Форум Рідного Міста

казочка про найманого працівника

Ната Толмачова - 4-6-2007 у 18:45

Цікавить Ваша думка про нищеописане :)

Сказка об Ослике (1998 г.) Гульнара Замалдинова


За счет чего один наш знакомый Папа собирает, удерживает
возле себя и успешно эксплуатирует большое количество умных,
сильных, неординарных людей?

А очень просто. Требования при найме:
a) IQ>>120 ("горе от ума");

b) огромная жажда самореализации в сочетании с комплексом
какой-либо неполноценности, вследствие пережитой ранее
травмы;

с) в идеале - с неустроенной личной жизнью, что повышает
вероятность поломанной самооценки, карьеры и наличия
в анамнезе факта трудоголизма;

d) кроме того, у кандидата непременно должна наличествовать
неудовлетворенная, но не полностью утраченная потребность
в положительной ("истинной"!) оценке, Доверии и Понимании.

Дальнейший алгоритм прост:

1. «Искренний» интерес и понимание со стороны Папы, высокая
оценка потенциала кандидата в Ослики ("Разглядел!!!"),
отеческая забота и участие в устройстве личных дел в период
адаптации, множество шагов навстречу.

2. Проявление "Высочайшего Доверия", кое заключается в том,
что Ослику "Искренне и ничего не скрывая, т.к. это было бы
нечестно, излагается трогательная история происхождения
нынешних бед Папы и его компании, вследствие которых
чрезвычайные способности и ударный труд кандидата ПОКА
не могут быть оплачены по заслугам. "Но с Твоим участием,
с Твоей помощью мы быстро сможем..."

3. Далее - подвешивание морковки, Партнерство в бизнесе
и Золотые горы на горизонте.

4. Клиент готов. Он очарован силой личности Папы, его
"проницательностью", а главное - не может не попасться
на Такое Доверие. "Такой Человек сделал ставку на меня!
Я – его последняя надежда! После стольких подстав и предательств
Он сумел увидеть и понять, что на меня-то как раз можно
положиться (в отличие от большинства других)! Я
действительно крут и очень ценен !!!" (Помимо прочего здесь
реализуется тайная надежда неудачника на то, что верить,
доверять и полагаться на кого-то всё-таки можно, ведь если
Такой Человек себе это позволяет...).

5. Ослик начинает самоотверженно пахать, спасая Компанию от
краха 14 часов в сутки за 100 долларов в месяц, проявляя при
этом искренне обожание и преданность Папе. Тот, в свою
очередь, активно продолжает реализовывать п.1.
Лохотрон включён и исправно функционирует.

6. Запаса энергии Лохотрона хватает, как правило, месяцев
на 5-7 (плюс-минус 2 в зависимости от конъюнктуры рынка труда).
После этого, примерно одновременно, начинают происходить два
процесса. Первый заключается в том, что Папа, отчасти устав
изображать Отца родного, а в основном - решив, что "клиент
окончательно завяз, и уже можно", начинает закручивать гайки
и перековывать "приёмыша" под себя и свои истинные цели.
Второй процесс давно описан Губерманом: Ослик "внезапно
обнаруживает грустно, что, кажется, его давно...".

7. Ослик начинает предпринимать попытки противостоять
перековке, наивно надеясь вернуть прежние золотые времена
Доверия и Понимания и убедить Папу, что тот "немного
неправ". Папа время от времени ослабляет нажим, поддерживая
иллюзию, что успех возможен, но затем закручивает гайки еще
сильнее.

8. А дальше начинается самое интересное. Оно состоит
не в том, что "Папа прав всегда", по определению, и никакой
печальный опыт его в этом не переубедит. Оно состоит
в уникальной специфике, заложенной в самой личности Ослика и
гениально выявленной при отборе (см. п. "Требования при
найме" и п.3.).
Дело в том, что потребность Ослика в самореализации и
восстановлении покалеченной самооценки столь велика,
что перебивает голос не только здравого смысла,
но и элементарный инстинкт самосохранения.
И когда перед Осликом стоит выбор - продолжить подставляться
и пахать на Папу, теряя деньги, время, карьеру или признать,
что попался на Лохотроне и отвалить пока жив - он, бесспорно,
выберет первое. Потому что любая, даже самая дешевая надежда на то,
что "всё происходящее - нелепая ошибка, скоро всё
образуется, надо только открыть Папе глаза, и он все поймет,
и все станет как раньше и даже лучше, ведь у меня такие
идеи, они нас озолотят, Он не может не понять, Он же сам для
этого и брал!..". Любая подобная чушь позволяет не видеть и
не признавать самого страшного: "Меня опять надрали, я опять
- неудачник и лох".
Для отобранного, согласно вышеперечисленных признаков, Ослика
подобное осознание почти равносильно самоубийству.

