафон - (нім.) стеля
Площа - стадіон
По-бетярськи - по-молодецьки
Повісти - сказати
Погар - (угор.) склянка
Подобенка - фотографія
Пой - ідімо, ходім
Пондьора - (угор.) халат
Порайбати - (нім.) випрати
Почливий - шанований, поважний
Пуцер - (нім.) лакей
Пуцька - чоловічий статевий орган
Пструг - форель
Регімент - (нім.) полк
Рехлик - (нім.) піджак
Рихтувати - (нім.) готувати
Рінча - рінь, гравій
Рітя - (словац.) задниця
Русин - сплячий українець
Руснак - (див. Русин)
Сакастув - (угор.) дерев'яна ложка
Санувати - шкодувати, жаліти
Свербигузка - шипшина
Сегінь - (угор.) бідолаха
Серинча - (угор.) щастя
Силгамошний - (угор.) несерйозний, вітрогон
Склеп - крамниця
Скура - шкура
Сокачка - (угор.) кухарка
Стан - (словац.) намет
Стокмити - (угор.) сторгувати
Сулак - (словац.) стовп
Сунюг - (угор.) комар, москіт
Талпа - (угор.) підошва
Танір - (угор.) тарілка
Тапловка - (угор.) гаманець
Тварь - (словац.) обличчя
Тенгериця - кукурудза
Тепша - (угор.) противень
Тимітюв - (угор.) цвинтар
Топанки - (словац.) черевики
Трафити - (нім.) втрапити, влучити
Уж - назва річки, що тече з України через м. Ужгород у Європу
Унгвар - (угор.) українське місто поблизу с. Баранинці, сучасна назва - Ужгород
Урвати са - 1. надіраватися
2. зірватися з ланцюга
Учмелити - прибити (до втрати свідомості)
Ушаліти - здуріти
Файно, файен - (нім.) гарно, добре
Файта - (угор.) порода, сорт, рід, родина
Фана - (нім.) прапор
Фатюв - (рум.) пацан, хлоп'я
Фачлик - (нім.) бинт
Фивник - (угор.) шеф, керівник
Фийк - (угор.) гальмо
Фінджа - (угор.) кухоль
Фіркати - (нім.) чиркати
Фотбал - (англ.) футбольний м'яч, футбольна гра
Фрас - (угор.) чортівщина, чорт-зна що
Фриштик - (нім.) сніданок
Фурик - (нім.) тачка
Фурт - (нім.) постійно
Хлопик - чоловічок
Цабати - пересуватися рачки
Целта - (нім.) брезент
Церузка - (угор.) олівець
Цімбор, цімбора - (угор.) приятель
Цімент - 1. бетонна долівка
2. цемент
Цолшток - (нім.) складний метр
Цугсфірер - (нім.) командир чети, четар
Цурош - обідранець, жебрак
Чижма - (угор.) чобіт
Чіга-біга - (угор.) равлик
Чікув - (угор.) лоша
Шаломіня - листя від очищеної кукурузи
Шанц - (нім.) кювет
Шарі-марі - шури-мури
Шаркань - (угор.) дракон
Шатя - одяг
Шафарня - (нім.) скриня-лава з бильцями
Шафлик - (нім.) шаплик
Шахтув - (нім.) винний прес
Шваб - (словац.) тарган, пруссак
Швакати - бити, ударяти
Шилиякий - (словац.) усілякий
Шіковно - (нім.) спритно
Шітемені - (угор.) печиво, тістечка
Шмарити - (словац.) шпурнути
Шовдарь - 1. стегно, окіст
2. шинка
Шойт - (угор.) сальцесон
Шопа - (нім.) клуня, сарай, навіс
Шор - (угор.) черга, ряд
Шпайз - (нім.) комора
Шпарга - (угор.) шнур
Штат - держава, країна
Штрімфля - (нім.) панчоха

Volodymyr - 13-1-2004 у 12:40

кляс! дякую Олексію!

піду до фивника на нараду

fish - 13-1-2004 у 16:51

справді гарна штука! Олексієві - трикратне банзай!

Наталка - 13-1-2004 у 16:56

Ага, особливо мені сподобалося "тварь" в значенні "обличчя" і "хлопик" в значенні "чоловічок"!

