Соціологи провели масштабне дослідження і з'ясували, скільки відсотків українців
хочуть бачити навчання в школах українською мовою та спілкуватися нею з
чиновниками.
Сумарно 73% українців хочуть, щоб російська мова була присутня в українських
школах.
Просто нагадування для тих, хто досі вважає "а какая разніца". Це - вододіл, межа,
яку кожен українець має відчути, усвідомити і провести всередині себе.Андрій Пелещишин - 7-3-2020 у 16:25
Ця війна стала переломним моментом для багатьох російськомовних жителів України.
Вони зрозуміли, що москаль - ворог.
Але тепер треба усвідомити внутрішнього ворога-москаля. А це значно важче, тому що
це не ззовні ворог, це ти сам. Міняти себе найважче.
Я пропоную розширити сферу свідомості. Зрозуміти, що використання російської
мови в своєму житті, в тому ж гуглі тебе автоматично включає в сферу ворожої
інформаційної машини. І якщо "какая разніца" на рівні псевдо-братських народів уже
для дуже багатьох стала очевидною різницею, то "какая разніца, на каком язикє" ще
ні. Тобто, приклади є, той же Валера Ананьєв, але це ще не масове явище.
А це працює. І є навіть недавній прикрий випадок, як дійсно патріот спотикнувся об
це, коли недалекий рагуль (підозрюю, що це взагалі була провокація) закинув йому
щодо спілкування на російській мові. І "Остапа понесло". А ворог буде
використовувати усі методи, щоби нас посварити.
Ніхто нікому нічого не забороняє. Це нормально, робити так, як тобі зручно. Але
російська мова - це один з ключових гачків, який використовується проти України.Андрій Пелещишин - 7-3-2020 у 21:16
Ти все теоретично говориш правильно. Але суто як львів'янин. Вбивати тут у собі
москаля насправді не складно. Тут - де як мінімум 70 відсотків населення хоча би
формально поділяють твої цінності.
А от вбивання "внутрішнього москаля" без відповідної обережності може призвести
до асоціалізації чи замиканні в вузькому колі однодумців в наприклад наскрізь
проросійській Одесі. Найгірший для нас і найкращий для Росії сценарій - коли у
половині України буде фронт, у кожному селі чи місті, прийнамні духовний чи
побутовий.
Конструктивніше, на мою думку, впливати не оточення, особливо російськомовне, але
зазвичай формально-патріотичне (а подеколи - і дуже справді патріотичне). Не
агітацією, а авторитетом, не суперечками а прикладом, не агресією а іронією...
Один мій знайомий був глибоко вражений, коли я показав фотку американського
оригіналу "Кавказької полонянки". Погуліть, якщо не знаєте. У чоловіка таке
враження світ перевернувся. Не випадково! Адже одним із ментальних стовпів
"російщини і радянщини" є нібито висока популярна культура, комедії Гайдая всі
діла.
З другого боку жахливо бракує контенту.
От в мене є книга Дюма "Три мушкетери" українською мовою 1993 року. Якесь
видавництво тоді задекларувало амбітну ціль видати усього Дюма українською. Не
вийшло... Тільки ця одна книга і мізерним тиражем. Диво, що вон в мене є
Отже, якщо хочеш щоби підліток ознайомився з жанром авантюрного роману на
найкращому з прикладів, читай російською або французькою... кгм...
Цікаві були би державні або громадські проекти якісного перекладу достойних
популярних творів з викупом авторських прав перекладачів для безкоштовного
публічного використання.
А інакше - або шукати раритетну книгу "Три мушкетери" (2 тисячі примірників) чи
скачати за дві хвилини російською. Андрій Пелещишин - 7-3-2020 у 21:27
Тобто "вбивання внутрішнього москаля" річ корисна, але треба щось на заміну. Я
наприклад, для себе вилучив зі світогляду усе ТБ і перекладні фільми. Тільки
оригінали англійською мовою. І ніякого Гайдая