Так включается положительная обратная связь, и Ослик начинает
самостоятельно золотить когда-то подвешенную перед ним
морковку, и бежит за ней уже без особого постороннего
понукания. Теряя при этом силы не только на преодоление
реальных трудностей, но и на борьбу с всевозрастающим
противодействием Папы (у Папы ведь, на самом деле, цели
совершенно не те, которые он декларировал при вербовке и,
к которым сейчас продирается, издыхающий от перенапряга Ослик,
но это - отдельна тема).

9. Примерно в это же время Папа активизирует поиск и
вербовку новых потенциальных Осликов.

10. Конец этой эпопеи печален: некоторое время Папа
умудряется поддерживать в нашем Ослике признаки жизни, умело
намекая на возможность возрождения "светлого вчера", но в
силу высокого IQ, Ослик, как правило, всё же осознает
печальную реальность. И уходит сам, изрядно потрепанный,
потерявший несколько лет жизни, часть репутации и кучу
недополученных денег (не говоря уже о здоровье) - но уходит
на своих ногах. Если же к моменту, когда он становится уже
не годен для дальнейшего продвижения к светлому Папиному
будущему, он всё ещё не сумел увидеть и понять, кто тут кого
и зачем, то ...
"Загнанных лошадей пристреливают, не правда ли?".
Причем пристреливают ни в коем случае не
собственноручно, а только руками нового заботливо
отобранного и взлелеянного Ослика, который полон
преданности, доверия и надежд на светлое будущее.
Ведь он-то не такой, это просто Папе раньше не везло,
но теперь у Папы есть Он - самый лучший на свете Ослик!...
В общем, см. п.1.


Так какой шаг сделал сегодня Ослик?

Tempika - 4-6-2007 у 19:36

...получається, єдиний вихід - йти в Папи і дурити інших Осликів :-)))

Ната Толмачова - 4-6-2007 у 19:53

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Tempika
...получається, єдиний вихід - йти в Папи і дурити інших Осликів :-)))


та ні, я думаю є і нормальні рободавці - ну от я наприклад :lol:

але як кажуть мої знайомі, такі ситуації в нас не рідкість, просто мало хто на це звертає увагу. але до пори до часу

Ната Толмачова - 4-6-2007 у 20:05

... це я до того, що краще працювати на себе.
але з іншого боку... :rolleyes:
... з іншого боку "але" дуже багато:
але хто тоді буде працювати на мене? :saint:
але не всі здатні мати власний бізнес :)
але не всі вірять в казочки :o
але декого цілком влаштовує така реальність і т.д. :yawn:

Tempika - 4-6-2007 у 20:35

...ну з тої казочки ясно випливає - ти або Папа-експлуататор, або Ослик-лох... ясне діло, що в світі не так все просто.

Ната Толмачова - 4-6-2007 у 21:50

... не все так просто, але люди тільки те і роблять, що маніпулюють одні одними

чесно кажучи, наймані працівники в більшості своїй такі як в казочці

Андрій Пелещишин - 4-6-2007 у 22:09

Є цілі галузі, де такого типу "віслючки" на жаль складають значну частину персоналу. І "татусів" там вистачає :mad:

Цитата:
чесно кажучи, наймані працівники в більшості своїй такі як в казочці

А ось це - далеко не факт.

Юрій Сєров - 4-6-2007 у 22:41

"Татусеві" варто не забувати, що віслючок в один прекрасний момент може піти до іншого "татуся", або просто геть і тоді весь виробничий процес може завалитися через його відсутність. Можливо варто час-від-часу підкидати віслючкові вівса? :rolleyes:
Цитата:
Quote:
чесно кажучи, наймані працівники в більшості своїй такі як в казочці

А ось це - далеко не факт.