Олексій Мачехін - 13-1-2004 у 18:03

Так то ж не я складав

Я просто виклав

Але й мені дуже сподобалось.

Dmy - 13-1-2004 у 18:15

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка
Ага, особливо мені сподобалося "тварь" в значенні "обличчя" і "хлопик" в значенні "чоловічок"!

Славний креативчик!
Такий собі підТред: не просто якісь діалектизми, а ті, що особливо сподобалися (пані Наталю, де ви постійно все це вигадуєте?)
Щоправда, твар (твердо) вживають і галицяки й поляки, проте все-їдно файно :lol:

У Винничука наприкінці "Мальви" є словничок галицизмів. Не знаю, до якого він там місця, бо деякі слова в тексті не стрічаються, а деякі з діалектів, що стрічаються в тексті, відсутні у словничку. Але не про то мова.
Найбільше із того спискУ засмакувало, що
Ярина - то овоч (а не Якуб'як, як може хтось подумав, всіх інших Ярин також із Маланкою й Василем :saint:

);
натомість овоч - то не овоч, а фрукт;
а майтки - труси (тут головне - не переплутати!)
Як усе ж таки важко перекладати зі споріднених мов (а з тієї самої - й поготів) :sing:

А найбільше від ріжних тварів мені сподобався новий Наталчин настрій

(чи не можна було б трохи докладніше?)

Наталка - 13-1-2004 у 18:41

Цитата:

Першим відправив користувач Dmy

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка

А найбільше від ріжних тварів мені сподобався новий Наталчин настрій

(чи не можна було б трохи докладніше?)

Оф-топ, та все ж скажу: після звістки про закриття "Ляльки", канкрєтнава підвищення дяді Сєрьожі та реплік Гавриша про "Кучма - forever" мені дуже хочеться декого покусати, та так, щоби в муках конали. Боюся, одначе, що вкусивши декого з декого, конати в муках буду я! :baddevil:

Наталка - 13-1-2004 у 18:47

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy
Ментувка - карета швидкої допомоги

А як вам це? Хіба не всім перлам перлина?

Dmy - 13-1-2004 у 19:13

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка
Оф-топ, та все ж скажу: після звістки про закриття "Ляльки", канкрєтнава підвищення дяді Сєрьожі та реплік Гавриша про "Кучма - forever" мені дуже хочеться декого покусати, та так, щоби в муках конали. Боюся, одначе, що вкусивши декого з декого, конати в муках буду я! :baddevil:

Можна ще задушити в обіймах - також зміїний метод.

Таке буває і буде ще, і ще, і ще протягом року, принаймні (як Новий рік зустрінеш ...) Тра виробляти омонітет. Іноді допомагає кон'ячок, але не завжди - бо іноді шампанське. Краще за все в таких випадках - коктейль. Бажання залишається, проте сил бракує.
Власне, до чого це я?
З Новим Роком! :sing:

Олександр Ганущин - 13-1-2004 у 19:18

Супер Олексій виклав... Аж докластися захотілось
Капчати/капчєти (закарпатською) - клеїтися, залицятися, "знімати" дівчину/хлопця (" Но та когос ис нині вкапчєв?..."

А Хлопик то не просто чоловічок.... Мій сусід піджартовував так над іншим "...Що Василю, кидь ти гія (треба) то як з тя - 30 рублів та й буде хлопик...." (мовляв син народиться)

Dmy - 13-1-2004 у 19:20

Цитата:

Першим відправив користувач Наталка

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy
Ментувка - карета швидкої допомоги

А як вам це? Хіба не всім перлам перлина?

Цікаво дізнатися в укладачів етимологію слова, а також час появи і причини, що спонукали й навіяли.

Наталка - 13-1-2004 у 19:35

Цитата:

Першим відправив користувач Олександр Ганущин
А Хлопик то не просто чоловічок.... Мій сусід піджартовував так над іншим "...Що Василю, кидь ти гія (треба) то як з тя - 30 рублів та й буде хлопик...." (мовляв син народиться)

Ну що ж, ціна прийнятна - хоч в рублях, хоч в гривнях.

Користувач Олесь - 14-1-2004 у 15:50

Цитата:

Першим відправив користувач Dmy
Щоправда, твар (твердо) вживають і галицяки й поляки, проте все-їдно файно :lol:

Твар і словацькою твердо, той м'який знак там закрався помилково.

dr.Trollin - 14-1-2004 у 17:32

"мало грошей науковцям платять... хм.
та ж якби _У Мене_ були б гроші - то хіба б я тебе зупиняв?"
(с) взятковимагаючий (від мене) сержант ДАІ. сього дня.
Таки словоперл!

fish - 15-1-2004 у 15:08

Цитата:

Першим відправив користувач Dmy

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy
Ментувка - карета швидкої допомоги

Цікаво дізнатися в укладачів етимологію слова, а також час появи і причини, що спонукали й навіяли.

та це гадаю, зовсім просто: швидко - вмент

Користувач Олесь - 19-1-2004 у 18:44

Там є ще трохи неточностей, наприклад, "пасуля" не словацькою, а угорською (paszuly), словацькою є фазуля (fazul'a), конар - без м'якого знаку, лем є власне лемківським, це відрізняється від словацького лен, погар теж радше словацьке (воно є і в угорській, але запозичене зі слов'янських мов), так само, як і церузка, угорською це слово не має суфікса "к" - церуза (ceruza), а словацькою так і є: ceruzka.

fish - 20-1-2004 у 08:54

аплодую. пан мабуть справді багато мов знає?

сумна - 27-1-2004 у 14:09

Моя покійна цьоця мала два найстрашніших прокльони: "Бодай тебе кір напав" і "А скіра би на тобі трісла" (що мене дуже лякало). А коли траплялось щось несподіване, казала: "Маєш, бабо, редути".

fish - 27-1-2004 у 14:19

редути? це такі земляні насипи?

сумна - 27-1-2004 у 14:28

Так, справді, редути - земляні насипи. Уявляєте наслідки, якби-то старшій кобіті вручити командування тими насипами?

fish - 27-1-2004 у 14:33

еге, це ще страшніше, як завести порося!

Користувач Олесь - 27-1-2004 у 17:06

Цитата:

Першим відправив користувач fish
аплодую. пан мабуть справді багато мов знає?

Дякую, дякую. Це життя заставляє...

Captivitas - 25-3-2004 у 15:47

Що таке, морелі?
Чесно передивився усі 13 сторінок цих дописів.
Справді вражає

Користувач Олесь - 25-3-2004 у 16:39

Цитата:

Першим відправив користувач Captivitas
Що таке, морелі?
Чесно передивився усі 13 сторінок цих дописів.
Справді вражає

Мореля - це така сливка. Латинська назва Prunus armeniaca L. або синонім Armeniaca vulgaris Lam.

Captivitas - 25-3-2004 у 16:42

Цитата:

Першим відправив користувач Користувач Олесь

Мореля - це така сливка. Латинська назва Prunus armeniaca L. або синонім Armeniaca vulgaris Lam.

Олесю, ну прямо як за Прохаськом (гербарій з усіма можливими назвами)

До речі в нього ж на ці морелі й натрапив.
Дякую!

Користувач Олесь - 25-3-2004 у 16:45

А хто такий Прохасько?

Captivitas - 25-3-2004 у 16:50

Цитата:

Першим відправив користувач Користувач Олесь
А хто такий Прохасько?

Станіславівський письменник, біолог за фахом й у своїх творах описує купу рослин карпатського регіону.

Odarka - 25-3-2004 у 17:00

Цитата:

Першим відправив користувач Користувач Олесь
А хто такий Прохасько?

Треба тобі до ЛЬвова приїхати на форум видавців, тоді дізнаєшся, хто такий Прохасько

Наталка - 25-3-2004 у 19:20

А ще я знаю, що на Київщині морелями (або морельками, хто як) називають такі дрібненькі абрикоси, з них дуже смачний джем виходить.

Asmera - 27-3-2004 у 14:28

Угу...саме абрикоси, а не сливки.У мене на дачі таких аж 2 дерева

Тарас Сокальський - 1-5-2022 у 23:31

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2573985856067593&a...