Далеко не факт. Існує купа людей, які часто (до кількох разів на рік) міняють роботу через запропоновану більшу зарплату.

Ната Толмачова - 4-6-2007 у 22:56

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Є цілі галузі, де такого типу "віслючки" на жаль складають значну частину персоналу. І "татусів" там вистачає :mad:

Цитата:
чесно кажучи, наймані працівники в більшості своїй такі як в казочці

А ось це - далеко не факт.


... далеко не факт. зате мені почали відповідати в цю тему, варто було тільки щось нехороше сказати про найманих працівників :lol:
а то мені так нудно було :rolleyes:

Tempika - 5-6-2007 у 08:31

...не знаю, я за своэ життя поміняла купу робіт, і далі мінятиму, якщо робота мене не буде задовільняти :-))

Tempika - 5-6-2007 у 08:35

...та ви радше сказали нехороше про роботодавців :-)))

Ната Толмачова - 5-6-2007 у 10:37

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Tempika
...та ви радше сказали нехороше про роботодавців :-)))


хороше - нехороше поняття відносне, але то дійсно правда, хоч звісно що не на всі 100 %
казочка зовсім не про дурного Ослика, а якраз про розумного, з високим інтелектом, а суть в тому що навіть сильні і розумні люди мають свої слабкості і піддаються на маніпуляції, а коли людина чимось в житті незадоволена, то нею тим легше маніпулювати
я знаю одну фірму де реально брали на роботу переважно тих людей, які були якось невлаштовані в особитому житті, чесно - не знаю чи спеціально чи ні, але факт той що весь час люди віддавали роботі. це ж логічно - вдома мені погано або нікого нема, або якісь згадки мучать а робота здорово виручає - тут і забудеш про проблеми бо нема часу про них думати, тут я комусь потрібен, тут без мене не обійдуться і т.д.
можливо то співпадіння, а можливо власник знав казочку,
а може не знав просто був непоганим психологом і діяв в правильному напрямку коли набирав працівників
люди досить часто без вивчення психології і читання якоїсь відповідної літератури є по житті непоганими психологами, чисто інтуїтивно чи завдяки власному досвіду мають здатність маніпулювати іншими

Остап Шумин - 5-6-2007 у 11:32

Думаю багато таких Осликів знають що вони Ослики, але відсутність сили волі щось змінити в своєму житті залишає їх такими і що головне, їх такий порядок речей влаштовує (це ж краще ніж іти НЕВІДОМО куди) :o

Ната Толмачова - 5-6-2007 у 13:10

... бо яка б не була людина, їй тяжко самій
так частіше за все поводяться люди в яких нема близької людини, нема підтримки, а так хоч колектив до якого звикли є
я так розумію, що якщо в людини не все добре в особистому житті їй всюди важко, в людини все має бути в порядку
в нас на фірмі є психолог і коли люди консультуються з приводу того що не можуть знайти роботу або не можуть мати нормальні стосунки на існуючій - він завжди починає з’ясовувати які ще в людини є проблеми, бо не може бути все чудово в одній сфері а в іншій все погано. всі проблеми йдуть як правило в комплексі

Іван Лихобор - 7-6-2007 у 13:12

То що, всі ображені "ослики" повідсилали "дружнії посланія" колишнім роботодавцям в особі осоружних директорів? :lol:

І наостанок добряче грюкнувши дверима, сплюнув на землю й мовив: от гаспид! :mad: як його земля ше досі носить?! :baddevil:

Андрій Пелещишин - 14-6-2007 у 15:00

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова
... бо яка б не була людина, їй тяжко самій
так частіше за все поводяться люди в яких нема близької людини, нема підтримки, а так хоч колектив до якого звикли є
я так розумію, що якщо в людини не все добре в особистому житті їй всюди важко, в людини все має бути в порядку
в нас на фірмі є психолог і коли люди консультуються з приводу того що не можуть знайти роботу або не можуть мати нормальні стосунки на існуючій - він завжди починає з’ясовувати які ще в людини є проблеми, бо не може бути все чудово в одній сфері а в іншій все погано. всі проблеми йдуть як правило в комплексі

То може тоді експлуатованому варто вибрати наступну стратегію - спочатку навести лад у особистому житті, а вже потім - вживати заходів з виправлення виробничої ситуації.